Постанова

від 06.01.2025 по справі 911/2463/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" січня 2025 р. Справа № 911/2463/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крісталбуд"

на рішення Господарського суду Київської області від 01.07.2024 (повне рішення суду складено 01.07.2024) (суддя Саванчук С.О.)

у справі № 911/2463/23 Господарського суду Київської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крісталбуд"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крісталбуд" (відповідач) про стягнення 168 287,59 грн, з яких: 113 032,00 грн - борг, 17 125,12 грн - пеня, 33 531,77 грн - пеня, 4 598,70 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду № 9923 від 25.08.2021 (далі - Договір) в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.07.2024 у справі № 911/2463/23 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крісталбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" суму основного боргу за Договором у розмірі 113 032,00 грн, пеню в сумі 17 125,12 грн, інфляційні збитки в сумі 33 531,77 грн, 3 % річних у сумі 4 598,70 грн та 2 684,00 грн витрат позивача на сплату судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що належними доказами доведено наявність у відповідача заборгованості в заявленому до стягнення розмірі. При цьому судом враховано, що відповідачем не надано доказів про виявлені приховані недоліки виконаних робіт, їх види, перелік та вартість їх усунення, дефектного акта складено не було.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду Київської області від 01.07.2024 у справі № 911/2463/23, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крісталбуд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 852 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 119, 161, 165, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Зокрема, скаржник зазначає, що підрядник усупереч умов Договору не приступив до виконання робіт та не надав усі передбачені ним документи, а відтак, наразі відсутні підстави для проведення розрахунків між сторонами. Також, оскільки замовником було виявлено приховані недоліки та дефекти, він скористався своїм правом, передбаченим підп. 6.1.1 п. 6.1 Договору, на затримку виплати в розмірі 5 % від загальної вартості робіт до здачі будинку в експлуатацію, без застосування до нього відповідальності, передбаченої підп. 9.5.1 п. 9.5 Договору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крісталбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 01.07.2024 у справі № 911/2463/23; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 18.11.2024.

Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до умов договору підряду № 9923 від 25.08.2021 (Договір) з додатком № 1 до нього, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крісталбуд" як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" як підрядником, останнє взяло на себе зобов`язання виконати на користь відповідача роботи з улаштування декоративних решіток для кондиціонерів (корзин) з індивідуальним дизайном по фасадах багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Кришталева, 1 в селі Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області.

У п. 2.1-2.3 Договору передбачено дату початку робіт - 30.08.2021, а також початок виконання робіт лише після того, як підрядник передасть замовнику підписаний акт прийому-передачі фронту робіт (будівельної готовності) від попереднього підрядника за суміжністю робіт та технологічну карту виконання робіт, у такі строки:

- Перший етап - до 04.10.2021 (протягом 30 робочих днів з моменту перерахування авансового платежу замовником підряднику);

- Другий етап - з 04.10.2021 до 06.12.2021 (протягом 50 робочих днів з моменту перерахування авансового платежу замовником підряднику).

Відповідно до п. 3.1 Договору вартість робіт складає 1 163 520,00 грн, у тому числі ПДВ 193 920,00 грн.

Згідно з п. 3.3 Договору оплата проводиться частинами:

- авансовий платіж у розмірі 164 000,00 грн, у тому числі ПДВ 27 333,33 грн - оплачується протягом 5 робочих днів з моменту погодження керівником проекту заявки на оплату авансового платежу, поданої підрядником (Перший етап робіт);

- авансовий платіж у розмірі 734 000,00 грн, у тому числі ПДВ 122 333,33 грн, на матеріали - оплачується протягом 5 робочих днів з моменту погодження керівником проекту заявки на оплату авансового платежу, поданої підрядником (Другий етап робіт);

- поетапна оплата: протягом п`яти робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт;

- остаточна оплата: протягом п`яти робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

За положеннями підп. 6.1.1 п. 6.1 Договору замовник має право, зокрема, в разі відступу підрядником від умов Договору, що призвело до виникнення недоліків у роботі, за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у відповідний строк або відшкодування понесених замовником необхідних витрат із виправлення своїми силами недоліків у роботі, або відповідного зменшення винагороди за роботу; затримати виплату в розмірі 5 % від загальної вартості робіт до здачі будинку в експлуатацію, без застосування до нього відповідальності, передбаченої п. 9.5.1 Договору.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що прийом-передача виконаних підрядником робіт оформлюється двостороннім актом приймання виконаних будівельних робіт за примірною формою КБ-2в; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за примірною формою КБ-3; двостороннім актом приймання прихованих будівельних робіт (у разі їх виконання).

Пунктом 7.5 Договору встановлено, що виявлені в ході проведення прийому-передачі робіт за Договором у цілому недоліки зазначаються у двосторонньому дефектному акті (складається за примірною формою "Форма дефектного акта" згідно з додатком Р ДСТУ Б Д.1.-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва") з визначенням характеру виявлених недоліків та строків їх усунення.

Лише після усунення всіх недоліків робіт та прийому-передачі виконаних робіт згідно п.п. 7.1.1.-7.1.3. цього Договору здійснюється повний розрахунок між сторонами (п. 7.6 Договору).

Згідно з п. 8.4 Договору у випадку виявлення протягом гарантійного строку у виконаних роботах недоліків (дефектів) замовник протягом 5 робочих днів після їх виявлення зобов`язаний повідомити про даний факт підрядника у будь-якій дозволеній законодавством формі та запросити його для складання дефектного акта (складається за примірною формою "Форма дефектного акта" згідно з додатком Р ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва"). У випадку, якщо підрядник не з`явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, замовник має право залучити до складання акта незалежних експертів (спеціалістів), повідомивши про це підрядника.

У п. 9.5.1 Договору погоджено, що в разі, коли замовник допустив несвоєчасну оплату за виконані підрядником роботи, він зобов`язується виплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 16 грудня 2021 року (п. 12.1 Договору).

На виконання умов Договору 15.09.2021 відповідачем сплачено позивачу авансовий платіж за Першим етапом робіт за Договором у розмірі 164 000,00 грн, що підтверджується наданою до матеріалів справи випискою з банківського рахунку позивача та визнається обома сторонами справи.

Позивач, у свою чергу, виконав роботи з улаштування декоративних решіток для кондиціонерів (корзин) з індивідуальним дизайном по фасадах багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Кришталева, 1 в селі Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за примірною формою КБ-2в за січень 2022 року від 27.01.2022 на суму 277 032,00 грн.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначив, що відповідачем виконані роботи своєчасно та в повному обсязі не оплачені.

Зокрема, позивач стверджував, що вартість робіт відповідач повинен був оплатити протягом 5 робочих днів після підписання акта виконаних робіт від 27.01.2022, тобто до 03.02.2022, але не сплатив, відтак, прострочення платежу почалося з 04.02.2022, у зв`язку із чим ним нараховані та заявлені до стягнення 17 125,12 грн пені, яка нарахована на 113 032,00 грн основного боргу за період з 04.02.2022 по 04.08.2022.

Відповідач, заперечуючи проти позову, послався на те, що він як замовник має право затримати виплату 5 % від загальної вартості робіт до здачі будинку в експлуатацію без застосування до нього відповідальності, передбаченої підп. 9.5.1 п. 9.5 Договору (підп. 6.1.1 п. 6.1 Договору).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 850 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору.

Як встановлено ч. 2 ст. 852 ЦК України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

У ч. 1, 4 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

У ч. 1 ст. 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч. 2, 3 ст. 858 ЦК України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Відповідно до ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.12.2019 року у справі № 910/7446/18, постанові від 17.06.2021 у справі № 910/16308/20, постанові від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21, яку слушно враховано судом першої інстанції, з огляду на положення статей 853, 882 ЦК України, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. При цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання виконавцем робіт.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).

Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19).

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем робіт з улаштування декоративних решіток для кондиціонерів (корзин) з індивідуальним дизайном по фасадах багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Кришталева, 1 в селі Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області. Виконані позивачем роботи відповідачем прийняті без зауважень, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за примірною формою КБ-2в за січень 2022 року від 27.01.2022 на суму 277 032,00 грн.

Відповідач, у свою чергу, сплатив лише 164 000,00 грн в якості авансового платежу за Договором.

Апеляційний господарський суд у даному випадку зважає на положення ч. 2-4 ст. 853 ЦК України, згідно з якими замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Відповідач посилався на недоліки у виконаній роботі, зокрема, виявлені дефекти. Проте, як правильно враховано місцевим господарським судом, дефектного акта у зв`язку із виявленням недоліків у роботах позивача з характером та вартістю виявлених недоліків, так само, як і висновків експертів відповідачем надано не було, питання проведення судової експертизи також не порушувалось перед судом, жодної конкретної інформації щодо дефектів у спірних роботах суду не надано, а також не вказано однозначно їх природи: це дефекти у роботах, приховані недоліки чи погіршення стану результату робіт у ході експлуатації протягом гарантійного строку.

У той же час, відповідно до пункту 8.4 Договору у випадку, виявлення протягом гарантійного строку у виконаних роботах недоліків (дефектів) замовник протягом 5 робочих днів після їх виявлення зобов`язаний повідомити про даний факт підрядника у будь-якій дозволеній законодавством формі та запросити його для складання дефектного акта (складається за примірною формою "Форма дефектного акта" згідно з додатком Р ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва"). У випадку, якщо підрядник не з`явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, замовник має право залучити до складання акта незалежних експертів (спеціалістів), повідомивши про це підрядника.

Судом встановлено, що дефектний акт та повідомлення про усунення виявлених дефектів відповідач позивачу не направляв, суду таких документів не надав.

У підп. 6.1.1 п. 6.1 Договору передбачено право замовника у разі відступу підрядником від умов Договору, що призвело до виникнення недоліків у роботі, за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у відповідний строк або відшкодування понесених замовником необхідних витрат із виправлення своїми силами недоліків у роботі, або відповідного зменшення винагороди за роботу.

Проте, до матеріалів справи не надано належних доказів фіксації недоліків, їх видів та вартості їх усунення, доказів усунення їх силами відповідача.

У частині посилання скаржника на визначене підп. 6.1.1 п. 6.1 Договору право замовника затримати виплату в розмірі 5 % від загальної вартості робіт до здачі будинку в експлуатацію, без застосування до нього відповідальності, передбаченої підп. 9.5.1 п. 9.5 Договору, не береться судом до уваги, оскільки таке притримання оплати відповідає ознакам оперативно-господарської санкції.

Зокрема, відповідно до ст. 235, 236 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку, зокрема, сторони можуть передбачати використання таких оперативно-господарських санкцій як одностороння відмова від виконання свого зобов`язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов`язання другою стороною; відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; відмова управненої сторони зобов`язання від прийняття подальшого виконання зобов`язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов`язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов`язання. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій статті 236 ГК України, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Згідно зі ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

У той же час, як вже було зазначено вище, належними доказами не доведено неналежне виконання підрядником робіт за Договором і, відповідно, наявність підстав для застосування до нього санкцій.

Окрім того, як правильно враховано судом першої інстанції, загальна вартість робіт за Договором визначена пунктом 3.1 Договору та складає 1 163 520,00 грн, відтак, 5 % = 58 176,00 грн, отже, така сума від загальної вартості робіт не впливає на спірне грошове зобов`язання з оплати вартості робіт у розмірі 113 032,00 грн, оскільки не пов`язана з тим, що сторони не продовжили договірних зобов`язань, а обставини виконання всього Договору, зокрема, робіт за Другим етапом, не віднесені сторонами до обставин, що підлягають встановленню в даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене вище, підтвердження двостороннім актом виконання позивачем робіт на суму 277 032,00 грн, авансовий платіж відповідача в розмірі 164 000,00 грн, правомірним є висновок суду про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 113 032,00 грн з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст.218 ГК України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Частинами четвертою, шостою статті 231 ГК України встановлено, що в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За положеннями ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Підпунктом 9.5.1 пункту 9.5 Договору передбачено, що за порушення грошових зобов`язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів) замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ/365, що встановлена на момент розрахунків, від вартості невиконаних робіт, за кожний день прострочення.

З урахуванням викладеного судом першої інстанції також правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 17 125,12 грн.

За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно задовольнив повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД".

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крісталбуд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 01.07.2024 у справі № 911/2463/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко