Рішення

від 01.07.2024 по справі 922/1518/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1518/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 126, адреса для листування: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" (61166, м. Харків, пр-т Науки, 9-Д, код ЄДРПОУ 41875246) про стягнення 227 871,36грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 213 143,75грн, збитки від інфляції в розмірі 12 201,86грн, 3% річних в розмірі 2 525,75грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 610/0597 від 31.05.2019 в частині здійснення своєчасної оплати за спожиту електричну енергію. В якості правових підстав, позивач посилається на норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Ухвалою суду від 30.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись на передчасність звернення до суду, а також безпідставність та необґрунтованість заявлених позивачем вимог. Заборгованість, яка покладена в основу позовних вимог, повністю не визнається відповідачем, оскільки вона утворилася не з вини відповідача, розрахунки за розподіл та постачання електроенергії здійснюється за окремою схемою з поділом на категорії "населення" та "комерція", відповідно до структури обліку, яка затверджена додатками 3.1 та 3.3 договору розподілу електричної енергії № 610/0597 від 28.05.2019.

Як зазначає відповідач, власники вбудованих приміщень та офісних приміщень так і не укладали договорів ані з оператором системи розподілу, ані з постачальником електричної енергії, проте є споживачами електричної енергії на умовах, визначених договором розподілу. Виставлені постачальником та оператором системи розподілу рахунки на оплату електричної енергії за тарифною групою "офіс", мають оплачуватись власниками нежитлових комерційних приміщень в частині, що пропорційно відповідає площі його приміщення до загальної площі нежитлових комерційних приміщень. Однак, послуга з постачання електричної енергії не оплачується з боку бізнесу, тому Об`єднання несе тягар несприятливих, негативних наслідків у вигляді ініційованого судового провадження про стягнення заборгованості.

На підставі зазначеного відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за договором відмовити у повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив з доводами відповідача не погоджується, посилаючись на те, що з боку відповідача будь-яких заперечень щодо фактичного обсягу спожитої ним електричної енергії в спірних періодах на адресу позивача не надходило. Заперечення, зазначені відповідачем у відзиві, не містять належних доводів та не є обґрунтованими, їх суть зводиться до спроби уникнення відповідальності, у зв`язку з чим, на думку позивача, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Що стосується посилання відповідача на несплату власниками офісів коштів за спожиту електричну енергію, позивач зазначає, що власники офісів компенсують витрати за послуги з постачання електричної енергії відповідачу, і чинним законодавством не позбавлено права відповідача звернутися для примусового стягнення заборгованості з них на підставі укладених правовідносин.

Відповідач у запереченнях на відповідь позивача на відзив зазначає про те, що ним вживались всі необхідні дії для вирішення спірного питання, яке призвело до виникнення заборгованості. Відповідач не погоджується з тим, що в умовах воєнних дій в зоні знаходження відповідача, повної обізнаності позивача з фактом невикористання комерційними споживачами електричної енергії у зв`язку із їх релокацією, та, як наслідок, не споживання ними послуг позивача, є справедливим задоволенням вимог останнього лише на підставі підзаконних норм, які фактично заформалізовані та мають сенс для договірної дисципліни сторін у мирний час.

Ухвалою суду від 20.05.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - АТ "Харківобленерго".

Третя особа надала суду письмові пояснення щодо суті спору, в яких зазначила, що відповідач входить до реєстру споживачів що входять в балансуючу групу постачальника (ПрАТ Харківенергозбут), якому забезпечується розподіл електричної енергії мережами Оператора системи розподілу. Між відповідачем та третьою особою за спірний період складено акти про обсяги розподіленої електричної енергії. Так, за жовтень 2023 року розподілено електричну енергію 28244 кВт*год; у листопаді 2023 року - 30537 кВт*год; у грудні 2023 року - 35675 кВт*год; у січні 2024 року - 44 101 кВт*год, всього у період з жовтня 2023 року по січень 2024 року відповідачу надано послуг з розподілу електричної енергії - 138 557 кВт*год. Обсяг розподіленої електричної енергії, який передається ПрАТ Харківенергозбут для проведення відповідних розрахунків збігаються з даними вказаними позивачем.

Як зазначає третя особа, товариство, як оператор системи розподілу, отримує від відповідача покази засобів обліку електричної енергії у вигляді звіту споживача у паперовій формі підписані уповноваженою особою, та передає інформацію постачальнику електроенергії (Приватному акціонерному товариству Харківенергозбут), на підставі яких і проводяться розрахунки зі споживачами.

На підставі зазначеного третя особа просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач звернувся до суду з заявою про поновлення строку на подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи, а саме: копії відповіді АТ "Харківобленерго" від 22.05.2024 № 16-48/3781 на адвокатський запит.

Позивач повинен подати суду докази разом з поданням позову. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч.2 та ч. 5 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача та прийняття доказів, поданих позивачем, разом із заявою від 29.05.2024.

Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 01.01.2019, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території" Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області.

Позивач, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 та на умовах постачання універсальних послуг.

На виконання п.13 розділу ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", а Акціонерна компанія "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Відповідно до абзацу 5 п.13 р. ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальних послуг та/або факт споживання електричної енергії.

Разом з тим, у відповідності до п.13 Перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті позивача.

Оскільки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" (відповідач, споживач) надало підписану заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 610/0597 від 31.05.2019 на умовах комерційної пропозиції № 9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, фактично споживало електричну енергію, ним здійснювались оплати за спожиту електричну енергію в заборгованому періоді договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 610/0597 від 31.05.2019 (далі - договір) вважається укладеним.

Відповідно до розділу 1 договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

За умовами п.2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.5.8 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 5.9 договору передбачено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Пунктами 5.9, п.5.13 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.

У п.5.10 договору сторони погодили, що оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком № 3 до цього договору. Також сторони погодили, що всі платіжні документи, що виставляються позивачем відповідачу, зокрема, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору.

За умовами п.3 комерційної пропозиції розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється відповідачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка відповідачу позивачем, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію, в тому числі за послугу з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п.6.2 Договору відповідач взяв на себе зобов`язання забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 4 комерційної пропозиції встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається відповідачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка відповідачем; рахунки на оплату надаються відповідачу у відповідних структурних підрозділах постачальника; в разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Пунктом 7 комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення відповідачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.4 комерційної пропозиції позивач проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суми пені, 3% річних та інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання відповідачем.

Відповідно до п.11 комерційної пропозиції до договору договір укладається на 1 календарний рік та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

31.03.2021 між позивачем та відповідачем укладено угоду щодо електронного документообміну за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 31.05.2019 № 610/0597 (далі - Угода).

За умовами п.8 Угоди електронні документи вважаються отриманими відповідачем з моменту відправлення такого електронного документу іншою позивачем.

На підставі переданих даних від Акціонерного товариства "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2023 по січень 2024 року. Рахунки за вказаний період містяться в матеріалах справи.

Акти приймання-передачі та рахунки за вказаний період надсилались позивачем на адресу відповідача через систему електронного документообміну, що підтверджується відповідними доказами, наявними у справі.

Відповідач за спожиту електричну енергію розрахувався частково, у зв`язку з чим у нього перед позивачем станом на 01.02.2024, з урахуванням оплат на 18.03.2024 загальна сума заборгованості за спожиту електричну енергію по договору № 610/0597 від 31.05.2019 за період з жовтня 2023 року по січень 2024 року складає 213 143,75грн, яка до теперішнього часу є не сплаченою.

Інші періоди були сплачені відповідачем з пропущенням строків оплати. Докази здійснення часткових оплат містяться в матеріалах справи.

Також позивачем на суму заборгованості здійснено нарахування 3% річних в розмірі 2 525,75грн та збитків від інфляції в розмірі 12 201,86грн, виставлені відповідні рахунки, які відповідачем не оплачені.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 1 ст.202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

За приписами ч.4 ст.63 Закону України Про ринок електричної енергії договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором, а також укладається з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті позивача zbutenergo.kharkov.ua.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч.6 ст.276 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст.276 Господарського кодексу України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд зазначає, що укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлений договором строк не виконав.

Як вже було встановлено судом, відповідачем було надано підписану заяву-приєднання до жоговору № 610/0597, у якій представник ОСББ "Аксіома" визначився з точками комерційного обліку за об`єктом споживача (№ 62Z2837729370829, № 62Z1301724779474, № 62Z9389478586751, № 62Z2286838036726).

Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії визначені главою 2.3 розділу II Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та ККОЕЕ.

Відповідно до положень п. 2.3.3 глави 2.3 розділу II Правил електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності.

Таким чином, структура комерційного обліку була погоджена обома сторонами під час укладання договору.

Суд зазначає, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 610/0597 від 31.05.2019 укладено за існуючих при введені в експлуатацію погоджених індивідуальних характеристик об`єктів.

Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності встановлюються відповідно до вимог ККОЕЕ, Правил та проектних рішень.

Діяльність щодо здійснення права власності у багатоквартирному будинку регламентується Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Статтями 4, 5 Закону встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

За приписами ст. 9 Закону, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Частиною 2 ст. 382 Цивільного кодексу України визначено, що спільним майном багатоквартирного будинку є, в тому числі, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення.

Підпунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що до спільного майна багатоквартирного будинку відносяться внутрішньо будинкові системи багатоквартирного будинку, якими є - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.

Основним видом діяльності Споживача згідно КВЕД є комплексне обслуговування об`єктів (клас 81.10)

Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку (ч.2 ст.5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Суд зазначає, що внутрішньобудинкові електричні мережі багатоквартирного будинку є спільною неподільною власністю співвласників цього будинку (ці електричні мережі не належать оператору системи розподілу і не є його територією здійснення ліцензованої діяльності.)

Крім того, купівля та споживання електричної енергії на освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціювання іншого спільного майна багатоквартирного будинку (у тому числі втрати у внутрішньобудинкових електричних мережах, які виникають під час експлуатації цього спільного майна - витрати електричної енергії в елементах мереж (нагрів елементів мереж, контактних з`єднань тощо), а також безоблікове споживання електричної енергії окремими споживачами), слід відносити до потреб господарської діяльності управителя будинку, які компенсуються за рахунок співвласників цього багатоквартирного будинку, що узгоджується з позицією Регулятора, викладеною у роз`ясненнях від 26.04.2021 № 5309/20.2/7-21.

Відповідно до пп.5 та 7 п.6.1 договору № 610/0597 від 31.05.2019, у разі незгоди з розрахунковими сумами відповідач міг би звернутися до позивача або скористатися положеннями розділу 11 договору, яким передбачено порядок розв`язання спорів щодо вирішення спірних питань, проте звернення від відповідача до позивача не надходили, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Даний факт відповідачем не спростований.

В матеріалах справи міститься витяг з реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам електропостачальника ПрАТ Харківенергозбут з жовтня 2023 року по січень 2024 року щодо ОСББ "Аксіома", який підтверджує обсяги спожитої відповідачем електричної енергії. Зазначений витяг сформований на підставі інформації, яка отримується позивачем від третьої особи в порядку обміну даними комерційного обліку.

Суд зауважує, що з боку відповідача будь-яких заперечень щодо фактичного обсягу спожитої ним електричної енергії в спірних періодах на адресу позивача не надходило, в матеріалах справи такі докази також відсутні та відповідачем не спростовані.

З огляду на викладене, суд не приймає заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов та запереченнях на відповідь позивача на відзив, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, та наявність заборгованості за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2023 року по січень 2024 року на суму 213 143,75грн, що є предметом стягнення, доведений та підтверджується матеріалами справи. Обставини, викладені позивачем у позові відповідачем не спростовано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту в період жовтень 2023 року - січень 2024 року в розмірі 213 143,75грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 2525,75грн за період з 17.03.2022 по 20.12.2022, з 01.11.2023 по 31.01.2024 та збитків від інфляції в розмірі 12 201,86грн за період з травня 2022 року по вересень 2022 року, січень 2024 року, суд керується положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних в розмірі 2 525,75грн за період з 17.03.2022 по 20.12.2022, з 01.11.2023 по 31.01.2024 та збитків від інфляції в розмірі 12 201,86грн за період з травня 2022 року по вересень 2022 року, січень 2024 року, таке нарахування здійснено позивачем арифметично правильно, за кожен період окремо, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.

Враховуючи те, що позовні вимоги в частині стягнення суми боргу, 3% річних та збитків від інфляції підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу зазначеної суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позов є цілком обґрунтованим, доведеним, у зв`язку з чим він підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору суд покладає на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" (61166, м. Харків, пр-т Науки, 9-Д, код ЄДРПОУ 41875246) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 126, адреса для листування: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) - 213 143,75грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 2 525,75грн 3% річних, 12 201,86грн збитків від інфляції, 2 734,45грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "01" липня 2024 р.

СуддяТ.А. Лавренюк