Постанова

від 27.09.2024 по справі 922/1518/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/1518/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.,

без виклику учасників справи,

розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" (вх.№1788Х/2)

на рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 у справі №922/1518/24 (повний текст складено 01.07.2024, суддя Лавренюк Т.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків,

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома", м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача АТ "Харківобленерго", м. Харків,

про стягнення 227 871,36 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 213 143,75грн, збитки від інфляції в розмірі 12 201,86грн, 3% річних в розмірі 2 525,75грн; судові витрати зі сплати судового збору - покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" (61166, м. Харків, пр-т Науки, 9-Д, код ЄДРПОУ 41875246) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 126, адреса для листування: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) - 213 143,75грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 2 525,75грн 3% річних, 12 201,86грн збитків від інфляції, 2 734,45грн судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю матеріалами справи факту належного виконання позивачем взятих на себе зобов`язань з поставки електричної енергії, порушення відповідачем взятих на себе обов`язків з оплати отриманого товару, наявністю правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію за договором № 610/0597 від 31.05.2019, заявленої до стягнення суми 3% річних та інфляційних витрат.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" не погодилось з рішенням Господарського суду Харківської області та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" про стягнення заборгованості відмовити.

В обґрунтування заявлених вимог відповідач зазначає про таке:

- виставлені постачальником та оператором системи розподілу рахунки на оплату електричної енергії за тарифною групою "офіс", мають оплачуватись власниками нежитлових комерційних приміщень в частині, що пропорційно відповідає площі їх приміщень;

- заборгованість, яка покладена в основу позовних вимог, утворилася не з вини відповідача, оскільки розрахунки за розподіл та постачання електроенергії здійснюється за окремою схемою з поділом на категорії "населення" та "комерція", відповідно до структури обліку, яка затверджена додатками 3.1 та 3.3 до договору розподілу електричної енергії №610/0597 від 28.05.2019;

- з урахуванням норм чинного законодавства, яке забороняє колективне споживання послуг розподілу та споживання електричної енергії щодо власних приміщень, у власників офісних приміщень мають бути укладені індивідуальні договори з АТ "Харківобленерго" та повинен вестися окремий індивідуальний облік та розрахунок спожитої електричної енергії;

- в умовах воєнних дій в зоні знаходження апелянта, повної обізнаності позивача з фактом невикористання комерційними споживачами електричної енергії у зв`язку з їх релокацією, задоволення позовних вимог свідчить про порушення принципів справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024, у зв`язку з знаходженням судді Мартюхіної Н.О. у відпустці, для розгляду зазначеної апеляційної скарги визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" на рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 у справі №922/1518/24; ухвалено здійснити розгляд справи №922/1518/24 в порядку спрощеного провадження, без виклику (повідомлення) учасників справи; встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань тощо - до 23.08.2024; витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1518/24.

Враховуючи те, що ціна позову у даній справі є меншою ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб та спір не є таким, що не може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження, учасники справи не подавали клопотань про розгляд справи з їх повідомленням (викликом у судове засідання), колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" на рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 у справі №922/1518/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).

В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З 01.01.2019, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території" Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області.

Позивач, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 та на умовах постачання універсальних послуг.

На виконання п.13 розділу ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", а Акціонерна компанія "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Відповідно до абзацу 5 п.13 р. ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальних послуг та/або факт споживання електричної енергії.

Разом з тим, у відповідності до п.13 Перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті позивача.

Оскільки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" (відповідач, споживач) надало підписану заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 610/0597 від 31.05.2019 на умовах комерційної пропозиції № 9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, фактично споживало електричну енергію, ним здійснювались оплати за спожиту електричну енергію в заборгованому періоді, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 610/0597 від 31.05.2019 (далі - договір) вважається укладеним.

Відповідно до розділу 1 договору цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

За умовами п.2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 5.9 договору передбачено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Пунктами 5.9, п.5.13 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.

У п.5.10 договору сторони погодили, що оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком № 3 до цього договору. Також сторони погодили, що всі платіжні документи, що виставляються позивачем відповідачу, зокрема, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору.

За умовами п.3 комерційної пропозиції розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється відповідачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка відповідачу позивачем, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію, в тому числі за послугу з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п.6.2 договору відповідач взяв на себе зобов`язання забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Пунктом 4 комерційної пропозиції встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається відповідачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка відповідачем; рахунки на оплату надаються відповідачу у відповідних структурних підрозділах постачальника; в разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Пунктом 7 комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення відповідачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.4 комерційної пропозиції позивач проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суми пені, 3% річних та інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання відповідачем.

Відповідно до п.11 комерційної пропозиції до договору договір укладається на 1 календарний рік та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

31.03.2021 між позивачем та відповідачем укладено угоду щодо електронного документообміну за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 31.05.2019 № 610/0597 (далі - Угода).

За умовами п.8 Угоди електронні документи вважаються отриманими відповідачем з моменту відправлення такого електронного документу іншою позивачем.

На підставі переданих даних від Акціонерного товариства "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за період з лютого 2022 по січень 2024 року. Рахунки за вказаний період містяться в матеріалах справи.

Акти приймання-передачі та рахунки за вказаний період надсилались позивачем на адресу відповідача через систему електронного документообміну, що підтверджується відповідними доказами, наявними у справі.

Відповідач за спожиту електричну енергію розрахувався частково, у зв`язку з чим у нього перед позивачем, з урахуванням оплат станом на 18.03.2024, загальна сума заборгованості за спожиту електричну енергію по договору № 610/0597 від 31.05.2019 за період з жовтня 2023 року по січень 2024 року складає 213 143,75грн, яка до теперішнього часу є не сплаченою.

Інші періоди були сплачені відповідачем з пропущенням строків оплати. Докази здійснення часткових оплат містяться в матеріалах справи.

Також позивачем на суму заборгованості здійснено нарахування 3% річних в розмірі 2 525,75грн та збитків від інфляції в розмірі 12 201,86грн, виставлені відповідні рахунки, які відповідачем не оплачені.

01.07.2024 прийнято оскаржуване судове рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частина 1 ст.202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Положеннями ч.ч. 1, 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

За приписами ч.4 ст.63 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором, а також укладається з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.ч. 2, 4, 6 ст. 179 ГК України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках затверджувати Типові договори.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і таке інше) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі ОСББ), вступу до нього.

Згідно із частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Аналогічно унормовано поняття спільного майна багатоквартирного будинку частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон).

Таким чином, власники квартир і виділених нежитлових приміщень, щодо яких оформлено право власності на певну особу (певних осіб; далі - виділені нежитлові приміщення), у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна в ньому. При цьому чинним законодавством не передбачено оформлення окремого документа щодо права власності на спільне майно багатоквартирного будинку.

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтями 4 та 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.

Згідно із статтею 12 вказаного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (частина перша статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Статтею 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що ОСББ - це є лише одна із форм управління багатоквартирним будинком.

Враховуючи наведене, факт створення у багатоквартирному будинку ОСББ є підтвердженням надання власниками квартир та виділених нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку повноважень ОСББ щодо управління, утримання і використання спільного майна цього багатоквартирного будинку.

Основним видом діяльності Споживача (відповідача) згідно КВЕД є комплексне обслуговування об`єктів (клас 81.10).

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті позивача zbutenergo.kharkov.ua.

Відповідачем було надано підписану заяву-приєднання до договору № 610/0597, у якій представник ОСББ "Аксіома" визначився з точками комерційного обліку за об`єктом споживача (№ 62Z2837729370829, № 62Z1301724779474, № 62Z9389478586751, №62Z2286838036726).

Взаємовідносини, які виникають у процесі організації комерційного обліку електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії визначені главою 2.3 розділу II Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ).

Відповідно до положень п. 2.3.3 глави 2.3 розділу II Правил електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч.6 ст.276 Господарського кодексу України).

Згідно з п.2.3.12 глави 2.3 розділу ІІ Правил споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком.

Окремі фізичні точки комерційного обліку мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання.

Суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду у постановах від 18.07.2018 у справі № 920/422/17 та від 11.09.2018 у справі № 920/208/17, відповідно до якої оскільки у багатоквартирному будинку споживачі мають різні точки продажу електричної енергії, переходу права власності на неї та різні тарифні групи, а згідно ПКЕЕ дві різні групи не можуть обліковуватися одним лічильником, то ОСББ не повинно розраховуватися по лічильнику, який обліковує дві різні групи споживання. Загальнобудинковий лічильник, який передбачений проектним рішенням на будинок, може застосовуватися лише як технічний прилад обліку для контролю за рівнем електроспоживання та виявлення понаднормативних втрат електричної енергії у внутрішньобудинкових електричних мережах відповідного багатоквартирного житлового будинку.

Разом з тим, згідно з пунктом 5.2.2 глави 5.2 розділу V ККОЕЕ вузли обліку у замовників встановлюються відповідно до технічних рекомендацій, технічних умов (у разі приєднання до електричних мереж) та проєктних рішень (проєктів).

Суд зазначає, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 610/0597 від 31.05.2019 укладено за існуючих при введені в експлуатацію погоджених індивідуальних характеристик об`єктів (сторонами визначено розрахунковий спосіб визначення вартості спожитої електричної енергії комерційними споживачами (більше 50 кВт) за відповідний розрахунковий період).

В свою чергу, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте, під час виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

У разі незгоди зі структурою комерційного обліку, яку було погоджено обома сторонами під час укладання договору, відповідач не позбавлений права звернутися до позивача та/або до суду з метою приведення умов укладеного договору до вимог чинного законодавства у відповідних правовідносинах з урахуванням забезпечення балансу інтересів власників житлових та нежитловим приміщень, що станом на момент звернення з позовом до суду реалізовано не було.

За змістом приписів статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд зазначає, що укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлений договором строк не виконав.

Так, пунктом 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 визначено, що до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Згідно з п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За приписами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Пунктом 5.10 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 31.05.2019 №610/0597 визначено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього договору. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно з комерційною пропозицією №9, що є додатком №3 до договору рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення (п. 4 комерційної пропозиції №1).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

При визначенні суми заборгованості з оплати вартості спожитої електричної енергії згідно договору № 610/0597 від 31.05.2019 за наданими рахунками за період з лютого 2022 року по січень 2024 року судовою колегією встановлено наступне:

- за лютий 2022 року на суму разом з ПДВ 202 868,59 грн (62 650 кВт*год). Рахунок за лютий 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2022 року відправлено через систему електронного документообміну 10.03.2022; строку оплати рахунку 16.03.2022;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкції: від 29.03.2022 № 1336 на суму 100 000,00 грн, від 30.05.2022 № 1361 на суму 30 000,00 грн, від 14.06.2022 № 1372 на суму 25 000,00 грн, від 17.06.2022 № 1378 на суму 30 000,00 грн, від 21.06.2022 № 1380 на суму 17 868,59 грн.

- за березень 2022 року на суму разом з ПДВ 65 153,71 грн (19 292 кВт*год). Рахунок за березень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2022 року відправлено через систему електронного документообміну 07.04.2022; строк оплати рахунку 14.04.2022;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 01.07.2022 № 1394 на суму 10 000,00 грн, від 11.08.2022 № 1416 на суму 55 153,71 грн.

- за квітень 2022 року разом з ПДВ 44 987,09 грн. Рахунок за квітень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за квітень 2022 року було відправлено через систему електронного документообміну 09.05.2022; строку оплати рахунку 16.05.2022;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: 14.06.2022 № 1370 на суму 44 987,09 грн.

- за травень 2022 року на суму разом з ПДВ 20 366,65 грн. Рахунок за травень 2022 року та акт приймання-передачі за травень 2022 року було відправлено через систему електронного документообміну 09.06.2022; строк оплати рахунку 16.06.2022;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: 14.06.2022 № 1370 на суму 20 366,65 грн.

- за червень 2022 на суму разом з ПДВ 83 214,67 грн. Рахунок за червень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за червень 2022 року було відправлено через систему документообміну 07.07.2022; строку оплати рахунку 14.07.2022;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 18.07.2022 № 1404 на суму 20 000,00 грн, від 09.08.2022 № 1413 на суму 20 000,00 грн, від 15.08.2022 на суму 23 214,67 грн, від 17.08.2022 № 1419 на суму 20 000,00 грн.

- за липень 2022 на суму разом з ПДВ 53 912,56 грн. Рахунок за липень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2022 року було відправлено через систему документообміну 02.08.2022; строку оплати рахунку 09.08.2022;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 25.08.2022 № 1420 на суму 20 000,00 грн, від 01.09.2022 № 1432 на суму 20 000,00 грн, від 06.09.2022 № 1433 на суму 13 912,56 грн.

- за серпень 2022 на суму разом з ПДВ 57 477,90 грн. Рахунок за серпень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за серпень 2022 року було відправлено через систему документообміну 09.09.2022; строку оплати рахунку 16.09.2022;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 14.09.2022 № 1435 на суму 40 477,90 грн, від 27.09.2022 № 1445 на суму 17 000,00 грн.

- за вересень 2022 на суму разом з ПДВ 36 496,55 грн. Рахунок за вересень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за вересень 2022 року було відправлено через систему документообміну 07.10.2022; строку оплати рахунку 14.10.2022;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 17.10.2022 № 1469 на суму 21 496,55 грн, від 25.10.2022 № 1472 на суму 15 000,00 грн.

- за жовтень 2022 на суму разом з ПДВ 66 438,25 грн. Рахунок за жовтень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за жовтень 2022 року було відправлено через систему документообміну 09.11.2022; строку оплати рахунку 16.11.2022;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 18.11.2022 № 1488 на суму 66 438,25 грн.

- за листопад 2022 на суму разом з ПДВ 84 562,85 грн. Рахунок за листопад 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за листопад 2022 року було відправлено через систему документообміну 12.12.2022; строку оплати рахунку 19.12.2022;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 20.12.2022 № 1498 на суму 84 562,85 грн.

- за грудень 2022 на суму разом з ПДВ 93 975,90 грн (29 707 кВт*год). Рахунок за грудень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2022 року було відправлено через систему документообміну 09.01.2023; строку оплати рахунку 16.01.2023;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 13.01.2023 № 1525 на суму 93 975,89 грн.

- за січень 2023 на суму разом з ПДВ 72 542,45 грн. Рахунок за січень 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2022 року було відправлено через систему документообміну 08.02.2023; строку оплати рахунку 15.02.2023;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 14.02.2022 № 1538 на суму 72 542,45.

- за лютий 2023 на суму разом з ПДВ 118 990,76 грн. Рахунок за лютий 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2022 року було відправлено через систему документообміну 07.03.2023; строку оплати рахунку 14.03.2023;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 08.03.2023 № 1485 на суму 118 990,75 грн.

- за березень 2023 на суму разом з ПДВ 81 921,31 грн. Рахунок за березень 2023 року та акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2023 року було відправлено через систему документообміну 10.04.2023; строку оплати рахунку 17.04.2023;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 12.04.2023 №0137d20782 на суму 81 921,30 грн.

- за квітень 2023 на суму разом з ПДВ 72 235,51 грн. Рахунок за квітень 2023 року та акт приймання-передачі електричної енергії за квітень 2023 року було відправлено через систему документообміну 09.05.2023; строку оплати рахунку 16.05.2023;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 09.05.2023 №8f93aa6a58 на суму 72 235,50 грн.

- за травень 2023 на суму разом з ПДВ 67 496,42 грн. Рахунок за травень 2023 року та акт приймання-передачі електричної енергії за травень 2023 року було відправлено через систему документообміну 06.06.2023; строку оплати рахунку 13.06.2023;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій:13.06.2023 № 528fbfa80d на суму 67 496,41 грн.

- за червень 2023 на суму разом з ПДВ 73 727,75 грн. Рахунок за червень 2023 року та акт приймання-передачі електричної енергії за червень 2023 року було відправлено через систему документообміну 05.07.2023; строку оплати рахунку 12.07.2023;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 05.07.2023 № 1542 на суму 73 727,74 грн.

- за липень 2023 на суму разом з ПДВ 76 492,54 грн. Рахунок за липень 2023 року та акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2023 року було відправлено через систему документообміну 07.08.2023; строку оплати рахунку 14.08.2023;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 07.08.2023 № 1575 на суму 76 492,53 грн.

- за серпень 2023 на суму разом з ПДВ 92 346,59 грн. Рахунок за серпень 2023 року та акт приймання-передачі електричної енергії за серпень 2023 року було відправлено через систему документообміну 06.09.2023; строку оплати рахунку 16.05..09.2023;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 06.09.2023 № 1595 на суму 92 346,58 грн.

- за вересень 2023 на суму разом з ПДВ 103 647,82 грн. Рахунок за вересень 2023 року та акт приймання-передачі електричної енергії за вересень 2023 року було відправлено через систему документообміну 06.10.2023; строку оплати рахунку 12.10.2023;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 09.10.2023 № 1617 на суму 103 647,82 грн.

- за жовтень 2023 на суму разом з ПДВ 138 613,22 грн. Рахунок за жовтень 2023 року та акт приймання-передачі електричної енергії за жовтень 2023 року було відправлено через систему документообміну 06.11.2023; строку оплати рахунку 13.11.2023;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 06.11.2023 № 1634 на суму 86 248,97 грн; несплачена заборгованість складає 52 364,25 грн.

- за листопад 2023 на суму разом з ПДВ 154 533,97 грн. Рахунок за листопад 2023 року та акт приймання-передачі електричної енергії за листопад 2023 року було відправлено через систему документообміну 05.12.2023; строку оплати рахунку 12.12.2023;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 14.12.2023 № 1655 на суму 100 317,44 грн; несплачена заборгованість складає 54 216,53 грн.

- за грудень 2023 на суму разом з ПДВ 168 040,56 грн. Рахунок за грудень 2023 року та акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2023 року було відправлено через систему документообміну 05.01.2024; строку оплати рахунку 12.01.2024;

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 11.01.2024 № 1675 на суму 121 418,70 грн; несплачена заборгованість складає 46 621,86 грн.

- за січень 2024 на суму разом з ПДВ 209 358,34 грн. Рахунок за січень 2024 року та акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2024 року було відправлено через систему документообміну 06.02.2024; строку оплати рахунку 13.02.2024.

Заборгованість сплачено на підставі платіжних інструкцій: від 14.02.2024 № 1694 на суму 149 417,23 грн; несплачена заборгованість складає 59 941,11 грн.

Таким чином, загальна заборгованість за договором № 610/0597 від 31.05.2019 за визначеним позивачем періодом з жовтня 2023 року по січень 2024 року складає 213 143,75 грн. Відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в заявленому розмірі до матеріалів справи надано не було.

Беручи до уваги те, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, відсутність спростування з боку відповідача наявності такої заборгованості, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію за договором за періоди з жовтня 2023 року по січень 2024 року за договором № 610/0597 від 31.05.2019 в сумі 213 143,75 грн.

Крім того, позивачем у зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за договором нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 2 525,75грн 3% річних, 12201,86грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7 комерційної пропозиції №9 у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає, в тому числі, купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання (пункт 47);

побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) (пункт 62).

Аналогічні приписи містить пункт 1.1.2 розділу І ПРРЕЕ, відповідно до якого:

побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність);

споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 916/3837/21 зазначено, що ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема постачанню та розподілу електричної енергії. Ця електрична енергія постачається у багатоквартирний будинок виключно задля функціонування спільного майна співвласників (зокрема інженерно-технічних систем будинку, як то роботи індивідуального теплового пункту, котелень, підкачувальних насосів тощо) та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників (зокрема електропостачання ліфтів, освітлення місць загального користування та прибудинкової території тощо).

ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", має статус неприбутковості, та не є суб`єктом господарювання, не використовує електричну енергію для власних потреб.

Отже, ОСББ в частині споживання електричної енергії на побутові потреби по аналогії закону підпадає під визначення "колективний побутовий споживач" електроенергії, у випадку, коли ці організації об`єднують мешканців у багатоквартирних будинках та діють в їхніх інтересах для забезпечення комфортних умов проживання у будинку.

З матеріалів справи вбачається, що громадяни, мешканці будинку 9-Д, по пр. Науки у м. Харкові, створили неприбуткову організацію ОСББ "Аксіома" з метою належного утримання будинку, забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами. З матеріалів справи також вбачається, що позивачем відповідачу направлялись акти приймання-передачі за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 31.05.2019 №610/0597 ОСББ "Аксіома", в яких, найменування послуги, зокрема, визначено як: "населення, яке розраховується з енергопост. орг. за загал. розрах. засобом обл. та об`єдн. шляхом створення юр. особи, житлово-експулуатац. орг., крім гуртожитків", "електрична енергія, яка витр. на техн. цілі (роботу ліфтів, насосів та замк.-перегов. пристр.) та освітл. дворів, східців і номер. знаків паркінг, для ос. авт. котелень" та виставлялись рахунки на оплату за електричну енергію по споживачу ОСББ "Аксіома" (населення).

На підставі викладеного судова колегія вказує, що відповідач виступає у спірних відносинах з позивачем в цій частині саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників) та договір укладений для забезпечення та сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.

Як встановлено судом, ПрАТ "Харківенергозбут" здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість ОСББ "Аксіома" за період часу з лютого 2022 року, коли на території України було введено воєнний стан.

Разом з тим, враховуючи приписи постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", а також ту обставину, що відповідач є неприбутковою організацією, створеною мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами та оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців та за тарифами для населення, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3 % річних, нарахованих на суму вартості спожитої мешканцями багатоквартирного будинку (побутовими споживачами) електричної енергії з 24.02.2022, сплаченої з порушенням строку, визначеного умовами укладеного договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 922/1717/23.

Відсутність визначення наданими до матеріалів справи документами вартості спожитої відповідачем електричної енергії в період з 01.02.2022 по 23.02.2022 року унеможливлює проведення судом власного розрахунку 3% річних та інфляційних витрат на заборгованість, яка виникла у вказаний період часу.

Щодо позовних вимог в частині заявленого до стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат відносно непромислових споживачів (вище 50 кВт), вартість наданої послуги з постачання електричної енергії яким було нараховано за окремим тарифом, судова колегія зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджується і відповідачем не спростовано факт порушення споживачем у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України грошових зобов`язань перед позивачем у вигляді прострочення їх своєчасного виконання, що за змістом ст.ст.611, 625 цього Кодексу передбачає за загальним правилом понад необхідність сплати заборгованості також і застосування наслідків у вигляді стягнення передбаченої умовами договору неустойки, 3% річних та інфляційної індексації за період прострочення.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Позивач у висуванні своєї матеріально-правової вимоги користується правами, наданими йому цивільним законодавством і здійснює їх на власний розсуд, самостійно встановлюючи період, за який він вимагає стягнення грошових коштів компенсаційного характеру.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Чинним процесуальним законодавством України встановлено порядок надання суду доказів.

Частиною 2 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідне положення міститься також у ч.2 ст.164 ГПК України, де зазначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Визначення позивачем окремої заборгованості зі споживання електричної енергії суб`єктами господарювання (непромисловими споживачами), які розташовані в багатоквартирному будинку за адресою: м.Харків, проспект Науки, 9-Д, з доказами порушення визначеного договором строку оплати є обов`язковим для можливості перевірити судом правильності відповідного розрахунку заявленої позовної вимоги, що узгоджується із вимогами ч. 1 ст. 86 ГПК України, якою передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується, зокрема, на безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В свою чергу, неможливість самостійного встановлення судом порядку (черговості) погашення відповідачем основної заборгованості з оплати вартості спожитої електричної енергії з урахуванням наявності побутових (населення) та непромислових (вище 50 кВт) споживачів, має наслідком неможливість розрахунку 3% річних, інфляційних втрат відносно останніх за періоди: лютий, березень, червень - вересень 2022 року, жовтень 2023 року січень 2024 року.

Покладення зобов`язання з оплати відповідних нарахувань за прострочення сплати основної заборгованості зі спожитої електричної енергії комерційними споживачами на мешканців житлових приміщень багатоквартирного будинку не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У даному випадку, також має бути враховано добросовісність як певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18)).

За наслідками здійснення власного розрахунку 3% річних за період квітень 2022 року, жовтень 2022 року листопад 2022 року судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість наступного розрахунку в межах заявленого періоду:

- за несплачену у квітні 2022 року заборгованість за спожиту електричну енергію з 17.05.2022 по 14.06.2022 на суму 26533,97 (разом з ПДВ) складає 63,25 грн;

- за несплачену у жовтні 2022 року заборгованість за спожиту електричну енергію з 17.11.2022 18.11.2022 на суму 44489,05 (разом з ПДВ) складає 7,31 грн.

- за несплачену у листопаді 2022 року заборгованість за спожиту електричну енергію з 20.12.2022 по 20.12.2022 на суму 63065,57 (разом з ПДВ) складає 5,18 грн.

Всього нараховано 3% річних за вказаний період часу в розмірі 75,74 грн.

За розрахунком суду апеляційної інстанції понесені позивачем інфляційні витрати, нараховані на суму боргу за вказані вище періоди часу, відсутні.

За інші визначені позивачем періоди нарахувань спожитої відповідачем електричної енергії наявності порушень визначеного договором строку проведення оплати її вартості судовою колегією не встановлено.

За таких обставин суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 12 201,86 грн та 3% річних в сумі 2 450,01 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд, керуючись п. 4 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" та необхідність скасування рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 у справі №922/1518/24 в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 12 201,86 грн, 3% річних в сумі 2 450,01 грн з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

За змістом ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 у справі №922/1518/24 скасувати в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 12 201,86 грн, 3% річних в розмірі 2 450,01 грн. В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 у справі №922/1518/24 залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" (61166, м.Харків, пр-т Науки, 9-Д, код ЄДРПОУ 41875246) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 126, адреса для листування: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) - 213 143,75грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 75,74грн 3% річних, 2 558,63грн судового збору за подання позову.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м.Харків, вул. Георгія Тарасенка, 126, адреса для листування: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аксіома" (61166, м. Харків, пр-т Науки, 9-Д, код ЄДРПОУ 41875246) 263,73 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.09.2024.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль