Окрема думка

від 25.06.2024 по справі 676/6108/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Пророка В. В.

справа № 676/6108/19(провадження № 61-5336 ск 24)

25 червня 2024 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 березня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду у зв`язку із нововиявленими обставинами у справі за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави та органу державного управління, який її уособлює-Міністерства освіти і науки України, Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти», до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , третя особа - Кам`янець-Подільська міська рада, про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки, ухвалою від 25 червня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи.

Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.

1. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

2. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

3. Згідно із частиною другою статті 382 ЦПК України постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.

4. Оскільки відповідно до основних засад судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення здійснюється у визначених законом випадках, виключно Законом, зокрема ЦПК України, встановлені випадки зазначеного оскарження.

5. Частиною першою статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

4. Отже, касаційному оскарженню підлягають постанови суду апеляційної інстанції, постановлені за результатами апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, а також в інших випадках, прямо передбачених ЦПК України.

5. Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції про задоволення заяви про перегляд рішення суду у зв`язку із нововиявленими обставинами у справі, постановою суду апеляційної інстанції скасоване і заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами направлена для розгляду до суду першої інстанції, оскарження такої постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку ЦПК України не передбачено.

6. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

7. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

8. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

9. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.

10. Згідно з положенням частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

11. Вважаю, що Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, відкриваючи касаційне провадження у справі, помилково дійшов висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає касаційному оскарженню.

12. Крім цього, надмірний судовий контроль суду касаційної інстанції за процесуальними питаннями, які не перешкоджають подальшому провадженню по справі і не впливають на перегляд справи по суті, не відповідає завданням Верховного Суду, спричиняє необґрунтоване затягування строків розгляду справи і створює зайвий тягар на судову систему в цілому.

13. Отже, оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню належним процесуальним рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду було б постановлення ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду у зв`язку із нововиявленими обставинами у справі за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави та органу державного управління, який її уособлює-Міністерства освіти і науки України, Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти», до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , третя особа - Кам`янець-Подільська міська рада, про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 березня 2024 року.

На моє переконання, касаційний перегляд Верховним Судом судових рішень, які набрали законної сили і касаційному оскарженню не підлягають, не відповідає завданню Верховного Суду і може йти всупереч з принципом правової визначеності.

Суддя В. В. Пророк