Рішення

від 01.07.2024 по справі 335/1394/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/1394/24 2-др/335/37/2024

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Шевченко К.В. представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_2 в особі представника адвоката Рябчинського Дмитра Андрійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №335/1394/24 за позовом ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 до Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області повноваження щодо управління справами якого здійснює голова комісії з припинення, заступник начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - Небеський Юрій Сергійович, Державна казначейська служба України про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.05.2024 року позов ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 до Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області повноваження щодо управління справами якого здійснює голова комісії з припинення, заступник начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - Небеський Юрій Сергійович, Державна казначейська служба України про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди, задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 25000,00 грн., у відшкодування моральної шкоди 3000,00 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

14.06.2024 року від представника позивача адвоката Рябчинського Д.А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування якої вказує на те, що 16.01.2024 між Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» та позивач укладено договір про надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до п. 1.1. Договору Адвокатське об`єднання в обсязі та на умовах цього Договору зобов`язується надавати Клієнту, а Клієнт - прийняти та оплатити правничу (правову) допомогу вивчення матеріалів, підготовки позовної заяви про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди, а також представлення інтересів Клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції.

В п. 4.1. сторони визначили, що вартість послуг за цим договором складає: За вивчення матеріалів та підготовку тексту позовної заяви - 6 000 гривень; Представництво інтересів Клієнта в суді першої, апеляційної та касаційної інстанціях -- 2 000 гривень.

Згідно п. 4.5. Договору остаточний розмір та обсяг наданої правничої (правової) допомоги, а також остаточний розрахунок за надану правничу (правову) допомогу, визначаються та здійснюються на підставі акту приймання-передачі послуг.

Відповідно до п. 4.6. Договору підписаний сторонами акт приймання-передачі послуг та розрахункові документи підтверджуючі сплату є документи, що підтверджують надання Клієнту професійної правничої (правової) допомоги.

За час надання правничої (правової) допомоги між Адвокатським об`єднанням ЛЕГЕС та позивачем було підписано наступні акти приймання-передачі послуг:

від 01.02.2024 за складання тексту цивільного позову про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди на суму 4 000,00 гривень;

від 31. 05.2024 за представлення інтересів Клієнта ЗЕ05.2024 в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя під час розгляду позовної заяви в судовому засіданні по справі № 335/1394/24 на суму 2 000,00 гривень.

Надані послуги були оплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується: квитанцією до платіжної інструкції № ПН212563; квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПНЗ104581.

Враховуючи вищевикладене, просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

24.06.2024 року від представника Державної казначейської служби надійшли заперечення на заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що згідно зі статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦГІКУ) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. Відповідно до статті 141 ЦПКУ судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, у разі задоволення позову покладаються на відповідача, а не на Державний бюджет України. Крім того, згідно зі статтею 141 ЦПКУ у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 95 Конституції України та пунктом 8 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України встановлено правило, за яким виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Частиною першою статті 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України.

Звертаємо увагу суду, на те, що Державний бюджет України (за жодною бюджетною програмою) не передбачає асигнувань для виплати витрат на правничу допомогу адвоката у цивільній справі.

Згідно зі статтею 119 Бюджетного кодексу України, нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів; бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання коштів).

Згідно зі статтею 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, судове рішення про стягнення коштів, без встановлених бюджетних призначень законом про Державний бюджет України на відповідний рік, не може бути виконане.

Крім того, відповідно до частини першої статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади.

Державну казначейську службу України визначено учасником судового процесу виключно у зв`язку з тим, що відповідно до чинного законодавства у справах про відшкодування шкоди з Державного бюджету України одним з учасників судового процесу має бути орган Державної казначейської служби України.

Державна казначейська служба України не порушувала прав позивача по цій справі і жодним нормативним актом або договором не передбачено цивільно-правової відповідальності органів Державної казначейської служби за дії або бездіяльність посадових осіб органу досудового розслідування. На підставі вищезазначеного просили у задоволені заяви відмовити.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача Державної казначейської служби України у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала.

Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області повноваження щодо управління справами якого здійснює голова комісії з припинення, заступник начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи в межах вирішуваного питання, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 246 ЦПК Україниякщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 3 цієї статті у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За вимогами ч. 3ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч. 4 цієї ж статтіу разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням вказаних обставин, питання про ухвалення додаткового рішення розглянуто судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За вимогами п. 3 ч. 2 цієї ж статті, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2, 3ст. 137 ЦПК Українипередбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявні такі докази:

копія договору про надання правничої допомоги від 16.01.2024 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» та ОСОБА_2 ;

копія акту приймання передачі наданих послуг до вказаного договору від 01.02.2024, в якому наведено детальний опис наданих послуг ;

копія рахунку на оплату №04/06 від 12.06.2024 на суму 4000,00 грн.

копія квитанції про сплату рахунку на 4000,00 грн.

копія акту приймання передачі наданих послуг до вказаного договору від 31.05.2024, в якому наведено детальний опис наданих послуг,

копія рахунку на оплату №05/06 від 12.06.2024 на суму 2000,00 грн;

копія квитанції №ПН3104581 від 12.06.2024 на суму 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 6ст. 137 ЦПК Україниобов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вивчивши надані представником позивача докази понесених витрат на правничу допомогу, суд вважає, що розмір заявлених до стягнення витрат на правову допомогу є обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Крім того, при вирішенні даного питання суд враховує правовий висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), а саме, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню доведені доказами витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, тобто в сумі 4800,00 грн. (80% від 6000,00 грн.)

Керуючись ст.ст.133,136,137,141,142,246,260,261,270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4800,00 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення складене в повному обсязі 01.07.2024 року.

Суддя Ю.В. Апаллонова