Ухвала

від 25.06.2024 по справі 297/2639/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 297/2639/24

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/412/24 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 14.06.2024.

Цією ухвалою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 , поданої у порядку ст. 206 КПК України про незаконне затримання ОСОБА_6 .

З матеріалів судового провадження вбачається, що 14.06.2024 до слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 , подана в порядку ст. 206 КПК України про незаконне затримання ОСОБА_6 .

Вимоги скарги мотивовані тим, що ОСОБА_6 був затриманий та наразі перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_1 , де утримується без будь-яких правових підстав. У зв`язку з чим, на підставі ст. 206 КПК України адвокат ОСОБА_5 просила постановити ухвалу, якою зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 негайно доставити ОСОБА_6 до слідчого судді для з`ясування законності затримання його з 20 год 12.06.2024 та негайно звільнити його з-під варти.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що зі змісту скарги не вбачається, що відносно ОСОБА_6 здійснюється кримінальне провадження чи він тримається під вартою в установі, перелік яких передбачено ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» (зі змінами та доповненнями). Таким чином, наведений у ст. 206 КПК України механізм надає повноваження слідчому судді перевіряти наявні підстави для позбавлення підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого свободи, зокрема за наявності чи відсутності відповідного судового рішення, та відповідно реагувати, шляхом перевірки законності підстав утримання такої особи. В свою чергу, вказаний порядок не включає процедуру оскарження рішень, дій чи бездіяльності будь-якого іншого органу, пов`язаного із затриманням особи, поза межами кримінального провадження. Зі змісту скарги та доданих до неї документів також не вбачається, що скаржником оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність органу поліції. Згідно з норм кримінального процесуального законодавства службові (посадові) особи РТЦК та СП чи військової частини не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції. Відтак, ОСОБА_6 не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються. Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги скарги виходять за межі повноважень слідчого судді відповідно до вимог КПК України, що зумовлює прийняття рішення про відмову у відкритті провадження.

-2-

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 14.06.2024 та постановити нову ухвалу, якою направити скаргу на новий розгляду до суду першої інстанції. Вказує на необґрунтованість рішення слідчого судді про те, що вимоги скарги не узгоджуються із жодним пунктом ч. 1 ст. 303 КПК України. Вважає, що в порядку ст. 206 КПК України слідчий суддя мав перевірити законність тримання ОСОБА_6 під вартою, оскільки відповідно до ст. 29, 55 Конституції України, кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, особи, в інтересах якої подано апеляційну скаргу ОСОБА_6 , та його захисника-адвоката ОСОБА_5 , неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, від прокурора та ОСОБА_6 не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки, а адвокат ОСОБА_5 подала клопотання про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Частина 1 статті 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і, зокрема, в таких випадках, як законний арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Статтею 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний має право вимагати перевірки обґрунтованості його затримання.

-3-

Статтею 206 КПК України передбачено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи, крім того слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Отже, даними нормами кримінального процесуального закону, положеннями Конституції України, а також нормами міжнародного законодавства, передбачено можливість перегляду законності затримання особи та відповідно тримання її під вартою.

Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 , поданою в порядку ст. 206 КПК України про незаконне затримання ОСОБА_6 , слідчий суддя виходив з того, що службові (посадові) особи РТЦК та СП чи військової частини не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції, а відтак, ОСОБА_6 не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.

Однак, колегія суддів з таким висновком не погоджується, оскільки адвокат ОСОБА_5 подала скаргу на незаконне затримання ОСОБА_6 , що вбачається з її змісту, при цьому послалася на прямі норми Конституції України, які передбачають недопустимість порушення права особи та свободу та особисту недоторканість, а також положення КПК України, та навела відповідні обставини, які на її думку свідчать про незаконне затримання ОСОБА_6 .

У зв`язку з чим, колегія суддів уважає що подана адвокатом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 скарга на незаконне затримання підлягала розгляду слідчим суддею у порядку ст. 206 КПК України, що в свою чергу свідчить про те, що висновок слідчого судді про те, що вимоги скарги виходять за межі повноважень слідчого судді відповідно до вимог КПК України, не ґрунтується на вимогах закону, а отже не може бути визнаний законним та обґрунтованим.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що, відмовляючи у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , з наведених в ухвалі підстав, слідчий суддя також порушив передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 КПК України загальні засади кримінального провадження, зокрема, верховенство права та законність, зміст яких розкрито в ст. 8, 9 цього Кодексу, порушив право особи на доступ до правосуддя та захист, що у свою чергу перешкодило слідчому судді повно та всебічно розглянути подану адвокатом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 скаргу, перевірити зазначені в ній доводи, а також вплинуло на постановлення законного та обґрунтованого судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді знайшли своє підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги.

Крім того, приймаючи рішення слідчий суддя порушив загальні засади кримінального провадження, а саме: законність (ст. 9); доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень (ст. 21); забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (ст. 24 ), тим самим позбавив заявника права на судовий захист своїх законних інтересів.

-4-

Ураховуючи, що прийняття рішення стосовно відкриття провадження за скаргою, відповідно до змістуст. 304 КПК України, а також розгляд та прийняття ухвали за наслідком розгляду відповідної скарги згідно вимог ст. 306,307 КПК України, є прерогативою слідчого судді місцевого суду і, за змістомст. 407 КПК України, не входить до повноважень апеляційного суду, і розгляд їїпо сутіапеляційним судомбуде суперечитивимогам ст.129Конституції України, матеріали підлягають поверненню до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження та розгляду скарги по суті.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 підлягає до задоволення, а ухвала слідчого судді від 14.06.2024 до скасування.

При новому розгляді скарги слідчому судді необхідно ретельно перевірити її доводи і, в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 415, 418, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 14.06.2024 про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 , поданої у порядку ст. 206 КПК України про незаконне затримання ОСОБА_6 , - скасувати, матеріали провадження за скаргою направити на новий розгляд до того ж суду зі стадії її прийняття в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді