Номер провадження: 22-ц/813/4936/24
Справа № 523/6236/20
Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.
Доповідач Заїкін А. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.2024 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 523/6236/20
Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/4936/24
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
- головуючого - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),
- суддів - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Хангельдян К.С.,
учасники справи:
- позивач - Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк»,
- відповідачі - 1) ОСОБА_1 , 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Управитель житлового фонду «ЄВРО-СЕРВІС», 3) ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою адвоката Гришка Сергія Олександровича, діючого від імені ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Управитель житлового фонду «ЄВРО-СЕРВІС», ОСОБА_2 , про витребування майна, усунення перешкод у праві володіння та користування, за апеляційною скаргою адвоката Гришка Сергія Олександровича, діючого від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Малиновського О.М. 18 березня 2024 року, про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення,
встановив:
2. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У березні 2024 року адвокат Гришко Сергій Олександрович, діючий в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із вищезазначеною заявою, в якій просить вирішити питання про компенсацію судових витрат, понесених ОСОБА_1 під час розгляду вищевказаної справи, а саме - стягнути з ПАТ МТБ Банк» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі - 45 696,46 грн., які складаються з: - 45 000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу адвоката; - 546,46 грн. - судовий збір за заявою про перегляд заочного рішення; - 150,00 грн. витрати на направлення кореспонденції.
Заява обґрунтована тим, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 12.03.2024 р. було залишено без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Управитель житлового фонду «ЄВРО-СЕРВІС», ОСОБА_2 , про витребування майна, усунення перешкод у праві володіння та користування.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України судом першої інстанції не було вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат (Т. 3, а. с. 1 - 7).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, мотивування його висновків
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2024 року залишено без розгляду вищевказану заяву адвоката Гришка Сергія Олександровича діючого в інтересах ОСОБА_1 про стягнення судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення.
Ухвала суду мотивована тим, що, судом 11.03.2024 р. позовні вимоги ПАТ «МТБ Банк» були залишені без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою представника позивача у судове засідання.
Заява та докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу були внесені до суду електронною поштою - 14.03.2024 р., тобто після ухвалення судового рішення. Проте, в порушення абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України представником відповідача під час розгляду справи та до постановлення ухвали суду не було внесено відповідну заяву про надання доказів про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, з аналізу ч. 8 ст. 141 ЦПК України, слід дійти висновку, що визначений законодавцем п`ятиденний строк є присічним строком та не підлягає поновленню.
Отже, встановлений судом факт порушення порядку внесення представником відповідача до суду доказів, а так саме і заяви щодо стягнення судових витрат, а саме їх внесення після постановлення по справі ухвали суду, є підставою про залишення такої заяви без розгляду (Т. 3, а. с. 21 - 21 зворотна сторона).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Адвокат Гришко Сергій Олександрович, діючий від імені ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2024 року. Справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права.
Апелянт зазначає, що: 1) помилковими є висновки суду про звернення до суду із заявою про компенсацію судових витрат після постановлення ухвали суду про залишення позову без розгляду, з пропуском п`ятиденного строку. Позов залишено без розгляду ухвалою суду від 12.03.2024 року, 14.03.2024 року представник відповідачки через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про компенсацію судових витрат; 2) суд не звернув увагу на те, що заява була подана в порядку ч. 5 ст. 142 ЦПК України, а не у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України; 3) згідно ч. 6 ст. 142 ЦПК України суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом 15-ти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду (Т. 3, а. с. 323 - 24).
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.04.2024 року відкрито апеляційне провадження (Т. 3, а. с. 28 - 28 зворотна сторона).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.04.2024 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін в приміщенні Одеського апеляційного суду (Т. 3, а. с. 34).
24.05.2024 року від адвоката Гришка Сергія Олександровича, діючого від імені ОСОБА_1 , надійшла заява про підтримку апеляційної скарги та розгляд справи за їх відсутності.
Представник ПАТ «МТБ БАНК» у судовому засіданні вважала необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатню наявність у справі матеріалів для її розгляду, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.
3. Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Гришка С.О., діючого від імені ОСОБА_1 , підлягає задоволенню.
Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 12 березня 2024 року залишено без розгляду позов Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Управитель житлового фонду «ЄВРО-СЕРВІС», ОСОБА_2 , про витребування майна, усунення перешкод у праві володіння та користування (Т, 2, а. с. 236 - 236 зворотна сторона).
14.03.2024 року через систему «Електронний суд» адвокат Гришко Сергій Олександрович, діючий в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою, в якій просить вирішити питання про компенсацію судових витрат, понесених ОСОБА_1 під час розгляду вищевказаної справи, а саме - стягнути з ПАТ МТБ Банк» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі - 45 696,46 грн., які складаються з: - 45 000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу адвоката; - 546,46 грн. - судовий збір за заявою про перегляд заочного рішення; - 150,00 грн. витрати на направлення кореспонденції. Вказана заява зареєстрована у суді першої інстанції - 14.03.2024 року (Т. 3, а. с. 1 - 7).
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2024 року залишено без розгляду вищевказану заяву адвоката Гришка Сергія Олександровича діючого в інтересах ОСОБА_1 про стягнення судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення (Т. 3, а. с. 21 - 21 зворотна сторона).
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат.
Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі
За правилами, передбаченими ч. ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України, у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частиною п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Залишаючи без розгляду заяву про розподіл судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що аналізуючи зміст ч. 8 ст. 141 ЦПК України, визначений законодавцем п`ятиденний строк є присічним строком та не підлягає поновленню.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вищезазначені висновки суперечать вищевказаним положенням ч. ч. 5, 6 ст. 141 ЦПК України щодо строку вирішення питання про розподіл судових витрат.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Гришка С.О., діючого від імені ОСОБА_1 , є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема при невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенні норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення (про компенсацію судових витрат) підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (Суворовського районного суду м. Одеси).
Підстави, порядок та строк касаційного оскарження
Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про залишення заяви без розгляду після її перегляду в апеляційному порядку може бути оскаржена в касаційному порядку.
Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
4. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський
апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Гришка Сергія Олександровича, діючої від імені ОСОБА_1 , - задовольнити.
Ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 18 березня 2024 року про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення - скасувати.
Цивільну справу за заявою адвоката Гришко Сергія Олександровича, діючого від імені ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Управитель житлового фонду «ЄВРО-СЕРВІС», ОСОБА_2 , про витребування майна, усунення перешкод у праві володіння та користування - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складений 02 липня 2024 року.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: С. О. Погорєлова
О. М. Таварткіладзе
?
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2024 |
Оприлюднено | 04.07.2024 |
Номер документу | 120103215 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: витребування майна із чужого незаконного володіння |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Заїкін А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні