Рішення

від 26.06.2024 по справі 372/4181/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/4181/23

Провадження № 2-242/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.,

за участю секретаря Бойко В.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представників відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника третьої особи ОСОБА_8 ,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКОРДБАНК», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Козинська селищна рада Обухівського району Київської області, Садівницьке товариство «Райдуга», про визнання недійсним державного акту, скасування запису про реєстрацію та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2023 позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області №624 від 03 жовтня 2005 року в частині затвердження технічної документації щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку члену садового товариства «Райдуга» ОСОБА_9 та передачі земельної ділянки площею 0,1200 га. для ведення садівництва на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області. Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №313371 виданий 23 листопада 2005 року ОСОБА_9 на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області №624 від 03 жовтня 2005 року на земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, С/Т «Райдуга», з цільовим призначенням для ведення садівництва з кадастровим номером 3223187700:04:027:0110. Скасувати запис про державну реєстраціюдержавного ату на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №313371 виданий 23 листопада 2005 року ОСОБА_9 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1164. Визнати недійсним та скасувати Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01 лютого 2007 року нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П. укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо земельної ділянки загальною площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, С/Т «Райдуга», з цільовим призначенням для ведення садівництва з кадастровим номером 3223187700:04:027:0110. Визнати недійсним та скасуватидержавний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №941547 виданий 21 вересня 2007 року ОСОБА_10 на підставі договору купівліпродажу земельної ділянки загальною площею 0,1200 га, яка розташованаза адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, С/Т «Райдуга»,з цільовим призначенням дляведення садівництва з кадастровим номером 3223187700:04:027:0110. Скасувати запис про державну реєстраціюдержавного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №941547 виданий 21 вересня 2007 року ОСОБА_10 в Книзі записів реєстраціїдержавних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010733100460. Визнати недійсним та скасувати Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07 грудня 2011 року нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 щодо земельної ділянки загальною площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, С/Т «Райдуга», з цільовим призначенням для ведення садівництва з кадастровим номером 3223187700:04:027:0110. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17456494 від 25 листопада 2014 року (11:27:21) винесенедержавним реєстратором Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Козловим Ю.В. про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:04:027:0110площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, С/Т «Райдуга», з цільовим призначенням для ведення садівництва на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 грудня 2011 року зареєстрованого за №3778, державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №941547 в рівних частинах по частки за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

На обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що право власності на спірну земельну ділянку було передано у приватну власність ОСОБА_9 на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської областівід 03.10.2005 року, та нею в подальшому був отриманий державний акт. 01.02.2007 року ОСОБА_9 згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу відчужила дану земельну ділянку ОСОБА_10 .

07.12.2011 року ОСОБА_10 згідно договору купівлі-продажу відчужила належну їй згідно державного акту серії ЯД №941547 земельну ділянку площею 0,1200 га. в садовому товаристві «Райдуга», Старобезрадичівська сільська рада, Обухівського району, Київської області з кадастровим номером 3223187700:04:027:0110 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 25 листопада 2014 року на підставі договору купівлі-продажу від 07.12.2011 року, державного акту серії ЯД №941547, було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га. в садовому товаристві «Райдуга», Старобезрадичівська сільська рада, Обухівського району, Київської області з кадастровим номером 3223187700:04:027:0110 за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Виходячи з цього відповідачі придбали у власність земельну ділянку, яка належить позивачу на праві власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ №079484, який на даний час не скасований та не визнаний недійсним, що свідчить про порушення його. В зв`язку з цим, просить позов задовольнити в повному обсязі.

16.10.2023 ухвалою Обухівського районного суду Київської області відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

16.11.2023 від представника відповідача ПАТ КБ АкордБанк надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначили, що позива отримав державний акт на право власності на землю ще у 1999 році. ОСОБА_9 в 2005 році отримала державний акт на права власності на земельну ділянку. Згодом в 2007 році право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_10 , а в 2011 році земельну ділянку придбали ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та в 2016 році побудували на цій земельній ділянці садовий будинок. Починаючи з 2005 року і до моменту подачі позову минуло близько 18 років, що значно перевищує строки позовної давності для захисту порушеного права позивача, на підставі викладеного просять застосувати строки позовної давності та відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_11 подав відзив на позовну заяву, де вказав, що позов не визнає в повному обсязі, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 набули право власності на спірну земельну ділянку законно шляхом укладення договору купівлі-продажу, під час його було перевірені правовстановлюючі документи на землю, тому відповідачі є добросовісними набувачам. Крім того, позивач не надав належних доказів на підтвердження виникнення права власності на спірну земельну ділянку, що ставить під сумнів дійсність державного акту на його ім`я. Також зазначив, що позивачем пропущено і строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом, що є також окремою та самостійною підставою для відмови в позові. ОСОБА_4 поніс витрати повязані з розглядом справи, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18500 грн.. На підставі викладеного просять в позові відмовити в повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_4 понесені витрати на правничу допомогу.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача ОСОБА_4 , відповідно до якого позивач зазначає, що доводи відповідача є безпідставними, обставини на які посилається ОСОБА_4 не підтверджуються будь-якими доказами та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому не можуть бути узяті до уваги. Також зазначає, що він вперше дізнався про існування зареєстрованої власності відповідачів і часткове накладення на його земельну ділянку 21.03.2023 року, коли він звернувся до державного реєстратора, тому просить позов задовольнити в повному обсязі.

20.11.2023 на адресу суду надійшли письмові пояснення від голови СТ Райдуга, відповідно до яких вважають позовні вимоги незаконними та безпідставними, перелічені в позові фактичні обставини не відповідають дійсності, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а сама позовна заява не підлягає задоволенню. Також просять долучити до справи оригінал заяви ОСОБА_1 від 20.09.2014 року.

17.11.2023 через підсистему Електронний суд представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якої зазначають, що позивач не є і ніколи не був власником земельної ділянки, у позивача немає жодних алежних та допустимих доказів на підставі чого у позивача могло би виникнути право власності, а саме: відсутні докази встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); відсутні документи та/або докази, які б підтверджували твердження позивача про дату отримання Державного акту саме у вказану дату 17.12.1999 р. Таким чином відсутність доказів, які б свідчили про виконання позивачем вимог щодо дати виникнення права власності, додатково, підтверджує той факт, що позивач ніколи не був та не є власником, вказаної ним земельної ділянки. Твердження про те, що право власності на земельну ділянку за позивачем зареєстроване відповідно до вимог чинного закону на час видачі Державного акту на право приватної власності на землю - є такими, що не відповідають дійсності.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , є повноправними та законними власниками земельної ділянки, які набули право власності у відповідності з усіма чинними вимогами законодавства України на момент оформлення права власності Станом на сьогодні, починаючи з 07 грудня 2011 року, а саме з дати посвідчення приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованої за кадастровим номером 3223187700 04 027 0110, яка розташована на території Старобезрадичівської сільської ради, С/Т «Райдуга», Обухівського району, Київської області, ОСОБА_3 та її чоловік, ОСОБА_4 , є повноправними власниками відповідної земельної ділянки, і вони набули це право власності у відповідності до чинного законодавства України. Земельна ділянка була сформована як об`єкт цивільних прав з присвоєнням їй кадастрового номеру 3223187700 04 027 0110 відповідно до вимог чинного на той час законодавства.

Позивач щев 2014році знавпро відкритегосподарювання відповідачівна земельнійділянці,логічним євисновок,що позивачмав об`єктивнута суб`єктивнуможливість дізнатисяпро порушене,на йогодумку,право власностіне в2023,а набагатораніше.Сплив позовноїдавності,про застосуванняякої заявленостороною успорі,є підставоюдля відмовиу позові. На підставі викладеного просять застосувати строки позовної давності та відмовити в повному обсязі. ОСОБА_3 понесла витрати пов`язані з розглядом справи, тому просять стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 понесені витрати на правничу допомогу.

19.01.2024 представник відповідача Обухівської районної військової адміністрації Київської області подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначили, що заперечують проти позовних вимог та просять в позові відмовити. Також зазначили, що відомості про садове товариство Райдуга с. Нові Безрадичі та ОСОБА_1 у них відсутні. Позивач мав можливість дізнатися про порушене його право власності на земельну ділянку ще в 2014 році та почати відповідну процедуру захисту, тому просять застосувати строки позовної давності та відмовити в позові.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив Обухівської районної військової адміністрації Київської області. Головуючим суддею дану відповідь на відзив в судовому засіданні не прийнято.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вказав, що позивачу 21.01.1998 року рішенням виконавчого комітету Старобезрадичівської сільської ради народних депутатів Обухівського району Київської області №3/1, було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,06 га. на території Старобезрадичівської сільської ради, в межах садового товариства «Райдуга», для ведення садівництва. 17.12.1999 року на підставі рішення виконавчого комітету Старобезрадичівської сільської ради народних депутатів Обухівського району Київської області №3/1 позивач отримав Державний акт на право приватної власності на землю серії КВ, а саме І-КВ №079484, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1835. Відповідно до даного акту встановлюється, що його ділянка межує від А до Б з ОСОБА_12 , від Б до В землі загального користування (проїзд); від В до Г з ОСОБА_13 , від Г землі загального користування (проїзд). На початку 2023 року позивач звернувся до фізичної особи-підприємця ОСОБА_14 для виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Отримавши виготовлену технічну документацію він звернувся до державного кадастрового реєстратора про внесення відомостей до Державного земельного кадастру. 21.03.2023 року державний реєстратор розглянувши подані позивачем документи прийняв рішення №РВ-7300035302023 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, так як його ділянка перетинається з ділянкою 3223187700:04:027:0110 та співпадає на 96,545 %. Виходячи з цього відповідачі придбали у власність земельну ділянку, яка належить позивачу на праві власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ №079484, який на даний час не скасований та не визнаний недійсним.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Додатково зазначив, що право власності він набув на земельну ділянку у 1998 році, що підтверджується державним актом на землю. Не використовував земельну ділянку в зв`язку з зайнятістю на роботі. Про порушене право дізнався 2023 році.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та її представник проти позову заперечили в повному обсязі, вказали, що суду не надано доказів на підставі чого у позивача могло би виникнути право власності, також просили застосувати строк позовної давності. Відповідач вказав, що жодного разу не бачила позивача чи інших осіб на спірній земельній ділянці.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та його представник проти позову заперечили в повному обсязі, вказали, що суду не надано доказів на підставі чого у позивача могло би виникнути право власності, також просили застосувати строк позовної давності. Крім того, позивачем обрано невірний спосіб захисту.

Представник відповідача ПАТ «КБ «АкордБанк» Позднякова С.Л. в судовому засідання заперечила проти позові, просила відмовити в повному обсязі у зв`язку з закінченням строків позовної давності. Також зазначила, що відсутні правові підстави для визнання договору іпотеки недійсним.

Представник Обухівської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просять в позові відмовити та клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судове засідання не з`явились, причин неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань суду не надали.

Представник третьої особи СТ «Райдуга» Призенко Л.П. в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в повному обсязі.

Представник Козинської селищної ради Обухівського району Київської області в судове засідання не з`явився, причин неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення сторін, представників, дослідивши матеріали справи та письмові докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно із частиною 1статті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно достатті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У статті 12 ЦПК України, зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5,6ст. 263 ЦПК Україниобґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Старобезрадичівської сільскої ради народних депутатів Обухівського району Київської області від 21.01.1998 року №3/1 ОСОБА_1 , передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,06 га. на території Старобезрадичівської сільської ради, в межах садового товариства «Райдуга», для ведення садівництва.

17.12.1999 року на підставі рішення виконавчого комітету Старобезрадичівської сільскої ради народних депутатів Обухівського району Київської області №3/1 ОСОБА_1 отримав Державний акт на право приватної власності на землю серії КВ, а саме І-КВ №079484, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1835, що підтверджується копією акту. Відповідно до даного акту встановлюється, що земельна ділянка ОСОБА_1 межує від А до Б з ОСОБА_12 , від Б до В землі загального користування (проїзд); від В до Г з ОСОБА_13 , від Г землі загального користування (проїзд).

03.10.2005 року розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області №624 було затверджено технічну документацію та передано у приватну власність ОСОБА_9 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,1200 га. для ведення садівництва на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області.

23.11.2005 року ОСОБА_9 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №313371 площею 0,1200 га. для ведення садівництва на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:04:027:0110, що підтверджується копією акту.Відповідно до даного акту встановлюється, що дана ділянка межує від А до Б з ОСОБА_15 , від Б до В землі загального користування (проїзд); від В до Г з ОСОБА_13 , від Г землі СТ Монтажник.

Відповідно до договору купівлі - продажу земельної ділянки від 01.02.2007 року ОСОБА_9 відчужила дану земельну ділянку ОСОБА_10 .

21.09.2007 року ОСОБА_10 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.02.2007 року №435 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД №941547 площею 0,1200 га. в садовому товаристві «Райдуга», Старобезрадичівська сільська рада, Обухівського району, Київської області з кадастровим номером 3223187700:04:027:0110. Відповідно до даного акту встановлюється, що дана ділянка межує від А до Б з ОСОБА_15 , від Б до В землі загального користування (проїзд); від В до Г з ОСОБА_13 , від Г землі СТ Монтажник.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.12.2011 року ОСОБА_10 відчужила належну їй згідно державного акту серії ЯД №941547 земельну ділянку площею 0,1200 га. в садовому товаристві «Райдуга», Старобезрадичівська сільська рада, Обухівського району, Київської області з кадастровим номером 3223187700:04:027:0110 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією договору.

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.11.2014, індексний номер 30139619, індексний номер 30139875 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:04:027:0110, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, СТ «Райдуга, загальною площею 0,12 га, земельна ділянка НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 513168432231, зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , дата реєстрації 19.11.2014.

06.01.2016 року ОСОБА_3 подала заяву до Департаменту ДАБІ у Київській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а саме нового будівництва садового будинку площею 183 кв.м.

29.03.2016 року, після закінчення будівництва, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримали декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту.

05.09.2018 року між ПАТ «КБ «АкордБанк» та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір за реєстровим номером 916, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Єгоровою М.Є., відповідно до якого в іпотеку було передано нерухоме майно право власності на яке було зареєстровано за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого право власності на предмет іпотеки, а саме на земельну ділянку, яка належить Іпотекодавцям на праві спільної часткової власності у рівних частинах кожному, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Чеботар С.І. 07.12.2011 року за реєстровим № 3778. Підстави для визнання договору іпотеки недійсним відсутні.

В матеріалах справи міститься технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр.. ОСОБА_1 для ведення садівництва на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, з якої вбачається що земельна ділянка розташована на території Старобезрадичівської сільської ради, Обухівського району Київської області, кадастровий номер №3223187700:04:027, загальна площа 0,0629 га.

З Рішення № РВ-7300035302023 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 21.03.2023 року вбачається, що Державним кадастровим реєстратором Відділу №3 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області розглянуто заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надано рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державної земельного кадастру про земельну ділянку, у зв`язку з перетином земельно ділянки заявника з земельною ділянкою 3223187700:04:027:0110.

При дослідженні даної технічної документації встановлено, що кадастровий номер земельній ділянці, яка передана у власність ОСОБА_1 не присвоювався.

Відповідно до витягу з державного земельного кадастру земельній ділянці яка розташована на території Старобезрадичівської сільської ради, Обухівського району Київської області, СТ «Райдуга» земельна ділянка 38-39 присвоєно кадастровий номер 3223187700:04:027:0110, власники ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Згідно із статтею 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначенийзакономабо договором.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Положеннями частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 334 ЦК України встановлює момент набуття права власності за договором, зокрема право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1); права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4).

Згідно із частиною 1 статті 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (частини 6 статті 118 Земельного кодексу України).

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 123 Земельного Кодексу України надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Виходячи з наведеного, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Статтею 50 Закону України «Про землеустрій» визначено поняття проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та його складові. Вказаний проект включає а) пояснювальну записку; б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); в) розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів; ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) кадастровий план земельної ділянки.

Відповідно до частини 2статті 4 Земельного Кодексу Українизавданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженогопостановою Кабінетом Міністрів України №15 від 14.01.2015(далі - Положення), встановлено, що державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до підпункту 31 пункту 3 Положення основним завданням Держгеокадастру є розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначенихЗемельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Згідно з підпунктами 9, 11, 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого 29.09.2016 наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до підпункту 31 п. 3 Положення основним завданням Держгеокадастру є розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначенихЗемельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Відповідно до частини 1 статті 121 3емельного Кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності.

Згідно з частинами 6, 7статті 118 Земельного Кодексу Українигромадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, садівництва, будівництва та Обслуговування жилого будинку, господарських будівель і спору, (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленомузакономпорядку.

Частиною 1статті 117 Земельного Кодексу Українивстановлено, що передача земельних ділянок державно власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 15статті 123 Земельного Кодексу Українипідставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Відповідно до частини 16статті 123 Земельного Кодексу Українивідмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з пунктом 2.9. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі оренди) та договорів оренди землі, затвердженоїнаказом №43 від 04.05.1999 Державного комітету України по земельних ресурсах(далі - Інструкція №43), - усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються. Заповнення документів здійснюється з використанням комп`ютерної техніки.

Відповідно до пункту 2.14. Інструкції №43 державний акт на право власності на земельну ділянку складається у двох примірниках, підписується посадовими особами в такій послідовності: начальник державного органу земельних ресурсів, голова (керівник) органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади та особа, що здійснила реєстрацію акту. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою складається у двох примірниках, підписується посадовими особами в такій послідовності: начальник державного органу земельних ресурсів та голова місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Пунктом 5.1. Інструкції № 43 передбачено, що при втраті (псуванні) державного акта на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Пунктами 4.1., 4.4., 4.5., 4.6. Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженоїнаказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 325 від 22.06.2009(далі -Інструкція №325), встановлено, що виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається. У разі виявлення у виданому державному акті орфографічних або технічних помилок землевласником землекористувачем) такий землевласник (землекористувач) звертається до відповідного територіального органу Держкомзему із заявою (клопотанням) про видачу нового державного акту. У заяві (клопотанні) відображається суть виявлених помилок. До заяви (клопотання) додаються: копія такого державного акту, копія акту приймання-передавання межових знаків на зберігання; копія акту перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; копія документа, на підставі якого набуто право на землю. Новий державний акт видається протягом 15 робочих днів з дати надходження вищезазначених документів до територіального органу Держкомзему за рахунок органу, який здійснив реєстрацію такого державного акта. При видачі нового державного акта, державний акт у якому було допущено помилку, повертається до відповідного територіального органу Держкомзему і вважається зіпсованим.

Відповідно до п.1.15 Інструкції, розробку технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею здійснюють державні та інші землевпорядні організації на підставі технічного завдання, яке видається районним (міським) відділом (управлінням) земельних ресурсів Держкомзему України.

Так, Рішенням виконавчого комітету Старобезрадичівської сільскої ради народних депутатів Обухівського району Київської області від 21.01.1998 р. № 3/1 ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,06 га. на території Старобезрадичівської сільської ради, в межах садового товариства «Райдуга», для ведення садівництва.

17.12.1999 року на підставі рішення виконавчого комітету Старобезрадичівської сільскої ради народних депутатів Обухівського району Київської області №3/1 ОСОБА_1 отримав Державний акт на право приватної власності на землю серії КВ, а саме І-КВ №079484.

Разом з тим, суду не надано доказів, місця розташування вказаної земельної ділянки, зокрема, документів щодо перенесення земельної ділянки в натуру, акту встановлення межових знаків, технічної документації щодо виготовлення державного акту на земельну ділянку.

Вказані обставини унеможливлюють визначення конкретного місця розташування земельної ділянки, що відповідно до державного акту від 17.12.1999 належала ОСОБА_1 .

Після отримання позивачем державного акта жодних дій, направлених на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, а також внесення відомостей до Державного земельного кадастру, не прийнято та документація із землеустрою, на підставі якої сформована спірна земельна ділянка, на зберігання до Державного фонду документації із землеустрою, ведення якого здійснюється ГУ Держгеокадастру в Київській області, не надходила, що підтверджується листом ГУ Держгеокадастру в Київській області від 31.08.2021 №М-1431/1-2214/6-21, який доданий до позовної заяви.

Як встановлено в судовому засіданні, на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 03.10.2005 року №624 було затверджено технічну документацію та передано у приватну власність ОСОБА_9 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,1200 га. для ведення садівництва на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області.

На підставі даного розпорядження 23.11.2005 року ОСОБА_9 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №313371 площею 0,1200 га. для ведення садівництва на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:04:027:0110. Акт підписаний головою Обухівської районної державної адміністрації та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1154.

Суд зазначає, що будь-яких доказів або принаймні інформації про внесення змін до акта щодо місця розташування спірної земельної ділянки суду не надано.

Позивачем не надано жодних доказів, що земельна ділянка, зазначена в державному акті, розташована саме за вказаними у технічній документації координатами, адже перевірити відповідність місцерозташування такої ділянки за відомостями, які зберігаються в ГУ Держгеокадастру в Київської області, - є неможливим.

З наданої позивачем технічної документації вбачається, що землевпоряднику не було надано координати земельної ділянки позивача, не надано доказів розміщення межових знаків, Тому суд не приймає як доказ розташування земельної ділянки позивача вказану технічну документації, оскільки будь яких доказів на підставі чого землевпорядник визначив координати земельної ділянки позивача суду не було надано.

Відповідно до статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно достатті 77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно вимог статті 78ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які зазакономмають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимогстатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи.

Звертаючись до суду з позовом про недійсним державного акту, скасування запису про реєстрацію та витребування земельної ділянки позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що межі переданої ОСОБА_9 земельної ділянки накладаються на межі належної ОСОБА_16 на праві власності земельної ділянки, чим порушується право власності.

Відповідно до пункту 2 розділуVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Встановивши, що у архівному відділі в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області не обліковується документація із землеустрою, розроблена на ім`я ОСОБА_1 щодо земельної ділянки яка розташована на території Старобезрадичівської сільської ради, загальною площею 0,0600 га, суд приходить до висновку про недоведеність порушення права власності позивача на земельну ділянку, з огляду на відсутність документів, що встановлюють дійсне фактичне розташування земельної ділянки ОСОБА_1 , а саме відсутність планово-картографічних матеріалів або інших зображень, які б дозволили ідентифікувати конфігурацію і місце розташування земельної ділянки, що передана йому у власність, відсутність погодження проекту відведення земельної ділянки, акту встановлення межових знаків. Фактично технічна документація розробляється зі слів позивача, оскільки межові знаки на ній відсутні.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають до задоволення в повному обсязі, оскільки позивачем не доведено порушення при наданні у власність земельної ділянки ОСОБА_9 , також не надано доказів, що оспорюваних рішенням порушення права позивача по справі, тому позовні вимоги щодо визнання недійсним розпорядження про передачу в користування земельної ділянки, державного акту на право приватної власності на земельну ділянку. Також не підлягають до задоволення похідні позовні вимоги, щодо визнання недійним інших державних актів, договірів купівлі продажу, іпотечного договору, запис про державну реєстрацію і запис в Державному земельному кадастрі, оскільки задоволення вказаних позовних вимог прямо залежні від вирішення первісних позовних вимог про правомочність набуття ОСОБА_9 права власності на спірну земельну ділянку.

Підстав для застосування судом строку позовної давності судом не встановлено.

Разом з тим, суд зверає увагу, що позивач протягом тривалого часу не цікавився долею належної йому земельної ділянки, не використовував її, не обровляв, тобто жодним чином не здійснював контролю за належної йому власністю, а від так суд приходить до висновку, що позивач міг дізнатися про порушення його прав, якщо він так вважав, значно раніше аніж 2023 рік.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 у відзиві на позовну заяву просив стягнути судові витрати, пов`язані зрозглядом справи,які складаютьсяз витратна професійнуправничу допомогув розмірі18500грн.

26.06.2024року представникомвідповідача поданазаява простягнення судовихвитрат напрофесійну правничудопомогу,в якійпросить стягнутиз позивачана користь ОСОБА_3 грошові коштиу сумі67755,00грн.на відшкодуваннявитрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», що закріплено ч.4 ст.62 ЦПК України.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Сторонами визначено суму гонорару в розмірі 18500 грн., які поніс ОСОБА_4 та 67755грн.які понесла ОСОБА_3 за надання правової допомоги Адвокатами Клієнтам по даній цивільній справі.

Сторонами при погоджені розміру гонорару враховано складність справи, ціну позову, її важливість для клієнта, досвід та стаж Адвоката.

Так, заявляючи до стягнення суми витрат у розмірі 18500 гривень та 67755 гривень, представники відповідачів посилались на складання низки клопотань в ході розгляду справи та участь у судових засіданнях.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені представниками відповідачів до стягнення з позивача суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18500гривень та67755гривеньє непропорційною ціни позову, а також обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, понесені відповідачами витрати пов`язані з наданням правничої допомоги мають бути стягнуті з позивача по справі.

При цьому, враховуючи принцип справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, зважаючи на складність справи, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяв відповідачів про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням принципів обґрунтованості, співмірності та пропорційності. За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн. та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 15, 57, 60,61, 209, 212-214,292,294 ЦПК України, , ст.ст.116-118, 126,152,155,158 ЗК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКОРДБАНК», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Козинська селищна рада Обухівського району Київської області, Садівницьке товариство «Райдуга», про визнання недійсним державного акту, скасування запису про реєстрацію та витребування земельної ділянки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разіподанняапеляційноїскарги рішення,якщойогоне скасовано,набираєзаконноїсили післяповерненняапеляційноїскарги,відмовиувідкритті чизакриттяапеляційногопровадження абоприйняттяпостановисуду апеляційноїінстанціїзанаслідками апеляційногоперегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 02.07.2024.

Суддя О.Б. Тиханський