Ухвала

від 02.07.2024 по справі 920/368/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 920/368/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Баранець О.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

на рішення Господарського суду Сумської області

(головуючий суддя - Жерьобкіна Є.А., судді: Котельницька В.Л., Яковенко В.В.)

від 07.03.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Гончаров С.А., Станік С.Р.)

від 01.05.2024

у справі № 920/368/17

за позовом ING BANK N.V.

до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

про стягнення 39441346,04 дол. США (1060012 639 грн. 96 коп.),

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

до ING BANK N.V.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТехноІмпорт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-Турбогаз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", Публічного акціонерного товариства "Інг Банк Україна"

про визнання правочину недійсним, визнання відсутнім права,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.03.2023 у справі №920/368/17 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на користь ING BANK N.V. 39441346,04 доларів США; 240 000, 00 грн - витрат по сплаті судового збору. У задоволенні зустрічного позову в частині визнання недійсним правочину (відступлення права вимоги за договором про надання фінансових послуг №08/012 від 22 травня 2008 року (у новій редакції від 14.10.2010 року), вчиненого шляхом надання ING BANK N.V. Гарантії ING Bank N.V. № 2016/26/01 від 30.01.2017 Публічному акціонерному товариству ІНГ Банк Україна відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 рішення Господарського суду Сумської області від 07.03.2023 у справі №920/368/17 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Сумської області від 07.03.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі №920/368/17, Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій також клопоче про поновлення строків на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

При цьому згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», тому при поданні касаційної скарги має застосовуватись коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" просить скасувати судові рішення в частині задоволення первісного позову про стягнення з товариства на корить позивача 10 000, 00 доларів США.

Відповідно до абзацу шостого частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

ING BANK N.V. звернувся з позовною заявою у даній справі до Господарського суду Сумської області у квітні 2017 року та сплатив судовий збір за її подання 12.04.2017.

Виходячи з викладеного та з урахуванням коефіцієнту 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, розмір судового збору що підлягає сплаті за подання касаційної скарги складає 6453, 60 грн, а саме: (10 000, 00 доларів США*26, 89 грн)=268 900, 00 грн *1,5%)*200%)*0.8, де 1,5 - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 26, 89 грн - курс долара станом на 12.04.2017, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Разом з тим до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі. Натомість у касаційній скарзі клопоче про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з надзвичайно складним фінансовим становищем товариства. Посилається на те, що станом на 17.07.2020 Відділом примусового виконання рішень Управління Забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів накладено арешт на грошові кошти та майно АТ "Сумське НВО" на зальну суму 208 217 784,00 грн, що підтверджується постановою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Тимофєєвої Тетяни Іванівни від 17.07.2020 ВП № 57084810. Також зазначає, що постановою приватного виконавця Корольова М.А. від 12.04.2019 накладено арешт на грошові кошти АТ "Сумське НВО" на загальну суму 9727869,85 грн; постановою приватного виконавця Мукореза М.Л. від 18.06.2019 накладено арешт на грошові кошти АТ "Сумське НВО" в межах суми 4 690 000,00 грн; постановою Приватного виконавця Пересадько О.Б. від 06.08.2019 накладено арешт на грошові кошти відповідача на загальну суму 644 387,82 грн; зазначає й про те, що АТ "Сумське НВО" на даний час має заборгованість по заробітній платі в сумі більше ніж 250 млн. грн.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї статті зазначено, що Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання, зокрема щодо звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення, розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених у статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 вказаного Закону, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18).

З огляду на викладене суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки обставини, наведені скаржником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, не передбачені Законом України "Про судовий збір" для такого відстрочення сплати судового збору, до того ж відповідач у справі є юридичною особою, а предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Крім того відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" підставою касаційного оскарження зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме:

- статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статті 547 Цивільного кодексу України та пунктів 2, 9 та 18 положення "Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах", затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 639;

- статей 2, 16, 21, 22 Уніфікованих правил міжнародної торгової палати для гарантій за першою вимогою.

Також зазначає, що судами не було встановлено порядок правового регулювання порядку видачі та виконання банківських гарантій за законодавством Королівства Нідерландів та помилково застосовано до правовідносин сторін у справі щодо порядку видачі та виконання банківських гарантій положення статей 560 - 569 Цивільного кодексу України, що не підлягали застосуванню, та не застосовано положень законодавства Королівства Нідерланди, що регулюються правовідносини з видачі та виконання банківських гарантій, які підлягали застосуванню. Отже посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень законодавства Королівства Нідерланди.

Разом з тим не наводить щодо якої конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту законодавства Королівства Нідерланди), на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду

З огляду на викладене, оскільки до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом розмірі та порядку та у касаційній скарзі не наведено щодо якої конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту законодавства Королівства Нідерланди), на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження буде розглянуто після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір", Суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Господарського суду Сумської області від 07.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі №920/368/17 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 6453, 60 грн за подання касаційної скарги у даній справі;

- зазначити щодо якої конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту законодавства Королівства Нідерланди), на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Баранець