Ухвала

від 02.07.2024 по справі 910/14586/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/14586/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий суддя, судді: Бакуліна С.В., Баранець О.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного агентства резерву України

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Мандриченко О.В.)

від 14.02.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.)

від 03.06.2024

у справі № 910/14586/23

за позовом Концерна "Техвоєнсервіс"

до Державного агентства резерву України

про стягнення 347 454, 34 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14586/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного агентства резерву України на користь Концерну "Техвоєнсервіс" 307 440,00 грн заборгованості. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14586/23 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі №910/14586/23, Державне агентство резерву України подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 347 454, 34 грн, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу Державного агентства резерву України не може бути прийнято судом касаційної інстанції.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

У поданій касаційній скарзі Державне агентство резерву України посилається на те, що скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, проте судом не беруться до уваги такі посилання скаржника, оскільки останнім взагалі не зазначено при розгляді якої іншої справи агентство буде позбавлено можливості спростувати обставини, встановлені судами при розгляді справи №910/14586/23, не зазначає про існування такої іншої справи, а посилається лише на потенційну можливість настання негативних наслідків, що не є тією безумовною підставою для перегляду судового рішення у даній справі.

Разом з тим, доводи заявника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішенням, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Суд зазначає, що незгода із рішенням судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відхилено доводи касаційної скарги про те, що скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, то суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного агентства резерву України на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі №910/14586/23, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державному агентству резерву України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі №910/14586/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Баранець