Ухвала

від 02.07.2024 по справі 922/2717/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про поновлення провадження у справі та призначення підготовчого судового засідання

м. Київ

02.07.2024Справа № 922/2717/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (вул. Маршала Конєва 20, м. Харків, 61004)

в інтересах держави в особі

1. Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, 7)

2. Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради (61002, м.Харків, вул.Сумська, 64, 4 поверх, кім.137)

3. Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м.Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під.,10 поверх)

4. Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради (61039, м.Харків, просп.Любові Малої, 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22Б, офіс 5)

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 59 184,01 грн.

Без виклику учасників судового процесу.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, Північно-східного офісу Держаудитслужби та Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" безпідставно сплачених бюджетних коштів в сумі 59184,01 грн. та визнання недійсними додаткові угоди до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66/21 від 16.12.2021: № 3 від 25.01.2022, № 4 від 16.09.2022 та № 5 від 03.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення інтересів держави за наслідками укладення між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" оспорюваних правочинів, а саме укладення їх з порушенням вимог п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині належного обґрунтування обставин, які є підставою для зміни ціни товару та доведення документального підтвердження існування таких обставин, у зв`язку з чим зазначені правочини мають бути визнані недійсними в судовому порядку згідно ст. 215 ЦК України з одночасним стягненням з відповідача безпідставно набутих на виконання вказаних додаткових угод коштів в сумі 59 184,01 грн. згідно ст. 216 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.06.2023 у справі № 922/2717/23 на підставі ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 922/2717/23 передано на розгляд судді Селівону А. М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2023, за результатами розгляду позовної заяви позивача, останню прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2717/23, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 11.10.2023.

У підготовчому судовому засіданні 11.10.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову та подальший розгляд справи здійснено з урахуванням останньої та наступного предмета спору: визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 25.01.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66/21 від 16.12.2021; визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 16.09.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66/21 від 16.12.2021; визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 03.10.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66/21 від 16.12.2021; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (вул. Сагайдачного Петра, буд. 25Б, офіс 5, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 41427817) на користь Харківської міської ради (площа Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) кошти в сумі 59 184, 01 грн., а також з метою повторного надання можливості відповідачу надати заперечення на відповідь на відзив, протокольною ухвалою оголошено перерву на 08.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 закрито підготовче провадження у справі № 922/2717/23 та призначено розгляд справи по суті на 20.12.2023.

Проте, у зв`язку з перебування судді Селівона А.М. на лікарняному, судове засідання 20.12.2023 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 призначено розгляд справи по суті на 18.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 судом постановлено про повернення до розгляду справи № 922/2717/23 у підготовчому провадженні, продовжено підготовче засідання у цьому ж судовому засіданні та за клопотанням відповідача зупинено провадження у справі № 922/2717/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23) та оприлюднення повного тексту постанови.

Так, 09.04.2024 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку надійшло клопотання Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області № 52-103-2398вих.24 від 01.04.2024 року про відновлення провадження у справі та залучення у справі співвідповідача згідно ст. 48 ГПК України, у зв`язку з оприлюдненням 01.02.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі 922/2321/22.

Пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У відповідності до приписів ст. 230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Згідно пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Розглянувши подану прокурором заяву та додані до неї докази судом встановлено, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі 922/2321/22 задоволено касаційну скаргу керівника Харківської обласної прокуратури, скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 у справі 922/2321/22, а також ухвалено нове рішення, яким позов Чернігівської окружної прокуратури задоволено в повному обсязі.

Так, у зазначеній постанові суд зазначив, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

За висновками Великої Палати Верховного Суду зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України від 25 грудня 2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Оскільки провадження у даній справі було зупинено на стадії підготовчого судового засідання, враховуючи оприлюднення повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі 922/2321/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора, поновлення провадження у справі № 922/2717/23 зі стадії відповідного судового розгляду та призначення підготовчого судового засідання.

Окрім того, у поданому 09.04.2024 року через канцелярію суду Керівником Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області клопотанні № 52-103-2398ВИХ від 01.04.2024 прокурор в порядку ст. 48 ГПК України просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради (далі - Лікарня), в обґрунтування якого зазначає, що згідно висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду 30.01.2024 у справі № 924/564/22, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № З 72/51/16-ц).

Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17). Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 4-376цс18, пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2).

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

При цьому висновки щодо необхідності визначення усіх сторін оспорюваного правочину як належних відповідачів при вирішенні спору за позовом заінтересованої особи, яка не є стороною такого правочину, викладено в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 в справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18, від 01.07.2021 у справі № 542/546/19-ц та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20, від 26.09.2023 у справі № 910/2392/22 зі спорів, що виникли з подібних процесуальних правовідносин, а також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19.

В свою чергу суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 48 ГПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.

За приписами ст. 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Окрім цього, відповідно до ч. 7 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Суд наголошує, що предметом позову є матеріально - правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом за позовною заявою та заявою про зміну предмету позову, змістом позовних вимог прокурора є визнання недійсними додаткових угод №№ 3, 4, 5 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66/21 від 16.12.2021 року, укладених між позивачем 4 - Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради як споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" як постачальником, а також стягнення з ТОВ "Укр Газ Ресурс" на користь Харківської міської ради 59 184,01 грн.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

При цьому, обґрунтовуючи підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів, серед яких, зокрема, Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради, прокурор зазначає про нераціональне з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі" використання КНП "Міська клінічна лікарня № 31" ХМР бюджетних коштів за наслідками укладення та виконання вказаного Договору про постачання електричної енергії споживачу та невжиття останньою заходів щодо усунення встановлених порушень бюджетного законодавства, оскільки КНП "Міська клінічна лікарня № 31" ХМР є учасником бюджетного процесу, реалізує публічну функцію розпорядника бюджетних коштів, а відтак за твердженням прокурора незаконно витрачені грошові кошти в сумі 59 184,01 грн. мають бути повернуті на користь саме КНП "Міська клінічна лікарня № 31" ХМР.

Суд звертає увагу на зміст пункту 5 прохальної частини позовної заяви у даній справі (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 12.09.2023 року № 52-103-6523вих-23, яка прийнята судом до розгляду ухвалою від 08.11.2023), згідно якого прокурор просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на користь Харківської міської ради грошові кошти в сумі 59 184, 01 грн.

Так, згідно правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов.

Окрім цього, в постанові Верховного Суду від 22.08.2023 у справі № 924/564/22 суд касаційної інстанції з урахуванням викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц і в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 917/269/21, від 07.12.2021 у справі № 903/865/20, від 14.12.2021 у справі № 917/562/21 правових висновків щодо недопустимості представництва прокурором інтересів держави в особі державного чи комунального підприємства/закладу, яке не є суб`єктом владних повноважень, але є самостійним суб`єктом права, та безпідставності звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі таких підприємств, визнав правильними висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Підприємства та про необхідність залишення позову, поданого Прокурором в інтересах держави в особі Підприємства, без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.

В контексті вищенаведеного суд зазначає, що прокурором під час зміни предмету позову та звернення до суду з відповідною заявою залишено суб`єктний склад сторін, зокрема, позивачів, серед яких значиться позивач 4 - КНП "Міська клінічна лікарня № 31" ХМР, без змін, у зв`язку з чим з огляду на приписи ст.ст. 48, 53, 238 ГПК України, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог та за умови перебування КНП "Міська клінічна лікарня № 31" ХМР в статусі позивача 4 у даній справі, суд зазначає про ненаведення Керівником Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в поданому до суду клопотанні про залучення співвідповідача у справі підстав та можливості для вчинення відповідних процесуальних дій щодо виключення Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 02003847) зі складу учасників справи в якості позивача та залучення в процесуальному статусі співвідповідача у справі, тобто особою, якій пред`явлено позовну вимогу, тобто зміни його процесуального статусу на протилежний.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Разом з тим суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

При цьому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

Окрім того, суд звертає увагу на введення з 24.02.2022 військового стану в Україні через агресію Російської Федерації проти України, а також, відповідно, спричинені внаслідок дій країни-агресора випадки оголошення повітряних тривог, планового/аварійного відключення енерго-, водопостачання в місті Києві та інших містах.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі 922/2321/22, з метою недопущення порушення процесуальних прав сторін на участь у судовому засіданні, повного та всебічного з`ясування обставин справи та для подальшого розгляду спору суд дійшов висновку про поновлення провадження у справі № 922/2717/23 та призначення підготовчого засідання у справі в межах розумного строку та з урахуванням графіку судових засідань.

Суд зазначає, що завданням підготовчого провадження, виходячи із змісту ст. 177 ГПК України є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

З метою виконання визначеного у ст. 177 ГПК України завдання підготовчого провадження суд вчиняє передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу (наслідки неявки в судове засідання учасника справи); 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Таким чином, у зв`язку із зверненням прокурора з клопотанням про поновлення провадження у справі та залучення до участі у справі співвідповідача Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради, з метою виконання завдання підготовчого провадження в справі та належної підготовки до розгляду справи по суті, надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, а також з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, оцінки та дослідження доказів, суд доходить висновку про необхідність призначення підготовчого засідання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 48, 53, 177, 182, 230, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити провадження у справі № 922/2717/23.

2. Призначити підготовче засідання у справі на 17.07.24 о 15:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 3.

3. Повідомити прокурора та сторін про дату, час та місце розгляду справи. У відповідності до ст. 60 ГПК України сторонам надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.

4. Встановити сторонам строк до 11.07.2024 для подання до суду:

- письмових пояснень щодо суті спору з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду 24.01.2024 у справі 922/2321/22.

5. Зобов`язати прокурора надати суду в строк до 11.07.2024:

- письмові пояснення щодо можливості залучення до участі у справі як співвідповідача 2 Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 02003847) з одночасною перекваліфікацією його процесуального статусу з позивача 4 на протилежний, з посиланням на норми чинного законодавства та чинну практику Верховного Суду.

6. Повідомити учасників справи, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення можуть бути подані до суду у строк до 11.07.2024 (включно) з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, змагальності та рівності всіх учасників процесу перед законом та судом.

7. Попередити учасників судового процесу про неприпустимість зловживання процесуальними правами, визначеного ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, а також невиконання процесуальних обов`язків та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства, та, відповідно, можливість застосування заходів процесуального примусу з підстав та в порядку, визначеному главою 9 ГПК України.

8. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч. 2, 3, 5 ст. 46 ГПК України).

9. Звернути увагу сторін, що збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

10. Також суд наголошує на необхідності дотримання вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов`язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А. М. Селівон