Рішення

від 28.06.2024 по справі 911/758/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2024Справа № 911/758/24Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХОРИВА, будинок 36, ідентифікаційний код юридичної особи 39609111) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «БУД ПРОМ ЛАЙН» (09100, Київська обл., місто Біла Церква, БУЛЬВАР ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ, будинок 106, ідентифікаційний код юридичної особи 42977983) стягнення штрафних санкцій у розмірі 607 429 грн. 10 коп.Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ПРОМ ЛАЙН» (надалі також - «Відповідач») про стягнення штрафних санкцій у розмірі 607 429 грн. 10 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором підряду №510/1 від 05.10.2023 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.04.2024 року позовну заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ПРОМ ЛАЙН» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 607 429 грн. 10 коп. передано до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 року, справу №911/758/24 передано до розгляду у складі судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.04.2024 року була надіслана до електронного кабінету Сторін, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

05.10.2023 року між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києв» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУД ПРОМ ЛАЙН» (Підрядник) було укладено Договір підряду №510/1, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує в межах кошторисної документації та умов Договору на виконання робіт з «Капітальний ремонт приміщення сховища цивільного захисту за адресою: провулок Квітневий, 4 у Подільському районі м. Києва за кодом ДК 021-2015 (CPV) 45450000-6: Інші завершальні будівельні роботи.» відповідно Кошторисних норм України. Настанови з визначення вартості будівництва. (далі будівельні роботи). (а.с.13-90)

Виконання будівельних робіт здійснюється Підрядником за адресою Замовника: м. Київ, провулок Квітневий, 4. (п.1.2 Договору)

Згідно з п.1.3 Договору виконання будівельних робіт здійснюється підрядником відповідно до Календарного графіку (Додаток №4) та затвердженої проектно-кошторисної документації, у кількості та за цінами. що визначені Переліком основних матеріальних ресурсів (Додаток №5), у відповідності зі Зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва (Додаток №6) та Договірною ціною (Додаток №2) здійснюється у відповідності до Плану фінансування будівельних робіт на 2023 рік (Додаток №7)

Відповідно до п.2.1 Договору строки виконання робіт за цим Договором визначені календарним графіком виконання робіт (додаток №4) та встановлюються: з 05.10.2023 року по « 31» грудня 2023 року.

Підрядник розпочинає виконання робіт не пізніше трьох днів з дати підписання договору. (п.2.2 Договору)

Згідно з п.2.3 Договору строки виконання робіт можуть змінюватись за погодженням Сторін і оформляються додатковими угодами до цього Договору, які є його невід?ємною частиною.

Датою закінчення робіт за Договором вважається дата їх прийняття Замовником то засвідчується підписанням довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). (п.2.5 Договору)

У п.3.1 Договору зазначено, що ціна цього Договору є твердою та відповідно до Договірної ціни (Додаток №2) та Переліком основних матеріальних ресурсів (Додаток №5) на будівельні роботи складає 6 146 458 грн. 38 коп. в тому числі ПДВ 20%- 1 024 409 грн. 73 коп.

Згідно з п.11.1 Договору приймання-передача закінчених робіт (об?єкта будівництва) проводиться у порядку. встановленому Загальними умовами, укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 та іншими нормативними актами та договором підряду.

Відповідно до п.11.4 Договору передача виконаних робіт (об?єкта будівництва) підрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Пунктом 14.4 Договору передбачено, що при затримці у виконанні робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості невиконання будівельних робіт за кожний день затримки. Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторону, яка їх сплатила. від виконань зобов?язань за цим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №510/1 від 05.10.2023 року Відповідач виконав будівельні роботи, а Позивач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за листопад 2023 року на суму 1 109 899 грн. 37 коп., №2 за грудень 2023 року на суму 265 522 грн. 96 коп., №3 за грудень 2023 року на суму 125 571 грн. 98 коп., Актами вартості устаткування №1 від 10.11.2023 року на суму 569 219 грн. 04 коп., №4 від 27.12.2023 року на суму 65 824 грн. 09 коп., №5 від 27.12.2023 року на суму 628 341 грн. 83 коп., а всього на загальну суму в розмірі 2 764 379 грн. 27 коп. (а.с.91-163)

18.01.2024 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №106/63-134 з вимогою сплатити штрафні санкції та повідомити про дату завершення робіт, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист, накладної, рекомендованого повідомлення про вручення 21.01.2024 р. (а.с.167-172)

Листом №0602-24/2 від 06.02.2024 року Відповідач просив Позивача прийняти виконані будівельні роботи, здійснити оплату за вказані роботи, підписати акт б/н від 30.12.2023 року приймання виконаних будівельних робіт. (а.с. 175-177)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не було здійснено виконання робіт за Договором у передбачені строки. Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ПРОМ ЛАЙН» пеню у розмірі 370 683 грн. 56 коп. та штраф у розмірі 236 745 грн. 54 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору підряду №510/1 від 05.10.2023 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №510/1 від 05.10.2023 року Відповідач виконав будівельні роботи, а Позивач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за листопад 2023 року на суму 1 109 899 грн. 37 коп., №2 за грудень 2023 року на суму 265 522 грн. 96 коп., №3 за грудень 2023 року на суму 125 571 грн. 98 коп., Актами вартості устаткування №1 від 10.11.2023 року на суму 569 219 грн. 04 коп., №4 від 27.12.2023 року на суму 65 824 грн. 09 коп., №5 від 27.12.2023 року на суму 628 341 грн. 83 коп., а всього на загальну суму в розмірі 2 764 379 грн. 27 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.91-163)

Згідно з п.1.3 Договору виконання будівельних робіт здійснюється підрядником відповідно до Календарного графіку (Додаток №4) та затвердженої проектно-кошторисної документації, у кількості та за цінами. що визначені Переліком основних матеріальних ресурсів (Додаток №5), у відповідності зі Зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва (Додаток №6) та Договірною ціною (Додаток №2) здійснюється у відповідності до Плану фінансування будівельних робіт на 2023 рік (Додаток №7)

Відповідно до п.2.1 Договору строки виконання робіт за цим Договором визначені календарним графіком виконання робіт (додаток №4) та встановлюються: з 05.10.2023 року по « 31» грудня 2023 року.

Датою закінчення робіт за Договором вважається дата їх прийняття Замовником то засвідчується підписанням довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). (п.2.5 Договору)

Відповідно до п.11.4 Договору передача виконаних робіт (об?єкта будівництва) підрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Таким чином, враховуючи умови Договору підряду №510/1 від 05.10.2023 року, граничний строк виконання робіт на загальну суму в розмірі 6 146 458 грн. 38 коп. Товариством з обмеженою відповідальністю «БУД ПРОМ ЛАЙН» - 31.12.2023 року.

Проте, в порушення умов Договору підряду №510/1 від 05.10.2023 року, Відповідач не виконав роботи на загальну суму в розмірі 6 146 458 грн. 38 коп. згідно з Календарним графіком на виконання робіт та у строк по 31.12.2023 року.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні, а Відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження передачі виконаних робіт (об?єкта будівництва) Підрядником і приймання їх Замовником шляхом оформлення актом про виконані роботи на загальну суму в розмірі 6 146 458 грн. 38 коп.

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 01.12.2023 р. по 19.03.2024 р. у розмірі 370 683 грн. 56 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Пунктом 14.4 Договору передбачено, що при затримці у виконанні робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості невиконання будівельних робіт за кожний день затримки. Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторону, яка їх сплатила. від виконань зобов?язань за цим Договором.

Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення терміну виконання робіт від суми несвоєчасно виконаних робіт; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема, пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання, Суд вважає, що вимоги Позивача є обґрунтованими.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов`язання з 01.12.2023 р. по 19.03.2024 р. у розмірі 370 683 грн. 56 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача штраф на підставі ч.2 статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 236 745 грн. 54 коп.

За змістом положень частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, можливе за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

За змістом ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина перша статті 173 ГК України).

Відповідно до частини третьої статті 510 ЦК України якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Аналізуючи положення глави 47 ЦК України, можна зробити висновок, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Відтак грошове зобов`язання - це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виходячи з викладеного, грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, із правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов`язанням.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норми абзацу третього частини другої статті 231 ГК України викладені у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 915/507/17, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16.

Між тим, Верховний Суд в постанові від 04.05.2023 у справі № 910/21298/21 відзначив, що частина друга статті 231 ГПК України не встановлює розмір штрафних санкцій за порушення саме грошового зобов`язання, а визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором.

Суд зазначає, що правова природа спірних правовідносин негрошова, оскільки у Відповідача перед Позивачем наявні зобов`язання з виконання будівельних роботів, виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України, про що зазначено у п.9.1 Договору, інший розмір штрафу не передбачено договором, а тому до спірних правовідносин сторін підлягає застосуванню частина друга статті 231 ГК України.

Суд, перевіривши розрахунок 7% штрафу у розмірі 236 745 грн. 54 коп. на підставі ч.2 статті 231 Господарського кодексу України, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ПРОМ ЛАЙН» на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» підлягає стягненню пеня у розмірі 370 683 грн. 56 коп. та штраф у розмірі 236 745 грн. 54 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Крім того, Суд зазначає, що при зверненні до суду з вказаним позовом Позивачем мав бути сплачений судовий збір у загальному розмірі 9 111 грн. 44 коп., проте був сплачений лише у розмірі 5 560 грн. 26 коп., а тому різниця судового збору у розмірі 3 551 грн. 18 коп. підлягає стягненню з Відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ПРОМ ЛАЙН» (09100, Київська обл., місто Біла Церква, БУЛЬВАР ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ, будинок 106, ідентифікаційний код юридичної особи 42977983) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХОРИВА, будинок 36, ідентифікаційний код юридичної особи 39609111) пеню у розмірі 370 683 (триста сімдесят тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 56 коп., штраф у розмірі 236 745 (двісті тридцять шість тисяч сімсот сорок п`ять) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 5 560 (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 26 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ПРОМ ЛАЙН» (09100, Київська обл., місто Біла Церква, БУЛЬВАР ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ, будинок 106, ідентифікаційний код юридичної особи 42977983) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 551 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 18 коп.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 28 червня 2024 року.

Суддя О.В. Чинчин