Рішення

від 01.07.2024 по справі 910/1586/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.07.2024Справа № 910/1586/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Казенного підприємства "Укрспецзв`язок" (03113, м. Київ, вул. Макуха Василя, буд. 5-б, ідентифікаційний код 39908375)

до Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (01033, м. Київ, вул. Антоновича 40, ідентифікаційний код 01189910)

про стягнення 4 835 540, 00 грн,

за участю представників

від позивача: Бунякіна О.В., Караван О.В.

від відповідача: Крупка Н.М., Кириченко М.Д.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Казенне підприємство "Укрспецзв`язок" (далі - позивач) з позовом до Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - відповідач) про стягнення 4 835 540,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач листом №1978-ВИХ-KV-828100-2022 від 16.12.2022 повідомив позивача про одностороннє розірвання договору про надання послуг з розміщення обладнання від 01.07.2021 №523-21-2021 (далі - договір), однак всупереч умовам даного договору своєчасно не демонтував частину обладнання, розміщеного у спорудах позивача, та протягом періоду з 01.01.2023 о 31.12.2023 спожив послуги на суму 4 835 540, 00 грн, у зв`язку з чим виникла вказана заявлена до стягнення заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/1586/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 20.03.2024.

16.02.2024 до відділу діловодства суду представником Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" подано клопотання, у якому відповідач просив суд залишити позовну заяву Казенного підприємства "Укрспецзв`язок" без руху, зобов`язати позивача надіслати відповідачу всі копії доданих до позовної заяви документів, у порядку, передбаченому ст. 172 Господарського процесуального кодексу України та продовжити відповідачу строк на подання до суду відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" в частині залишення позовної заяви без руху та зобов`язання позивача надіслати відповідачу всі копії доданих до позовної заяви документів, у порядку, передбаченому ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

05.03.2024 через підсистему "Електронний суд" ЕСІТС Акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що останній мав намір до закінчення дії договору демонтувати усе своє обладнання, встановлене у спорудах виконавця, однак позивач не погодився з демонтажем, оскільки особисто використовує дане обладнання для надання електронних комунікаційних послуг іншим споживачам, водночас чинне законодавство не передбачає норм, які б зобов`язували відповідача оплачувати послуги з розміщення обладнання, також відповідач неодноразово заперечував підвищення вартості послуг з проханням отримати обґрунтований розрахунок, чого з боку позивача не було надано, окрім цього, відповідач намагався врегулювати ситуацію шляхом передачі обладнання, яке розміщене у приміщеннях позивача на баланс іншим суб`єктам, разом з цим позивачем не дотримано порядку позасудового врегулювання спору передбаченого ст. 23 Закону України "Про електронні комунікації".

11.03.2024 до відділу діловодства суду від Казенного підприємства "Укрспецзв`язок" надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зауважує на тому, що розміщене у захищених спорудах позивача обладнання використовується відповідачем для забезпечення сталого функціонування системи оповіщення, при цьому твердження відповідача щодо використання розміщеного обладнання виключно в інтересах позивача не відповідає дійсності, оскільки такі послуги забезпечуються саме відповідачем в інтересах спецспоживачів, зокрема ДСНС та КОДА; відповідач повідомляв позивача про розгляд можливості підписання договору про надання послуг з розміщення обладнання на 2023 рік з урахуванням технічної та економічної доцільності, що додатково підтверджує факт споживання відповідачем наданих послуг, при цьому відповідач в черговий раз запропонував позивачу розглянути пропозицію безоплатної передачі на баланс позивача розміщеного обладнання; позасудовий порядок врегулювання спору, передбачений ст. 23 Закону України "Про електронні комунікації" не стосується предмета спору.

19.03.2024 через підсистему "Електронний суд" представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у яких Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" не погоджується з твердженнями позивача, викладеними у відповіді на відзив, зокрема, про те, що останній не може прийняти рішення щодо безоплатного приймання на баланс обладнання відповідача, при цьому позивач протягом тривалого часу після припинення дії договору не скористався своїм правом на відключення обладнання; також відповідач не погоджується з твердженням позивача з приводу того, що укладений між сторонами договір за своєю правовою є змішаним договором.

У підготовчому засіданні 20.03.2024 судом оголошено перерву до 10.04.2024.

05.04.2023 до відділу діловодства суду представником позивача подано додаткові пояснення на заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено про невідповідність дійсності, вимогам законодавства та безпідставність доводів відповідача, наведених у запереченнях на відповідь на відзив, щодо неможливості демонтажу розміщеного обладнання, щодо використання розміщеного обладнання саме позивачем, щодо наявності у позивача права самостійно прийняти на баланс обладнання відповідача та щодо порушення позивачем вимог закону та ненадання відповідачу доступу до електронних комунікацій.

09.04.2024 через підсистему "Електронний суд" ЕСІТС відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття Службою безпеки України експертного висновку щодо факту розголошення Казенним підприємством "Укрспецзв`язок" відомостей, що становлять державну таємницю.

У судовому засіданні 10.04.2024 суд на місці ухвалив, враховуючи неявку у засідання представника відповідача, відкласти підготовче засідання на 24.04.2024.

19.04.2024 через загальний відділ діловодства суду представником Казенного підприємства "Укрспецзв`язок" подано заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, у якому позивач просить суд відмовити суд у задоволенні вказаного клопотання відповідача, зазначивши про безпідставність наведених відповідачем доводів, оскільки матеріали справи не містять відомостей, що є державною таємницею.

Під час судового засідання 24.04.2024 представником позивача подано додаткові пояснення із наведеним розрахунком тарифу на 2023 рік на послугу з розміщення обладнання, встановленого наказом КП "Укрспецзв`язок" від 19.12.2022 №303.

У судовому засіданні 24.04.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки заявником не наведено жодних обґрунтованих підстав зупинення провадження у справі, передбачених статтями 227-228 ГПК України, при цьому у матеріалах справи відсутні документи, які містять державну таємницю.

У судовому засіданні 24.04.2024 суд на місці ухвалив, з метою надання можливості представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи, відкласти підготовче засідання на 08.05.2024.

07.05.2024 до відділу діловодства суду від Казенного підприємства "Укрспецзв`язок" надійшли додаткові пояснення щодо розрахунку тарифу на послугу з розміщення обладнання, встановленого наказом КП "Укрспецзв`язок" від 19.12.2022 №303 на 2023 рік.

07.05.2024 через підсистему "Електронний суд" ЕСІТС Акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" подано пояснення, у яких відповідач зазначає, що не отримував від позивача більшу частину послуг, які є складовими частинами наданого позивачем розрахунку тарифу.

У судовому засіданні 08.05.2024 суд на місці ухвалив, з метою надання можливості представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи відкласти підготовче засідання на 29.05.2024.

09.05.2024 через підсистему "Електронний суд" ЕСІТС позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку, встановленого для подання доказів, які більш детально обґрунтовують та підтверджують складові розрахунку тарифу на 2023 рік на послугу з розміщення обладнання, встановленого наказом КП "Укрспецзв`язок" від 19.12.2022 №303 "Про встановлення тарифу на послугу з розміщення обладнання (колокейшн)" у розмірі 1 230, 00 грн з урахуванням податку на додану вартість за 1 юніт, з 01.01.2023.

28.05.2024 через підсистему "Електронний суд" ЕСІТС відповідачем подано до суду пояснення на додаткові пояснення позивача, згідно яких відповідач вважає, що такі пояснення не мають жодного відношення до предмета спору та в будь-якому випадку не доводять факт понесення позивачем у 2023 році витрат за утримання (розміщення) обладнання.

У судовому засіданні 29.05.2023 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання позивача, долучити до матеріалів справи додаткові докази та поновити строки відповідачу та долучити пояснення від 27.05.2024.

У судовому засіданні 29.05.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 19.06.2024.

У судовому засіданні 19.06.2024 судом оголошено перерву розгляду справи по суті до 01.07.2024.

У судовому засіданні 01.07.2024 представником відповідача подано клопотання про доручення додаткового доказу, а саме акту №2 від 15.12.2023 приймання-передачі обладнання від АТ "Укртелеком" до Департаменту цив. Зах. Оборони взаємодії з правоохоронними органами КОДА.

У судовому засіданні 01.07.2024 з`ясувавши думку представників позивача, суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача та долучити до матеріалів справи додатковий доказ: акт безоплатного приймання-передачі обладнання №2 від 15.12.2023.

У судовому засіданні 01.07.2024 представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити, в свою чергу представники відповідача проти задоволення позову заперечили, просили відмовити.

У судовому засіданні 01.07.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01.01.2021 між Акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - замовник) та Казенним підприємством "Укрспецзв`язок" (далі - виконавець) укладено договір про надання послуг з розміщення обладнання №523-21-2021 (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надавати послуги з утримання (розміщення) обладнання замовника (далі - послуги), а замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується їх приймати та оплачувати відповідно до тарифів на послуги (додаток №1) та Переліку послуг та розрахунку їх вартості (додаток №2).

У пункті 1.2. договору визначено, що послуги включать в себе:

розміщення обладнання замовника у телекомунікаційний стійках (шафах), які знаходяться у захищених спорудах виконавця (додаток №2) (п.п. 1.2.1);

підключення обладнання замовника до електричної мережі виконавця для забезпечення роботи обладнання (п.п. 1.2.2.);

забезпечення обладнання замовника безперебійним електроживленням та підтримання кліматичних умов за допомогою систем вентиляції та кондиціонування у захищеній споруді виконавця (п.п. 1.2.3.);

здійснення необхідних заходів щодо забезпечення збереження обладнання замовника у захищеній споруді виконавця (п.п. 1.2.4.)

Згідно з пунктом 1.3. договору послуги надаються впродовж дії договору (із дати укладення договору і до дати його припинення).

В разі необхідності виконавець зобов`язаний забезпечувати цілодобовий доступ персоналу замовника до обладнання, розміщеного у телекомунікаційних стійках у захищених спорудах виконавця за умови дотримання встановлених виконавцем правил доступу та при умові наявності у персоналу замовника припису та довідки про надання допуску до державної таємниці відповідної форми (пункт 2.1. договору).

Замовник повинен здійснити розміщення обладнання на технологічних майданчиках виконавця в телекомунікаційних стійках (шафах) в опечатаному вигляді, підписати акт приймання-передачі обладнання на розміщення. Передача обладнання на розміщення не є передачею обладнання у власність (пункт 2.2. договору).

Замовник має право доступу до встановленого у спорудах виконавця обладнання тільки у присутності виконавця та на умовах, зазначених у п. 2.1 цього договору (пункт 2.3. договору).

У відповідності до пункту 2.10 договору у разі припинення дії договору (у тому числі внаслідок його дострокового розірвання будь-якою зі сторін) замовник не пізніше останнього дня строку дії договору зобов`язується демонтувати усе своє обладнання, яке встановлено у спорудах виконавця та відновити (або відшкодувати виконавцю) усі пошкодження, завдані території, спорудам та будівлям виконавця у зв`язку з монтажем / демонтажем обладнання, пристроїв та споруд замовника.

За умовами пункту 2.19 договору виконавець має право переглядати тарифи на послуги в залежності від фактичних витрат підприємства при наданні послуг, при цьому до договору вносяться шляхом укладання додаткової угоди.

При виникненні заборгованості за надані послуги понад один місяць, виконавець надсилає письмове попередження замовнику. Якщо протягом десяти календарних днів з дати направлення попередження замовник не сплатив виниклу заборгованість без надання обґрунтованої відповіді, виконавець має право припинити надання послуг (відключає енергоживлення). Відновлення енергоживлення здійснюється протягом однієї доби після погашення заборгованості замовником (пункт 2.20. договору).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що виконавець має право в односторонньому порядку змінювати вартість послуг, шляхом направлення замовнику письмового повідомлення не пізніше ніж за 30 календарних днів до датки запровадження повної вартості послуг.

Оплата наданих послуг здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим після підписання сторонами акту та отримання замовником від виконавця оригіналу рахунку на оплату (пункт 3.4. договору).

Розрахунки між сторонами за цим договором щомісяця здійснюються в національній валюті України - гривні (пункт 3.5. договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 р., а у частині невиконаних на дату закінчення строку дії договору зобов`язань - до закінчення їх виконання. У разі відсутності заперечень від жодної зі сторін не менше ніж за місяць до дати закінчення строку дії договору, його дія автоматично продовжується на один рік. Вказане правило автоматичної пролонгації застосовується необмежену кількість разів (пункт 7.1. договору).

За змістом пункту 7.2. договору, договір може бути достроково розірваний в односторонньому порядку будь-якою зі сторін з письмовим повідомленням іншої сторони не менше ніж за 10 днів до планової дати розірвання договору.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що договір може бути достроково розірваний в односторонньому порядку замовником у разі незгоди зі зміною виконавцем вартості послуг за умови направлення виконавцем письмового повідомлення про дострокове розірвання договору не менше ніж за 5 календарних днів до дати введення повної вартості послуг.

Додатком №1 до договору сторонами затверджено тарифи на послуги з розміщення обладнання сторонніх організацій у телекомунікаційних стійках (шафах) із забезпеченням безперебійного електроживлення та підтримання кліматичних умов за допомогою систем вентиляції та кондиціонування у захищеній споруді, зокрема визначено, вартість послуги з розміщення обладнання 1 U з допустимою потужністю встановленого обладнання 0,4 (кВт) - 548, 64 грн з ПДВ.

Додатком №2 до договору визначено перелік послуг та розрахунок їх вартості, а саме: обладнання mux AXD 620-2, розміщене в м. Київ, ЦТЕ№1, у кількості 50, 6 U (юнітів); обладнання mux AXD 620-2, розміщене у Київській області, в м. Обухів, у кількості 50, 6 U (юнітів); обладнання mux AXD 155-3, розміщене у Київській області, в м. Кагарлик, у кількості 50, 6 U (юнітів); обладнання mux TN-1X, розміщене у Київській області, в м. Переяслав Хмельницький, у кількості 50, 6 U (юнітів); обладнання mux TN-1C, розміщене у Київській області, в м. Яготин, у кількості 50, 6 U (юнітів); обладнання mux TN-1X/4, розміщене у Черкаській області, м. Золотоноша, у кількості 19 U (юнітів); обладнання Блок АЦО-11, розміщене у Черкаській області, м. Золотоноша, у кількості 2 U (юніти); обладнання ОПМ-11, розміщене у Черкаській області, м. Золотоноша, у кількості 4 U (юніти); обладнання ОПМ-11, розміщене у Черкаській області, м. Золотоноша, у кількості 4 U (юніти); обладнання ЭПУ-БК-48/3х8 (блок живлення), розміщене у Черкаській області, м. Золотоноша, у кількості 15 U (юнітів); обладнання mux TN-1C, розміщене у Черкаській області, м. Городище, у кількості 14 U (юнітів); обладнання ОПМ-11, розміщене у Черкаській області, м. Городище, у кількості 4 U (юніти); обладнання ОПМ-11, розміщене у Черкаській області, м. Городище, у кількості 4 U (юніти); обладнання ОПМ-11, розміщене у Черкаській області, м. Городище, у кількості 4 U (юніти); обладнання ЭПУ-БК-48/2х8 (блок живлення), розміщене у Черкаській області, м. Золотоноша, у кількості 15 U (юнітів). Всього 338 U (юнітів). Вартість послуг за місяць з ПДВ 185 440, 32 грн.

За актом приймання-передачі обладнання від 02.07.2021 до договору представник Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" передав, а представник Казенного підприємства "Укрспецзв`язок" прийняв обладнання: mux AXD 620-2 у кількості 2 шт. м. Київ, ЦТЕ№1; mux AXD 620-2 Київська область, м. Обухів; mux AXD 155-3, у кількості 1 шт. Київська область, м. Кагарлик; mux TN-1C у кількості 1 шт. Київська область, м. Яготин; mux TN-1X/4 у кількості 1 шт. Черкаська область, м. Золотоноша; Блок АЦО-11 у кількості 1 шт. Черкаська область, м. Золотоноша; ОПМ-11 у кількості 2 шт. Черкаська область, м. Золотоноша; ЭПУ-БК-48/3х8 (блок живлення) у кількості 1 шт. Черкаська область, м. Золотоноша; mux TN-1C у кількості 1 шт. Черкаська область, м. Городище; ОПМ-11 у кількості 3 шт. Черкаська область, м. Городище; ЭПУ-БК-48/2х8 (блок живлення) у кількості 1 шт. Черкаська область, м. Городище.

25.11.2022 позивач, керуючись пунктом 3.3. договору, звернувся до відповідача з листом №42/1055, у якому повідомив про запровадження з 01.01.2023 нової ціни на послуги з утримання (розміщення) обладнання у телекомунікаційних стійках (шафах), які знаходяться у захищених спорудах у розмірі 1230, 00 грн з ПДВ за 1 юніт обладнання, що зумовлено збільшенням тарифу на електроенергію більш ніж вдвічі.

У відповідь на даний лист, відповідач, на підставі пункту 7.3. договору, своїм листом від 16.12.2022 №1978-ВИХ-KV-828100-2022 повідомив про незгоду зі зміною КП «Укрспецзв`язок» вартості послуг, зазначених в зверненні №42/1055 від 25.11.2022 та про одностороннє розірвання договору, зазначивши, що обладнання буде демонтовано в строк до 31.12.2022.

Проте, як зазначає позивач, станом на 31.12.2022, відповідач розміщене у захищених спорудах позивача обладнання не демонтував, чим порушив обов`язок, визначений пунктом 2.10. договору.

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому, частина обладнання була демонтована/передана до Департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації і Центру зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Так, за актом безоплатного приймання-передачі обладнання №1 від 19.10.2023 Київська міська філія АТ "Укртелеком" передала, а Центр зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій прийняв у власність обладнання: ВОЛЗ десна "НРП ніжин-мультиплексор tn-1x у кількості 1 шт.

За актом про демонтаж телекомунікаційного обладнання, що перебуває на балансі Черкаської філії АТ "Укртелеком», та його вивезення з орендованих площ КзП «Укрспецзв`яок» в м. Золотоноша в листопаді 2023 року від 16.11.2023 виконано роботи з демонтажу обладнання: mux TN-1X/4 у кількості 19 юнітів; Блок АЦО-11 у кількості 2 юніти; ОПМ-11 у кількості 4 юніти; ОПМ-11 у кількості 4 юніти, ЭПУ-БК-48/3х8 у кількості 15 юнітів.

За актом про демонтаж телекомунікаційного обладнання, що перебуває на балансі Черкаської філії АТ "Укртелеком», та його вивезення з орендованих площ КзП «Укрспецзв`яок» в м. Городище в листопаді 2023 року від 16.11.2023 виконано роботи з демонтажу обладнання: mux TN-1X/4 у кількості 14 юнітів; ОПМ-11 у кількості 4 юніти; ОПМ-11 у кількості 4 юніти; ОПМ-11 у кількості 4 юніти; ЭПУ-БК-48/2х8 у кількості 15 юнітів.

За актом безоплатного приймання-передачі обладнання №1 від 15.12.2023 Київська міська філія АТ "Укртелеком" передала, а Департамент цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації прийняв у власність наступне обладнання: Мультиплексор MSN-41C по БС UMTS НРПА Обухів ЦЕЗ і320000-45-96968 у кількості 1 шт; шафа телекомунікаційна 600х400х2200 НРПВ ТТС м. Обухів і320000-45-97987 у кількості 1 шт.; конвертор "ПН60-48-1,7 НРПВ м. Обухів ТТС (Ф12986) і320000-45-96867 у кількості 1 шт.

За актом безоплатного приймання-передачі обладнання №2 від 15.12.2023 Київська міська філія АТ "Укртелеком" передала, а Департамент цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації прийняв у власність наступне обладнання: Мультиплексор Axd-155-3 НРПВ Макарів (Кагарлик) і320000-45-96597 у кількості 1 шт; Стійка ETSI HPПВ ТТС Кагарлик і320000-45-98067 у кількості 1 шт.; Конвертор ПН60-48-1,7 НРПВ м. Кагарлик ТТС (Ф13138) і320000-45-96868 у кількості 1 шт.

За актом безоплатного приймання-передачі обладнання №3 від 15.12.2023 Київська міська філія АТ "Укртелеком" передала, а Департамент цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації прийняв у власність наступне обладнання: ODF FOMS-12 о.в. (SC) ВЗ ФСЕЗ Яготин інв№с3839і320-45-98046 у кількості 1 шт.; шафа напільна 19"/21" 46U (2200х600х300) м. Яготин НРП-В вул. Незалежності, 56 інв. №і320000-478083101; ВОЛЗ"Київ-брп-пир"НРП Баришівка-мультиплексор tn-1c 16х turbo adm Ін№і320000-45-52-54 у кількості 1 шт.

Відтак, за твердженням позивача, у зв`язку з тим, обладнання відповідача з 01.01.2023 не було демонтовано, та перебувало (перебуває) в електронних комунікаційних стійках (шафах), які розміщені у захищених спорудах позивача, є під`єднаним до електроживлення та функціонує у звичайному режимі, відповідач продовжує споживати послуги без правової підстави, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 4 835 540, 00 грн заборгованості за спожиті у період з 01.01.2023 до 31.12.2023 послуги.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме, про те що договір містить елементи договору зберігання (розміщення обладнання замовника; забезпечення збереження обладнання замовника), а також договору про надання послуг.

Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Частиною 1 статті 948 Цивільного кодексу України передбачено, що поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Отже, договір зберігання за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх (синалагматичних) договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. В даному випадку зберігач зобов`язаний забезпечити зберігання майна, яке йому передане поклажодавцем і повернути його поклажодавцеві у схоронності, тоді як поклажодавець зобов`язується після закінчення строку зберігання взяти назад здане ним майно на зберігання та сплатити зберігачеві винагороду за зберігання майна, розмір якої встановлений договором.

Строком договору, відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 статті 631 ЦК України).

При цьому, пунктом 7.3. договору передбачено, що договір може бути достроково розірваний в односторонньому порядку замовником у разі незгоди зі зміною виконавцем вартості послуг за умови направлення виконавцем письмового повідомлення про дострокове розірвання договору не менше ніж за 5 календарних днів до дати введення повної вартості послуг.

Як встановлено судом, відповідач листом від 16.12.2022 №1978-ВИХ-KV-828100-2022 у зв`язку з незгодою зі зміною тарифу, запропонованого позивачем, повідомив останнього про одностороннє розірвання договору, зазначивши, що обладнання буде демонтовано в строк до 31.12.2022.

Частинами 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, відповідач скористався своїм правом на розірвання договору, передбаченим пунктом 7.3. договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, договір вважається розірваним (припиненим) з моменту вчинення такого правочину.

Пунктом 2.10 договору сторони погодили, що у разі припинення дії договору (у тому числі внаслідок його дострокового розірвання будь-якою зі сторін) замовник не пізніше останнього дня строку дії договору зобов`язується демонтувати усе своє обладнання, яке встановлено у спорудах виконавця та відновити (або відшкодувати виконавцю) усі пошкодження, завдані території, спорудам та будівлям виконавця у зв`язку з монтажем / демонтажем обладнання, пристроїв та споруд замовника.

У той же час, як встановлено судом, відповідач свій обов`язок з демонтажу свого обладнання, передбачений пунктом 2.10 договору, умови якого узгоджуються з приписами частини 1 статті 948 Цивільного кодексу України належним чином не здійснив.

Частиною 3 ст. 946 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Таким чином, враховуючи, що після закінчення строку договору відповідач своєчасно не забрав передане у зберігання майно, з урахуванням положень ч. 3 ст. 946 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язаний сплатити вартість наданих послуг зі зберігання майна за весь фактичний період зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

У додатку №1 до договору сторонами визначено вартість послуги з розміщення обладнання 1 U з допустимою потужністю встановленого обладнання 0,4 (кВт) - 548, 64 грн з ПДВ. Про дійсність вказаного тарифу під час дії договору також вказано позивачем в листі від 25.11.2022 №42/1055.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з пунктом 3.4. договору оплата наданих послуг здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим після підписання сторонами акту та отримання замовником від виконавця оригіналу рахунку на оплату.

Розрахунки між сторонами за цим договором щомісяця здійснюються в національній валюті України - гривні (пункт 3.5. договору).

Отже, з урахуванням положень ст. 530; ч. 3 ст. 946 Цивільного кодексу України, та змісту договору строк виконання відповідачем встановленого грошового зобов`язання на момент розгляду справи настав.

Втім, відповідач у визначені строки оплату в повному обсязі не здійснив.

Тоді як, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасного демонтажу майна після закінчення дії договору, що знаходилось у зберіганні позивача, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку, що відповідач має сплатити вартість наданих послуг за весь фактичний період зберігання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, позаяк позивачем, по-перше застосовано тариф, визначений ним у листі від 25.11.2023 №№42/1055 на 2023 рік - 1230, 00 грн з ПДВ за 1 юніт обладнання, що був встановлений наказом КП "Укрспецзв`язок" від 19.12.2022 №303.

Вказаний тариф не був погоджений відповідачем, що і стало підставою для розірвання договору, при цьому умовами пункту 7.3. договору передбачене право замовника не погоджуватися з односторонньою зміною виконавцем вартості послуг при одночасному розірванні договору, водночас за умовами пункту 2.19 договору зміна тарифу можлива лише шляхом укладання додаткової угоди, чого сторонами дотримано не було.

Разом з цим, за висновками суду, збільшення тарифу на електроенергію не може бути підставою для підвищення вартості визначених договором послуг після закінчення дії договору - у такому разі позивач не позбавлений права на відключення обладнання від енергоживлення, що передбачено пунктом 2.20. договору.

По-друге, при здійсненні розрахунку позивачем не був врахований факт передачі відповідачем частини обладнання Департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації за актами безоплатного приймання-передачі обладнання №1 від 15.12.2023, №2 від 15.12.2023 та №3 від 15.12.2023, та Центру зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій за актом безоплатного приймання-передачі обладнання №1 від 19.10.2023, які визнаються суд належними та допустимими доказами.

Про передачу частини обладнання Департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації за актами безоплатного приймання-передачі обладнання №1 від 15.12.2023, №2 від 15.12.2023 та №3 від 15.12.2023, та Центру зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій за актом безоплатного приймання-передачі обладнання №1 від 19.10.2023 відповідачем належним чином доведено до позивача, що не заперечується останнім.

Здійснивши власний розрахунок заборгованості, виходячи з вартості надання послуг, погодженої у договорі, з урахуванням часткового демонтажу відповідачем обладнання та передачі обладнання за актами №1 від 15.12.2023, №2 від 15.12.2023 та №3 від 15.12.2023 та №1 від 19.10.2023, за розрахунком суду обґрунтованим розміром боргу за заявлений період є 2 047 633, 00 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відтак вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги після закінчення дії договору підлягають задоволенню частково.

При цьому, посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві (у даному випадку 1212 Цивільного кодексу України), не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку із цим суд, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17 та від 25.06.2019 року у справі №924/1473/15.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи допущені позивачем помилки під час розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд.18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (01033, м. Київ, вул. Антоновича 40, ідентифікаційний код 01189910) на користь Казенного підприємства "Укрспецзв`язок" (03113, м. Київ, вул. Макуха Василя, буд. 5-б, ідентифікаційний код 39908375) заборгованість у розмірі 2 047 633 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 30 714 грн 49 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 02.07.2024

Суддя Л.Г. Пукшин