Постанова

від 02.07.2024 по справі 536/12/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 р. Справа № 536/12/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08.04.2024 (суддя Клименко С.М., вул. Майора Борищака, 31, м. Кременчук, 39600) по справі № 536/12/24

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "СІМАКС 2020"

про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "СІМАКС 2020", в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00016002 від т14.12.2023 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08.04.2024 року адміністративний позов задоволено .

Постанову серія АА № 00016002 складену 14.12.2023 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Любомиром Миколайовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 8500 грн. скасовано і справу провадженням закрито.

Державна служба України з безпеки на транспорті, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що факт вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 132-1 КУпАП підтверджено належними та допустимими доказами. При цьому, оскільки відомості про ТОВ «СІМАКС 2020» як про належного користувача транспортного засобу не були внесені до ЄДРТЗ, суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення є саме ОСОБА_1 як власник транспортного засобу.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.10.2023 о 00 год. 11 хв. за адресою М-06, км 24+100, Київська область, зафіксовано в автоматичному режимі технічним засобом: WIM 1, 1 транспортний засіб «Mercedes-Benz Actros 1846 LS» д.н.з. НОМЕР_1 та спеціалізований напівпричіп «Maqyar SR 34ES» д.н.з. НОМЕР_2 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 7,739% (0,89тон) при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5тон

14.12.2023 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, ОСОБА_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00016002, якою на відповідальну особу ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500, 00 грн.

Позивач, не погодившись із постановою відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності, звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ОСОБА_1 не є керівником чи директором ТОВ «СІМАКС 2020», тобто не є відповідальною особою, тому не являється належним суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Згідно з ч. 1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 року № 623).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.

Пунктом 7 Порядку № 1174 встановлено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Згідно з п. п. 14, 15 Порядку № 1174 інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційної телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які повинні містити дані про:

- засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);

- місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);

- найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

- дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);

- фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;

- відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП.

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Відповідно до наданих суду матеріалів автоматичної фіксації адміністративного правопорушення, встановлено, що засобами автофіксації було зафіксовано транспортний засіб: «Mercedes-Benz Actros 1846 LS» д.н.з. НОМЕР_1 та спеціалізований напівпричіп «Maqyar SR 34ES» д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується фотографіями транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт.

Зафіксовано навантаження на одинарну вісь транспортного засобу складало 12978 кг, перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу на 7,739% (0,89 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон.

Щодо доводів позивача про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки транспортний засіб передано в користування іншій особі, колегія суддів зазначає наступне.

Так, особа суб`єкта відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП визначається відповідно до статті 14-3 КУпАП.

Відповідно до статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною 2 статті 122-2, частинами 2 і 3 статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Так, ряд відомостей, які враховуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення надаються з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ведення якого здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС.

Відповідно до положень пункту 2 розділу ІІ Інструкції №512 уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система), необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова).

У разі якщо адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122-2, частинами 2, 3 статті 132-1 КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі, уповноважені посадові особи встановлюють особу, зазначену у частині 1 статті 14-3 КУпАП за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За запитом уповноваженої посадової особи (за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України надають відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Отже, під час опрацювання наданих системою матеріалів інформаційного файлу щодо виявленої події порушення в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення посадовою особою Укртрансбезпеки від ЄДРТЗ було отримано інформацію про особу суб`єкта відповідальності відповідно до статті 14-3 КУпАП, а саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб «Mercedes-Benz Actros 1846 LS» д.н.з. НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 , позивача по справі.

Разом з тим, позивач зазначає про те, що він не є суб`єктом відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, оскільки 19.07.2022 він та ТОВ «СІМАКС 2020» уклали Договір оренди транспортних засобів, відповідно до якого він строком на 5 років передав у користування ТОВ «СІМАКС 2020» транспортний засіб «Mercedes-Benz Actros 1846 LS» д.н.з. НОМЕР_1 та спеціалізований напівпричіп «Maqyar SR 34ES» д.н.з. НОМЕР_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Вариводою В.В. Після укладання договору, відомості про належного користувача були зареєстровані у сервісному центрі МВС, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 19.07.2022 та НОМЕР_4 відповідно до якого у відмітці про належність транспортних засобів зазначено ТОВ «СІМАКС 2020». Актом прийому-передачі транспортних засобів він передав ТОВ «СІМАКС 2020» у користування вказані транспортні засоби, з огляду на що відсутні підстави щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (далі - Порядок №1388) передбачено вичерпний перелік підстав, у разі яких проводиться перереєстрація транспортного засобу.

Відповідно до зазначеного пункту перереєстрація транспортних засобів проводиться в разі отримання свідоцтва про реєстрацію (зокрема за бажанням заявника в електронній формі без виготовлення його на бланку) замість утраченого або непридатного для користування, зміни їх власників, місця реєстрації або найменування власників - юридичних осіб (крім зміни найменування юридичної особи у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство), місця проживання або прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі заміни номерних знаків, отримання чи перезакріплення індивідуальних номерних знаків, зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Відповідно, передача транспортного засобу в користування іншій особі до даного переліку не входить.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдиний державний реєстр транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2020 №779, Єдиний державний реєстр транспортних засобів (далі - ЄДРТЗ) - це інформаційна система, яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ (далі - ЄІС МВС), що забезпечує накопичення, використання, узагальнення, зберігання, передачу, захист інформації про зареєстровані транспортні засоби, їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби.

Адміністратором ЄДРТЗ є Головний сервісний центр МВС, який забезпечує, серед іншого, обробку (унесення, накопичення, використання, узагальнення, зберігання, передачу, захист) інформації в ЄДРТЗ про зареєстровані транспортні засоби, їх власників (співвласників), належнихкористувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (пункт 6 розділу І).

Пунктом 1 розділу ІІІ зазначеного Положення передбачено, що основними інформаційними об`єктами ЄДРТЗ є набір відомостей про:

- зареєстровані на території України транспортні засоби та їх власників (співвласників), належних користувачів;

- закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби.

В свою чергу, пунктами 6 та 7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2020 №779, передбачено виключний перелік відомостей, що вносяться до ЄДРТЗ про власника (співвласника) транспортного засобу (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження; повне найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (для юридичних осіб); адреса реєстрації місця проживання фізичної особи або адреса місцезнаходження юридичної особи; назва, серія (за наявності), номер, дата видачі документа, що посвідчує особу, та найменування органу, який його видав; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону)) та про транспортний засіб.

Пунктом 1 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1145 (далі - Порядок №1145), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що цей Порядок визначає процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач) для автоматизованого обліку.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №1145, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками (власник транспортного засобу (його представник за нотаріально посвідченою довіреністю або за дорученням, якщо власником транспортного засобу є юридична особа) та належний користувач), якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування (пункт 3 Порядку №1145).

Відповідно, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею 14-3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ.

Саме зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення.

В свою чергу, передача транспортного засобу в користування іншій особі не є самостійною підставою для внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу за відсутності на те відповідної заяви уповноваженого суб`єкта.

За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб.

Внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком №1145.

За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.07.2023 року у справі № 560/514/22: «ані Порядком № 1197, ані абз. 4 п. 16 Порядку № 1371 прямо не передбачено обов`язок власника транспортного засобу внести до Реєстру відомості про належного користувача».

Разом з тим, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, призводить до визначення відповідальною особою за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб.

Дійсно, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований.

Таким чином, з аналізу зазначених вище положень законодавства вбачається, що особою, за якою зареєстровано транспортний засіб, вважається власник даного транспортного засобу та саме на таку особу відповідно до статті 14-3 КУпАП покладається адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною 2 статті 132-1 цього Кодексу, за умови відсутності в ЄДРТЗ відомостей про належного користувача даного транспортного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку із відсутністю інформації про реєстрацію керівника ТОВ "СІМАКС 2020" належним користувачем відповідачем направлено запит №350575.4.1/14-24 від 01.03.2024 до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України щодо надання інформації наступного змісту: "надати інформацію стосовно власника транспортного засобу «Mercedes-Benz Actros 1846 LS» д.н.з. НОМЕР_1 станом на 25.10.2023 та на цей час.

На адресу Державної служби України з безпеки на транспорті надійшла відповідь Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України за № 31/6381 - 6816 - 2024 від 11.03.2024, вх №11287/0/7-24 від 12.03.2024, в якій зазначено, що згідно з наявною станом на 06.03.2024 в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів інформацією: сідловий тягач, 2011 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_5 з 18.07.2022 по теперішній час зареєстрований на праві власності на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації місця проживання на дату реєстрації транспортного засобу: АДРЕСА_1 ;до ЄДРТЗ не вносилася інформація про належного користувача вказаного у запиті автомобіля в Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1145.

Отже, враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що за умови відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, при розгляді справ про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 обґрунтовано визначено суб`єктом відповідальності особу, за якою зареєстрований транспортний засіб, а саме позивача.

Крім того, слід вказати, що згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 179-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Втім, наявність наведених підстав для звільнення позивача від відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП судовим розглядом не встановлена, відповідних доказів позивачем не надано.

Таким чином, враховуючи викладене та беручи до уваги відсутність доказів про внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу ТОВ «СІМАКС 2020», колегія суддів доходить висновку про те, що саме позивач є суб`єктом відповідальності за вказані адміністративні правопорушення.

Суд першої інстанції вищенаведеного не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державна служба України з безпеки на транспорті - задовольнити.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08.04.2024 по справі № 536/12/24 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий