Рішення

від 16.09.2010 по справі 37/453-13/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  37/453-13/263

16.09.10

За позовом     Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю"Центр Профісійних Рішень"

про                  стягнення 713 700,00 грн

Суддя   Курдельчук І.Д.

Представники :

від позивача   не з'явився,

від відповідача не з'явився,

в судовому засіданні 16.09.10 відповідно до ст.82 ГПК України  оголошено вступну і  резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фізична особи-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Професійних Рішень" про стягнення 713 700,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.08 порушено провадження у справі № 37/453.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.08 позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.08.09 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю" центр Професійних Рішень" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.08 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва справу № 37/453 передано на новий розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.09 прийнято справу до провадження, присвоєно №37/453-13/263, сторони зобов'язано вчинити дії, надати документи, розгляд справи призначено на 10.09.09.

Строк вирішення спору продовжений за клопотаннями сторін 10.09.09 та 26.11.09 відповідно до ст.69 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2009 року провадження у справі № 37/453-13/263 було зупинено до розгляду Господарським судом Черкаської області пов’язаної з нею справи № 13/2803 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Центр Професійних Рішень" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору довгострокового постачання № 23-09 Вш від 23.09.2009 року недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 року провадження у справі № 37/453-13/263 поновлено розгляд  справи призначений на 08.09.10, проте сторони в судове засідання не з'явились, докази повідомлення про час і місце розгляду справи до суду не повернуто.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2010 року розгляд справи відкладений на 16.09.10

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст..ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд –

                                       ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр Професійних Рішень”(постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір довгострокового постачання № 23-09Вш  (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) сторони погодили, що постачальник зобов’язується протягом дії договору поставляти покупцю товар за його замовленнями окремим партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід’ємною частиною договору, а покупець зобов’язується приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

Договір був оспорений відповідачем у Господарському суді Черкаської області, проте, в позові про визнання його недійсним відмовлено рішенням цього суду №13/2803 від 16.12.09, яке набрало законної сили після прийняття 17.05.10 постанови Київським міжобласним апеляційним господарським судом.    

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.4  замовлення на постачання товару оформлюється покупцем на підставі діючих на цей день цін постачальника. Покупець оформлює замовлення на бланку, наданому постачальником, із зазначенням коду товарів по каталогу виробника (або коду складу постачальника) та необхідної кількості за позиціями. Постачальник підтверджує замовлення з урахуванням наявних на його складі товарних позицій, або які можуть бути доставлені покупцю у відповідні строки з інших складів постачальника. При постачанні по попередній оплаті постачальник одночасно з підтвердженням надає покупцю рахунок на оплату. Замовлення, підтвердження замовлення та рахунок на оплату можуть передаватись (надсилатись) іншій стороні в оригіналі, а також в копії за факсимільним зв’язком або за електронною поштою.

Згідно п.п. 5.1, 5.1.1 договору сторони встановили, що покупець зобов’язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару у встановлений сторонами термін. При проведенні постачання за умовою 100 % передплати згідно рахунку постачальника, товар передається (відпускається) після обов’язкового погодження (отримання) суми перераховано передплати на банківській рахунок постачальника до моменту відпуску товару по видатковій накладній.

Судом встановлено, що на виконання умов договору 24.09.2008 року позивачем  було оформлено замовлення на постачання товару на суму 713700,00 грн. Відповідно до банківських виписок, позивач 25.09.2008 року перерахував на рахунок відповідача на умовах 100 % попередньої оплати 713700,00 грн.

В звязку з тим, що сторони не погодили строки виконання зобовязання щодо поставки товару, 16.10.2008 року позивач в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України надіслав відповідачу вимогу щодо поставки товару на суму 713700,00 грн. Відповідач в порушення умов договору, взяті на себе зобов’язання по поставці товарів повністю не виконав та не поставив позивачу товар вартістю 713700,00 грн., в зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вартість непоставленого товару, який був оплачений позивачем на умовах попередньої оплати, в розмірі 713700,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 доказів вбачається, що  позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих позивачем пояснень та доказів судом встановлено, що відповідач порушив умови договору та не поставив позивачу товар згідно замовлення позивача вартістю 713700,00 грн. в семиденний строк з дня предявлення вимоги в порядку статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідачем не надано доказів передачі позивачу товару за договором або повернення відповідачем позивачу суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

 Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства на вимогу позивача грошові кошти не повернув, оплачений позивачем товар не поставив, а тому у відповідності до статті 693 Цивільного кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума попередньої оплати в розмірі  713700,00 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Професійних Рішень”(04107, м. Київ, вул. Підгірно-Татарська, буд. 37, код 33947885) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 713700 (сімсот тринадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. –сума попередньої оплати, 7137 (сім тисяч сто тридцять сім) грн. 00  коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.  00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                  І.Д. Курдельчук