Ухвала

від 01.07.2024 по справі 910/14240/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"01" липня 2024 р. Справа№ 910/14240/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданою в межах розгляду апеляційної скарги Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 (повний текст складено 29.04.2024)

у справі № 910/14240/23 (суддя Спичак О.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 державний реєстратор Головний спеціаліст Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві Ракова Владислава Віталіївна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 ОСОБА_2

про визнання незаконним та скасування наказу та рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" про:

1) визнання незаконним та скасування наказу №13 від 07.04.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" з 08.04.2022 та протоколу загальних зборів членів Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" від 25.10.2022, яким ОСОБА_1 було звільнено з посади директора; 2) визнання незаконним та скасування рішення від 25.11.2022 за №1000721070017020001, вчинене державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Раковою Владиславою Валеріївною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/14240/23:

- визнано незаконним та скасовано наказ №13 від 07.04.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" з 08.04.2022.

- визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів членів Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" від 25.10.2022, яким ОСОБА_1 було звільнено з посади директора.

- визнано незаконним та скасовано рішення від 25.11.2022 за №1882, вчинене державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Раковою Владиславою Валеріївною, на підставі якого внесено 25.11.2022 зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №1000721070017020001.

- Стягнуто з Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8 052,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Громадська організація "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/14240/23 від 17.04.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/14240/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №910/14240/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 27.05.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14240/23.

06.06.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою суду від 10.06.2024 апеляційну скаргу Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/14240/23 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 12 078 грн.

17.06.2024 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якому останній просить суд:

- заборонити проведення загальних зборів членів Громадської організації «Клуб мисливців та рибалок «Кречет» до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/14240/23;

- заборонити суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", щодо внесення змін (включення та виключення) відомостей до Реєстру відносно членів Громадської організації «Клуб мисливців та рибалок «Кречет» до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/14240/23.

Вказана заява обґрунтована тим, що 13.06.2024 позивач отримав запрошення на загальні збори членів Громадської організації «Клуб мисливців та рибалок «Кречет», яке відбудеться 18.06.2024.

Позивач вважає, що вирішувати питання про обрання Правління Громадської організації «Клуб мисливців та рибалок «Кречет» є недоречним до набрання законної сили Рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/14240/23 після чого стане зрозуміло хто саме є директором Громадської організації.

Також заявник вказує, що в порушення норм чинного законодавства України скликуючи загальні збори членів Громадської організації «Клуб мисливців та рибалок «Кречет» відповідач не надіслав позивачу жодних документів, обговорення яких виноситься на загальні збори.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що головуюча суддя Барсук М.А. у період з 17.06.2024 по 21.06.2024 перебувала у щорічній відпустці, а з 24.06.2024 - на лікарняному, заява ОСОБА_1 розглядається у перший робочий день після виходу із відпустки та лікарняного.

Колегія суддів, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, дійшла до висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частини перша і третя статті 137).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У спорах з позовними вимогами немайнового характеру необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 та постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

При цьому в таких немайнових спорах досліджуються обставини, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду, зокрема, від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 25.02.2019 у справі № 924/790/18, від 13.05.2019 у справі № 911/1551/18, від 11.10.2019 у справі № 910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зроблений висновок, згідно з яким умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Норми ГПК України також містять перелік заборон щодо вжиття певних заходів забезпечення позову.

Зокрема, ч. 5 ст. 137 ГПК України передбачено, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Оскільки одним із заходів забезпечення позову позивачем заявлено про заборону проведення загальних зборів членів Громадської організації «Клуб мисливців та рибалок «Кречет» до набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/14240/23, тоді як приписи ч. 5 ст. 137 ГПК України забороняють відповідні заходи забезпечення позову, заява позивача в цій частині задоволенню не підлягає.

Стосовно решти вимог заяви про забезпечення позову колегія суддів відзначає, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом про державну реєстрацію (постанови Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19, від 07.09.2020 у справі №904/1766/20).

При цьому забороні підлягає вчинення не будь-яких дій, зокрема, внесення до ЄДР не будь-яких відомостей стосовно Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" а лише тих, що можуть призвести до можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, можуть ускладнити виконання рішення суду (у разі його ухвалення на користь позивачів) та викликати труднощі при його виконанні. Такі заходи мають прямо стосуватись предмету позову.

Як вже було зазначено вище, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" про:

1) визнання незаконним та скасування наказу №13 від 07.04.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" з 08.04.2022 та протоколу загальних зборів членів Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" від 25.10.2022, яким ОСОБА_1 було звільнено з посади директора;

2) визнання незаконним та скасування рішення від 25.11.2022 за №1000721070017020001, вчинене державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Раковою Владиславою Валеріївною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Тобто, з огляду на предмет позову, заявлений позивачем, підлягатимуть дослідженню обставини, які існували станом на дату проведення оскаржуваних зборів учасників Громадської організації «Клуб мисливців та рибалок «Кречет» (в тому числі й перелік учасників організації), з огляду на що обставини визначення нового правління Клубу, затвердження нової редакції Статуту, визначення членів Громадської організації не мають значення для вирішення спірних питань.

Водночас, оскарження конкретного рішення загальних зборів, яким змінено керівника, не означає, що загальні збори громадської організації не можуть ухвалювати інших рішень протягом всього періоду розгляду судом такого спору. Якщо ухвалені загальними зборами рішення потребують реєстрації у ЄДР змін відомостей про юридичну особу, то суд не може забороняти вчиняти відповідні реєстраційні дії. Протилежний підхід означатиме блокування діяльності організації та надмірне втручання у справи юридичної особи.

Колегія суддів також враховує приписи ч. 10 ст. 137 ГПК України, яка передбачає, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Отже, заборона проведення реєстраційних дій щодо Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" порушує права учасників товариства брати участь в управлінні юридичною особою.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що позов про визнання недійсним рішення загальних зборів щодо звільнення керівника та скасування відповідного реєстраційного запису не може бути забезпечений шляхом заборони здійснювати широке коло реєстраційних дій стосовно Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" (реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, про зміну складу засновників / учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства).

Вказане вище узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.01.2023 у справі № 918/531/22, від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко