Постанова

від 17.09.2024 по справі 910/14240/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. Справа№ 910/14240/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Муковоз В.І.;

За участю представників сторін:

від позивача: Багадченко Ю.В.;

від відповідача: Яценко Д.С.;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 (повний текст складено 29.04.2024)

у справі № 910/14240/23 (суддя Спичак О.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 державний реєстратор Головний спеціаліст Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві Ракова Владислава Віталіївна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 ОСОБА_2

про визнання незаконним та скасування наказу та рішень

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" про (з урахуванням заяви про зміну предмета позову):

1) визнати незаконним та скасувати наказ №13 від 07.04.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" з 08.04.2022;

2) визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів членів Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" від 25.10.2022, яким ОСОБА_1 було звільнено з посади директора;

3) визнати незаконним та скасувати рішення від 25.11.2022 за №1882, вчинене державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Раковою Владиславою Валеріївною, на підставі якого внесено 25.11.2022 зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №1000721070017020001.

Позов обґрунтовано тим, що під час скликання та проведення загальних зборів учасників Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" було допущено ряд порушень законодавства та установчих документів відповідача, які, на думку позивача, унеможливлюють правомірність прийнятого рішення, чим порушуються права та законні інтереси останнього.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/14240/23 позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ №13 від 07.04.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" з 08.04.2022.

Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів членів Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" від 25.10.2022, яким ОСОБА_1 було звільнено з посади директора.

Визнано незаконним та скасовано рішення від 25.11.2022 за №1882, вчинене державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Раковою Владиславою Валеріївною, на підставі якого внесено 25.11.2022 зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №1000721070017020001.

Стягнуто з Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8 052,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що статутом Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" не передбачено, що президент має повноваження звільняти директора громадської організації.

Також суд першої інстанції вказав, що оскільки на зборах були присутні лише 2 члени клубу - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що загальні збори членів громадської організації 25.10.2022 були неправомочними у зв`язку з відсутністю кворуму.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Громадська організація "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/14240/23 від 17.04.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована наступним:

- згідно з п. 4.4. директор клубу призначається президентом клубу, а тому він, як компетентний орган організації, має право на усунення від посади директора клубу;

- на дату проведення оскаржуваних загальних зборів членами клубу були ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

- ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були прийняті до членів клубу, а відомості про їх членство містяться в реєстрі осіб, які брали участь у загальних зборах від 25.10.2022.

Також в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи протоколу засідання Правління від 25.10.2022.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/14240/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 27.05.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14240/23.

Ухвалою суду від 10.06.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 12 078,00 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/14240/23, призначено справу до розгляду на 23.07.2024.

Ухвалою суду від 23.07.2024 відкладено розгляд справи на 17.09.2024.

Заявлені клопотання та результати їх розгляду

Як вже було зазначено вище, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи нового доказу - протоколу засідання Правління від 25.10.2022.

В обґрунтування неможливості подати відповідний доказ до суду першої інстанції апелянт зазначив, що представником відповідача було зроблено запити до Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" про отримання інформації щодо членства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на який представнику не було надано відповідь у строки, в межах яких відбувався розгляд справи.

Апелянт зазначає, що відповідні докази були надані Громадською організацією її представнику лише на стадії підготовки апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

За змістом ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку є можливим лише у разі наявності об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

При цьому приписи ч. 3 ст. 269 ГПК передбачають наявність критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

При поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Вказаний висновок щодо застосування норми ст.269 ГПК викладений у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі 912/2294/20, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17.

Водночас, відповідні доводи відповідача щодо неможливості подачі доказів до суду першої інстанції зводяться лише до бездіяльності самого відповідача та неможливості надання відповідного доказу своєму представнику у строки для розгляду справи судом першої інстанції, визначені ГПК України.

Водночас, внутрішній неналежний документообіг між представником і юридичною особою не може бути тією обґрунтованою підставою, яка підтверджує неможливість подання доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, оскільки зводиться до суб`єктивної сторони учасника спору.

Більше того, колегія суддів враховує, що відповідно до приписів ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Водночас, подаючи відзив на позовну заяву до суду першої інстанції, відповідачем не виконано вимоги ст. 80 ГПК України та не повідомлено суд першої інстанції про неможливість надання ним певних доказів у строк, який встановлений законом.

Згідно зі статтею 13 вказаного Кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, з огляду на основні засади господарського судочинства, саме на відповідача покладався обов`язок доводити обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, а саме щодо часткової сплати суми основної заборгованості.

А тому, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем не наведено причин, що об`єктивно не залежали від нього, та з яких він не міг подати відповідні докази до суду першої інстанції до ухвалення оскаржуваного рішення.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження, за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює одному учаснику справи більш сприятливі, аніж іншому умови в розгляді конкретної справи.

Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms"), згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.

Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996).

У зв`язку з чим колегія суддів дійшла до висновку, що долучені відповідачем до апеляційної скарги нові докази (які були відсутні у суду першої інстанції на час винесення оскаржуваного рішення) до розгляду колегією суддів не приймаються.

Позиції представників сторін

15.07.2024 від позивача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

22.07.2024 від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві шляхом поштового зв`язку надійшли пояснення по справі.

Явка представників сторін

Представники третіх осіб у судове засідання 17.09.2024 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання останні повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС та на поштову адресу сторін.

Водночас, 17.09.2024 під час судового засідання від третьої особи 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю забезпечити явку свого представника.

Колегія суддів не знайшла підстав для відкладення судового засідання 17.09.2024 з огляду на наступне.

Статтею 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

В матеріалах справи наявні відомості про належне повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів зазначає, що в клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено обставин, з яких судом апеляційної інстанції неможливо розглянути справу без участі третьої особи 1. Явка учасників справи у судове засідання також не визнавалась судом апеляційної інстанції обов`язковою.

Колегією суддів під час розгляду даної справи також враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з подальшими змінами), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 17.09.2024 за відсутності представників третіх осіб.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Громадська організація "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" є організацією, зареєстрованою за адресою: 03194, м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 12, кімната 5; ідентифікаційний код: 26502035; дата державної реєстрації - 01.06.2004.

ОСОБА_1 наказом від 31.05.2012 №1 було прийнято на посаду директора Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет".

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2022 наказом №13 Президента Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" у відповідності до п. 4.4 Статуту Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" ОСОБА_1 було звільнено з посади директора відповідача, про що внесено запис до трудової книжки ОСОБА_1 .

Крім того, 25.10.2022 були проведені загальні збори членів клубу Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет", прийняті рішення на яких оформлені Протоколом від 25.10.2022.

У Протоколі від 25.10.2022 вказано, що загальна кількість членів клубу Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" становить 7 осіб. У загальних зборах взяли участь особисто 4 члени клубу: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 Збори правомочні приймати рішення, оскільки присутні більше половини членів клубу. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх членів клубу.

На вказаних загальних зборах прийнято рішення про звільнення з посади директора Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" ОСОБА_1 ; обрано нового директора - ОСОБА_2

25.11.2022 державним реєстратором Головним спеціалістом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві Раковою Владиславою Віталіївною прийнято рішення №1882 про державну реєстрацію змін до відомостей Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно директора Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет".

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що Статутом Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" президент не наділений повноваженнями звільняти директора, з огляду на що наказ №13 Президента Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" про звільнення позивача є незаконним.

Крім того, у Протоколі загальних зборів від 25.10.2022 вказано, що загальна кількість членів клубу Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" становить 7 осіб. У загальних зборах взяли участь особисто 4 члени клубу: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Однак, як вказує позивач, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є членами Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет", а позивача про проведення вказаних загальних зборів не було повідомлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з статтею 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.

За приписами статті 81 Цивільного кодекс України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

З огляду на положення статті 85 Цивільного кодексу України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Разом з тим відповідно до вимог статті 86 Цивільного кодексу України такі товариства можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати і підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлене законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України).

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначається Законом України "Про громадські об`єднання" № 4572-VI, який набрав чинності з 01 січня 2013 року і спрямований на приведення аспектів створення і діяльності громадських організацій до вимог європейських стандартів.

Відповідно до частин 1-3, 5 статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Відповідно до приписів ст. 11 Закону України «Про громадські об`єднання» статут громадського об`єднання має містити відомості про, зокрема, повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи).

Тобто, статутом має бути чітко визначено відомості щодо заміни керівних органів управління.

Відповідно до п. 4.1 Статуту Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет", затвердженого рішенням загальних зборів від 22.08.2016 (Протокол №19 від 08.11.2016), найвищим керівним органом клубу є загальні збори членів клубу. Загальні збори розглядають питання і приймають рішення з усіх напрямків діяльності клубу, в тому числі розглядають і затверджують плани роботи, кошториси, що подаються правлінням, заслуховують звіти президента клубу, вносять зміни до статуту. Загальні збори є правомочними, якщо на них присутні більше половини членів клубу. Рішення на загальних зборах приймаються більшістю голосів від числа присутніх.

Згідно з п. 4.2 Статуту правління клубу обирається загальними зборами членів клубу Правління клубу складається з президента клубу, директора клубу, членів клубу.

Відповідно до п. 4.4 Статуту директор клубу здійснює поточну роботу клубу, у разі відсутності президента виконує його повноваження. Директор клубу призначається президентом клубу.

Отже, з п. 4.4 Статуту Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" вбачається, що президент клубу має повноваження призначати директора громадської організації.

Водночас, дана норма не передбачає і не встановлює, що президент має повноваження звільняти директора громадської організації.

Відповідно до п. 4.1 Статуту Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" найвищим керівним органом клубу є загальні збори членів клубу, які розглядають питання і приймають рішення з усіх напрямків діяльності клубу, в тому числі розглядають і затверджують плани роботи, кошториси, що подаються правлінням, заслуховують звіти президента клубу, вносять зміни до статуту.

Доводи апелянта, що президент клубу наділений специфічним статусом компетентного уповноваженого органу товариства, зокрема, щодо відкликання члена виконавчого органу колегія суддів відхиляє, оскільки згідно п. 4.3. Статуту відповідними повноваженнями президент клубу не наділений.

Тобто, є вірними висновки суду першої інстанції, що президент Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет", відповідно до Статуту, не мав повноважень звільняти позивача з посади директора, оскільки такі повноваження мають виключно загальні збори учасників громадської організації.

А тому, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовну вимогу про визнання незаконним та скасування наказу №13 від 07.04.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" з 08.04.2022 (так як вказаний наказ прийнято президентом громадської організації без належних повноважень на прийняття такого наказу).

Стосовно рішень загальних зборів членів клубу Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет", які оформлені протоколом від 25.10.2022, колегія суддів зазначає наступне.

Так, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства/рішення правління необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивачки про такі збори.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

У Протоколі загальних зборів від 25.10.2022 вказано, що загальна кількість членів клубу Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" становить 7 осіб. У загальних зборах взяли участь особисто 4 члени клубу: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 Збори правомочні приймати рішення, оскільки присутні більше половини членів клубу.

На вказаних загальних зборах прийнято рішення про звільнення з посади директора Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" ОСОБА_1 ; обрано нового директора - ОСОБА_2 .

Водночас, як вбачається із п. 1.8. статуту Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет", затвердженого рішенням загальних зборів від 22.08.2016 (Протокол №19 від 08.11.2016), засновниками клубу зазначені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи копію відомостей про членів Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" станом на 29.04.2021 та станом на 01.01.2022, відповідно до яких членами громадської організації є: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 .

В матеріалах справи міститься протокол № 24 загальних зборів Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" від 29.04.2021, відповідно до якого було прийнято до членів клубу ОСОБА_5 .

Судом першої інстанції також була витребувана реєстраційна справа Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" в якій відсутні відомості, що станом на прийняття оскаржуваного рішення членами клубу були ОСОБА_6 та ОСОБА_7

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

А тому, позивачем належними та допустимими доказами доведено, а відповідачем не спростовано, що станом на дату проведення оскаржуваних загальних зборів учасників Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" (25.10.2022), членами клубу були 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 .

З цих підстав, оскільки відповідно до п. 4.1 Статуту громадської організації загальні збори є правомочними, якщо на них присутні більше половини членів клубу, беручи до уваги, що на зборах були присутні лише 2 члени клубу - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (доказів того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були членами клубу Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" відповідачем суду не надано), суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що загальні збори членів громадської організації 25.10.2022 були неправомочними у зв`язку з відсутністю кворуму.

Більше того, всупереч прав члена Громадської організації, передбаченого п. 3.6., 4.1. статуту відповідача, спірне рішення загальних зборів членів клубу Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" було прийнято без належного повідомлення ОСОБА_1 , як засновника та члена відповідної організації.

А тому, з викладених вище підстав суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем доведено порушення його прав на наявність підстав для визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів членів Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" від 25.10.2022, яким ОСОБА_1 було звільнено з посади директора.

Також судом першої інстанції правомірно задоволені вимоги про визнання незаконним та скасування рішення від 25.11.2022 за №1882, вчинене державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Раковою Владиславою Валеріївною, на підставі якого внесено 25.11.2022 зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №1000721070017020001, оскільки вказана позовна вимога є похідною, а оспорюване рішення державним реєстратором приймалось на підставі рішення загальних зборів членів клубу від 25.10.2022, яке визнано судом таким, що прийнято з порушенням законодавства.

Доводи апелянта, що державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Раковою Владиславою Валеріївною не проводилась спірна реєстраційна дія спростовуються матеріалами реєстраційної справи Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" а саме наявним у ньому рішенням № 1882 від 25.11.2022 відповідного державного реєстратора.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/14240/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Кречет" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/14240/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/14240/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/14240/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 23.09.2024.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко