Постанова

від 18.06.2024 по справі 906/1087/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року Справа № 906/1087/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Захарова М.О.

за участю представників сторін:

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" - не з`явився

відповідача Акціонерного товариства "Житомиробленерго" - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.03.2024 р.

постановлене у м. Житомир, повний текст складено 28.03.2024 р.

у справі № 906/1087/23 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ"

до відповідача Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

про визнання наявності прав у позивача та відсутності прав у відповідача

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 26.03.2024 р. Господарський суд Житомирської області задоволив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" у справі № 906/1087/23. Згідно з рішенням підлягає визнанню наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" права на розрахунок вартості та оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 37 від 29.12.2018 р. за тарифом для споживача електричної енергії І (першого) класу напруги від мережі електроустановок ГПП 110/10/6 кВ ЗХВ з 01.01.2023 р. Також підлягає визнанню відсутність у Акціонерного товариства "Житомиробленерго" права на розрахунок вартості послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 37 від 29.12.2018 р. за тарифом для споживача електричної енергії ІІ (другого) класу напруги від мережі електроустановок ГПП 110/10/6 кВ ЗХВ з 01.01.2023 р.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області в справі № 906/1087/23 від 26.03.2024 р. прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не відповідає Закону України Про ринок електричної енергії, нормам Правил роздрібного ринку електричної енергії та фактичним обставинам справи.

Посилається на постанови НКРЕКП від 06.09.2019 р. № 1825 та від 05.10.2018 р. № 1175 і доводить, що клас напруги встановлюється споживачу окремо за кожною межею балансової належності.

Зазначає, що постановою НКРЕКП від 26.06.2020 р. № 1219 були внесені зміни до Типового договору споживача на розподіл електричної енергії, відповідно до яких якщо споживач не ініціював розірвання договору протягом одного місяця з моменту оприлюднення змін та доповнень до договору, вважається, що споживач погодився зі змінами до договору з дати його оприлюднення на вебсайті оператора системи.

Доводить, що виходячи із змісту Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 р. № 1175 (в редакції на момент подачі позову та прийняття рішення судом) споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою нижче 27,5 кВ відносяться до 2 класу напруги, позивач є споживачем 2 класу напруги, оскільки фактично отримує електричну енергію від оператора системи розподілу саме на своїй межі балансової належності номінальна напруга на якій становить 10 кВ (що менше ніж 27,5 кВ). До цієї межі балансової належності позивач здійснює розподіл електричної енергії на підставі договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 26.03.2024 р. у справі № 906/1087/23 та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю ОНВІ у повному обсязі.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОНВІ» подав відзив на апеляційну скаргу у якому не погоджується з доводами скаржника, вважає їх необгрунтованими та такими, що суперечать законодавству з питань регулювання ринку електричної енергії.

Зазначає, що для забезпечення господарської діяльності підприємства, TOB "ОHBI" має три підстанції, а саме, перша підстанція - ЗСА, друга підстанція - ТП-566 та третя підстанція - ГПП 110/10/6 кB "ЗХВ" (Фізична особа-підприємець Шолох Валерій Володимирович). По підстанції ГПП 110/10/6 кВ "ЗХВ" (ФОП Шолох Валерій Володимирович) ТОВ "ОНВІ" не має межі балансової належності з АТ "Житомиробленерго", проте таку межу має ФОП Шолох Валерій Володимирович на рівні 110 кВ.

Пояснює, що електроустановки ТОВ «ОНВІ» приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача - ФОП Шолоха Валерія Володимировича; на виконання вимог ПРРЕЕ ФОП Шолох Валерій Володимирович та АТ "Житомиробленерго" уклали договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 15.06.2020 р. з додатками, за яким ФОП Шолох Валерій Володимирович зобов`язався забезпечити технічну можливість доставки електричної енергії іншим споживачам, яким відповідач забезпечує розподіл електричної енергії. У додатку № 8 до договору від 15.06.2020 р. зазначено, що ТОВ "ОНВІ" є субспоживачем основного споживача і приєднаний до його мереж на 1 класі напруги.

Звертає увагу, що в укладеному позивачем та відповідачем договорі № 37 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29.12.2018 р., відсутні відомості щодо належності TOB ОНВІ" до класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії відповідача щодо нарахування позивачу вартості послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням тарифів для 2-го класу, у даному випадку, є неправомірними.

Просить залишити рішення Господарського суду Житомирської області від 26.03.2024 р. у справі № 906/1087/23 без змін, а апеляційну скаргу АТ «Житомиробленерго» без задоволення.

Відповідач Акціонерне товариство "Житомиробленерго" подав додаткові пояснення у даній справі.

Посилається на висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладені у постанові від 19.04.2024 р. у справі № 911/1359/22 та доводить, що норми постанов НКРЕКП є імперативними та обов`язковими для учасників ринку електроенергії.

Пояснює, що постановою НКРЕКП від 25.08.2021 р. № 1430 внесені зміни до «Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії» в частині встановлення класу напруги споживачам окремо за кожною межею балансової належності, а постановою НКРЕКП від 26.06.2020 р. № 1219 зазначено, що відповідні зміни та доповнення до таких типових договорів ОСР оприлюднює на власному веб-сайті та, у тому випадку, якщо споживач не ініціював розірвання договору протягом одного місяця, вважати ці зміни акцептованими. АТ «Житомиробленерго» на головній сторінці свого веб-сайту опублікувало повідомлення про зміни до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, а позивач, як споживач послуги, погодився із вказаними змінами до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 37 від 29.12.2018 р., оскільки продовжувало користуватися послугами АТ «Житомиробленерго» з розподілу (передачі) електричної енергії та не ініційовано протягом одного місяця після оприлюднення змін розірвання договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 37 від 29.12.2018 р.

Скаржник/відповідач та позивач не забезпечили явку представників у судове засідання 18.06.2024 р., тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку /а.с. 183 у т.1/.

До початку судового засідання скаржник подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, зазначивши, що у зв`язку з перебуванням у відпустці з 17.06.2024 р. по 30.06.2024 р. представник скаржника не може бути присутній в судовому засіданні.

Розглянувши клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, колегія суддів відхиляє таке клопотання як необгрунтоване.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 169, п. 4-6 ч. 1 ст. 170 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, пояснення щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань, у яких мають бути викладені підстави заяви (клопотання, заперечення) та перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

Відповідно до норм ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів встановила, що пояснення щодо перебування представника скаржника у відпустці як підстава для відкладення не підтверджена будь-якими доказами в порядку ст.ст.74, 76-78 ГПК України та у відповідності до вимог ст. 170 ГПК України, тому клопотання про відкладення розгляду справи є необґрунтованим. Колегія суддів бере до уваги, що скаржник жодним чином не доводить, що участь представника в судовому засіданні є необхідною, тоді як суд не визнав обов`язковою явку представників сторін.

Отже, зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи в установленому законом порядку /а.с. 183 у т.1/, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, натомість позиція скаржника/відповідача та позивача викладена в апеляційній скарзі та відзиві, тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників скаржника/відповідача та позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

29.12.2018 р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" як споживач та відповідач Акціонерне товариство "Житомиробленерго" як оператор системи уклали договір № 37 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкти споживача, які знаходяться в м. Житомирі по вул. Корольова, 150-А /а. с. 11-15 у т.1/, за п.1.1 якого договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднанням, що є додатком 1 до цього договору.

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 р. № 312 (далі - ПРРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).

За змістом п. 2.1 договору оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.

Відповідно до розділу 5 договору ціною договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача, зазначені у паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача. Тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються у додатку 4 до договору.

Оператор системи зобов`язується надавати споживачу інформацію про зміну тарифу (ціни) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії не пізніше ніж за 20 днів до введення її в дію (пп. 6 п.6.1 договору).

Згідно з п. 11.1 договору він набирає чинності з дня приєднання споживача до умов договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов

Відповідно до п.п. 12.1, 12.2 договору інші умови можуть бути узгоджені сторонами в додатках до цього договору, які є невід`ємними частинами цього договору. Усі додатки, зміни та доповнення до цього договору оформлюються сторонами письмово в паперовій формі, підписуються уповноваженими особами обох сторін.

Розбіжності щодо застосування тарифів вирішуються НКРЕКП (п. 12.7 договору).

Невід`ємною частиною договору згідно з п. 12.8, є додатки - "заява-приєднання /а.с. 79 у т.1/ та Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії /а. с. 80 у т.1/.

Для забезпечення господарської діяльності підприємства ТОВ "ОНВІ" має три підстанції, а саме, перша підстанція - ЗСА, друга підстанція - ТП-566 та третя підстанція - ГПП 110/10/6 кВ "ЗХВ" (ФОП Шолох Валерій Володимирович).

По підстанціях ЗСА та ТП-566 ТОВ "ОНВІ" має межу балансової належності з ТОВ «Житомиробленерго» на рівні 10 кВ, тобто тариф на послуги з розподілу електричної енергії визначається на рівні 2 класу напруги.

Згідно з додатком № 2 до договору № 37 "Паспорт точки (точок) розподілу за об`єктом споживача", ступінь напруги приєднання об`єкту позивача за адресою: м. Житомир, вул. Корольова, буд. 150а, становить 10 кВ. /а. с. 80 у т.1/.

По підстанції ГПП 110/10/6 кВ "ЗХВ" (ФОП Шолох Валерій Володимирович) ТОВ "ОНВІ" не має межі балансової належності з АТ "Житомиробленерго", проте таку межу має ФОП Шолох В.В. на рівні 110 кВ.

Електроустановки позивача приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача ФОП Шолоха В.В.; на виконання вимог ПРРЕЕ ФОП Шолох В.В. та АТ "Житомиробленерго" уклали договір про спільне використання технологічних електричних мереж б/н від 15.06.2020 р. з додатками, за яким ФОП Шолох В.В. зобов`язався забезпечити технічну можливість доставки електричної енергії іншим споживачам, яким відповідач забезпечує розподіл електричної енергії /а.с. 41 44 у т.1/.

У акті розмежування, який є додатком № 2 до договору від 15.06.2020 р., встановлено, що основний споживач ФОП Шолох В.В. несе відповідальність за п/с ЗХВ 110/10/6 кВ, засоби обліку, пломби на них та все внутрішнє електрогосподарство п/с 110/10/6 кВ п/с ЗХВ /а.с. 43 зв. у т.1/.

У додатку № 8 до договору від 15.06.2020 р. зазначено, що ТОВ "ОНВІ" є субспоживачем основного споживача і приєднаний до його мереж на 1 класі напруги /а. с. 44 у т.1/.

У січні 2023 року АТ "Житомиробленерго" надіслало ТОВ "ОНВІ" рахунки за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії за тарифами, встановленими для споживачів 2-го класу напруги, отримавши які позивач оплатив їх по тарифу за 1 класом напруги згідно з вищезазначеними договірними умовами /а.с. 19 у т.1/.

Листом від 06.02.2022 р № 02 ТОВ "ОНВІ" звернулося до відповідача з проханням обґрунтувати правомірність нарахування вартості послуги з розподілу (передачі) електричної енергії за січень 2023 року саме по 2 класу напруги /а. с. 21 у т.1/.

У листі від 23.02.2023 р. № 012/4253 відповідач повідомив позивача, що у зв`язку із набранням чинності з 01.01.2022 р. постанови НКРЕКП від 25.08.2021 р. № 1431, якою внесено зміни до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 р. № 1175, зокрема в п. 8.1 глави 8, позивач, який є субспоживачем ФОП Шолоха В. В. та отримує електроенергію на межі балансової належності зі споживачем номінальною напругою нижче 27,5 кВ, відноситься до споживачів 2-го класу напруги /а. с. 22-23 у т.1/.

Вбачаючи порушення своїх прав незаконним нарахуванням АТ «Хмельницькобленерго» вартості послуги з розподілу (передачі) електричної енергії по 2 класу напруги ТОВ «ОНВІ» звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про визнання наявності у ТОВ «ОНВІ» права на розрахунок вартості та оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за тарифом для споживача електричної енергії 1 класу напруги та про визнання відсутності у АТ «Житомиробленерго» права на розрахунок вартості та оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за тарифом для споживача електричної енергії 2 класу напруги.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що не порушує договірні відносини та здійснює оплату, як і належить споживачу 1-го класу напруги; ТОВ "ОНВІ" не може бути віднесено до 2-го класу напруги, оскільки воно є субспоживачем, що отримує електричну енергію від основного споживача на межі балансової належності номінальною напругою вище 27,5 кВ, що відповідає вимогам "Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1175 із внесеними змінами постановою НКРЕКП від 25.08.2021 р. № 1431.

Задоволивши позов, суд першої інстанції зазначив, що оскільки позивач є споживачем, який не отримує електричну енергію від оператора системи розподілу безпосередньо, суд вважає дії відповідача щодо нарахування позивачу вартості послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням тарифів для 2-го класу, неправомірними та безпідставними.

Також суд першої інстанції виснував, що АТ "Житомиробленерго" здійснює розподіл електричної енергії позивачу через мережі ФОП Шолоха В.В., якому, у свою чергу, здійснює її розподіл відповідач на межі балансової належності за 1-им класом напруги.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується в повному обсязі з урахуванням такого.

Статтею 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що споживач зобов`язаний, в тому числі врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, які є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

Згідно з п. 1.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 2.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб`єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку.

Відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи. Оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи (п. 2.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

На момент укладення договору № 37 діяв Порядок визначення класів споживачів, затверджений постановою НКРЕКП від 13.08.1998 р. № 1052 (в редакції постанови НКРЕКП від 06.09.2019 р. № 1825), згідно з п. 3 якого споживачі електричної енергії розподіляються на два класи; критерієм розмежування класів споживачів є ступінь напруги на межі балансової належності між мережею оператора системи розподілу та споживачем: 27,5 кВт та вище - перший клас споживачів, нижче 27,5 кВт - другий клас споживачів.

В укладеному позивачем та відповідачем договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 37 від 29.12.2018 р. відсутні відомості щодо належності ТОВ «ОНВІ» до класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги.

Разом з тим, у додатку № 8 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж б/н від 15.06.2020 р. визначено, що ТОВ "ОНВІ" є субспоживачем основного споживача за першим класом напруги ФОП Шолоха В. В. /а. с. 44 у т.1/.

01 січня 2022 року зазначений вище Порядок визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги втратив чинність на підставі постанови НКРЕКП від 25.08.2021 р. №1431.

01 січня 2022 року набрала чинності постанова НКРЕКП від 25.08.2021 р. № 1430, якою внесено зміни до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 р. № 1175, зокрема у главі 8 у пункті 8.1 після абзацу першого доповнити пункт трьома новими абзацами такого змісту:

"Споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою 27,5 кВ та вище, а також споживачі, приєднані до шин електростанцій (за винятком суб`єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), відносяться до 1 класу напруги.

Споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою нижче 27,5 кВ, відносяться до 2 класу напруги.

Клас напруги встановлюється споживачу окремо за кожною межею балансової належності".

При цьому Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (постанова НКРЕКП від 25.08.2021 р. № 1430), який діє з 01.01.2022 р., не встановлено порядок визначення класів для субспоживачів електричної енергії.

За змістом договорів, долучених до справи, вбачається відсутність меж балансової належності у позивача з відповідачем (оператором системи) безпосередньо у зв`язку з тим, що позивачу здійснює розподіл електричної енергії АТ "Житомиробленерго" через мережі ФОП Шолох В.В., якому, у свою чергу, здійснює її розподіл відповідач на межі балансової належності за 1 класом напруги.

Колегія суддів звертає увагу, що докази про внесення змін чи розірвання договору про спільне використання технологічних електричних мереж б/н від 15.06.2020 р., у додатку № 8 якого зазначено, що ТОВ «ОНВІ» є субспоживачем основного споживача і приєднаний до його мереж на I класі напруги, - суду не надані сторонами /а.с. 44 у т.1/.

Норми статті 204 ЦК України закріплюють презумпцію правомірності правочину, тобто - вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 р. у справі № 2-383/2010.

Постановою НКРЕКП від 17.12.2021 р. № 2595, яка набрала чинності з 01.01.2022 р., встановлено АТ "Житомиробленерго" тарифи на послуги з розподілу електричної енергії на рівні: для 1 класу напруги 247,28 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість); для 2 класу напруги 1 333,43 грн/МВт·год (без урахування ПДВ).

З матеріалів справи вбачається, що у 2023 році АТ "Житомиробленерго" при визначенні розміру плати за послугу з розподілу електричної енергії застосовувало до позивача тариф для 2-го класу, що підтверджено, зокрема, рахунками за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії від 31.01.2023 р. № 4945 та від 28.02.2023 р. № 7957 /а.с. 19 20 у т.1/.

Тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки позивач є споживачем, який не отримує електричну енергію від оператора системи розподілу безпосередньо, дії відповідача щодо нарахування позивачу вартості послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням тарифів для 2-го класу є безпідставними.

Посилання скаржника на те, що постановою НКРЕКП № 1219 від 26.06.2020 р. внесені зміни до "Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії", а саме: доповнено п. 12.2 глави 12 Типового договору, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки укладений договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 37 від 29.12.2018 р. не містить відповідних умов.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 р. у справі № 910/8823/22 з аналогічним предметом спору.

Щодо посилання скаржника на роз`яснення НКРЕКП щодо застосування тарифів викладене у листі від 31.12.2021 р. № 15538/17.2.1/7-21, то колегія суддів зазначає наступне.

Регулятор є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який діє на підставі Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Так нормами статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, розгляд звернень таких споживачів та врегулювання спорів, надання роз`яснень з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора.

При цьому слід зазначити, що основною формою роботи Регулятора, як колегіального органу, є засідання (ч.1 ст.14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг").

Відповідно до ч.4 ст.14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор на своїх засіданнях:

1) розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції;

2) розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції;

4) затверджує щорічний звіт Регулятора;

5) затверджує регламент Регулятора;

6) розглядає справи про адміністративні правопорушення;

7) розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.

Абзацом третім частини п`ятої статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" встановлено, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Відповідно до ч.9 ст.14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Отже, саме рішення, а не роз`яснення НКРЕКП, є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Натомість роз`яснення НКРЕКП, а саме = лист №15538/17.2.1/7-21 від 31.12.2021 р., є відповіддю на звернення АТ "Житомиробленерго" та не містить в собі ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням, яке б відповідно до вищенаведених норм породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов`язковий характер для позивача.

Посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 р. у справі № 911/1359/22 відхиляється колегією суддів з підстав неподібності правовідносин у названій справі та справі № 903/1087/23.

Так, у справі № 911/1359/22 вирішувався спір про стягнення з боржника штрафу та пені, коли таке нарахування було зупинено на період військового стану у відповідності до постанови НКРЕКП. Натомість у справі, що переглядається, вирішувався зовсім інший спір щодо правомірності дій відповідача зі зміни позивачу тарифу за послуги з розподілу електроенергії за класом напруги.

За вказаних обставин спірні правовідносини, які були предметом розгляду у наведеній скаржником справі, очевидно не є подібними до правовідносин, які виникли у справі, що розглядається, ні за змістом спірних правовідносин, ні за сферою правового регулювання.

Підсумовуючи вищевикладене, за результатом перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 26.03.2024 р. у справі № 906/1087/21 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства "Житомиробленерго" залишити без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області від 26.03.2024 р. у справі № 906/1087/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 906/1087/23 повернути господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений 01.07.2024 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.