Постанова

від 20.06.2024 по справі 922/592/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м. Харків Справа № 922/592/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Мартюхіна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,

за участю представників сторін:

від позивача Конопля О.М. за довіреністю від 20.12.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ЗП 001813 від 27.09.2018;

від відповідача Сидорук Т.П. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серії АХ № 1121417; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 14.10.2011 № 1072;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" (вх.№1282Х/2 від 17.05.2024)

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2024 у справі №922/592/24 (суддя Ольшанченко В.І.)

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків,

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків,

про стягнення 361739,81 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.05.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" у поновленні строку для надання доказів та долучення їх до матеріалів справи.

Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання місцевий господарський суд з посиланням на положення ч. 8 ст. 80, ч. 1 ст. 118, ч.ч. 1-4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України зазначає таке:

- діюча редакція ст. 119 Господарського процесуального кодексу України не передбачає такого варіанту як "надання додаткового строку (часу) для подання доказів", визначає лише "поновлення" та "продовження" строку;

- відповідачем не наведено конкретних обставин та не надано доказів, якими підтверджується наявність поважних причин пропуску встановленого судом процесуального строку для подання до суду доказів, які існували до звернення позивачем з позовом до суду.

Відповідач із вказаною ухвалою суду не погодився та 17.05.2024 звернувся через підсистему "Електронний суд" з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить апеляційну скаргу ТОВ "Нью Системс АМ" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2024 у справі № 922/592/24 задовольнити повністю; ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2024 у справі №922/592/24 про відмову ТОВ "Нью Системс АМ" у поновленні строку для надання доказів та долучення їх до матеріалів справи скасувати; заяву про поновлення ТОВ "Нью Системс АМ" пропущеного процесуального строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи №922/592/24 доказів (документів) задовольнити; поновити ТОВ "Нью Системс АМ" пропущений процесуальний строк для подання доказів та долучення до матеріалів справи №922/592/24 доказів (документів); заяву про поновлення ТОВ "Нью Системс АМ" пропущеного процесуального строку доказів та долучення до матеріалів справи № 922/592/24 доказів (документів) направити до Господарського суду Харківської області для розгляду справи; розгляд апеляційної скарги ТОВ "Нью Системс АМ" на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.05.2024 у справі № 922/592/24 здійснити в судовому засіданні за участі уповноваженого представника відповідача ТОВ "Нью Системс АМ".

В обґрунтування заявлених вимог зазначає про такі порушення місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали суду:

- не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема, причини пропуску ТОВ "Нью Системс АМ" процесуального строку, що є поважними та об`єктивно непереборними, оскільки не залежали від волевиявлення відповідача та його представника, безпосередньо пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами;

- порушено норми процесуального права, зокрема, ст.ст. 80, 118, 119 Господарського процесуального кодексу України;

- допущено надмірний формалізм при вирішенні питання щодо поновлення строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи № 922/592/24 доказів (документів), що в свою чергу призвело до: порушення прав відповідача на справедливий судовий захист; відсутність забезпечення справедливого та своєчасного вирішення в межах цієї справи №922/592/24 всіх спірних питань між сторонами, прийняття законного та обґрунтованого рішення із встановленням всіх обставин справи, як підстави для забезпечення основних засад господарського судочинства при прийнятті рішення.

Розпорядженням керівника апарату суду від 22.05.2024 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Фоміної В.О., яка входила до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/592/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою "Нью Системс АМ" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2024 у справі №922/592/24; призначено справу до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Харківобленерго» просить поновити пропущений строк на подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №922/592/24; долучити до матеріалів справи № 922/592/24 відзив на апеляційну скаргу; апеляційну скаргу ТОВ "Нью Системс АМ" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2024 залишити без змін (вх.№ 8313 від 19.06.2024). В обґрунтування своєї позиції у справі позивач посилається на обставини, зазначені судом в оскаржуваній ухвалі суду, як підстави для відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на надання доказів у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на наведені заявником обставини та невеликий строк пропуску визначеного судом строку, судова колегія дійшла висновку про задоволення клопотання Акціонерного товариства "Харківобленерго" та долученню відзиву до матеріалів справи та його врахуванні при апеляційному перегляді.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024, у зв`язку з перебуванні у відпустці судді Білоусової Я.О., для розгляду справи №922/592/24 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2024 залишити без змін.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Господарському суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" (відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 35607,12 грн - заборгованість з оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, 258158,39 грн - пені, 19570,47 грн - 3% річних за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії та 48403,83 грн інфляційних збитків за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії.

Також позивач просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору, згідно зі ст. 129 ГПК України, зобов`язавши останнього сплатити суму судового збору.

03.05.2024 відповідачем до Господарського суду Харківської області подано заяву (вх.№11724 від 03.05.2024) про поновлення процесуального строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.

В обґрунтування підстав для поновлення процесуального строку на подання доказів у справі позивач зазначав про таке:

- збір та підготовка документів потребувала значного часу у зв`язку з призупиненням відповідачем господарської діяльності, яка здійснювалася на території Міжнародного аеропорту "Харків", з 24.02.2022 (наказ № 24 від 24.02.2022) та необхідністю налагоджування комунікації з працівниками ТОВ "Нью Системс АМ";

- відповідно до п.1 ч. ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлена охорона об`єкту критичної інфраструктури Міжнародного аеропорту "Харків" та введений особливий правовий режим його роботи, у зв`язку з чим неможливий вільний доступ на його територію, що підтверджується наданим листом гарнізону Міністерства оборони України від 26.07.2022 № 83, витягом з договору безоплатного користування нерухомим майном № 96 від 17.04.2022;

- територія Міжнародного аеропорту "Харків" зазнала ворожих ракетних та артилерійських обстрілів, атак безпілотниками "Шахедами" (25.03.2022, 12.05.2022, 28.06.2022, 06.07.2022, 17.08.2023, 11.03.2024), внаслідок чого зазнали руйнувань приміщення аеропорту та прилеглі території, на підтвердження чого надано скріншоти повідомлень про обстріли, витяги з ЄРДР, лист від 22.09.2022 № 62/41аз щодо порушення Службою безпеки України та Національною поліцією України кримінальних проваджень за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України: №22022220000000331 від 25.03.2022, №22022220000001259 від 12.05.2022, № 12022221150000744 від 28.06.2022, №12022221150000785 від 06.07.2022, № 12024221150000388 від 11.03.2024;

- з метою збереження життя та здоров`я під час сигналів оповіщення «повітряна тривога» виникла необхідність проходження в найближчі укриття та знаходження там до їх скасування, на підтвердження чого відповідач посилається на інформацію щодо кількості повітряних тривог, обстрілів із відкритого джерела Статистика повітряних тривог в Україні Харківщина;

- в результаті масових ракетних обстрілів об`єктів критичної інфраструктури з боку рф м. Харкова, зокрема, 22.03.2024 погіршилось постачання електроенергією споживачів. В окремі дні відсутність світла складала більше 13 годин на добу, що унеможливлювало відповідача вчасно зібрати, підготувати та подати докази до суду, на підтвердження чого надано скріншоти з офіційного телеграм-каналу Національної енергетичної компанії "Укренерго" з березня по травень 2024 року.

07.05.2024 винесено оскаржувану ухвалу суду з підстав, викладених вище.

У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду судових рішень мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryjv v. Ukraine), заява №3236/03).

Згідно з частиною другою статті 254 статті 255 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГП України, є вичерпним.

Системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.

Положеннями статей 42, 46 ГПК України визначено, що сторони у справі користуються рівними процесуальними правами, серед яких право на ознайомлення з матеріалами справи, подання заяв та клопотань. Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються строк для подання відповідачем відзиву на позов (п. 8 ч. 2 ст. 176 ГПК України).

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3 ст. 80 ГПК України).

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 118 наведеного Кодексу).

Так, згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2024 у справі прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі №922/592/24; встановлено позивачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Господарського суду Харківської області: відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всіх письмових та електронних доказів, висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

В межах визначеного судом строку відповідачем подано відзив на позовну заяву з викладенням своєї позиції з приводу заявлених вимог. Разом з тим, учасником справи було повідомлено суд про неможливість надати у повному обсязі докази (документи тощо) до суду в обґрунтування своїх заперечень щодо доводів, викладених в позовній заяві у зв`язку з неможливістю використання ТОВ "Нью Системс АМ" документів, комп`ютерного обладнання за наслідками встановлення уповноваженими органами державної влади відповідно до Закону України "Про критичну інфраструктуру" в умовах воєнного стану заборон та обмежень (аеропорт закритий для будь-яких цивільних осіб). У зв`язку з цим просив суд призначити підготовче засідання на іншу дату, надавши відповідачу додатковий строк (час) для надання додаткових доказів.

Таким чином, відповідачем в активній формі було доведено суду намір та необхідність обґрунтування своєї позиції додатковими доказами у справі, які, на його думку, мають істотне значення для правильного вирішення спору, скориставшись правом, наданим ч. 5 ст. 80 ГПК України щодо подання відповідного клопотання в межах визначеного судом строку.

Як встановлено судовою колегією, вказане клопотання залишено судом без уваги (не було взагалі розглянуто). Відповідно до протоколу судового засідання від 25.03.2024, господарський суд першої інстанції, керуючись п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України, постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання. Окремо винесеної ухвали в порядку ч. 2 ст. 232 ГПК України щодо розгляду клопотання про надання додаткового строку на вчинення процесуальної дії, матеріали справи не містять, що свідчить про недоліки у діях суду.

Крім того, відповідно до протоколу судового засідання від 22.04.2024 відповідачем заявлено клопотання про поновлення (продовження) процесуального строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи № 922/592/24, яке, з огляду на раніше нерозглянуте клопотання, викладене у відзиві на апеляційну скаргу, усно змінив на продовження процесуального строку для подання доказів у справі, що з огляду на сплив процесуального строку для його подання, не підлягало задоволенню.

Відповідні обставини, на думку колегії суддів, мають істотне значення для вирішення даної справи, оскільки відсутність розгляду клопотання про надання додаткового строку (продовження строку) для подання доказів у справі мали наслідком подання окремого клопотання про поновлення процесуального строку, визначеного статтею 119 ГПК України, у зв`язку зі спливом строку на вчинення стороною у справі відповідної процесуальної дії.

Розглянувши подані відповідачем докази в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи (вх.№11724 від 03.05.2024), судова колегія зазначає таке.

За змістом частин першої - третьої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин шостої - восьмої статті 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Господарський процесуальний кодексу України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин такого пропуску.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні строку є такі обставини, які роблять своєчасне подання заяви неможливим або утрудненим.

Правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 9901/405/19).

Разом з тим, Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).

Як вбачається з наданих документів до матеріалів справи, господарська діяльність відповідача здійснюється на об`єкті критичної інфраструктурі Міжнародному аеропорту "Харків", над яким у зв`язку з запровадженням воєнного стану в країні, встановленому Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, закрито повітряний простір України, відповідно, надання послуг з обслуговування повітряного руху цивільним користувачам призупинено. Відповідні обставини підтверджуються відомостями з офіційного сайту ДП "Украерорух", що є відкриті для загального доступу та є загальновідомим фактом в розумінні ч. 3 ст. 75 ГПК України.

У відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлена охорона на об`єкті критичної інфраструктури Міжнародного аеропорту "Харків" та введений особливий правовий режим його роботи, що мав наслідком неможливість вільного доступу на його територію, на підтвердження чого до заявленого клопотання було надано лист Харківського гарнізону Міністерства оборони України від 26.07.2022 № 83 (а.180 м.о.).

Можливість вчасного подання доказів у справі ускладнювало також постійні обстріли з боку рф, необхідність проходження до укриття під час сигналів оповіщення повітряна тривога, що має велике значення на об`єктах критичної інфраструктури, а також запровадження аварійного відключення електричної енергії Харківського регіону та м.Харкова, інформація щодо якого також наявна в загальному доступі та надана до поданого відповідачем клопотання.

Судова колегія зазначає, самі по собі обставини запровадження воєнного стану в країні не є поважними причинами для поновлення пропущеного процесуального строку. При встановлені наявності відповідних обставин, які з об`єктивних, незалежних від заявника підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання доказів, має вирішуватись судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Разом з тим, обставини, на які посилається відповідач, на думку суду, є достатньо обґрунтованими та поважними для надання можливості стороною реалізувати право на збирання та надання доказів в обґрунтування своєї позиції у справі на стадії розгляду справи судом першої інстанції з метою дотримання принципу змагальності сторін.

Крім того, з огляду на обставини, на які посилається відповідача, висновки суду першої інстанції щодо відсутності поважності причин пропуску строку на подання доказів у справі, які існували до подачі позову, є необґрунтованими, оскільки саме обставиною неможливості своєчасного доступу до документів ТОВ "Нью Систем АМ", які знаходились на вказаному вище об`єкті критичної інфраструктури, з метою підготовки для подання суду відповідач обґрунтовує заявлене у справі клопотання.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

ЄСПЛ зауважував, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення ЄСПЛ у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "Зубац проти Хорватії" (Zubac v. Croatia), (Beles and Others v. the Czech Republic), № 47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення ЄСПЛ у справі "Кутіч проти Хорватії", заява № 48778/99).

Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").

На думку колегії суддів, в діях відповідача не вбачається зловживання наданими законом правами, результатами яких стало порушення права сторін на розумні строки вирішення справи, ТОВ "Нью Системс АМ" велись активні дії щодо доведення тих обставин, на які вона посилається в обгрунтування своєї позиції у справі, з використанням наданих процесуальним законом прав.

За таких обставин, Східний апеляційний господарський суд вважає причини пропуску ТОВ "Нью Системс АМ" строку для поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів та доручення до матеріалів справи № 922/592/24 доказів (документів) поважними та вважає за необхідне поновити пропущений строк.

Колегія суддів також звертає увагу, що Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частини 3 статті 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи, що доводи апелянта є законними та обґрунтованими, знайшли підтвердження в матеріалах справи, що є підставою для її задоволення, а також те, що оскаржувана ухвала не відносить до переліку, визначено ч. 3 ст. 271 ГПК України, судова колегія дішла висновку про скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 07.05.2024 у справі № 922/592/24 та задоволення заяви про поновлення ТОВ "Нью Системс АМ" пропущеного процесуального строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи № 922/922/595/24 доказів (документів).

Керуючись ст. ст. 119, 271, 273, 275, 280, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2024 у справі № 922/592/24 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2024 у справі №922/592/24 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів та долучення нових доказів задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" пропущений процесуальний строк для подання та долучення доказів.

Справу направити на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.07.2024.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя Н.О. Мартюхіна