Постанова

від 13.06.2024 по справі 908/1235/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2024 року м.Дніпро Справа № 908/1235/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 (суддя Юлдашев О.О.)

у справі № 908/1235/21

про неплатоспроможність боржника Фізичної особи ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.05.2021 року, зокрема, відкрито провадження у справі №908/1235/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Саланську І.Л.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 у справі №908/1235/21:

1. Відмовлено Акціонерному товариству Державний ощадний банк України в особі філії Запорізького обласного управління АТ Ощадбанк у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на підставі ч.7 ст.123 КУзПБ.

2. Затверджено звіт керуючого реалізацією майна, арбітражного керуючого Саланської І.Л. про результати процедури погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ).

3. Завершено процедуру погашення боргів у справі № 908/1235/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ).

4. Звільнено фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) від боргів, окрім боргів за вимогами, передбачених ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства.

5. Визнано погашеними грошові вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ), а також грошові вимоги кредиторів та/або їх правонаступників, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ), але не були заявлені кредиторами протягом провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню.

6. Припинено повноваження керуючого реалізацією майна арбітражного керуючого Саланської Ілони Любомирівни (свідоцтво № 1553 від 17.07.2013 року).

7. Протягом п`яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому цим Кодексом. Протягом п`яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов`язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів. Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.

8. Провадження у справі № 908/1235/21 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) закрито.

Не погодившись з вказаною ухвалою Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 у справі № 908/1235/21 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- керуючим реалізацією не було вжи то в повному обсязі всіх заходів, спрямованих на виявлення активів Боржника, оскільки, як бу ло встановлено банком та зазначено в клопотанні від 28.09.2023:

1.боржник не є безробітним та має у власності корпоративні права юридичних осіб (тоб то, має право на отримання доходів у вигляді заробітної плати та дивідендів);

2.боржник надав арбітражному керуючому неправдиву інформацію про передачу заста вленого автомобіля банку, та приховує заставлений автомобіль (автомобіль до сих пір не роз шуканий і де фактично знаходиться, невідомо);

3.у відношенні позичальника банком ініційовано кримінальне провадження.

- затвердження судом підсумкового звіту арбітражного керуючого призведе до наслідків неправомірного звільнення боржника від боргів та спричинення збитків банку на підставі ст. 134 КУзПБ відповідно до положень якої господарський суд при постановлені ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

25.12.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого керуючого реалізацією майна Бєляєва С.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечив проти її задоволення, наголосив на наявності підстав для залишення оскаржуваної ухвали без змін.

В судовому засіданні 13.06.2024 приймали участь представник кредитора АТ Державний ощадний банк України (апелянта) та арбітражний керуючий Саланська І.Л.. Інші учасники справи, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не проінформували.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що явка сторін обов`язковою не визнавалась, враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, а саме, що суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України), а також скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, визначені ч. 2 ст. 273 ГПК України, виходячи з того, що в судовому засіданні 18.04.2024 оголошувалася перерва до 13.06.2024, колегія суддів не вбачає наявність правових та фактичних підстав для відкладення розгляду справи та продовжує розгляд справи.

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі нез`явившихся учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Представник апелянта в судовому засіданні 13.06.2024 підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Арбітражний керуючий заперечив проти задоволення апеляційної скарги, в тому числі з підстав, викладених у відзиві, наполягала на необхідності залишення ухвали господарського суду без змін.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, їх представників, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 9 КУзПБ).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.05.2021 року, зокрема, відкрито провадження у справі №908/1235/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Саланську І.Л. Попереднє засідання призначено на 24.06.2021 о 10-00.

24.05.2021 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою від 14.06.2021 знято арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 518/6 від 12.03.2011 старшого державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ Святченко Є.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1991 від 11.11.2010, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ Райффайзен Банк Аваль 226 451, 61 грн., на все нерухоме майно ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в межах суми боргу 226 451, 61 грн., зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 12.03.2011, реєстраційний номер обтяження 10926802; арешт, накладений постановою старшого державного виконавця Вознесенівського ВДВС у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Манделюка Дениса Петровича від 16.03.2020 ВП № 60002467 на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Ухвалою суду від 15.07.2021, зокрема, визнано вимоги до боржника ОСОБА_2 у розмірі 148 000,00 грн основного боргу з першою чергою задоволення та Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Запорізького обласного управління АТ Ощадбанк у розмірі 475 240,39 грн, що забезпечені заставою майна боржника. Судове засідання для розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів/переходу до процедури погашення боргів/про закриття провадження та звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури реструктуризації заборгованості у справі призначено на 06.08.2021 о 10-45.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 06.08.2021р. клопотання кредиторів про завершення процедури реструктуризації боргів боржника, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника - задоволено. Визнано фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) - банкрутом. Введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ). Керуючим реалізацією призначено арбітражного керуючого Саланську Ілону Любомирівну (свідоцтво № 1553 від 17.07.2013 року, 69037, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 10 а, офіс 2).

На офіційному веб-порталі судової влади України 06.08.2021р. за № 66995 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів.

Керуючим реалізацією-арбітражним керуючим Саланською Ілоною Любомирівною 24.08.2023 подано до господарського суду звіт керуючого реалізацією у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ), реєстр вимог кредиторів, документи на підтвердження проведення процедури погашення боргів боржника.

Розглянувши подане клопотання, суд першої інстанції дійшов висновку, що як вбачається з наданих документів, керуючим реалізацією здійснено всі передбачені законом заходи в межах процедури погашення боргів боржника, є підстави для затвердження звіту керуючого реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 про результати процедури погашення боргів, завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

28.09.2023 до суду надійшло клопотання кредитора - Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Запорізького обласного управління АТ Ощадбанк про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Судом установлено, що кредитор-2 посилається на наступні обставини: 1) боржник не є безробітним та має у власності корпоративні права юридичних осіб (тобто, має право на отримання доходів у вигляді заробітної плати та дивідендів); 2) боржник надав арбітражному керуючому неправдиву інформацію про передачу заставленого автомобіля банку, та приховує заставлений автомобіль (автомобіль до сих пір не роз шуканий і де фактично знаходиться, невідомо); 3) у відношенні позичальника банком ініційовано кримінальне провадження.

Відтак, предметом судового розгляду є питання обґрунтованості рішення суду про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

При цьому колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги є тотожні тим, що Кредитор AT «Ощадбанк» наводив у клопотанні про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Щодо особливостей правового регулювання інституту неплатоспроможності фізичних осіб, необхідно зазначити, що із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.

Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУЗБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 КУзПБ).

Як убачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.

Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

За змістом ст. 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Таким чином, КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Частиною 2 ст. 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно ч. 5 ст. 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника; погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна боржника, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (ст. 1 КУзПБ).

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст. 128 КУзПБ).

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема, передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 ч. 4 ст. 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених ч. 7 ст. 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 ч. 7 ст. 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно ч. 3 ст. 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 ч. 8 ст. 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (ч. 11 ст. 126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 ст. 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

За ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУЗБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (ст. 113 КУзПБ).

За такого правового регулювання у справі про неплатоспроможність фізичної особи застосовні загальні підстави закриття провадження у справі про банкрутство, передбачені ч. 1 ст. 90 КУзПБ з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними нормами цього Кодексу, саме тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи.

Системне тлумачення положень ч. 1 ст. 90 КУзПБ у взаємозв`язку зі ст. 113 КУзПБ свідчить, що наведена норма та визначені нею підстави закриття провадження у справі про банкрутство (за винятком, визначених пунктами 1, 2, 5, які стосуються виключно юридичних осіб) є загальними приписами стосовно підстав закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за Книгою четвертою цього Кодексу, адже застосовуються як до банкрутства юридичних осіб, так і фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців.

Тож, за змістом ч. 1 ст. 90 КУзПБ термін "справа про банкрутство" слід тлумачити широко, як універсальне поняття, адже банкрутство боржника є одним з етапів провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а підстави закриття провадження, які стосуються лише юридичних осіб, законодавець виділив у цій нормі відповідним уточненням щодо особи боржника або властивих лише банкрутству юридичних осіб судових процедур.

Окрім того, з урахуванням положень статей 3, 12 ГПК України, 2 КУзПБ та відсилочного припису п.п. 9, 13 ч. 1 ст. 90 КУзПБ у справі про неплатоспроможність фізичної особи можуть бути застосовані підстави закриття провадження у справі за ст. 231 ГПК України в тих межах, що стосуються фізичної особи та особливостей банкрутства.

Щодо спеціальних підстав закриття провадження у справі, які можуть бути застосовані лише у справі про неплатоспроможність фізичної особи, то аналіз приписів Книги четвертої КУзПБ свідчить, що така процесуальна можливість передбачена на всіх стадіях судової процедури реструктуризації боргів боржника, за різних підстав та з неоднаковим ступенем імперативності відповідних норм.

Так, ч. 7 ст. 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Колегія суддів звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

До того ж, розширене коло ініціаторів застосування ч. 7 ст. 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.

У абзаці п`ятому частини сьомої статті 123 КУзПБ визначено, що господарський суд протягом одного року з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, визначених цією частиною, не може відкрити провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того самого боржника.

Таким чином, зібравши певний перелік підстав для закриття провадження у справі в окремій нормі (ч. 7 ст. 123 КУзПБ), законодавець акцентував насамперед на спеціальних наслідках її реалізації - неможливості протягом року повторно скористатися такою процедурою для очевидно недобросовісного боржника.

Тому, перелік підстав для закриття провадження у справі за ч. 7 ст. 123 КУзПБ слід тлумачити як вичерпний лише в аспекті застосування передбачених цією ж нормою обмежувальних наслідків такого закриття.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

У справі, що переглядається, Кредитор AT «Ощадбанк» вказує, що боржник не є безробітним та має у власності корпоративні права юридичних осіб (тобто, має право на отримання доходів у вигляді заробітної плати та дивідендів).

Натомість у звіті керуючого реалізацією було зазначено та підтверджено документально, що у 2021-2021 роках боржник отримував дохід у вигляді заробітної плати у ТОВ «Торнадо- 678» (основне місце роботи) та ТОВ «ТВК «Профіль-Трейд» (за сумісництвом), з якого виплачував аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2021 по справі № 337/695/21. З 01.01.2023 нарахування заробітної плати Боржнику не здійснювалось, у зв`язку із припиненням господарської діяльності підприємств, що стало наслідком збройної агресії РФ проти України та введення воєнного стану.

Керуючим реалізацією до звіту було додано копію листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 23.05.2023 № 19962/6/08-01-12-01-04, з додатком - Відповіддю на запит щодо отримання відомостей з Держаного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами а також суму річного доходу задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за період з 3 кварталу 2021 року по 1 квартал 2023 року. Із вказаної від повіді вбачається, що у період з 3 кварталу 2021 року по 1 квартал 2023 року ОСОБА_1 мав дохід з ознакою 101 - Заробітна плата у ТОВ «Торнадо-678» (основне місце роботи) та ТОВ «ТВК «Профіль-Трейд» (за сумісництвом).

Відповідно до наданих боржником довідок, починаючи з 01.01.2023 директору ТОВ «ТВК «Профіль-Трейд» та ТОВ «Торнадо-678» ОСОБА_1 не нараховується та не виплачується заробітна плата. З 21.11.2022 директор ТОВ «ТВК «Профіль-Трейд» та ТОВ «Торнадо-678» ОСОБА_1 перебуває у відпустці без збереження заробітної плати. ОСОБА_1 виконує повноваження керівника ТОВ «Торнадо-08» та ТОВ «ТБ Металінвест» як їх засновник, без отримання винагороди, відповідно до ч. 2 ст. 65 Господарського кодексу України та не перебуває у трудових відносинах з даними товариствами.

Внаслідок збройної агресії РФ проти України, з 01.01.2023 ТОВ «Торнадо-678», ТОВ «ТВК «Профіль-Трейд», ТОВ «Торнадо-08», ТОВ «ТБ Металінвест» та ТОВ « ТІГ Рост 678» не здійснюють господарську діяльність. Протягом 2021-2023 років дивіденди учасникам ТОВ «Торнадо-678», ТОВ «ТВК «Профіль-Трейд», ТОВ «Торнадо-08», ТОВ «ТБ Металінвест» та ТОВ «ТІГ Рост 678» не виплачувались через відсутність доходу від господарської діяльності. Оригінали довідок боржника з підтверджуючими документами долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.10.2021 по справі №908/1235/21 задоволено клопотання боржника про виключення зі складу ліквідаційної маси рухомого майна. Виключено зі складу ліквідаційної маси у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 наступне рухоме майно:

- частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торнадо-08», ідентифікаційний код юридичної особи 37494348 у розмірі 100%, номінальною вартістю 1000,00 гри., вартістю за незалежною оцінкою 1 (одна) гривня;

- частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок Металінвест», ідентифікаційний код юридичної особи 39924884 у розмірі 80%, номінальною вартістю 2 400,00 гри., вартістю за незалежною оцінкою 1 (одна) гривня;

- частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно- виробнича компанія «Профіль-Трейд», ідентифікаційний код юридичної особи 40928976 у роз мірі 80%, номінальною вартістю 800,00 гри., вартістю за незалежною оцінкою 1 (одна) гривня;

- частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торнадо- 678», ідентифікаційний код юридичної особи 40929655 у розмірі 100%, номінальною вартістю 1000.00 грн., вартістю за незалежною оцінкою 1 (одна) гривня;

- частку статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна інвестиційна група Рост 678», ідентифікаційний код юридичної особи 40929461 у розмірі 80%, номінальною вартістю 800,00 грн., вартістю за незалежною оцінкою 1 (одна) гривня.

Кредитор AT «Ощадбанк» заперечень проти клопотання боржника про виключення зі складу ліквідаційної маси рухомого майна суду не надав, ухвалу суду від 07.10.2021 по справі №908/1235/21 не оскаржував. На виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 07.10.2021 по справі №908/1235/21, керуючим реалізацією було внесено зміни до матеріалів інвентаризації майна боржника ОСОБА_1 та виключено вказане рухоме майно із складу ліквідаційної маси у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Нормами 130 КУзПБ встановлено, що господарський суд ухвалює постанову про ви-знання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

За приписами ст.131 КУзПБ у процедурі погашення боргів боржника підлягає реалізації майно боржника, яке скла-дає ліквідаційну масу.

На зборах кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 , які відбулись 20.07.2023, кредитора ми було відмовлено у схваленні плану реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 . Доручено керуючому реструктуризацією арбітражному керуючому Саланській І.Л. вжи ти заходів щодо розшуку майна боржника з метою його продажу та задоволення кредиторських вимог AT «Ощадбанк» в особі філії - Запорізького обласного управління AT «Ощадбанк». Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішено звернутись до Господарського суду Запорізької області із клопотанням про визнання боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника. Доручити керуючому реструктуризацією арбітражному керуючому Саланській І.Л. подати до господарського суду Запорізької області клопотання про визнання боржника ОСОБА_1 банкрутом, введення процедури погашення боргів боржника та призначення керуючого реалізацією.

Колегія суддів наголошує, що згідно ст. 123 КУзПБ схвалення плану реструктуризації боргів боржника належить до компетенції зборів кредиторів. Проте збори кредиторів відмовили у схваленні плану реструктуризації боргів Боржника та клопотали перед судом про визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Рішень щодо доручення керуючому реструктуризацією Боржника розробити новий план реструктуризації збори кредиторів не приймали.

Отже, твердження кредитора AT «Ощадбанк» про те, що боржник ОСОБА_1 має дохід у вигляді заробітної плати та дивідендів є припущенням, яке спростовується вищевикладеним, так само як і посилання скаржника на можливість отримання такого доходу у майбутньому.

Щодо підписання довідок Боржником, то останній є директором вищезгаданих підприємств та має повноваження щодо підпису цих документів. Будь-яких інших доказів на спростування достовірності відомостей з цих доказів апелянтом суду не надано.

Крім цього, як було зазначено вище, рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2021 по справі № 337/695/21 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 6 000,00 грн. на місяць, починаючи з 15.02.2021 і до повноліття дитини. Відповідно до ст.ст. 121, 133 КУзПБ, на вимоги про виплати аліментів не поширюється мораторій та вони погашаються у першу чергу, що виключає наявність у боржника доходу, понад сплату аліментів та задоволення побутових потреб, з чим погоджується апеляційний суд.

Кредитор AT «Ощадбанк» стверджує, що боржник надав арбітражному керуючому неправдиву інформацію про передачу заставленого автомобіля банку, та приховує заставлений автомобіль (автомобіль до цього часу перебуває у розшуку і де фактично знаходиться, невідомо).

Банк вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 65 КУзПБ, якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Виявлення після закриття провадження у справі про банкрутство майна банкрута, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, є підставою для поновлення господарським судом провадження у справі за клопотанням учасника справи. Однак, заставлене майно банку включено до ліквідаційної маси з приміткою «місцезнаходження невідоме» (а не з приміткою «майно відсутнє»). Банк вказує, що за вищевказаних обставин, виявлення даного майна після закриття провадження у справі про банкрутство не призведе до поновлення господарським судом провадження у справі, за клопотанням учасника справи, як це передбачено ч. 3 ст. 65 КУзПБ.

Керуючим реалізацією надано суду для залучення до матеріалів справи виправлений Акт про формування ліквідаційної маси у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), у якому заставне майно вказане з приміткою «майно відсутнє».

Що стосується твердження банку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі ч.7 ст.123 КУзПБ, апеляційний суд зазначає про наступне.

На виконання вимог ч.ч. 3,5 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником ОСОБА_1 було подано декларації про майно вий стан за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. У ході перевірки поданих боржником декларацій, керуючим реструктуризацією було встановлено, що окрім задекларованих, ОСОБА_1 також належать корпоративні права на частину статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна інвестиційна група Рост 678», ідентифікаційний код юридичної особи 40929461, частка у статутному капіталі - 80%, номінальна вартість 800,00 грн.

Керуюча реалізацією зазначила, що Боржник - ОСОБА_1 пояснив про те, що ТОВ «ТІГ Рост 678», він вважав ліквідованим, оскільки станом на дату подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, господарська діяльність цим Товариством не здійснювалась вже декілька років, у вказаному товаристві він не є директором, а тому не володів повною інформацією щодо його існування станом на да ту подання декларації. На виконання вимог ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства, 14.06.2023, боржником ОСОБА_1 було подано до Господарського суду Запорізької області виправлену декларацію про його майновий стан та членів його сім`ї з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат за період 2018-2020 роки.

У встановлений ст. 45 КУзПБ строк до суду надійшла заява кредитора - Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Філії Запорізьке обласне управління AT «Ощадбанк» про визнання вимог до фізичної особи ОСОБА_1 . У заяві AT «Ощадбанк» вказував, що 21.02.2008 між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2745 (далі - Договір), відповідно до умов якого AT «Ощадбанк» надав Позичальнику кредит в сумі 345 420, 00 грн., а Позичальник зобов`язався використати та повернути кредитні кошти в строк не пізніше 21 лютого 2015 року, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 14 % річних та комісійні винагороди в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором. Також AT «Ощадбанк» у даній заяві вказував, що з метою забезпечення належного виконання умов Договору, 21.02.2008 було укладено договір застави майна, предметом забезпечення за яким є рухоме майно, а саме: легковий автомобіль ACURA MDX, 2008 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , тип легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить Позичальнику. З метою з`ясування обставин щодо належності боржнику автомобіля ACURA MDX, реєстраційний номер НОМЕР_3 , керуючим реалізацією було отримано письмові пояснення від боржника ОСОБА_1 . Боржник ОСОБА_1 пояснив, що для погашення заборгованості та на виконання умов договору застави, ним було передано автомобіль ACURA MDX, 2008 руку випуску, шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (разом з ключами та реєстраційними документами) співробітникам служби безпеки Філії Запорізьке обласне управління AT «Ощадбанк» для звернення стягнення на заставлене майно.

За проміжок часу з моменту ухвалення Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя рішення від 02.03.2012 по справі № 2-3144/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь AT «Ощадбанк» 473 420,39 грн. заборгованості за Кредитним договором від 21 лютого 2008 року № 2745 ані AT «Ощадбанк», ані Орджонікідзевський ВДСВ у м. Запоріжжі ГТУЮ у Запорізькій області не ініціювали звернення стягнення на заставлене майно, вилучення у ОСОБА_1 чи оголошення розшуку авто. У межах виконавчого провадження ВП № 50807181 з примусового виконання виконавчого листа від 18.05.2012 № 2-3144/2011 стягнення було звернуто лише на заробітну плату боржника ОСОБА_1 , на підтвердження чого у матеріалах справи міститься роздруківка інформації про вказане виконавче провадження.

06 липня 2021 року, відповідно до ч. 5 ст. 116. ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, Боржником ОСОБА_1 було надано для залучення до матеріалів справи №908/1235/21 виправлену декларацію про його майновий стан та членів його сім`ї щодо майна, доходів та витрат за період з 2018-2020 роки, до якої включені відомості про реєстрацію за ним, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) транспортного засобу - легкового автомобіля ACURA MDX, 2008 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , тип легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Враховуючи наведене, боржник ОСОБА_1 упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Тобто підстава, визначена п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, та на яку посилається скаржник, не підтвердилася.

Крім того, як було зазначено вище, кредитором AT «Ощадбанк» було відмовлено у схваленні плану реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 . Доручено керуючому реструктуризацією арбітражному керуючому Саланській І.Л. вжити заходів щодо розшуку майна боржника з метою його продажу та задоволення кредиторських вимог AT «Ощадбанк» в особі філії - Запорізького обласного управління AT «Ощадбанк». Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства, звернутись до Господарського суду Запорізької області із клопотанням про визнання боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.

Кредитор AT «Ощадбанк» не оскаржував постанову Господарського суду Запорізької області від 06.08.2021 по справі №908/1235/21, якою боржника ОСОБА_1 було визнано банкрутом та здійснено перехід до процедури погашення боргів.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.12.2021 по справі №908/1235/21 задоволено клопотання керуючого реалізацією арбітражного керуючого Саланської І.Л. від 02.12.2021 про оголошення у розшук зареєстрованих за боржником - фізичною особою ОСОБА_1 транспортних засобів. Оголошено в розшук зареєстрований ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) транспортний засіб, а саме: - легковий автомобіль ACURA MDX, 2008 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4 . тип легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Запорізькій області здійснити розшук вказаного транспортного засобу та його затримання. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Запорізькій області у разі затримання транспортного засобу, що належить боржнику - Фі зичній особі ОСОБА_1 невідкладно направляти копії актів затримання цього транспортного засобу до Господарського суду Запорізької області, для приєднання до матеріалів справи № 908/1235/21 про неплатоспроможність боржника - Фізичної особи ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Запорізькій області передати затриманий транспортний засіб керуючому реалізацією у справі №908/1235/21 про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражному керуючому Саланській Ілоні Любомирівні (свідоцтво № 1553 від 17.07.2013 року, 69037, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 10 а, офіс 2). Копію ухвали надіслано, зокрема, Головному управлінню Національної поліції в Запорізькій області (вул. Матросова, 29, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057).

Листами 10.01.2022 № 68/4-11/03-2022, від 10.11.2022 № 1486/2/01-2022, від 29.05.2023 № 1103/2/01-2023 Головне управління Національної поліції в Запорізькій області повідомило, що згідно отриманої ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.12.2021 по справі № 908/1235/21, 29.12.2021 ГУНП в Запорізькій області було оголошено у розшук транспортний засіб, а саме: легковий автомобіль ACURA MDX, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , тип легковий, реєстраційний номер НОМЕР_3 . 28 грудня 2021 року співробітниками УІАП ГУНП в Запорізькій області поставлено на облік ІП «Гарпун» вищевказаний транспортний засіб. У разі затримання транспортного засобу співробітниками поліції, він буде направлений до спеціального майданчика для подальшого зберігання, про що бу де повідомлено ініціатора розшуку.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 06.08.2021 по справі №908/1235/21 зобов`язано керуючого реалізацією у встановленому законом порядку здійснити процедуру погашення боргів боржника, надати господарському суду звіт про виконану роботу. Наразі керуючим реалізацією вичерпано усі передбачені законом заходи у процедурі погашення боргів боржника. Зареєстрований за боржником автомобіль ACURA MDX, реєстраційний но мер НОМЕР_3 з 12.10.2011 знаходиться у розшуку з 29.12.2021, проте заходи розшуку результатів не дали.

16 травня 2023 року на адресу кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 - Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління AT «Ощадбанк» та ОСОБА_2 було направлено Звіт керуючого реалізацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 про проведену роботу із проханням письмово висловити свою позицію щодо можливості завершення процедури погашення боргів боржника та підготовки відповідного клопотання до суду. Від ОСОБА_2 відповіді не отримано. Від кредитора - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління AT «Ощадбанк» отримано лист від 14.07.2023 №55/5.4-06/35801/2023, яким повідомлено, що Банком прийнято рішення про погодження звіту арбітражного керуючого-керуючого реалізацією від 16.05.2023. У листі Банку також міститься прохання актуалізувати інформацію щодо майнового стану Боржника та отримати актуальні відповіді компетентних органів, що проводять реєстрацію майна стосовно наявності/відсутності у Боржника будь-якого майна. Після отримання актуальної інформації щодо майнового стану Боржника, в разі відсутності майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги кредитора AT «Ощадбанк». Банк просив надати кредитору на затвердження остаточний (підсумковий) звіт та звернутись до Господарського суду Запорізької області з клопотанням про завершення процедури погашення боргів.

Таким чином, наразі керуючим реалізацією вимоги кредитора AT «Ощадбанк» виконано та вжито заходи, які Банк просив перед поданням до Господарського суду Запорізької області клопотання про завершення процедури погашення боргів.

Також, на обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 кредитор AT «Ощадбанк» посилається на те, що у відношенні позичальника банком ініційовано кримінальне провадження.

Водночас, у судовому засіданні в суді першої інстанції керуючий реалізацією повідомила, що ані боржник ОСОБА_1 , ані вона не були обізнані про те, що ще 01.10.2021 начальником філії ЗОУ AT «Ощадбанк» була подана до ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області заява про те, що ОСОБА_1 переховує заставлене майно, а саме автомобіль ACURA MDX, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 . Лише після отримання клопотання представника AT «Ощадбанк» керуючим реалізацією було з`ясовано, що 02.10.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено заяву начальника філії ЗОУ AT «Ощадбанк» про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 388 КК України - незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації (кримінальне провадження № 1021082040001230 від 02.10.2021). Слід зазначити, що за приписами ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України, до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань вноситься будь-яка заява, без перевірки відомостей, які у ній викладені. За приписами ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

За приписами ч. 6 ст. 75 ГПК України, лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як зазначила керуючий реалізацією, ОСОБА_1 навіть не був обізнаний про існування вказаного кримінального провадження, у відношенні нього не здійснювались жодні слідчі дії, він не допитувався як свідок чи в іншому процесуальному статусі у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, обґрунтованим видається висновок господарського суду, що існування кримінального провадження не доводить у встановлений спосіб наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі ч. 7 ст. 123 КУзПБ.

Отже, кредитором AT «Ощадбанк» не надано суду переконливих доказів на підтвердження того, що боржник надав арбітражному керуючому неправдиву інформацію про передачу заставленого автомобіля банку, та приховує заставлений автомобіль.

У зв`язку з викладеним, апеляційний суд вважає правильним рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання кредитора AT «Ощадбанк» про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на підставі ч. 7 ст. 123 КУзПБ.

Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 131 КУзПБ майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу. До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім`ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення.

Суд першої інстанції правильно виснував, що для встановлення наявності майна, грошових коштів та інших активів Боржника керуючим реалізацією вжито заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна, грошових коштів та інших цінностей боржника.

Зі звіту керуючого реалізацією вбачається, що в межах процедури погашення боргів арбітражним керуючим не встановлено належних боржнику активів, за рахунок яких можливо повністю або частково задовольнити вимоги кредиторів.

Заперечень проти звіту керуючого реалізацією за результатами процедури погашення боргів суду не надано.

Щодо аргументів скаржника про те, що - затвердження судом підсумкового звіту арбітражного керуючого призведе до наслідків неправомірного звільнення боржника від боргів та спричинення збитків банку, колегія суддів враховує, що у відповідності до ч.ч. 6, 7 ст. 133 КУзПБ вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені або погашені частково у процедурі задоволення вимог кредиторів, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Згідно ст. 134 КУзПБ господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.

Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме:

1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи;

2) сплати аліментів;

3) виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи.

Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.

Відповідно до ст. 90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, зокрема, якщо відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом. Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що керуючим реалізацією здійснено всі передбачені законом заходи в межах процедури погашення боргів боржника, є підстави для затвердження звіту керуючого реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_4 про результати процедури погашення боргів, завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_4 .

Доводи апеляційної скарги AT «Ощадбанк» висновків господарського суду не спростовують.

Господарський суд належним чином проаналізував обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та поведінку учасників справи, та, використавши надану йому дискрецію, правомірно визнав можливим закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п. 7 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, не встановлено.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів відхиляє аргументи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, наслідком чого є відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 у справі № 908/1235/21.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі положень ст. 129 ГПК України покладаються на її заявника.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 у справі № 908/1235/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2023 у справі № 908/1235/21 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 01.07.2024

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко