Ухвала
від 03.07.2024 по справі 364/404/24
ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/404/24

Провадження № 2/364/250/24

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

03.07.2024 , суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г. Л.,

ознайомившись з позовною заявою

ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку не зазначено, електронний кабінет відсутній)

представниця позивача представник позивача Порхун Олеся Павлівна ( адвокат, діє на підставі ордеру АІ № 1490188, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5266/10 від 19/12/2014, адреса: АДРЕСА_2 , засоби зв`язку: № тел. НОМЕР_2 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1)

до

Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області (ЄДРПОУ: 04359732, адреса: площа Миру, 4, селище Володарка, Білоцерківський район, Київська область, 09301, засоби зв`язку: № тел. +38 (04569) 5 06 65, 5 21 24, е-пошта: volodarka.gromada@gmail.com, наявний електронний кабінет),

про встановлення фактів що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,

УСТАНОВИЛА:

26.06.2024 на адресу суду надійшла позовна заява, ознайомившись з матеріалами якої, суддя встановила, що така позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

Представниця позивача приклала до матеріалів справи копію платіжної інструкції № 7155-0626-0672-2476 від 01.05.2024 на суму 1211,20 гривень. Однак під час перевірки зарахування до держбюджету вказаної суми встановлено, що оригінал квитанції міститься у матеріалах іншої цивільної справи, зокрема справа № 364/293/24 провадження № 2-о/364/12/24, про що сформовано відповідний звіт з КП «Д-3» 26.06.2024 ( інформація щодо судового збору сплаченого та врахованого раніше) який доєднано до матеріалів справи. У справі № 364/293/24 суд відмовив у відкритті провадження та повернув заяву про встановлення фактів, що мають юридичне значення заявнику. Питання про повернення судового збору у справі не вирішувалося, тобто судовий збір зараховано до держбюджету.

Таким чином, надана представницею позивачки платіжна інструкція № 7155-0626-0672-2476 від 01.05.2024 на суму 1211,20 гривень, не може вважатися доказом сплати судового збору у справі № 364/404/24. А відтак встановлені обставини вказують, що позивачка під час звернення до суду не сплатила судовий збір, як того вимагає Закон.

Вважаю за необхідне звернути увагу позивачки, що використання платіжного документу, який вже подавався до суду при зверненні з іншою заявою навіть аналогічного змісту не є припустимим, оскільки кожна позовна заява реєструються в суді з присвоєнням єдиного унікального номеру та платіжний документ, поданий до позовної заяви, закріпляється до облікової картки саме цієї справи.

Так, 13.02.2019 Верховний Суд у справі №1540/3297/18 встановивши, що на підтвердження доказів сплати судового збору позивачем при поданні позовної заяви у цій справі було подано платіжне доручення від 16.05.2018 № 707, яке раніше позивач додавав до первісної позовної заяви у справі №815/2416/18, та суд повернув позовну заяву у останній справі, дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали, що повторно поданий той же платіжний документ про сплату збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.

Одночасно позивачу та представниці позивача слід вказати, що відповідно до підпункту 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу згідно з підпунктом 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, позивачкою у прохальній частині позовної заяви заявлені одна майнова та дві немайнові позовні вимоги.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачці слід сплатити судовий збір за дві немайнові вимоги та одну майнову, а саме: 1211,20 + 1211,20 + 1211,20 = 3633,60 гривень.

Окрім наведеного звертаю увагу позивачки та представниці позивачки, що за умовами статті 95 ЦПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Засвідчення копій документів, що видаються органами державної влади, здійснюється на підставі Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 який з 1 вересня 2021 року набрав чинності .

З 01.09.2021 юрособам треба оформляти службові документи саме згідно з ДСТУ 4163:2020, чия дія поширюється на державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інших юридичних осіб незалежно від їхнього функціонально- цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.

Таким чином підприємства застосовують ДСТУ 4163:2020 обов`язково, а ФОПи можуть застосовувати цей стандарт за бажанням. Дія стандарту №?55 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» припинено з 01 вересня 2021 року.

Всупереч наведеним вимогам закону представниця позивачки доєднала до позовної заяви судове рішення про встановлення факту родинних відносин (справа № 2-о-347, 2009 р.), однак зазначений процесуальний документ належним чином не завірений, а є довільної форми та змісту.

Тобто представниця позивачки приклала до позовної заяви судове рішення не посвідчене ( не завірене), як того вимагає та передбачає інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України ( копія судового рішення, виготовляється апаратом суду у паперовій формі, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати. На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності. Копії судових рішень, що набрали законної сили або підлягають негайному виконанню повинні бути прошиті, пронумеровані, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду).

Вказуючи на належність засвідчення копії слід зазначити, що лише у разі якщо неможливо видати копію судового рішення в суді, який ухвалив судове рішення, така копія може бути виготовлена з ЄДРСР за заявою особи судом, якому визначено територіальну підсудність справ, або судом апеляційної інстанції за підсудністю, встановленою законом.

Представниця позивачки не вказує, що вона позбавлена можливості отримати належним чином завірену копію рішення суду тощо.

Копії поданих документів повинні бути належної якості, щоб б давало можливість прочитати весь текст документа, а також всі реквізити мають бути чіткими та зрозумілими та поля документа не повинні бути порушені.

Таким чином, з огляду на наведені норми цивільно-процесуального закону, необхідно подати до суду позовну заяву та долучені письмові докази або оригінали або ж копії доказів належної та читабельної якості, відповідно до кількості учасників справи, як це встановлено положеннями ч. 1 ст. 177 ЦПК України та відповідно до положень п.8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вказати перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Окрім того відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача, в тому числі право підпису.

Частиною 4 ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Однак, ні в ст. 49 ЦПК України "Процесуальні права та обов`язки сторін", ні в ст. 43 ЦПК України "Права та обов`язки учасників справи", не йде мова про право підпису чи про підписання заяв, клопотань пояснень, а тільки про їх подання.

Разом з цим, Порхун Олеся на підтвердження своїх повноважень, як представниці позивачки, не надала належних доказів, за таких обставин, а саме за відсутності підтвердження повноважень, інформації про уповноваження підписувати позовну заяву. А відтак суд позбавлений можливості пересвідчитись, що заява підписана уповноваженим представником.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Враховуючи викладене, суддя дійшла висновку, що наявні перешкоди для прийняття заяви до свого провадження.

Згідно правил ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 даної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачка та її представниця, усуваючи недоліки, повинні:

- додати до позовної заяви докази сплати судового збору у розмірі 3633,60 гривень або ж навести підстави звільнення від такої сплати;

- долучити до матеріалів справи належним чином завірену копію судового рішення;

- вказати в кого саме перебувають оригінали копій доказів долучених до позовної заяви;

-долучити до матеріалів справи докази на ствердження повноважень представниці позивача.

Сплата судового збору відбувається за наступними реквізитами:

отримувач коштів - ГУК уКиїв.обл/Володар.сел/22030101 ;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989;

банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО) - 899998;

рахунок отримувача - UA718999980313101206000010792;

код класифікації доходів бюджету - 22030101;

призначення платежу - ;101;


(РНОКПП); судовий збір, за позовом № 364/404/24 в розмірі 3633,60 грн, ( ПІП позивача); Володарський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

Слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

При цьому враховую позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, пункту 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" N 28249/95).

З огляду на встановлені обставини та наведені вимоги закону, подану позовну заяву слід залишати без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків. Роз`яснити положення ч. 3 ст. 185 ЦПК України, за якими в разі, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області про встановлення фактів що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, - залишити без руху.

Повідомити позивачку та її представницю про необхідність виправити зазначені в ухвалі суду недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання її копії.

Роз`яснити позивачці та її представниці, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто зі всіма доданими документами.

Копію ухвали направити позивачці та її представниці не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Г. Л. Моргун

СудВолодарський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення03.07.2024
Оприлюднено04.07.2024
Номер документу120136367
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —364/404/24

Ухвала від 20.12.2024

Цивільне

Володарський районний суд Київської області

Моргун Г. Л.

Ухвала від 14.11.2024

Цивільне

Володарський районний суд Київської області

Моргун Г. Л.

Ухвала від 03.07.2024

Цивільне

Володарський районний суд Київської області

Моргун Г. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні