Ухвала

від 01.07.2024 по справі 532/2215/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 01.07.2024Справа № 532/2215/23 Провадження № 2/554/3563/2024

У Х В А Л А

Іменем України

01 липня 2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі головуючої судді Гольник Л.В., при секретарі Михайленко К.О., цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Кобеляцький Центр первинної медико-соціальної допомоги», головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Кобеляцький Центр первинної медико-соціальної допомоги» ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої здоров`ю,-

в с т а н о в и в:

13.10.2023 року позивач звернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області з позовом провідшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої здоров`ю, у якому просив:

1. Визнати незаконним та протиправними дії та бездіяльність лікаря Кобеляцької ПМСД ОСОБА_3 ;

2. Визнати незаконним та протиправними дії головного лікаря Кобеляцького ПМСД Коломієць Л.А., що виразилися в тому, що вона 12.10.2020 року дала вказівку лікарю ОСОБА_3 не виписувати ліки сорбілакт та реосорбілакт.

3. Стягнути з Кобеляцького відділення Державного казначейства України кошти у сумі 627,65 грн. за завдану матеріальну шкоду та 17000 грн. моральну шкоду, завдану ОСОБА_4 , яка 12.10.2020 не виписала пільгові рецепти на придбання ліків.

Відповідно до розпорядження голови Кобеляцького районного суду Полтавської області №14 від 19.10.2023 цивільну справу передано для розгляду до Новосанжарського районного суду Полтавської області, як найбільш територіально наближеного, оскільки неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, після задоволення самовідводів всіх суддів.

Відповідно до розпорядження голови Новосанжарського районного суду Полтавської області №11 від 02.11.2023 цивільну справу передано для розгляду до Полтавського районного суду Полтавської області, як найбільш територіально наближеного, оскільки неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, після задоволення самовідводів всіх суддів.

Розпорядженням №4 голови Полтавського районного суду Полтавської області від 21.03.2024 справу, враховуючи той факт, що після задоволення самовідводів суддів Полтавського районного суду Полтавської області неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, цивільну справу передано до Октябрського районного суду м.Полтави.

22.03.2024 року до Октябрського районного суду м.Полтави надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцького Центру первинної медико-соціальної допомоги, головного лікаря Кобеляцького Центру первинної медико-соціальної допомоги ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої здоров`ю.

Згідно з автоматизованим розподілом справа розподілена на суддю Гольник Л.В.

25.03.2024 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави прийнято цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцького Центру первинної медико-соціальної допомоги, головного лікаря Кобеляцького Центру первинної медико-соціальної допомоги Коломієць Любові Афанасіївни про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої здоров`ю до провадження судді Гольник Л.В. Призначено підготовче судове засідання.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до такого.

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Згідно ч. 1ст. 4 ЦПКкожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 08.12.2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доКНП «КОБЕЛЯЦЬКИЙ ЦЕНТР ПМСД»,головного лікаря КНП «КОБЕЛЯЦЬКИЙ ЦЕНТР ПМСД» ОСОБА_2 ,треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У КОБЕЛЯЦЬКОМУ РАЙОНІ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ; Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Айлант ЛТД»,про визнання незаконними та протиправними дій ОСОБА_4 та стягнення з Кобеляцького відділення Державного казначейства України коштів у сумі 627 грн 65 коп. за завдану позивачеві матеріальну шкоду та 17000,00 гривень за завдану позивачеві моральну шкоду ОСОБА_2 відмовлено повністю.

09.03.2022 року постановою Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 08.12.2021 року залишено без змін.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п.33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», п.53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).

ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч. 3 ст. 35 Конвенції, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили чи ухвали суду про закриття провадження у справі, постановленої між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.

Йдеться про те, що в тих випадках, коли справа вже вирішена судом або коли сторони розпорядилися своїми правами певним чином і суд затвердив ці дії, повторне звернення до суду не допускається.

Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, перш за все пов`язана з виключністю судового рішення. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Отже, для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. При цьому, зазначені підстави для відмови у відкритті провадження у справі спрямовані на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті.

Зміст позовних вимог це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

При визначенні підстави позову, як елемента його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Верховний Суд в своїй постанові від 25 квітня 2019 року у справі №540/406/19, від 22 травня 2019 року у справі №640/7778/18 (провадження № 61-48585св18) зазначив, що закриття провадження у справі разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Як з`ясовано судом, після прийняття справи до провадження, було встановлено, що виниклий між сторонами спір, а саме щодо визнання дій та бездіяльності посадових осіб КНП «Кобеляцький Центр первинної медико-соціальної допомоги» щодо непризначення ОСОБА_1 12.10.2020 року лікарських препаратів «сорбілакт» та«реосорбілакт» навимогу батькапозивача тастягнення матеріальноїта моральноїшкоди, вирішено 08.12.2021 року на підставі ухваленого Козельщинським районним судом Полтавської області рішенням, залишеним в силі постановою Полтавського апеляційного суду.

Отже, спір виник між тими ж сторонами, матеріально-правові вимоги є тотожними, підстави та предмет позов є ідентичними.

За наведених обставин та враховуючи підстави та предмет позову, суб`єктивний склад сторін спору, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у цивільній справі, оскільки є ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав судове рішення.

Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. ст.2,4,13,247,255п. 3 ч. 1,258,259,260 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Кобеляцький Центр первинної медико-соціальної допомоги», головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Кобеляцький Центр первинної медико-соціальної допомоги» Коломієць Любові Афанасіївни про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої здоров`ю закрити на підставі п. 3 ч. 1ст. 255 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.

Суддя Гольник Л.В.