Постанова

від 01.07.2024 по справі 279/7236/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/7236/23 Головуючий у 1-й інст. Шульги О.М.

Категорія 76 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Коломієць О.С., Шевчук А.М.

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 279/7236/23 за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Коростенський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинення дій,

за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Коростенський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 лютого 2024 року, ухвалене під головуванням судді Шульги О.М.,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Дочірнього підприємства «Коростенський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» від 06 квітня 2022 року № 27-к про призупинення дії трудового договору із ОСОБА_1 - майстром лісу обходу № 3 Ушомирського лісництва ДП «Коростенський лісгосп АПК».

Зобов`язати Дочірнє підприємство «Коростенський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісгосподарського підприємства «Житомироблагроліс» здійснити нарахування та виплату йому заробітної плати в розмірі середньомісячної заробітної плати з 30 травня 2023 року до часу набрання рішенням суду законної сили.

Позов мотивував тим, що 24 січня 2014 року згідно Наказу №5-к він був прийнятий на роботу в Дочірнє підприємство «Коростенський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісгосподарського підприємства «Житомироблагроліс», на посаду лісника Ушомирського лісництва.

01 лютого 2017 року його переведено на посаду майстра лісу обходу №3 цього лісництва.

06 квітня 2022 року Наказом № 27-к, трудовий договір укладений між роботодавцем та працівником було призупинено в односторонньому порядку відповідачем у справі, який керувався статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Крім нього з іншими майстрами лісу трудові договори не призупинялися, хоча обхід №4 Ушомирського лісництва Коростенського району знаходиться безпосередньо біля військових об`єктів, які зазнавали обстрілів, у зв`язку із повномасштабним вторгненням рф на територію України.

Вважає, що даний наказ про призупинення трудового договору є незаконним та не обґрунтованим, так як з дня винесення до даного часу не був погоджений з Житомирською обласною військово-цивільною адміністрацією, він не відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює питання трудових відносин в період дії воєнного стану, тому звертається до суду за захистом своїх прав та інтересів.

26 квітня 2023 року відповідачу було направлено адвокатський запит щодо відновлення його на роботі

30 травня 2023 року відповідач відмовив у відновленні трудового договору, мотивуючи безпосередньою близькість до військового об`єкту (військової частини та військових складів) обходу № 4 Ушомирського лісництва.

Він звертався з письмовими заявами до Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управління Державної служби України з питань праці, Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби по цьому питанню, а також Житомирської обласної державної адміністрації Житомирської обласної військової адміністрації, Департаменту з питань цивільного захисту населення та оборонної роботи.

Із наданої відповіді слідує, що обхід № 3 Ушомирського лісництва Коростенського району Житомирської області не знаходиться в 30 кілометровій зоні з кордоном республіки Білорусь, заборон на виконання своїх посадових обов`язків майстру лісу цього обходу не встановлено.

Також зазначає, що наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності-обласні). Наказ подається для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні). Погодження наказу роботодавця про призупинення трудового договору з посадовою особою державного органу із обласною військовою адміністрацією можливе тільки за умови відсутності відповідної районної військової адміністрації. Погодження такого наказу із обласною військовою адміністрацією можливе тільки за відсутності районної військової адміністрації.

Відповідач не надав доказів відсутності районної військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 лютого 2024 року позов задоволено повністю та вирішено питання судових витрат.

У поданій апеляційній скарзі ДП «Коростенський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісгосподарського підприємства «Житомироблагроліс» просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що районний суд порушив норми процесуального права, неправильно застосував норми матеріального права та дійшов до помилкового висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Підставою для прийняття зазначеного наказу стало те, що ввірений позивачу обхід №3 Ушомирського лісництва ДП «Коростенський лісгосп АПК» знаходиться в безпосередній близькості до військового об`єкту (військові склади), який неодноразово піддавався ракетним та бомбовим ударам (це загальновідома інформація). Такі обставини виключають можливість надання роботодавцем та виконання працівником роботи в зазначеному обході.

Крім того, ОСОБА_1 вже звертався з позовом до суду з вимогою визнати незаконним та скасувати наказ директора ДП "Коростенський лісгосп АПК "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" від 06 квітня 2022 року №27-к про призупинення дії трудового договору, яка була залишена судом без задоволення.

Під час розгляду справи №279/1611/22 судовими інстанціями було встановлено правомірність наказу та наявність підстав для його винесення, оскільки обхід № 3 Ушомирського лісництва ДП «Коростенський лісгосп АПК», де працює позивач, знаходиться в безпосередній близькості до військового об`єкта та може зазнавати обстрілів та ракетних ударів. Такі обставини виключають можливість надання роботодавцем роботи і її виконання в зазначеному обході та неможливість забезпечити безпечні умови праці через військову агресію проти України.

У постанові Житомирського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року по справі №279/1611/22 за позовом ОСОБА_1 до ДП «Коростенський лісгосп АПК» про визнання незаконним та скасування наказу від 06.04.2022 №27-к про призупинення дії трудового договору, встановлено обставини якій є преюдиційними у справі № 279/7236/23.

Позиція з приводу того, що преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає потреби встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового рішення, яке набрало законної сили, викладена і в постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 року по справі № 465/3928/17, провадження № 61-15498 св 23.

Тобто, оскільки законність наказу від 06.04.2022 та наявність підстав для його прийняття вже була предметом оцінки судом та підтверджено рішенням, яке набрало законної сили, то суд першої інстанції при ухваленні рішення не мав правових підстав піддавати сумніву встановлені обставини.

Також судом першої інстанції проігноровано те, що незаконність наказу встановлюється виходячи з обставин, які існували на момент його прийняття, а не з обставин, які виникли та існують після спливу майже двох років, з моменту прийняття наказу.

В даному випадку, якщо ОСОБА_1 вважає, що станом на даний час відсутні обставини, які виключають можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, то він мав би оскаржити до суду рішення про відмову в поновленні дії трудового договору, а не наказ від 06.04.2022, законність якого вже була встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

З огляду на вказане, суд першої інстанції не мав жодних правових підстав для визнання незаконним та скасування наказу №27-к від 06.04.2022 з посиланням на обставини, що існують станом на даний час.

Також судом першої інстанції було залишено без належного реагування і той факт, що в позові ОСОБА_1 мало бути відмовлено ще й з тих підстав, що позивачем пропущено строк звернення з позовом до суду, оскільки з 31 червня 2023 року для ОСОБА_1 почався відлік строку позовної давності і цей строк, в силу норм статті 233 КЗпП України, закінчився 30 вересня 2023 року, а з позовною заявою він звернувся до суду 06 листопада 2023 року, тобто з пропуском встановленого законодавством тримісячного строку звернення з позовом до суду.

Але, замість того, щоб надати оцінку зазначеним обставинам, суд першої інстанції пише в мотивувальній частині рішення про те, що положення КЗпП України не містять вичерпного переліку причин, які можна вважати поважними при пропуску строку звернення до суду, вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин.

Оскільки, на момент прийняття наказу №27-к від 06.04.2022, законодавство не містило тих вимог, на які посилається позивач у позовній заяві, зокрема, щодо необхідності погодження наказу про призупинення дії трудового договору з військовою адміністрацією, та враховуючи що ОСОБА_1 не є посадовою особою державного органу чи органу місцевого самоврядування, то визнавати протиправним та скасовувати наказ із вказаних мотивів, також немає жодних правових підстав.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Орлюк С.А. скаргу не визнав, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції, яке є законним та обґрунтованим, - залишити без змін.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити і надала пояснення, яке відповідає доводам скарги.

Представник позивача апеляційну скаргу не визнав, підтримав поданий відзив, просив відмовити у задоволенні скарги і залишити без змін рішення місцевого суду.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у його відсутність, що відповідає положенням частини 2 статті 372 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 263ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції мотивував його тим, що наказ Дочірнього підприємства «Коростенський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» від 06 квітня 2022 року № 27-к про призупинення дії трудового договору із ОСОБА_1 - майстром лісу обходу № 3 Ушомирського лісництва ДП «Коростенський лісгосп АПК» не відповідає вимогам закону, є протиправним і підлягає скасуванню із виплатою середньомісячної заробітної плати позивачу з 30 травня 2023 року по день фактичного допущення до роботи.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком місцевого суду, враховуючи наступне.

Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 квітня 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

За приписами статті13 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Відповідно до пункту 2 розділу Прикінцеві положення Закону № 2136-ІХ главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Згідно з частинами 2, 3 статті 1 Закону № 2136-ІХ на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

З огляду на вищевикладене, положення Закону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136-ІХ також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Судом встановлено, що позивач із лютого 2017 року працює працює на посаді майстра лісу обходу №3 Ушомирського лісництва ДП "Коростенський лісгосп АПК "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс".

Наказом ДП «Коростенський лісгосп АПК» від 06 квітня 2022 року №27-к у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи з метою збереження життя та здоров`я працівника на підставі статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 , майстром лісу обходу № 3 Ушомирського лісництва ДП «Коростенський лісгосп АПК» з 07 квітня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування військового стану. (а.с.6).

Листом ДП «Коростенський лісгосп АПК» № 193 від 30 травня 2023 року на запит адвоката Орлюка С.А. повідомлено,що ввірений ОСОБА_1 обхід № 3 Ушомирського лісництва ДП «Коростенський лісгосп АПК» знаходиться в безпосередній близькості до військового об`єкту (військова частина та її військові склади), який неодноразово піддавався ракетним та бомбовим ударам (це загальновідома інформація). Такі обставини виключають можливість надання роботодавцем роботи і її виконання в зазначеному обході та неможливість забезпечити безпечні умови праці через військову агресію проти України, що стало підставою прийняття рішення про призупинення дії трудового договору ( а.с. 10).

Також, відповідно до листа ДП «Коростенський лісгосп АПК» № 343 від 13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 із посиланням на положення статті 13 Закону України «Про організацію дії трудових відносин в умовах воєнного стану від 15.03.2022 № 2136-ІХ, повідомлено, що наявність загрози для життя та здоров`я працівника, внаслідок чого роботодавець не має можливості гарантувати безпеку останнього, відсутність можливості виконувати вказану роботу дистанційно є підставою для призупинення дії трудового договору навіть за наявності бажання працівника і далі продовжувати працювати на свій власний ризик (а.с. 21).

Із відповіді ДП «Коростенський лісгосп АПК» № 350 від 17 жовтня 2023 року на запит адвоката Орлюка С.А. убачається, що згідно статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу. ДП «Коростенський лісгосп АПК» не бажає брати на себе відповідальність за ушкодження здоров`я або втрату життя ОСОБА_1 . Трудові договори з майстрами лісу обходу №4 та обходу №1 у 2022 році не припинялися, як і не припинявся трудовий договір з майстром лісу обходу №3 ОСОБА_1 ДП «Коростенський лісгосп АПК» для проведення рубок в обходах різних лісництв залучає підрядників на договірних засадах, при цьому ДП «Коростенський лісгосп АПК» не несе відповідальність за збереження життя та здоров`я, забезпечення безпечних умов праці працівників підрядників, у тому числі ПП Рашко, про якого було зазначено в адвокатському запиті (а.с.22).

Встановлено, що у травні 2022 року ОСОБА_1 уже звертався до суду із позовом до відповідача про скасування наказу ДП «Коростенський лісгосп АПК» від 06 квітня 2022 року № 27-к про призупинення дії трудового договору, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено ( справа № 279/1611/22).

Згідно постанови Житомирського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року апеляційну скаргу представника позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Судове рішення набрало законної сили.

ОСОБА_1 обгрунтовує протиправність оспорюваного наказу і наявність підстав для його визнання незаконним та скасування тими ж доводами, які містяться у його позові по справі № 279/1611/22.

Крім цього, позивач вважає наказ відповідача від 06 квітня 2022 року № 27-к про призупинення дії трудового договору незаконним та необґрунтованим, так як із дня його винесення до даного часу він не був погоджений з Житомирською обласною військово-цивільною адміністрацією, тому не відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює питання трудових відносин в період дії воєнного стану.

Колегія суддів зазначає, що на час винесення оспорюваного наказу редакція статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не містила вимоги щодо необхідності його погодження з військовою адміністрацією.

Лише, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин № 2352-ІХ від 01 липня 2022 року, який набрав чинності 19 липня 2022 року було внесено зміни до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у цій частині.

Відтак, таке обґрунтування позовних вимог є неприйнятним і не відповідає нормам матеріального права у спірних правовідносинах.

У решті заявлених вимог та встановлених обставин судом апеляційної інстанції в ухваленій постанові від 18 серпня 2022 року по справі № 279/1611/22 надано правову оцінку, що у відповідності до положень частин 4, 5 статті 82 ЦПК України не підлягає доказуванню і є преюдиційно встановленими фактами.

До подібних висновків також дійшов Верховний Суд у постановах від 18 квітня 2018 року, у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17), від 19 грудня 2019 року, у справі № 520/11429/17 (провадження № 61-19719св19).

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, мають враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Відтак, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції у відповідності до положень частин першої та другої статті 376 ЦПК України скасуванню, із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Також апеляційний суд зазначає, що у випадку зміни обставин, які стали підставою для призупинення відповідачем дії трудового договору з ОСОБА_1 , та офіційної відмови у поновленні трудових правовідносин між сторонами, позивач з метою відновлення порушеного трудового права, не позбавлений можливості оскаржити у судовому порядку рішення про таку відмову.

Відповідно до положень частини першоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 13 даної статті передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи вище викладене, із позивача на користь відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1610, 40 грн.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Коростенський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради задовольнити.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 лютого 2024 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «Коростенський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради 1610, 40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений: 02 липня 2024 року.