УХВАЛА
03 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 279/7236/23
провадження № 61-11919ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Орлюк Сергій Антонович на постанову Житомирського апеляційного суду від 01 липня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Коростенський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинення дій,
УСТАНОВИВ:
1. 16 серпня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Орлюк С. А., засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 01 липня 2024 року (повний текст складено 01 липня 2024 року) у цивільній справі № 279/7236/23.
2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
І. Щодо сплати судового збору
3. Особою, яка подала касаційну скаргу в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) до касаційної скарги не додала документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
4. Касаційна скарга містить квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН4561371 від 16 серпня 2024 року про сплату ОСОБА_1 судового збору у розмірі 2 147,20 грн на розрахунковий рахунок: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, призначення платежу: 101 2703109216, судовий збір від ОСОБА_1 .
5. Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI«Про судовий збір» (далі Закон від 8 липня 2011 року № 3674-VI) судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
6. При перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України Верховним Судом було з`ясовано, що інформація про зарахування судового збору за квитанцією від 16 серпня 2024 року № ПН4561371 в розмірі 2 147,20 грн відсутня.
7. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
8. В даному випадку, окрім вимоги про стягнення заробітної плати, позивачем заявлена й вимога немайнового характеру (визнання протиправним і скасування наказу про призупинення дії трудового договору), звільнення від сплати судового збору за які пунктом 1 частини першої статті 5 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI не передбачено.
9. Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
10. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2023 році. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року було встановлено в розмірі 2 684,00 грн.
11. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI, за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
12. З урахуванням наведеного судовий збір за подану касаційну скаргу становить 2 147,20 грн (із розрахунку (1 073,60 грн х 200%, де 1 073,60 грн це 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року).
13. За таких обставин заявник має надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору розрахованого виходячи із заявленої вимоги немайнового характеру з урахуванням із роз`яснень викладених в цій ухвалі та вимог статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
14. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
15. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
ІІ. Щодо підстав касаційного оскарження
16. Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
17. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
18. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
19. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права
у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
20. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
21. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
22. В поданій касаційній скарзі міститься посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
23. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК),
в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК).
ІІІ. Щодо змісту касаційної скарги
24. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
25. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (абзац перший частини шостої статті 14 ЦПК).
26. З огляду на вказане адвокат Орлюк С. А. зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
27. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК).
28. Представник ОСОБА_1 - адвокат Орлюк С. А. усупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК не вказав у касаційній скарзі про наявність або відсутність у нього та у позивача електронних кабінетів. Від обов`язку зазначити такі відомості у касаційній скарзі не звільнений, бо подав цю скаргу поштою.
ІV. Недоліки, які необхідно усунути
29. Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:
1) надання суду уточненої касаційної скарги з визначенням в ній:
- підстави (підстав) касаційного оскарження передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК з урахуванням роз`яснень викладених в цій ухвалі.
- відомостей про наявність або відсутність у позивача та його представника - адвоката Орлюка С. А. електронних кабінетів;
У разі подання уточненої касаційної скарги через підсистему «Електронний Суд» заявник має надати докази надсилання листом з описом вкладення учасникам справи № 279/7236/23 касаційної скарги або доказів доставки їм вказаних документів до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або доказів вручення їм вказаних документів особисто під підпис.
У разі подання уточненої касаційної скарги засобами поштового зв`язку, копії скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
2) надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору розрахованого виходячи із заявленої вимоги немайнового характеру з урахуванням із роз`яснень викладених в цій ухвалі та вимог статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
30. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
31. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову
у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК.
Керуючись статтями 185, 392, 393 Цивільного процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Орлюк Сергій Антонович на постанову Житомирського апеляційного суду від 01 липня 2024 року у справі № 279/7236/23залишити без руху.
2. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 Цивільного процесуального кодексу України, шляхом усунення вищевказаних недоліків та сплатити судовий збір, розрахований виходячи із заявленої вимоги немайнового характеру з урахуванням із роз`яснень викладених в цій ухвалі та вимог статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
3. Роз`яснити, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2024 |
Оприлюднено | 04.09.2024 |
Номер документу | 121351966 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Пархоменко Павло Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні