Ухвала

від 03.07.2024 по справі 503/1574/21

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/1574/21

Провадження №1-кп/503/8/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

проводячи судове засідання в залі суду в м. Кодима у судовому провадженні за кримінальним провадженням внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160320000237 від 18.11.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженцяс.Івашків Кодимськогорайону Одеськоїобласті, громадянинаУкраїни,українця,не працюючого,з середньоюосвітою, не одруженого, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч.3, 185 ч.1 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілий ДП «Ліси України», представник потерпілого ОСОБА_6 обвинувачений ОСОБА_3 , захисник адвокат ОСОБА_7 , секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

встановив:

В провадженні суду перебуває вище вказане судове провадження, яке 23.12.2021 року надійшло від Подільської окружної прокуратури з обвинувальним актом, згідно якого ОСОБА_3 було пред`явлено обвинувачення у вчиненні 17.11.2020 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.

29.03.2024 року, в результаті судового розгляду та на підставі ст. 338, 341 КПК України, прокурором було змінено обвинувачення в суді, а до суду подано складений ним обвинувальний акт від 28.03.2024 року (а.п.30-35 том 4) з сформованим у ньому зміненим обвинуваченням та викладенням обґрунтування прийнятого рішення, який погоджений прокурором вищого рівня.

При цьому,у зміненомуобвинувачені правовукваліфікацію діянняу вчиненніякого обвинувачений ОСОБА_3 зміненоіз нетяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, а саме незаконної порубки дерев у лісах, а також їх перевезення, що заподіяло істотну шкоду, на кримінальний проступок, передбачений ст. 15 ч.3, 185 ч.1 КК України, а саме незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

У зв`язку із зазначеним 01.04.2024 року, на виконання вимог ч.3 ст. 338 КПК України, суд надіслав потерпілому ДП «Ліси України» та його представника ОСОБА_6 , лист-роз`яснення (а.п.49 том 4), в якому роз`яснив право потерпілого підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, а також сам спосіб повідомлення суду про реалізацію цього права.

Однак, потерпілий та його представник, отримавши згадане роз`яснення 02.04.2024 року (а.п.50-52 том 4), не виявили свого бажання підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі ні у строк визначений судом в листі від 01.04.2024 року, а саме до початку судового засідання призначеного на 22.04.2024 року, а ні до теперішнього часу, що сприймається судом як згода потерпілого з обвинувальним актом із зміненим обвинуваченням, оскільки про такий процесуальний наслідок наголошувалось судом у змісті листа від 01.04.2024 року.

29.04.2024 року обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_7 подали до суду спільне клопотання від 29.04.2024 року (а.п.54-55 том 4) про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ст. 15 ч.3, 185 ч.1 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закрити провадження.

У зв`язку із зазначеним 07.06.2024 року, на виконання вимог ч.2 ст. 288 КПК України, суд надіслав потерпілому ДП «Ліси України» та його представника ОСОБА_6 , лист (а.п.56 том 4), в якому запропонував їм до початку проведення призначеного судового засідання у даному судовому провадженні в письмовій формі висловити свою думку з приводу звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності із закриттям кримінального провадження.

Однак,потерпілий тайого представник,отримавши згаданийлист 09.06.2024року (а.п.57-59том 4)не надіслалидо судуніяких запереченьщодо звільненняобвинуваченого відкримінальної відповідальностііз закриттямкримінального провадження,що сприймаєтьсясудом як фактична відсутність заперечень потерпілого проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності із закриттям кримінального провадження, оскільки про такий процесуальний наслідок наголошувалось судом у змісті листа від 07.06.2024 року.

У зв`язку з чим судом під час проведення судового засідання було виконано вимоги ч.2-3 ст. 285 КПК України щодо роз`яснення обвинуваченому можливості закриття кримінального провадження щодо нього у зв`язку із звільненням його від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності.

В своючергу обвинувачений ОСОБА_3 надав суду свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності із зазначеної вище підстави та закриття кримінального провадження.

У зв`язку з чим судом на розгляд було поставлено питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за спливом строку давності та у зв`язку з цим закриття кримінального провадження.

Представник потерпілого ДП «Ліси України» в судове засідання не з`явився,про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання як потерпіла особа так і її представник були належним чином повідомлені у відповідності до вимог ч.1 ст. 135 КПК України, про що свідчать відповідні довідки про доставку судових повісток про виклик для потерпілого і його представника від 10.06.2024 року (а.п.66-67 том 4), зокрема в його електронний кабінет. При цьому, пункт 2 ч.3 ст. 56 КПК України відносить участь потерпілого у судовомупровадженні дойого прав,а нейого обов`язку. Таким чином суд вважає, що ним були вжиті передбачені КПК України засобивиклику тасприяння явціпредставника потерпілогов судовізасідання та,враховуючи те,що представникпотерпілого нез`являвся усудові засідання,які проводилисьсудом раніше,з метоюдотримання розумнихстроків розглядукримінального провадження,то судприходить довисновку пронеобхідність завершеннярозгляду кримінальногопровадження.Аналогічний засвоєю суттювисновок викладенийу постановіКасаційного кримінальногосуду ускладі ВерховногоСуду від03червня 2020року усправі №219/10727/2013-к(провадження№ 51-707км20),якого такождотримано в постановах від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к (провадження № 51-380км17), від 15 травня 2018 року у справі № 632/2055/15-к (провадження № 51-149км18), 27 червня 2018 року у справі № 757/666/17-к (провадження № 51-2244км18) та 01 червня 2022 року у справі № 466/6117/20 (провадження № 51-4896 км 21), та полягає в тому, що направлення повістки про виклик є належним повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження.

Захисник адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні вважав наявними підстави для звільнення свого підзахисного від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників судового провадження, які були прибули в судове засідання, суд встановив наступне.

Згідно ч.1-2ст.337КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

Діяння інкриміноване у змісті обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням мало місце 17.11.2020 року, тобто вже більше трьох років тому.

Протягом проведення досудового розслідування та судового провадження перебіг строків давності із процесуальних підстав не зупинявся та не переривався.

Водночас, за змістом ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 15 ч.3, 185 ч.1 КК України, є кримінальним проступком за який санкція (як на час діяння 17.11.2020 року так і на теперішній час, після змін) передбачає найсуворіше покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років.

Згідно доч.1-2ст.44КК України,особа,яка вчинилакримінальне правопорушення,звільняється відкримінальної відповідальностіу випадках,передбачених цимКодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» (надалі за текстом Постанова Пленуму ВСУ № 12) зазначено, що у Загальній частині КК передбачено випадки звільнення особи від кримінальної відповідальності, зокрема, у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49).

Крім того, згідно ч.1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

В свою чергу, згідно положень пункту 2 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

У відповідності до положень ч.1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

У відповідностідо положеньабзацу 5пункту 2Постанови ПленумуВСУ №12, привирішенні питанняпро звільненняособи відкримінальної відповідальностісуд (суддя)під часпопереднього судовогорозгляду справиповинен переконатися,що діяння,яке поставленоособі запровину,дійсно маломісце,що вономістить складзлочину іособа виннав йоговчиненні,а такожщо умовита підставиїї звільненнявід кримінальноївідповідальності передбаченіКК.Тільки післяцього можнапостановити (ухвалити)у визначеномуКПК порядкувідповідне судоверішення.При цьому,у пункті1цієї ПостановиПленуму відзначалось,що звільненнявід кримінальноївідповідальності -це відмовадержави відзастосування щодоособи,котра вчинилазлочин,установлених закономобмежень певнихправ ісвобод шляхом закриттякримінальної справи,яке здійснюєсуд увипадках,передбачених Кримінальнимкодексом України. Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч.1 ст. 44 КК, а саме: у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.

Однак, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 566/554/16-к (провадження № 51-2110км19), зазначено позицію за якою визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінально відповідальності на підставі статті 49 КК, а тому за наявності відповідної підстави суд незалежно від визнання особою вини має звільнити її від кримінальної відповідальності.

В свою чергу, згідно ч.6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки суду

щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності:

Таким чином суд при вирішенні питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності застосовує вище згаданий висновок, викладений в постанові Верховного Суду, за яким для вирішення цього питання не потрібне визнання обвинуваченим своєї вини у інкримінованому йому діянні.

Ураховуючи зазначене та надану обвинуваченим згоду суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від кримінальноївідповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

щодо кримінального провадження:

Згідно пункту 1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

При цьому, згідно пункту 2 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити кримінальне провадження, зокрема у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Тому суд вважає за необхідне закрити дане кримінальне провадження у зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

щодо цивільного позову у кримінальному провадженні:

При цьому, положення ч.1 ст. 129 КПК України передбачають, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Таким чином чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено вирішення позову у випадку закриття кримінального провадження.

Водночас,згідно положеньпункту 7Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами Українизаконодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.1989 року № 3, у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди У цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку з чим суд вважає, що поданий прокурором в інтересах держави в особі потерпілого цивільний позов (а.п.10-17 том 1) підлягає залишенню судом без розгляду.

щодо заходів забезпечення кримінального провадження (арешту майна):

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Арешт на майно із забороною користування та розпорядження накладений ухвалою слідчого судді Кодимського районного суду Одеської області від 23.11.2020 року (а.п.129-130) на паливні дрова в кількості 1,05 куба або 1,5 складометра, причіп металевий на одновісній рамі без номерного знаку та трактор Т-25А, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1981 року випуску, кузов (машини) № НОМЕР_2 , власником якого є обвинувачений ОСОБА_3 , згідно положень ч.4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.

щодо речових доказів:

Речові докази, а саме:

- трактор Т-25А, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1981 року випуску, кузов (машини) № НОМЕР_2 , власником якого є обвинувачений ОСОБА_3 (а.п.124 том 1), який було визнано речовим доказом згідно відповідної постанови від 18.11.2020 року (а.п.125-126 том 1) та за відповідним клопотанням (а.п.141 том 1), згідно постанови від 01.12.2020 року (а.п.142-143 том 1) зберігається у обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно положень ч.1 ст. 100 КПК України, повернути власнику залишивши його у володінні останнього;

- причіп металевий на одновісній рамі без номерного знаку, власником якого є обвинувачений ОСОБА_3 , який було визнано речовим доказом згідно відповідної постанови від 18.11.2020 року (а.п.125-126 том 1), згідно положень ч.1 ст. 100 КПК України, повернути його власнику ОСОБА_3 ;

- паливні дрова в кількості 1,05 куба або 1,5 складометра, які було визнано речовим доказом згідно відповідної постанови від 18.11.2020 року (а.п.125-126 том 1), згідно положень ч.1 ст. 100 КПК України, підлягають поверненню їх власнику (законному володільцю) ОСОБА_3 .

Керуючись ст.110,174, 284-286, 369,371-372 КПК України,ст.12,49КК України, суд

постановив:

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч.3, 185 ч.1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_3 закрити у зв`язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі ДП «Ліси України» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Кодимського районного суду Одеської області від 23.11.2020 року.

Речові докази, а саме:

- трактор Т-25А, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1981 року випуску, кузов (машини) № НОМЕР_2 , повернути його власнику залишивши його у володінні ОСОБА_3 ;

- причіп металевий на одновісній рамі без номерного знаку, повернути ОСОБА_3 ;

- паливні дрова в кількості 1,05 куба або 1,5 складометра повернути їх власнику (законному володільцю) ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвали, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1