Ухвала

від 03.07.2024 по справі 394/666/24

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100смт.Новоархангельськ Кіровоградськоїобласті,вул.Слави 26

03.07.24 2/394/320/24 394/666/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про відмову у зменшенні розміру судового збору

Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Краснопольська Л.П., розглянувши клопотання про зменшення розміру судового збору, сплаченого при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Новоархангельської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_5 , Фермерське господарство «Каплуна Василя Миколайовича» про захист порушених прав на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И Л А :

Представник позивача звернулась до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області із даним позовом. Одночасно зі зверненням до суду, подала клопотання про зменшення розміру судового збору, обґрунтувавши його тим, що її рівень майнового стану позбавляє можливості повністю сплатити судовий збір.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору справляються за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позовна заява містить вісім вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, ціна позову складає 256076,69 грн. Відповідно сума судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру становить 1211,20 грн., за 8 позовних вимог підлягає сплаті 9689,60 грн. Сума збору за 1 позовну вимогу майнового характеру становить 2560,77 грн., всього підлягає до сплати 12250,37 грн.

Частиною 1 ст. 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: - розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; - або позивачами є: військовослужбовці; - батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; - одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; - члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; - особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; - або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказаною статтею передбачено вичерпний перелік підстав для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Згідно долученої до клопотання Довідки про заробітну плату №247 від 18 червня 2024 року, ОСОБА_1 , за період роботи з червня 2023 року по травень 2024 року, отримала 120018, 02 грн., що на думку позивача є підставою для зменшення розміру судового збору, в зв`язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, основною умовою для відстрочення сплати судових витрат є майновий стан особи, що звертається до суду. Особа має довести, що її майновий стан дійсно є таким, що змушує особу звертатися з таким проханням, при цьому на підтвердження свого майнового стану особа має подати підтверджуючі документи. Такими доказами можуть бути документи про рівень доходу; документи про заборгованість перед іншими особами, тобто за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо. Законодавство передбачає можливість відстрочення (розстрочення) сплати судового збору на певний строк, визначений календарною датою або до ухвалення судового рішення.

В клопотанні зазначено, що на даний час вона працює у закладі КЗ "Новоархангельський ліцей "Лідер", її дохід за 11 місяців складає 120018 гривень. При цьому, вважає, що сплата судового збору в сумі 12250, 37, як то має бути сплачено, призведе до її скрутного матеріального становища, однак доводи позивачки неможливо вважати достеменним доказом, який би давав підстави вважати, що клопотання про зменшення розміру судового збору є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Тобто, заявлена вимога про зменшення розміру судового збору без будь-якої мотивації та підтверджуючих документів, тобто звернення не відповідає положенням вищевказаної норми права, а відтак є необґрунтованим. Відстрочення та розстрочення судових витрат або зменшення його розміру є правом суду і можливе лише у виключних випадках за наявності належних доказів, що характеризують матеріальний стан сторони по справі. Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Всупереч зазначеному, позивачем не наведено і не надано суду доказів неможливості сплати ним судового збору через відсутність грошових коштів.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп`ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп`ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису та інше. Виходячи із змісту вищезазначеного Закону окреслено цільове призначення коштів, які поступають від сплати судового збору та актуальності потреб, на які спрямовуються вказані кошти.

Нормами цивільного законодавства передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачем.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для позивача, яка потребує судового захисту, не є перешкодою в її доступі до правосуддя.

Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

Заявлені позивачкою обставини є недостатніми для задоволення клопотання про зменшення розміру сплати судового збору, оскільки такі обставини, на які посилається позивачка не свідчать про тяжкий матеріальний стан сторони у розумінні Закону України "Про судовий збір".

За вказаних обставин, у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору позивачеві слід відмовити, оскільки у позивача можуть бути інші доходи і зменшення розміру судового збору є право м суду, а не обов`язком.

На підставівикладеного,керуючись ст.129Конституції України, ст.ст.136 ЦПК України,ст.ст. 4,6,8 Закону України "Про судовий збір", суддя,-

П О С Т А Н О В И Л А :

В задоволенні клопотання представника позивача про зменшення розміру судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: