Постанова

від 26.06.2024 по справі 910/7385/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2024 р. Справа№ 910/7385/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,

представників сторін:

від прокуратури: Кузьміна К.Г.,

від ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна»: Шибеко Д.В,

представники інших учасників в судове засідання не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу

першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 (повний текст складено 29.02.2024)

у справі № 910/7385/23 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області

до 1) Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Сіал джет Україна"

про визнання недійсними рішення та договору і стягнення 1 554 290,34 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У травні 2023 року перший заступник керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (у подальшому найменування та організаційно-правова форма змінені на «Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сіал джет Україна» (далі - ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна») та просив:

- визнати недійсним рішення тендерного комітету Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом», оформлене протоколом його засідання від 28.03.2018, про визнання переможцем і акцепт пропозиції ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна»;

- визнати недійсним договір поставки товару №136(3)18УК/53-121-01-18-06215 від 12.04.2018, укладений між ВП «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна»;

- стягнути з ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» на користь ВП «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК Енергоатом» 1 554 290,34 грн, а з ВП «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом» одержані ним за рішенням суду 1 554 290,34 грн стягнути в дохід держави.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначив, що вчинення ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведених ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька атомна електрична станція» торгів, підтверджуються Рішенням АМК №54/42-р/к від 30.11.2020, законність якого підтверджена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі №904/1448/21, та в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують доказування при розгляді даної справи.

Прокурор стверджує, що такі дії ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі. Отже, у діях ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» зазначеного тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору. Таким чином, завідомо суперечлива мета дій ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.

Прокурор вважає, що за таких обставин рішення тендерного комітету ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», оформлене протоколом його засідання від 28.03.2018, є таким, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства з умислу однієї сторони - ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» і підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 та ч. 3 ст. 228 ЦК України. Неправомірна поведінка, що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі та прийняття спірного рішення тендерного комітету, не може мати правомірного наслідку - укладення договору. Відповідно, договір, укладений за підсумками тендера, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, має бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 та ч. 3 ст. 228 ЦК України як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна».

Прокурор також зазначає, що ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна», маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, узяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримало бюджетні кошти в загальному розмірі 1 554 290,34 грн, що свідчить про наявність у нього умислу на укладення спірного договору з метою отримання прибутку. Враховуючи приписи ч. 3 ст. 228 ЦК України та наявність такого умислу лише у Товариства як сторони оспорюваного договору, одержані ним кошти в розмірі 1 554 290,34 грн підлягають поверненню іншій стороні договору - ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька атомна електрична станція», а отримані останнім за рішенням суду кошти мають бути стягнуті в дохід держави.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 в позові відмовлено повністю.

Суд зауважив, що лише сам встановлений Рішенням АМК факт вчинення відповідачами порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі не є підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними як таких, що вчинені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК УКраїни). Не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Для визнання недійсним правочину на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України має бути доведено, що зміст правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Пославшись на п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», суд зазначив, що у такий спосіб держава гарантує розвиток добросовісної конкуренції, забезпечує ефективність правового регулювання сфери публічних закупівель, прозорість процедур. Крім того, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом України «Про захист економічної конкуренції» передбачена відповідальність. Зокрема, за порушення, передбачені п. 1, 2 та 4 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи (ст. 51, ч. 2 ст. 52). Так, за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Рішенням АМК на ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" було накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн. Отже, ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" понесло відповідальність за вчинене ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Суд також зауважив, що положення Закону України «Про захист економічної конкуренції» є спеціальними у випадку порушення його норм, зокрема, шляхом узгодженої поведінки на торгах. Цей закон також визначає можливість заявлення вимог про стягнення шкоди, завданої таким порушенням. Тому прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання спірного Договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Крім того, суд врахував, що умови оспорюваного договору були виконані його сторонами у повному обсязі, зокрема, відповідач-1 перерахував відповідачу-2 грошові кошти у сумі 1 554 290,34 та прийняв від відповідача-2 товар, поставка якого є предметом договору. При цьому в матеріалах справи відсутні докази невідповідності кількості, вартості або якості поставленого відповідачем-2 товару, розміру завданих замовнику збитків, наявності інших порушень під час виконання умов договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України відсутні, а рівно відсутні підстави для застосування наслідків недійсного правочину, і тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, перший заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі заявник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №910/7385/23 та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. Покласти на ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» обов`язок нести всі витрати, пов`язані з розглядом вказаної справи в суді.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального (ч. 3 ст. 42 Конституції України, ст. 1, 3, 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), ст. 3, 13, 203, 215, 228 ЦК України) і процесуального права (ст. 13, 73, 76-79, 86, 236 ГПК України); висновки суду, покладені в основу його рішення, не відповідають фактичним обставинам справи.

На думку апелянта, спірний договір підлягає визнанню недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України як такий, що суперечить цьому Закону та інтересам держави і суспільства, оскільки не було дотримано принципу добросовісної конкуренції серед учасників, а переможця торгів було визначено не в результаті конкурентного відбору.

Натомість зловмисна домовленість ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» з іншим учасником - ТОВ «Гаскет ЛТД» шляхом надання пропозицій з різницею лише в 15 грн без подальшої їх зміни упродовж аукціону з метою у незаконний спосіб отримати перемогу в торгах та отримати державне замовлення не сприяє такому ефективному функціонуванню економічної системи в Україні та прямо суперечить відповідним державним інтересам.

Тому, встановивши зловмисну домовленість ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна» і ТОВ «Гаскет ЛТД» внаслідок заміни конкуренції на координацію в оспорюваних торгах, з метою отримання у незаконний спосіб права на укладення договору про закупівлю, суд першої інстанції передчасно обмежився лише фактом належного його виконання. Суд поспішно (оцінюючи лише належне виконання оспорюваного договору) став на сторону ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна», нівелюючи при цьому інтереси держави у забезпеченні її авторитету як ефективного регулятора суспільних відносин, обов`язковості встановлених нею правил поведінки (норм законодавства) та взагалі ефективного функціонування економічної системи через конкуренцію стимулювання підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково - технічного прогресу.

Позов прокурора з посиланням на ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203, ч. З ст. 228 ЦК України обґрунтований тим, що порушення ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» законодавства про захист економічної конкуренції не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі. І відмова в задоволенні позову з підстав лише належного виконання правочину таким інтересам не відповідає.

Скаржник зазначає, що ЦК України не пов`язує недійсність правочину як приватно-правову категорію з обставинами невиконання чи неналежного виконання господарського договору.

У цій справі прокурор просив визнати недійсними правочини у зв`язку з їх невідповідністю інтересам держави та суспільства, а не з підстав, зазначених в оскаржуваних рішеннях, зокрема не через невідповідність поставленого товару кількості, вартості або якості.

Натомість висновки суду не є ані підставою позову, ані фактичними обставинами, якими прокурор такі підстави позову обґрунтовує, а також не впливають на юридичну оцінку питань, пов`язаних із предметом спору.

Оцінка дійсності правочину у такому контексті може призвести до ігнорування будь-яких приписів законодавства взагалі, аргументуючи та виправдовуючи їх порушення універсальним доводом «головне щоб правочин був виконаний та у замовника були відсутні будь-які претензії».

Застосування особливих наслідків недійсності - це фактично повернення в первісний майновий стан однієї із сторін недійсного правочину, яка не мала умислу вчинити правочин, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та стягнення за рішенням суду в дохід держави з іншої сторони, яка мала умисел вчинити правочин, визнаний судом недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, одержаного нею за правочином або належного їй на відшкодування виконаного.

Необхідність захисту публічних інтересів держави і суспільства, особливі правові наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 3 ст. 228 ЦК України, в умовах боротьби з корупційними явищами в державі є доцільними та обґрунтованими задля забезпечення виконання державою своїх завдань перед суспільством та людиною. Це сприяє більш ефективному захисту цивільних прав та інтересів учасників цивільних правовідносин та захисту інтересів держави і суспільства цивільно-правовими заходами.

Апелянт зазначає, що встановивши та фактично погодившись із доводами прокурора (про те, що ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» порушило законодавство про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» тендера; уникнуло установлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень; протиправно усунуло конкуренцію під час проведення публічної закупівлі; у незаконний спосіб одержало право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах), суд мав би визнати, що така поведінка суб`єкта господарювання не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.

Натомість, встановивши наведені обставини, суд дійшов неправильного висновку про те, що прокурор не довів існування підстав, передбачених ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, для визнання правочинів недійсними, що, на думку суду, виключає можливість застосування наслідків, передбачень ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Позиції учасників справи.

ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів прокурора заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

Товариство зазначає про відсутність підстав вважати, що оспорюваний правочин не відповідає інтересам держави і суспільства, вчинений на шкоду інтересам держави як власника майна, відповідно відсутні підстави для визнання цього правочину недійсним.

АТ «НАЕК «Енергоатом» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає про відсутність порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами тендеру. Так, відсутність в діях замовника порушень норм Закону України «Про публічні закупівлі» та порушення самої процедури відкритих торгів виключає вину останнього чи його причетність до антиконкурентних узгоджених дій.

На момент вчинення одностороннього правочину ВП «ЗАЕС», який полягає в прийнятті рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі, ВП «ЗАЕС» не порушив жодного з обмежень, передбачених ст. 203 ЦК України. Зазначені обставини виключають наявність підстав для визнання рішення тендерного комітету ВП «ЗАЕС», оформленого протоколом його засідання від 24.03.2017, про визнання переможцем і акцепт пропозиції ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна» недійсним.

АТ «НАЕК «Енергоатом» вважає, що обраний представником позивача спосіб захисту у вигляді визнання рішення тендерного комітету та спірного договору недійсними не передбачений Законом України «Про публічні закупівлі», Законом України «Про захист економічної конкуренції» та є неефективним для захисту прав та інтересів держави.

На думку АТ «НАЕК «Енергоатом», сам факт стягнення коштів з ВП «ЗАЕС» (відповідач-1) за порушення, вчинені іншим суб`єктом господарювання, є неправомірним та неефективним за вищенаведених обставин. Обраний прокурором спосіб захисту прав держави фактично призведе до завдання збитків самій державі в особі державного підприємства (ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом»). АТ «НАЕК «Енергоатом» зауважує, що ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» не є бюджетною організацією та не використовує бюджетні кошти.

АТ «НАЕК «Енергоатом» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7385/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 до надходження матеріалів справи №910/7385/23.

01.04.2024 матеріали справи №910/7385/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 апеляційну скаргу першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №910/7385/23 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №910/7385/23. Розгляд справи призначено на 06.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 заяву представника АТ «НАЕК «Енергоатом» Балацького Я.А. про участь у судовому засіданні, призначеному на 06.05.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Судове засідання 06.05.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 призначено судове засідання на 29.05.2024.

У судовому засіданні 29.05.2024 оголошувалась перерва до 26.06.2024 на підставі ст. 216 ГПК України.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

19.02.2018 в електронній системі закупівель Відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом» (замовник) було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2018-02-19-000856-c «Ущільнювальні вироби ДК 021:201519510000-4-Гумові вироби» (доступне за покликанням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-02-19-000856-c).

Згідно з п. 6.1 тендерної документації (далі - ТД) очікувана вартість предмета закупівлі - 1 295 256,95 грн, за вирахуванням ПДВ.

Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подали два суб`єкти господарювання - ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна» та Товариств з обмеженою відповідальністю «Гаскет ЛТД» (далі - ТОВ «Гаскет ЛТД»).

Тендерна пропозиція ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна» становила 1 295 241,95 грн, а ТОВ «Гаскет ЛТД» - 1 295 256,95 грн. Упродовж аукціону розмір пропозицій учасників не змінювався.

Ураховуючи, що найбільш економічно вигідною виявилася тендерна пропозиція ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна», електронною системою закупівель вона розкрита першою, що підтверджується формою протоколу розкриття тендерних пропозицій.

У спірних правовідносинах єдиним критерієм оцінки наданих пропозицій замовник зазначив ціну (без урахування ПДВ). Також для визначення учасника переможцем торгів, окрім найменшої оцінки, його пропозиція не повинна бути відхилена на підставі вимог Закону (розділ 5 ТД).

На сайті «Prozorro» на сторінці процедури закупівлі UA-2018-02-19-000856-с, у розділі «Протокол розкриття» як рішення про визначення переможця 28.03.2018 опубліковано протокол розгляду Тендерних пропозицій на закупівлю товару код ДК 021:2015 19510000-4 Гумові вироби (Ущільнювальні вироби).

У зазначеному документі вказано про відповідність кваліфікаційним та технічним критеріям пропозиції ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна». У п. 8 цього ж протоколу не наведено підстав для її відхилення. Отже, цей протокол від 28.03.2018 є рішенням, яким в силу приписів ч. 6 ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» та розділу 5 ТД визнано переможцем закупівлі UA-2018-02-19-000856-с ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна».

28.03.2018 електронною системою закупівель було сформовано повідомлення про намір укласти з ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна» договір.

12.04.2018 за результатами проведених торгів ПП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» та ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна» уклали договір поставки товару №136(3)18УК/53-121-01-18-06215 «Ущільнювальні вироби ДК 021:201519510000-4-Гумові вироби» (далі - договір).

Згідно з п. 3.1 загальна сума договору визначена у розмірі 1 554 290,34 грн, з яких 1 295 241,95 грн - ціна товару та 259 047,39 грн - ПДВ.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю від 29.09.2018 відповідачі взяті на себе зобов`язання виконали. Згідно з листом ДП «НАЕК "Енергоатом" від 23.02.2023 №01-0198595 загальна сума виконаних зобов`язань за договором складає 1 554 290,34 грн з ПДВ.

У подальшому рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМК) від 30.11.2020 у справі №54/42-р/к визнано, що ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» (ЄДРПОУ 31540042) та ТОВ «Гаскет ЛТД» (ЄДРПОУ 40458032) вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів із закупівлі товарів «ущільнювальні вироби ДК 021:201519510000-4-Гумові вироби» проведених ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» за допомогою електронних закупівель «Prozorro» (оголошення UA-2018-02-19-000856-c).

Відповідно до п. 4 цього рішення АМК антиконкурентні узгоджені дії під час підготовки та участі у вказаних торгах підтверджуються таким:

- спільне використання IP-адреси та синхронність дій у часі (п. 4.1 рішення);

- синхронність дій учасників (п. 4.2 рішення);

- зв`язок через окремих фізичних осіб (п. 4.3 рішення);

- наявність сталих господарських відносин між учасниками (п. 4.4 рішення);

- подання ТОВ «Гаскет ЛТД» неповного пакету документів у складі тендерних пропозицій, що свідчить про те, що ТОВ «Гаскет ЛТД» не мало наміру отримати перемогу на торгах та виступало як технічний гравець.

За наведених підстав Адміністративна колегія Південно-східного міжобласного територіального відділення АМК у рішенні від 30.11.2020 у справі №54/42-р/к дійшла висновку, що ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» та ТОВ «Гаскет ЛТД» під час підготовки документації та участі у вказаних торгах, які проводило ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК "Енергоатом» за допомогою електронних закупівель «Prozorro», ідентифікатор закупівель в системі UA-2018-02-19-000856-е, діяли не самостійно, а узгоджували свої дії, не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі в конкурентних процедурах закупівель.

Узгодивши свої поведінку та пропозиції конкурсних торгів, вказані суб`єкти господарювання усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведених замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, тобто вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».

У результаті такої узгодженої поведінки ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" та ТОВ «Гаскет ЛТД» під час участі в торгах не дотримались принципів здійснення закупівель, передбачених ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії й ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі №904/1448/21, відмовлено в позові ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 30.11.2020 № 54/42-р/к.

Оцінивши вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, зокрема, встановлені факти використання ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" та ТОВ "Гаскет ЛТД" IP-адреси, незниження учасниками своєї початкової цінової пропозиції, існування між учасниками закупівлі синхронності дій, зв`язок через окремих фізичних осіб, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення.

Суд під час розгляду справи №904/1448/21 встановив, що Південно-східне міжобласне територіальне відділення АМК в оспорюваному рішенні після проведення аналізу всіх наявних документів довело обставини, які підтверджують узгодженість поведінки ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" та ТОВ "Гаскет ЛТД", яка не відповідає меті та змісту змагальності, для забезпечення дотримання якої чинним законодавством і встановлено особливу процедуру проведення торгів. При цьому суд зазначив, що наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності та встановлені у рішенні Південно-східного міжрегіонального територіального відділення АМК обставини свідчать про узгодження поведінки учасників конкурсних торгів, що спростовує посилання позивача на простий збіг дій учасників конкурсних торгів.

Урахувавши відсутність порушень чинного законодавства з боку Південно-східного міжобласного територіального відділення АМК під час ухвалення рішення від 30.11.2020 у справі № 54/42-р/к, суди дійшли висновку, що Південно-східне міжобласне територіальне відділення АМК надало належну оцінку обставинам справи та прийняло законне й обґрунтоване рішення про встановлення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та про притягнення позивача як порушника до визначеної законом відповідальності.

За таких обставин прокуратура звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, що розглядається, та просить визнати недійсними рішення тендерного комітету ВП «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом», оформленого протоколом від 28.03.2018, про визнання переможцем і акцепт пропозиції ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна», визнати недійсним договір поставки товару від 12.04.2018 №136(3)18УК/53-121-01-18-06215, укладений між ВП «Запорізька атомна електростанція» ДП НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна», та застосувати наслідки недійсності правочину.

Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області у своїх письмових поясненнях зазначає, що вжиття заходів, визначених Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Законом України «Про публічні закупівлі», в частині складання вимог / висновків про зобов`язання усунення порушень, притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, звернення до суду тощо органами Держаудитслужби можливе лише за результатами проведених контрольних заходів.

ВП «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом» надав відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує та вважає, що у прокурора відсутні повноваження для звернення з позовною заявою до суду.

ВП «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом» зазначає, що на момент розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» не мало жодних законних підстав для відмови цьому учаснику в участі у процедурі закупівлі чи відхилення тендерної пропозиції останнього, що свідчить про відсутність в діях замовника порушень норм Закону України «Про публічні закупівлі» та порушень самої процедури відкритих торгів, а це виключає вину ВП «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом» чи його причетність до антиконкурентних узгоджених дій. Рішення АМК від 30.11.2020 щодо учасників процедури закупівлі не могло вплинути на дії тендерного комітету замовника щодо визначення переможця закупівлі та на результати закупівлі в минулому, вказане рішення зворотної дії в часі не має.

На момент вчинення спірного одностороннього правочину та прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі ВП «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом» не порушив жодного з обмежень, передбачених ст. 203 ЦК України, що виключає наявність підстав для визнання недійсним рішення тендерного комітету, оформленого протоколом його засідання від 28.03.2018.

Крім того, такий спосіб захисту як визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору, укладеного за результатами публічної закупівлі, не передбачений Законом України «Про публічні закупівлі», Законом України «Про захист економічної конкуренції» та є неефективним способом захисту прав та інтересів держави. Крім того, стягнення з нього коштів за порушення, вчинені іншим суб`єктом господарювання, є неправомірним та неефективним способом захисту прав держави та фактично призведе до завдання збитків самій державі в особі цього підприємства.

Також ВП «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом» заявив клопотання про застосування наслідків спливу строків позовної давності у спірних правовідносинах, оскільки як позивач, так і прокурор станом на 05.10.2018, яке є датою розпорядження Адміністративної колегії Запорізького відділення №58/41-р "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", були зобов`язані знати (та фактично знали) про порушення законодавства у сфері закупівель у спірній процедурі, рішення тендерного комітету у процедурі закупівлі приймалось 28.03.2018, а договір укладено 12.04.2018, тобто п`ять років тому, що перевищує строк позовної давності на звернення з даним позовом до суду.

ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечило та зазначило, що тендерна пропозиція ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» була нижчою за очікувану вартість предмета закупівлі згідно з Тендерною документацією; умови договору були належно виконані сторонами у повному обсязі, ВП «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом» перерахував Товариству грошові кошти та прийняв від Товариства товар; прокурор не навів обставин щодо невідповідності кількості, вартості або якості поставленого товару, розміру збитків, чи інших порушень, які могли би вплинути на виконання умов договору; прокурор не визначив наявність інших потенційних учасників закупівлі, які могли би задовольнити потреби ВП «Запорізька атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом» за менші кошти; прокурор не визначив наявність на ринку на той час більш вигідних для замовника цінових пропозицій; прокурор не довів, що товар за договором був поставлений із завищенням цін, що аналогічні товари могли бути поставлені з використанням менших ресурсів, не вказано протиправні наслідки укладення та виконання договору.

ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» вважає, що прокурор не довів, що Товариство під час вчинення договору діяло з метою, відмінною від мети, передбаченої ст. 42 ГПК України. Також Товариство зазначило, що за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Рішенням АМК на нього було накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст. 215, 216 ЦК України, ст. 207, 208 ГК України.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-5 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 208 ГК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Частиною 3 ст. 5 ГК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

У постанові від 20.03.2019 у справі №922/1391/18 Верховний Суд зазначив, що «здійснивши правовий аналіз ч. 3 ст. 228 ЦК України можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін.

Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків».

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм ч. 3 ст. 228 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі №911/1023/17, від 17.04.2018 у справі №910/1424/16, від 31.05.2018 у справі №911/639/17, від 09.07.2019 у справі №911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 15.12.2021 у справі №910/6271/17, від 13.01.2022 у справі №908/3736/15.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

За визначенням ст. 1 наведеного Закону економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закон України "Про захист економічної конкуренції" суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Згідно з ст. 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, зокрема, що за порушення, передбачені п. 1, 2 та 4 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників. Згідно з ч. 5 наведеної статті, замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.

Статтею 42 ГК України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Звертаючись з позовом у цій справі, прокурор послався на ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України та ч. 1 ст. 208 ГК України.

Зокрема, за твердженням прокурора, рішення тендерного комітету ВП «Запорізька АЕС «ДП «НАЕК «Енергоатом», оформлене протоколом від 28.03.2018, та договір поставки товару від 12.04.2018 (далі разом - оспорювані правочини) завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Доказом того, що оспорювані рішення тендерного комітету та договір поставки є такими, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства з умислу однієї сторони - ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна", на думку прокурора, є рішення АМК №54/42-р/к від 30.11.2020, яким визнано, що ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» та ТОВ «Гаскет ЛТД» своїми діями вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю UA-2018-02-19-000856-c, проведених ВП «Запорізька АЕС «ДП «НАЕК «Енергоатом».

Законність Рішення АМК № 54/42-р/к від 30.11.2020 встановлена та підтверджена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі № 904/1448/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини вчинення ТОВ «ВКП «Віал джет Україна» та ТОВ «Гаскет ЛТД» порушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю UA-2018-02-19-000856-c, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, та не потребують доказування при розгляді даної справи.

Водночас лише сам факт вчинення вказаними товариствами порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений Рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними як таких, що вчинені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Для визнання недійсним правочину на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України має бути доведено, що зміст правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 40 цього Закону) в разі, якщо суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.

У вказаний спосіб держава гарантує розвиток добросовісної конкуренції, забезпечує ефективність правового регулювання сфери публічних закупівель, прозорість процедур. При цьому позбавлення суб`єкта господарювання права протягом трьох років брати участь у процедурах закупівель є тим запобіжчиком, за допомогою якого держава усуває недобросовісність суб`єктів господарювання від можливості мати доступ до публічних коштів.

Крім того, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом України "Про захист економічної конкуренції" передбачена відповідальність. Зокрема, за порушення, п. 1, 2 та 4 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи (ст. 51, ч. 2 ст. 52).

Суд встановив, що за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Рішенням АМК на ТОВ "ВКП "Сіал джет Україна" було накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн. Отже, Товариство понесло відповідальність за вчинене ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими п. 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 ст. 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальними у випадку порушення його норм, зокрема, шляхом узгодженої поведінки на торгах. Цей закон також визначає можливість заявлення вимог про стягнення шкоди, завданої таким порушенням.

Отже, прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання спірного договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Поряд з тим, у відкритих торгах UA-2018-02-19-000856-c брали участь лише два суб`єкта господарювання - ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» та ТОВ «Гаскет ЛТД», тендерні пропозиції яких відповідно становили 1 295 241,95 грн та 1 295 256,95 грн. При цьому тендерна пропозиція ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» (1 295 241,95 грн) була нижчою за очікувану замовником вартість предмета закупівлі (1 295 256,95 грн) і матеріали справи не містять відомостей про наявність інших потенційних учасників спірної закупівлі, які б могли задовольнити потреби замовника (відповідача-1) за менші кошти.

Прокурор не надав доказів наявності на ринку на час проведення спірної закупівлі більш вигідних для замовника (відповідача-1) цінових пропозицій.

Прокурор також не надав доказів того, що товар за Договором, укладеним за результатами спірних відкритих торгів, було поставлено із завищенням цін, що аналогічні товари могли бути поставлені з використанням менших ресурсів.

Сторони оспорюваного договору виконали його умови у повному обсязі, зокрема, ВП «Запорізька АЕС «ДП «НАЕК «Енергоатом» перерахував ТОВ «ВКП «Сіал джет Україна» грошові кошти у сумі 1 554 290,34 грн та прийняв від Товариства товар, поставка якого є предметом договору, без зауважень щодо кількості, якості тощо.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України та підстав для застосування наслідків недійсного правочину.

Під час вирішення спору у цій справі колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.03.2024 у cправі №904/192/22.

Зокрема, у вказаній постанові об`єднана палата погодилась з висновком судів попередніх інстанцій в тій частині, що застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину на користь позивача (Міністерства) при застосуванні запропонованої прокурором процесуальної конструкції, коли грошові кошти стягуються з відповідача-2 на користь відповідача-1, є помилковим, оскільки не відповідає положенням ГПК України, позаяк для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені кошти повинні повертатися (стягуватися) саме на користь держави.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Дійсно, двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в п. 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).

Відповідно до ст. 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову.

Однак згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах №570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі №910/7122/17).

У контексті заявлених прокурором позовних вимог про стягнення грошових коштів на користь Підприємства (відповідача-1) колегія суддів звернула також увагу на викладені в п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19 висновки про те, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо ж повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати інший ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог (схожий за змістом висновок викладено в п. 8.49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21).

Об`єднана палата наголосила, що чинним законодавством, а саме абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не допускається звернення прокурора в інтересах держави в особі уповноваженого державного органу, який не є стороною оспорюваного правочину (заінтересована особа), з позовом про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) шляхом стягнення грошових коштів на користь підприємства як сторони правочину, яке (підприємство) не є суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, але прокурором визначено одним із відповідачів у справі, оскільки в такому випадку прокурор фактично звертається до суду не в інтересах держави, а в інтересах суб`єкта господарювання поза відносинами представництва, що не відповідає висновку про заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, викладеному в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 23.11.2021 у справі №359/3337/16-ц, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

При цьому задоволення позовної вимоги про визнання недійсним правочину не є ефективним способом захисту, здатним призвести до реального відновлення порушених прав та інтересів держави без додаткового звернення до суду з новим позовом (позовами).

Враховуючи зазначені вище висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.03.2024 у cправі №904/192/22, колегія суддів вважає, що за таких підстав повернення спірної суми коштів ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (відповідачу-1) не відновлює права держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (визначеного прокуратурою позивача), а в межах заявлених позовних вимог не вбачається можливості застосування судом іншого ефективного способу захисту порушених прав держави.

У зв`язку з обранням прокурором загалом неефективного способу захисту інтересів держави, який не призведе до поновлення її порушених прав, що є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову прокурора.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №910/7385/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі №910/7385/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/7385/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 2.07.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак