Рішення

від 20.06.2024 по справі 902/1452/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2024 р.Cправа № 902/1452/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Газтек", 04116, місто Київ, вулиця Маршала Рибалка, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи 31815603

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", 21012, Вінницька область, місто Вінниця, провулок Костя Широцького, будинок 24, ідентифікаційний код юридичної особи 03338649

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", 01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 26, офіс 505, ідентифікаційний код юридичної особи 00153117

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Транзит-Інвест" (04212, місто Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 21, ідентифікаційний код юридичної особи 35488715)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, місто Київ, вулиця Бориса Грінченка, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 41037901)

про визнання недійсними рішень

за участю представників:

від позивача адвокат Беркута Н.М., згідно ордеру

від відповідача адвокат Гранцерт М.О., згідно довіреності

від АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" адвокат Краснов І.В., згідно ордеру

від ТОВ "Транзит-Інвест" не з`явився

від АРМА Гаврищук Е.В., у порядку самопредставництва

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області 27.11.2023 року надійшла позовна заява (вх. № 1481/23 від 27.11.2023) Приватного акціонерного товариства "Газтек" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про визнання недійсними рішень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 04.12.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі 902/1452/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 09 січня 2024 року об 11:00 год.

14.12.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 13.12.2023 (вх. № 01-34/11991/23 від 14.12.2023) про звернення Господарського суду Вінницької області до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення.

22.12.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 22.12.2023 (вх. № 01-34/12318/23 від 22.12.2023) у якому останній проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити.

01.01.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № б/н від 29.12.2023 (вх. № 01-34/4/24 від 01.01.2024).

01.01.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 29.12.2023 (вх. № 01-34/6/24 від 01.01.2024) про залучення Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

03.01.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 03.01.2024 (вх. № 01-34/86/24 від 03.01.2024) про продовження строку на подання заперечень на відповідь на відзив.

05.01.2024 до суду від представника Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшла заява № б/н від 05.01.2024 (вх. №01-34/146/24 від 05.01.2024) про залучення Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

08.01.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив № б/н від 08.01.2024 (вх. № 01-34/216/24 від 08.01.2024).

Ухвалою від 09.01.2024 судом залучено до участі у справі № 902/1452/23 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", відкладено підготовче засідання у справі № 902/1452/23 на 25.01.2024 року о 14:00 год.

11.01.2024 до суду від третьої особи - АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" надійшли заперечення щодо заявленого позивачем клопотання про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення № б/н від 11.01.2024 (вх. № 01-34/367/24) у яких останнє просило відмовити у вказаного клопотання з підстав зазначених у запереченнях.

11.01.2024 до суду від третьої особи - АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" надійшли пояснення щодо заявлених позовних вимог № б/н від 11.01.2024 (вх. № 01-34/369/24) у яких останнє просило відмовити у позові з підстав зазначених у поясненнях.

У судовому засіданні 25.01.2024 року судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошення перерви в судовому засіданні до 20.02.24 на 15:00, яку занесено до протоколу судового засідання.

05.02.2024 до суду від представника Приватного акціонерного товариства "Газтек" надійшла заява № б/н від 04.02.2024 (вх. №01-34/1246/24 від 05.02.2024) про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзит-Інвест" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

14.02.2024 до суду від позивача надійшли пояснення по справі № б/н від 14.02.2024 (вх. № 01-34/1634/24).

Ухвалою суду від 20.02.2024 судом задоволено клопотання представника ПрАТ "Газтек" про залучення до участі у справі № 902/1452/23 третьої особи, залучено до участі у справі № 902/1452/23 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Транзит-Інвест", залучено до участі у справі № 902/1452/23 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та відкладено підготовче засідання у справі № 902/1452/23 до 12:00 12.03.2024.

06.03.2024 до суду від представника позивача надійшли пояснення № б/н від 05.03.2024 (вх. № 01-34/2419/24).

06.03.2024 до суду від представника ТОВ "Транзит-Інвест" надійшли пояснення № б/н від 06.03.2024 (вх. № 01-34/2471/24) щодо позову та щодо клопотання про звернення до ЄС про винесення попереднього рішення, у яких товариство просить позов задовольнити у повному обсязі, а також задовольнити клопотання про звернення Господарського суду Вінницької області до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення.

12.03.2024 до суду від представника АРМА надійшли пояснення № б/н від 11.03.2024 (вх. № 01-34/2668/24 та вх. № 01-34/2672/24) щодо заявлених позовних вимог, у яких агентство просить поновити строк для подання письмових пояснень, долучити їх до матеріалів справи, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

12.03.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання № б/н від 11.03.2024 (вх. № 01-34/2671/24) про зупинення провадження у справі № 902/1452/23 до набрання рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/17043/23 законної сили.

За наслідком судового засідання 12.03.2024 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі №902/1452/23 до 14:00 год. 28.03.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

22.03.2024 до суду від представника АРМА надійшли пояснення № б/н від 22.03.2024 (вх. № 01-34/3159/24) щодо клопотання про зупинення провадження у справі, у яких агентство просить вказане клопотання задовольнити, зупинити провадження у справі № 902/1452/23 до набрання рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/17043/23 законної сили.

26.03.2024 до суду від представника позивача надійшли заперечення № б/н від 25.03.2024 (вх. № 01-34/3242/24) щодо клопотання про зупинення провадження у справі № 902/1452/23 до набрання рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/17043/23 законної сили.

26.03.2024 до суду від представника АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" надійшли додаткові пояснення у справі № б/н від 26.03.2024 (вх. № 01-34/3261/24).

26.03.2024 до суду від представника АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" надійшли додаткові пояснення у справі № б/н від 26.03.2024 (вх. № 01-34/3266/24) із викладенням правової позиції щодо клопотання про зупинення провадження у справі № 902/1452/23 до набрання рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/17043/23 законної сили.

27.03.2024 до суду від представника АРМА надійшли заперечення № б/н від 26.03.2024 (вх. № 01-34/33021/24) щодо клопотання про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення.

Ухвалою від 28.03.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання представника АТ "ОГС "Вінницягаз" про зупинення провадження у справі № 902/1452/23 до набрання рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/17043/23 законної сили та у задоволенні клопотання представника ПрАТ "Газтек" про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення та про зупинення провадження у справі № 902/1452/23 до отримання відповідей суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини.

Ухвалою від 28.03.2024 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/1452/23 та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 02.05.2024 о 10:00.

09.04.2024 до суду від представника Приватного акціонерного товариства "Газтек" надійшло клопотання № б/н від 09.04.2024 (вх. № 01-34/3795/24 від 09.04.2024) у якому останній просить долучити до матеріалів справи науковий висновок від 30.03.2024, підготовлений кандидатом юридичних наук, членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Юрієм Вікторовичем і врахувати його як письмові пояснення сторони.

02.05.2024 до суду від представника Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" надійшли заперечення на клопотання про долучення до матеріалів справи наукового висновку № б/н від 01.05.2024 (вх. № 01-34/4595/24) у яких представник відповідача заперечив щодо залучення наукового висновку з підстав зазначених у клопотанні, просив не приймати до розгляду та не враховувати при прийнятті рішення по справі науковий висновок від 30.03.2024, що підготовлений кандидатом юридичних наук, членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Юрієм Вікторовичем.

У судовому засіданні 02.05.2024 представник позивача підтримала клопотання № б/н від 09.04.2024 (вх. № 01-34/3795/24 від 09.04.2024) про долучення до матеріалів справи № 902/1452/23 наукового висновку в якості пояснень позивача, просила його задовольнити.

Представник відповідача зазначив про подання до суду заперечення на клопотання про долучення до матеріалів справи наукового висновку № б/н від 01.05.2024 (вх. № 01-34/4595/24) у яких представник відповідача заперечив щодо залучення наукового висновку з підстав зазначених у клопотанні, просив не приймати до розгляду та не враховувати при прийнятті рішення по справі вказаний науковий висновок.

Судом з`ясовано в учасників справи щодо необхідності надання додаткового часу для висловлення позиції щодо оголошеного клопотання представника позивача від 09.04.2024. Представник АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для викладення письмової позиції щодо клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи № 902/1452/23 наукового висновку в якості пояснень позивача.

За наслідком судового засідання 02.05.2024 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представника АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи №902/1452/23 по суті до 12:00 год. 14.05.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

02.05.2024 до суду від представника Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшли заперечення на клопотання про долучення до матеріалів справи наукового висновку в якості пояснень № б/н від 02.05.2024 (вх. № 01-34/4635/24) у яких представник третьої особи заперечив щодо залучення наукового висновку з підстав зазначених у клопотанні, просив не приймати до розгляду та не враховувати при прийнятті рішення по справі науковий висновок від 30.03.2024, що підготовлений кандидатом юридичних наук, членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Юрієм Вікторовичем.

13.05.2024 до суду від АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" надійшли додаткові пояснення у справі № б/н від 13.05.2024 (вх. № 01-34/4942/24 від 13.05.2024).

13.05.2024 до суду від представника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшло клопотання № б\н від 13.05.2024 (вх. № 01-34/4965/24 від 13.05.2024) про відкладення розгляду справи.

13.05.2024 до суду від представника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшли заперечення на клопотання про долучення наукового висновку до матеріалів справи № 902/1452/23 № б\н від 13.05.2024 (вх. № 01-34/4986/24 від 13.05.2024) у яких представник третьої особи заперечив щодо залучення наукового висновку з підстав зазначених у заяві, просив відмовити у задоволенні клопотання ПрАТ "Газтек" про долучення наукового висновку до матеріалів справи № 902/1452/23, не приймати до розгляду і не враховувати при прийнятті рішення у справі № 902/1452/23 науковий висновок від 30.03.2024, що підготовлений кандидатом юридичних наук, членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Юрієм Вікторовичем.

14.05.2024 до суду від представника Приватного акціонерного товариства "Газтек" надійшли додаткові пояснення у справі № б/н від 13.05.2024 (вх. № 01-34/4988/24 від 14.05.2024).

14.05.2024 до суду від представника Приватного акціонерного товариства "Газтек" надійшли додаткові пояснення про долучення до матеріалів справи наукового висновку та врахування його як пояснень позивача № б/н від 13.05.2024 (вх. № 01-34/4889/24 від 14.05.2024) у якому представник позивача заперечив щодо поданих представниками АТ "ОГС "Вінницягаз" та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" заперечень на клопотання про долучення наукового висновку до матеріалів справи.

14.05.2024 до суду від представника Приватного акціонерного товариства "Газтек" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № б/н від 13.05.2024 (вх. № 01-34/4990/24 від 14.05.2024) у якому представник позивача просить повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні та зупинити провадження у справі № 902/1452/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/19614/23.

У судовому засіданні 14.05.2024 судом оголошено про надходження до суду клопотання третьої особи - АРМА про відкладення розгляду справи та клопотання позивача про зупинення провадження у справі та з`ясовано в учасників справи щодо необхідності надання додаткового часу для висловлення позиції щодо вказаного клопотання представника позивача від 14.05.2024.

За наслідком судового засідання 14.05.2024 з метою забезпечення рівності та змагальності сторін, суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представника третьої особи АРМА та про відкладення судового засідання з розгляду справи №902/1452/23 по суті до 30.05.2024 о 12:00, яку занесено до протоколу судового засідання.

20.05.2024 до суду від представника Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшли заперечення на клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та про зупинення провадження у справі № 902/1452/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/19614/23 № б/н від 20.05.2024 (вх. № 01-34/5238/24 від 20.05.2024) у яких представник третьої особи заперечив щодо заявленого позивачем клопотання з підстав зазначених у запереченнях, у задоволенні клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та про зупинення провадження у справі просив відмовити.

30.05.2024 до суду від представника Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" надійшли заперечення на клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та про зупинення провадження у справі № б/н від 30.05.2024 (вх. № 01-34/5654/24) у яких представник відповідача заперечив щодо заявленого позивачем клопотання з підстав зазначених у запереченнях, у задоволенні клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та про зупинення провадження у справі просив відмовити.

У судовому засіданні 30.05.2024 суд оголосив документи, які надійшли на адресу суду та з`ясував позицію учасників справи щодо клопотання позивача про долучення до матеріалів справи наукового висновку.

Представник позивача підтримала клопотання № б/н від 09.04.2024 (вх. № 01-34/3795/24 від 09.04.2024) про долучення до матеріалів справи № 902/1452/23 наукового висновку в якості пояснень позивача, просила його задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" заперечили щодо задоволення клопотання про долучення до матеріалів справи № 902/1452/23 наукового висновку в якості пояснень позивача.

Представник АРМА підтримав позицію представника відповідача та представника третьої особи "Чорноморнафтогаз", просив відмовити у задоволенні клопотання представника позивача.

Також у судовому засіданні 30.05.2024 суд з`ясував позицію учасників справи щодо клопотання позивача про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та про зупинення провадження у справі № 902/1452/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/19614/23.

Представник позивача підтримала подане до суду клопотання № б/н від 13.05.2024 (вх. № 01-34/4990/24 від 14.05.2024) про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та про зупинення провадження у справі № 902/1452/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/19614/23.

Представник відповідача та представники третіх осіб АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", АРМА заперечили щодо задоволення клопотання позивача про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та про зупинення провадження у справі.

Представник позивача клопотав про оголошення перерви для надання додаткових пояснень щодо клопотання про зупинення провадження у справі.

За наслідком судового засідання 30.05.2024 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи №902/1452/23 по суті до 15:00 год. 06.06.2024 та повідомив, що вирішення клопотань позивача відбудеться після оголошеної перерви в судовому засіданні, яку занесено до протоколу судового засідання.

05.06.2024 до суду від представника АРМА надійшло клопотання № б/н від 05.06.2024 (вх. № 01-34/5892/24 від 05.06.2024) про долучення доказів на виконання вимог суду.

05.06.2024 до суду від представника Приватного акціонерного товариства "Газтек" надійшла заява № б/н від 05.06.2024 (вх. № 01-34/5893/24 від 05.06.2024) із поясненнями щодо повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та зупинення провадження у справі та доказами на підтвердження заявленого клопотання.

Ухвалою від 06.06.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Газтек" № б/н від 09.04.2024 (вх. № 01-34/3795/24 від 09.04.2024) про долучення до матеріалів справи № 902/1452/23 наукового висновку в якості пояснень позивача, а також у задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Газтек" № б/н від 13.05.2024 (вх. № 01-34/4990/24 від 14.05.2024) про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та про зупинення провадження у справі № 902/1452/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/19614/23.

За наслідком судового засідання 06.06.2024 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи №902/1452/23 по суті до 15:00 год. 20.06.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену судом дату у судове засідання з`явились представник позивача, представник відповідача та представники третіх осіб - АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та АРМА. Третя особа ТОВ "Транзит-Інвест" правом участі уповноваженого представника у судове засідання не скористалася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена завчасно та належним чином ухвалою суду від 11.06.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (ухвали від 11.06.2024) до електронного кабінету відповідача у системі ЄСІТС.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України учасників справи було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а третя особа у свою чергу не скористалася наданим їй правом участі у розгляді справи і її неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника ТОВ "Транзит-Інвест" за наявними матеріалами.

Представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представники відповідача, третьої особи АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та АРМА заперечили щодо задоволення позовних вимог, у задоволенні позову просили відмовити.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 20.06.2024 року суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі та орієнтовний час виходу.

Після виходу з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Газтек" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" у якому просить суд:

- визнати недійсними рішення, оформлені протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" від 08.06.2023 року стосовно припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення; обрання членів Наглядової ради Товариства; затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства;

- визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №1 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" від 08.06.2023 щодо припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення;

- визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №2 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" від 08.06.2023 щодо обрання членів Наглядової ради Товариства;

- визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" від 08.06.2023 щодо затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.

На обґрунтування фактичних та правових підстав позову позивач зазначив, що Приватне акціонерне товариство "Газтек" є акціонером, якому належать на праві власності корпоративні права, а саме: цінні папери - акції, емітовані Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" у кількості 2 539 164 штук номінальною вартістю 0,50 грн. кожна, що становить 48,8283% від загальної кількості.

05.06.2023 Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" було проведено дистанційно позачергові загальні збори акціонерів АТ "Вінницягаз" на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236.

За результатами проведення цих зборів було складено протокол від 08.06.2023, згідно якого прийнято рішення з наступних питань порядку денного:

1. Припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства.

2. Обрання членів Наглядової ради Товариства.

3. Затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.

По кожному з питань порядку денного з яких прийнято рішення складено окремі протоколи про підсумки голосування (протоколи № 1, № 2 та № 3 від 08.06.2023).

Позивач зазначив, що не погоджується із рішеннями, оформленими протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "Вінницягаз" від 08.06.2023 та протоколами про підсумки голосування № 1, № 2 та № 3 від 08.06.2023 та вважає їх незаконними з наступних підстав:

- АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", яке не є акціонером АТ "Вінницягаз", а є Управителем відповідно до розпорядження КМУ від 28.05.2022 №429-р та договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022;

- скликання та проведення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" є протиправним та таким, що здійснено всупереч вимогам статей 41, 42, 43 Закону України "Про акціонерні товариства" та Статуту АТ "Вінницягаз";

- вчинення незаконних дій АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" призвело до порушення конституційних прав ПрАТ "Газтек", визначених статтею 41 Конституції України, в частині права та володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а також порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права на мирне володіння майном.

Позивач як акціонер АТ "Вінницягаз", не погоджуючись з оскарженими рішеннями, також зауважив, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не мало права скликати позачергові загальні збори акціонерів АТ "Вінницягаз", оскільки не є ані акціонером (власником акцій), ані членом наглядової ради АТ "Вінницягаз", ані довіреним представником позивача, а є лише управителем активами позивача; рішення акціонера - НАК "Нафтогаз України" про надання згоди на вчинення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" значного правочину, а саме: укладення договору з АРМА на сайті АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не оприлюднено; дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію та згоджені дії АТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" та АРМА не отримали всупереч Закону України "Про захист економічної конкуренції"; договір управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 є нікчемним з огляду на те, що укладений без участі інвестиційної фірми всупереч Закону України "Про ринки капіталу та організовані ринки"; АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не має ліцензії на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами; договір управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 не надає повноважень АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" діяти від імені та за рахунок власника акцій, переданих в управління, оскільки обмеження, накладені ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022, стосуються реалізації лише окремих корпоративних прав, а саме: здійснення облікових операцій щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпорядження акціями (тобто прав на цінні папери), відтак на право володіння та користування акціями, у тому числі прийняття рішень про проведення загальних зборів акціонерів, участь в управлінні товариством (тобто права за цінними паперами), вказана ухвала не поширюється; позивач не надавав пропозицій щодо кандидатів для обрання в члени Наглядової ради товариства, не видавав довіреності цим особам на право участі та голосування на загальних зборах від свого імені, не брав участі в таких загальних зборах; обрані члени Наглядової ради товариства є посадовими особами інших суб`єктів господарювання, що суперечить вимогам Закону України "Про акціонерні товариства".

У якості правових підстав позовних вимог позивач послався, зокрема на положення ст. 41 Конституції України, ст. ст. 96-1, 215, 216, 317, 321, 1029, 1033, 1045 ЦК України, ст. ст. 27, 36, 41-43, 49, 50, 88 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. ст. 7, 9, 36, 44 Закону України "Про ринки капіталу та організовані ринки", ст. 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст. 4 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", ст. ст. 22, 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, зазначив, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 року у справі № 757/11783/22-к в управління АРМА було передано корпоративні права, в тому числі і корпоративні права позивача, а саме цінні папери, а також права за цінними паперами.

Також відповідач зазначив, що згідно зі статтями 1, 9, 10, 19, 21-1, 22, 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", статтею 100 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 6 Глави 1 та Главою 70 Цивільного кодексу України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 року № 757/11783/22-к, Розпорядження КМУ № 429-р, між АРМА та АТ "Чорноморнафтогаз" укладено договір управління активами (майном) від 05.07.2022 року № 11/2022, який є чинним на даний час, ніким не оспорювався, а тому є обов`язковим до виконання його сторонами.

Таким чином відповідач стверджує, що АТ "Чорноморнафтогаз" в законному порядку набуло права щодо реалізації корпоративних прав позивача на підставі договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022 року.

З посиланням на умови пунктів 1.3, 3.1, 4.3 договору відповідач зауважив, що AT "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як управитель набуло повноважень щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами, зокрема, право на скликання позачергових загальних зборів акціонерів та направляти повідомлення від 27.04.2023 року № 252/23 про скликання та проведення позачергових загальних зборів.

Як зазначено відповідачем АТ "Чорноморнафтогаз" є управителем пакету голосуючих акцій емітента у розмірі більше 50 відсотків, а тому відповідно до Рішення Комісії № 466 від 26.04.2023 АТ "Чорноморнафтогаз" до наглядової ради АТ "Вінницягаз" було направлено повідомлення про прийняття рішення про скликання та проведення загальних зборів акціонерів АТ "Вінницягаз". У подальшому на сайті АТ "Чорноморнафтогаз" було опубліковано повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Вінницягаз", згідно якого дата проведення загальних зборів - 05.06.2023.

На переконання відповідача, АТ "Чорноморнафтогаз" були вжиті всі необхідні заходи відповідно до вимог Закону для забезпечення скликання та проведення позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "Вінницягаз". Порушень вимог Закону та Статуту відповідача під час процедури скликання та проведення таких зборів, а також прав позивача прийнятими рішеннями на цих зборах, на переконання товариства, допущено не було, а докази невідповідності рішень загальних зборів нормам законодавства позивачем не надано, відтак у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

У відповіді на відзив позивач заперечив щодо викладеного у відзиві, зазначив, що у кримінальному провадженні №62021000000000160, наклавши арешт ухвалою від 17.05.2022, суд заборонив власнику акцій - ПрАТ "Газтек" лише здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними. Тобто суд обмежив лише права на цінні папери, а права позивача за цінними паперами, зокрема, права користуватися акціями, наприклад, у спосіб скликати загальні позачергові збори акціонерів, суд не обмежував.

На переконання позивача, не можна передати третій особі без волі власника більше прав, ніж арештовано судом, суд арештував лише право ПрАТ "Газтек" на акцію в частині правомочності права розпорядження, однак не арештовував прав, що виникають за цінним папером користуватися акцією у спосіб голосувати на загальних зборах акціонерів.

Позивач зауважив, що відсутність у АРМА прав за цінними паперами товариства за процедурою передачі в управління не породжує таких прав за цінними паперами у АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", а отже, не наділяє компетенцією в частині можливості прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів, зазначив, що автоматичне блокування прав власності (ухвала слідчого судді про передачу речових доказів в управління АРМА не оскаржується) суперечить як статті 1 Протоколу 1 до Європейської Конвенції з прав людини, так і Директиві Європейського Союзу 2014/42/EU.

Позивач зазначає, що на його переконання проведення дистанційних позачергових Загальних зборів акціонерів АТ "Вінницягаз" за власної ініціативи АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", без згоди ПрАТ "ГАЗТЕК", як власника акцій, суперечить положенням діючого Статуту АТ "Вінницягаз", нормам законодавства, волі акціонерів та є незаконним, проведення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Вінницягаз" було спрямоване на протиправне позбавлення акціонерів прав щодо обрання членів до органів управління товариства, в тому числі Наглядової Ради та керівника товариства, та як наслідок отримання протиправного доступу до майна, фінансових активів, що повністю позбавило акціонерів їх прав щодо участі в управлінні АТ "Вінницягаз".

Третя особа - АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" у заяві про вступ у справу зазначила, що АТ «Чорноморнафтогаз» є управителем арештованого майна позивача та зокрема, здійснює управління належних йому корпоративних прав за цінними паперами-акціями (емітовані відповідачем), у кількості 2 539 164 штук, номінальною вартістю 0,50 грн кожна, що становлять 48,8283% від загальної кількості.

У поясненнях (від 11.01.2024) третя особа АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" зазначила, що застосування державою спеціальних обмежувальних заходів шляхом арешту активів у випадку цінних паперів не обмежується лише речовими правами на таке майно, оскільки права за цінними паперами (права з акції) не можуть існувати окремо від речового права (права на акцію) та зауважило, що АРМА на підставі ухвали слідчого судді набуло права на цінні папери та права за цінними паперами.

Згідно зі статтями 1, 9, 10, 19, 21-1, 22, 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», статтею 100 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 6 Глави 1 та Главою 70 Цивільного кодексу України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 № 757/11783/22-к, Розпорядження КМУ № 429-р, між АРМА та АТ «Чорноморнафтогаз» укладено договір управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022.

Третя особа зазначає, що вказаний договір № 11/2022 від 05.07.2022 є чинним і ніким не оспорюваним, а тому - обов`язковим до виконання його сторонами. АТ «Чорноморнафтогаз» в законному порядку набуло права щодо реалізації корпоративних прав позивача на підставі Договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022. Таким чином, АТ «Чорноморнафтогаз» отримало від АРМА права на цінні папери так і права за цінними паперами, а тому АТ «Чорноморнафтогаз» має право, зокрема, голосувати на загальних зборах акціонерів, право на отримання дивідендів, право визначати кандидатури для обрання до складу наглядової ради, скликання позачергових Загальних зборів акціонерів тощо.

Щодо прав АТ «Чорноморнафтогаз» приймати рішення про скликання та проведення позачергових зборів акціонерів АТ «Вінницягаз» третьою особою зазначено, що згідно з підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 розділу 1 договору, АТ «Чорноморнафтогаз» отримало в управління активи, в тому числі корпоративні права, тому АТ «Чорноморнафтогаз» є управителем пакету голосуючих акцій емітента у розмірі більше 50 відсотків.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку» Рішення НКЦПФР, прийняті у межах її повноважень, є обов`язковими до виконання зокрема підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Рішенням Комісії від 26.04.2023 № 466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році» встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50% голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства.

Таким чином на переконання третьої особи АТ «Чорноморнафтогаз» було дотримано вимог чинного законодавства та правомірно прийняло рішення про скликання та проведення позачергових зборів акціонерів АТ «Вінницягаз».

Щодо «обмеженості» прав третьої особи, у відповідності до ухвали Печерського районного суду міста Києва АТ «Чорноморнафтогаз» зазначило, що між позивачем та третьою особою відсутні будь-які правовідносини, зважаючи на особливий статус переданого в управління арештованого, в межах кримінального провадження та в порядку, встановленому кримінально-процесуальним кодексом України, майна.

З огляду на викладене на переконання АТ «Чорноморнафтогаз» думка позивача, про обмеженість дій третьої особи щодо управління активами, відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022р. у справі № 757/11188/22-к, не відповідає дійсності, оскільки ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к арештоване майно передано АРМА саме в управління, тобто у володіння та користування, яке в подальшому було передано третій особі на підставі відповідного договору.

Також АТ «Чорноморнафтогаз» зазначено, що АТ «Чорноморнафтогаз» не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, а здійснює діяльність управління активами. Діяльність з управління портфелем фінансових інструментів та діяльність управління активами по своїй суті не є тотожними видами діяльності, а тому доводи позивача щодо відсутності у АТ «Чорноморнафтогаз» ліцензії на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами є безпідставними. З аналогічних підстав є безпідставними на переконання третьої особи і твердження позивача про нікчемність договору.

Крім того за твердженням третьої особи договір управління активами укладений між АРМА та АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» був укладений на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 травня 2022 р. № 429-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках». Тобто, Кабінет Міністрів України, визначив конкретну особу, з якою доручив АРМА укласти договір управління активами, що за своєю суттю, є безумовним дозволом на здійснення концентрації, а тому надання дозволу на концентрацію від Антимонопольного комітету Країни, відповідно до приписів чт. 25 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на переконання АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не є необхідним при даних правовідносинах.

Щодо вжитих заходів забезпечення позову у справі № 320/17043/23 АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» зазначило, що позивачем не надано жодного документу, який би підтверджував виконання застосованого заходу забезпечення позову в порядку, встановленому законом.

Щодо «порушення» частини 3 статті 88 Закону України «Про акціонерні товариства» в частині призначення посадових осіб третьою особою зауважено, що дія частини 3 статті 88 Закону України «Про акціонерні товариства» не забороняє перебування особи одночасно на посаді різних операторів ГРМ, не створює жодних негативних наслідків в частині конфлікту інтересів, та можливого зловживання на користь когось із них, оскільки сфера діяльності таких операторів обмежена територією, на якій вони мають право здійснювати розподіл природного газу відповідно до наданої НКРЕКП ліцензії.

Враховуючи фактичні та юридичні підстави позову АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» вважає, що позивачем обрано неналежний та не ефективний спосіб захисту свого права, позовні вимоги ПрАТ «Газтек» є безпідставними, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

Третя особа ТОВ «Транзит Інвест» у поданих до суду поясненнях зазначило, що товариство підтримує позовні вимоги ПрАТ «Газтек» у справі № 902/1452/23, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню посилаючись на те, що на дату проведення позачергових дистанційних загальних зборів - 05.06.2023, було чинним забезпечення позову в рамках справи №320/17043/23, а тому на переконання третьої особи рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 «Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» та від 26.04.2023 № 466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році», на підставі яких АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» проводило вказані загальні збори акціонерів АТ «Вінницягаз», не діяли. Відтак, на переконання третьої особи, дії щодо скликання та проведення 05.06.2023 позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Вінницягаз» є такими що суперечать вимогам Закону №2465 та Статуту товариства.

Також ТОВ «Транзит Інвест» зазначає, що договір №11/2022 управління активами (майном), згідно якого АТ «ДАТ «Чономорнафтогаз» передано корпоративні права АТ «Вінницягаз», що належать на праві власності його акціонерам, в тому числі і позивачу, укладено 05.07.2022 між АРМА та АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» з порушенням вимог статей 22 та 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції» №221005 від 11.01.2001року (за відсутності дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію та узгоджені дії АТ «ДАТ «Чономорнафтогаз» та АРМА).

Крім того, ТОВ «Транзит Інвест» зазначає, що договір управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022 є нікчемним в силу приписів частини тринадцятої статті 36 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ Про ринки капіталу та організовані товарні ринки (вчинений без участі (посередництва) інвестиційної фірми).

Як зазначає третя особа права позивача (власника) за цінними паперами, зокрема, права користуватися акціями, наприклад у спосіб позбавлення права голосувати з питань порядку денного або скликати загальні позачергові збори акціонерів, суд не обмежував. Відсутність у АРМА прав за цінними паперами Товариства за процедурою передачі в управління не породжує таких прав за цінними паперами у АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», а отже не наділяє компетенцією в частині можливості прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів.

З огляду на викладене ТОВ «Транзит Інвест» просило позовні вимоги задовольнити.

Третя особа АРМА у поданих до суду поясненнях зазначило, що відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к, в управління АРМА було передано корпоративні права, а саме цінні папери.

Третя особа зазначає, що згідно з договором управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022 АРМА передало в управління АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» активи, зокрема цінні папери - акції емітовані АТ «ОГС «Вінницягаз» (ідентифікаційний код 03338649) у кількості 2 539 164 штук номінальною вартістю 0,50 грн кожна (депозитарна установа - ПАТ «Банк «Кліринговий дім» (ідентифікаційний код 21665382), що належать ПрАТ «Газтек» (ідентифікаційний код 31815603) та становлять 48,8283% від загальної кількості.

У частині першій статті 35 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» передбачено, що до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які цим посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, встановлені законом чи правочином.

АРМА зауважило, що застосування державою спеціальних заходів шляхом арешту активів у випадку цінних паперів не обмежуються лише речовими правами на таке майно, оскільки права за цінними паперами (права з акції) не можуть існувати окремо від речового права (права на акцію) відтак АРМА на підставі ухвали слідчого судді набула права на цінні папери та права за цінними паперами.

Третя особа зазначає, що законодавцем (статтею 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів») передбачено можливість приймати рішення Кабінету Міністрів України у рамках особливого порядку відбору управителів для стратегічних та соціально важливих активів, що застосовується в особливих випадках і дає змогу найбільш ефективним державним компаніям на законних підставах та у максимально стислі строки налагодити управління об`єктами критичної інфраструктури для мінімізації ризиків переривання діяльності таких активів.

Засновником АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» є акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - АТ «НАК «Нафтогаз України») (ідентифікаційний код 20077720). Розмір внеску до статутного фонду (грн): 376 515 500,00 (100 %), власником 100 % пакету акцій АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» у кількості 376 515 500 штук є АТ «НАК «Нафтогаз України». У свою чергу, 100 % акцій АТ «НАК «Нафтогаз України» належить Державі Україна в особі Кабінету Міністрів України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 № 429-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» прийнято рішення погодити передачу в управління АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно із статтями 1, 9, 10, 19, 211, 22, 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», статті 100 КПК, статті 6 Глави 1 та Главою 70 Цивільного кодексу України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 № 757/11783/22-к, Розпоряджень КМУ № 429-р та № 552-р між АРМА та АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» укладено договір управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022, який є чинним, а тому є обов`язковим до виконання його сторонами.

На переконання АРМА управитель активів АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», отримавши від АРМА право на цінні папери та права за цінними паперами, не вийшов за межі своїх повноважень під час прийняття оспорюваних позивачем рішень, що спростовує твердження ПрАТ «Газтек» про те, що дії управителя - АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» щодо прийняття рішень є незаконними, договір передачі в управління активу (майна) від 05.07.2022 № 11/2022, укладеного між АРМА та АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» є законним та дійсним, а тому у задоволенні позовних вимог третя особа АРМА просила відмовити.

На обгрунтування своїх правових позицій учасниками справи подавалися додаткові пояснення, пояснення щодо обставин справи та спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Згідно інформаційної довідки Національного депозитарію України від 30.01.2023 № 99028 Приватне акціонерне товариство «Газтек» (далі позивач, ПрАТ «Газтек») є акціонером Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (далі - відповідач, АТ «Вінницягаз», товариство), якому належать на праві власності корпоративні права, а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UА40000111660, емітовані АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (код ЄДРПОУ 03338649) у кількості 2 539 164 штук номінальною вартістю 0,50 грн. кожна (депозитарна установа Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім»), що становить 48,8283% статутного капіталу (т. 1 а.с. 65-66).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (ідентифікаційний код юридичної особи 03338649) зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 03.11.1994, номер запису в реєстрі 11741200000002242. Основний вид діяльності: розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (т. 1 а.с. 238-239).

Згідно пункту 1.1.2 статуту Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (у редакції затвердженій загальними зборами акціонерів згідно протоколу № 1 від 19 березня 2019 року) Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» є юридичною особою (господарським товариством) приватного права за законодавством України, створене та діє відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України «Про акціонерні товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок», а також інших нормативно-правових актів України (т. 1 а.с.69-91).

Положеннями пункту 3.1.1 статуту визначено, що акціонерами Товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі суб`єктів управління об`єктами державної власності, або територіальна громада в особі органу, вповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій Товариства.

Згідно пунктів 4.1.1, 4.1.2 статуту кожною простою акцією Товариства її власнику-акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні Товариством. Одна проста акція Товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на Загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Відповідно до пункту 8.1.1. статуту управління та контроль за діяльністю товариства здійснюють: загальні збори товариства; наглядова рада товариства; правління товариства; ревізійна комісія товариства.

Підпунктом 8.3.1 статуту передбачено, що посадовими особами органів товариства визнаються Голова та члени Наглядової ради, Голова та члени Правління товариства, Голова та члени Ревізійної комісії.

Згідно пунктів 9.1.1.-9.1.9 статуту Загальні збори є вищим органом товариства.

Товариство зобов`язане щороку скликати Загальні збори (річні Загальні збори). Річні Загальні збори Товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року на підставі рішення Наглядової ради. Усі інші Загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими. Загальні збори проводяться за рахунок коштів Товариства. У разі якщо позачергові Загальні збори проводяться з ініціативи акціонера (акціонерів), цей акціонер (акціонери) оплачує (оплачують) витрати на організацію, підготовку та проведення таких Загальних зборів. У Загальних зборах можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На Загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає Загальні збори, також можуть бути присутні представник незалежного аудитора (аудиторської фірми) Товариства, посадові особи Товариства та інші особи відповідно до закону. Перелік акціонерів, які мають право па участь у Загальних зборах, складається в порядку, встановленому законодавством України. Вносити зміни до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах Товариства, після його складення заборонено. Обмеження права акціонера на участь у Загальних зборах встановлюється законом.

Відповідно до підпунктів 9.14.1, 9.14.1.4. статуту позачергові Загальні збори скликаються Наглядовою радою на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій Товариства.

У разі скликання Загальних зборів акціонерами повідомлення про це та інші матеріали розсилаються всім акціонерам Товариства особою, яка здійснює облік прав власності на акції Товариства, що належать акціонерам, які скликають Загальні збори, або Центральним депозитарієм цінних паперів (п.п. 9.14.11 статуту).

Положеннями пунктів 9.2.2.16, 9.2.2.17 статуту визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належить: обрання членів Наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради; прийняття рішення про припинення (в т.ч. дострокове) повноважень членів (в т.ч. голови) Наглядової ради, за винятком випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 9.2.1. загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції Наглядової ради законом або статутом Товариства.

Порядок скликання загальних зборів товариства визначений пунктом 9.3 статуту.

Відповідно до підпункту 9.3.1 статуту проект порядку денного загальних зборів та порядок денний загальних зборів затверджується Наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених законом, - акціонерами, які цього вимагають.

Згідно пункту 9.3.2 статуту повідомлення про проведення Загальних зборів та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством України, на дату, визначену Наглядовою радою, а в разі скликання позачергових Загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених Законом, - акціонерами, які цього вимагають. Така дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення Загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення Загальних зборів.

Повідомлення про проведення Загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально у спосіб, передбачений Наглядовою радою, у строк не пізніше 30 днів до дати їх проведення особою, яка скликає загальні збори. Особа, яка скликає загальні збори, призначається Наглядовою радою, вимоги до змісту повідомлення про проведення загальних зборів встановлюються Законом. Повідомлення акціонерам може надсилатись адресату через депозитарну систему України, в письмовій формі поштою або вручається акціонеру (його уповноваженим представникам) особисто, або в інший встановлений законодавством спосіб. Конкретний спосіб подання повідомлення визначається Наглядовою радою.

У разі прийняття Наглядовою радою рішення про повідомлення акціонерів про проведення Загальних зборів через депозитарну систему України таке повідомлення акціонерів здійснюється у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

У разі прийняття Наглядовою радою рішення про повідомлення акціонерів про проведення Загальних зборів в письмові формі поштою, таке повідомлення про проведення Загальних зборів надсилається акціонерам простим листом поштою.

Додатково в цьому випадку повідомлення про проведення Загальних зборів надсилається обов`язково акціонерам, які є власниками 10 або більше відсотків простих акцій листом з оголошеною цінністю з описом вкладення для резидентів України, для нерезидентів - міжнародним рекомендованим листом (п.п. 9.3.3 статуту).

Згідно з п.п. 9.8.1 статуту одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на Загальних зборах, крім проведення кумулятивного голосування під час обрання Наглядової ради та Ревізійної комісії. При кумулятивному голосуванні загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу товариства, що обирається, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.

При обранні членів Наглядової ради та/або Ревізійної комісії товариства кумулятивним голосуванням голосування проводиться щодо всіх кандидатів одночасно. Обраними вважаються ті кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів акціонерів порівняно з іншими кандидатами. Члени Наглядової ради та/або Ревізійної комісії товариства вважаються обраними, а орган товариства вважається сформованим виключно за умови обрання повного кількісного складу Наглядової ради та/або Ревізійної комісії товариства шляхом кумулятивного голосування (п.п. 9.8.5 статуту).

Рішення Загальних зборів вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування. Протоколи про підсумки голосування додаються до протоколу загальних зборів (пп. 9.12.2, пп. 9.12.4 статуту).

Підпунктом 9.13.1 статуту передбачено, що протокол загальних зборів складається протягом 10 днів з моменту закриття Загальних зборів та підписується головуючим та секретарем загальних зборів.

Позачергові загальні збори скликаються Наглядовою радою, зокрема на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства; в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства (пп. 9.14.1.4, пп. 9.14.1.5 статуту).

Згідно з пп. 9.14.11 статуту у разі скликання Загальних зборів акціонерами повідомлення про це та інші матеріали розсилаються всім акціонерам товариства особою, яка здійснює облік прав власності на акції товариства, що належать акціонерам, які скликають Загальні збори, або Центральним депозитарієм цінних паперів.

Порядок та випадки проведення та прийняття рішень загальними зборами методом опитування (у формі заочного голосування) встановлюється відповідно до вимог закону (п. 9.15 статуту).

Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадження Офісу Генерального прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021.

Накладено арешт на корпоративні права, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, що належать на праві власності, зокрема ПрАТ "Газтек" (ідентифікаційний код 31815603), а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000111660, емітовані Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (ідентифікаційний код 03338649) у кількості 2 539 164 штук номінальною вартістю 0,50 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Кліринговий Дім", ідентифікаційний код 21665382), що належать ПрАТ "Газтек" (ідентифікаційний код 31815603) та становлять 48,8283 % від загальної кількості (т. 1 а.с. 24-43).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 по справі № 757/11783/22-к задоволено клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань та передано корпоративні права, зокрема, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек" (ідентифікаційний код 31815603), а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000111660, емітовані Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (ідентифікаційний код 03338649) у кількості 2 539 164 штук номінальною вартістю 0,50 грн. кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Кліринговий Дім", ідентифікаційний код 21665382), що належать ПрАТ "Газтек" (ідентифікаційний код 31815603) та становлять 48,8283 % від загальної кількості, на які ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 по справі № 757/11188/22-к накладено арешт, в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (т. 1 а.с. 44-64, т.2. а.с.190-210).

28.05.2022 Кабінетом Міністрів України видано розпорядження №429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках" (т. 2 а.с. 30 (зворот) - 43).

Згідно пункту 1 цього розпорядження з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" погодитися з пропозицією Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу.

За змістом пунктів 2, 3 розпорядження Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, доручено забезпечити передачу активів відповідно до пункту 1 цього розпорядження згідно з актами приймання-передачі на період до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, а Акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», Міністерству енергетики та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, - вжити відповідно до законодавства всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.

До переліку активів (корпоративні права), на які накладено арешт у кримінальному провадженні і які передаються в управління АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» увійшли корпоративні права, які належать на праві власності ПрАТ "Газтек" (ідентифікаційний код 31815603), а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000111660, емітовані Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (ідентифікаційний код 03338649) у кількості 2 539 164 штук номінальною вартістю 0,50 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство "Банк "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", ідентифікаційний код 21665382), що належать ПрАТ "Газтек" (ідентифікаційний код 31815603) та становлять 48,8283 % від загальної кількості.

01.07.2022 Кабінетом Міністрів України видано розпорядження №552-р "Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у якому зазначено, що відповідно до частини першої статті 98 Цивільного кодексу України, статей 51 і 52 Закону України "Про акціонерні товариства", підпункту 31 пункту 70, підпункту 5 пункту 92 Статуту акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №1044, попередньо погодити рішення правління акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо надання згоди на вчинення акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" значного правочину, а саме - укладення з Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, договору управління активами (майном) шляхом погодження рішення акціонера акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", що додається до оригіналу (т. 2 а.с. 211 (зворот), 237).

05 липня 2022 року Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі установник управління) та Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі управитель) керуючись статтями 1, 9, 10, 19, 21-1, 22, 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", статтею 100 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 6 Глави 1 та Главою 70 Цивільного кодексу України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 № 757/11783/22-к, розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 № 429-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» уклали договір управління активами (майном) №11/2022 (далі - договір) (т. 1 а.с. 188-205, т.2 а.с. 14-30).

Відповідно до пункту 1.1 договору у порядку та на умовах договору установник управління передає управителю на строк, визначений у пункті 1.2 розділу 1 договору майно (далі актив/активи) в управління, а управитель приймає активи та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління активами згідно переліку активів, що передаються в управління до якого, зокрема включено корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек" (ідентифікаційний код 31815603), а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000111660, емітовані Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (ідентифікаційний код 03338649) у кількості 2 539 164 штук номінальною вартістю 0,50 грн. кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Кліринговий Дім", ідентифікаційний код 21665382), що належать ПрАТ "Газтек" (ідентифікаційний код 31815603) та становлять 48,8283 % від загальної кількості.

За змістом пункту 1.2. договору строк управління активами - з дати підписання договору і до 05.07.2027 або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, про що управитель отримає повідомлення від установника управління, та перебігу наступних п`яти місяців після такого повідомлення, або до дня одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, яке набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, набрання законної сили судовим рішенням про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення активів в дохід держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні АРМА, або у випадку визначеному у розділі 6 договору. Дані щодо припинення цього договору вносяться до системи депозитарного обліку цінних паперів.

На підставі цього договору сторони забезпечують внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо управителя, як керуючого рахунком в цінних паперах на умовах, визначених в п. 8.3 цього договору.

Згідно пункту 1.3 договору управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладення цього договору.

Управління активами за цим договором здійснюється на таких загальних засадах: збереження вартості активів, ефективності управління активами, відкритості та прозорості, запобігання корупції, тимчасове управління активами (пункт 2.1 договору).

Згідно пункту 3.1 договору управління активами за цим договором здійснюється управителем в таких інтересах вказаних нижче осіб:

а) власника активів - в частині збереження вартості активів, ефективності управління активами - з метою забезпечення збереження активів власнику у разі настання визначеної законом підстави такого повернення;

б) Держави Україна - з метою забезпечення: разом з Міністерством енергетики України та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вжиття відповідно до законодавства всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій; виконання визначеного кримінальним процесуальним законодавством України завдання арешту активів як заходу забезпечення відповідного кримінального провадження; можливості примусового стягнення активів на користь держави Україна у визначеному законом правовому режимі у разі настання визначеної законом підстави такого стягнення; надходжень до Державного бюджету України доходів від управління активами в порядку, на умовах та у розмірах, визначених законодавством та цим договором;

в) установника управління - в частині забезпечення виконання ним визначених законом функцій та повноважень з управління активами.

Відповідно до пункту 3.2. договору прийняття управителем активів в управління за цим Договором, наявність Активів на балансі Управителя не призводить до виникнення в Управителя права власності, а також права довірчої власності на Активи. Управління Активами Управителем не призводить до виникнення у нього будь-яких не передбачених законодавством переважних прав перед третіми особами щодо Активів. Управитель не має права відчужувати Активи, прийняті ним в управління.

Положеннями пункту 3.5 договору визначено, що управління активами здійснюється управителем особисто без права доручення іншій особі (замісникові) вчинення від імені управителя дій, необхідних для управління активами, якщо інше прямо не передбачено цим договором. Ця умова договору не обмежує управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління.

Відповідно до пункту 4.3 договору управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління активами щодо володіння, користування цими активами та всіма правами, які з ними пов`язані та з них випливають; здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера, визначені ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства", з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законом та цим договором; інші права акціонера з урахуванням обмежень, встановлених законом та статутами юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, зазначених в підпункті 1.1.1. пункту 1.1 розділу 1 цього договору.

Згідно пункту 4.4. договору управитель зобов`язаний, з-поміж іншого: управляти активами відповідно до умов цього договору та виконувати обов`язки акціонера, визначені ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства"; належним чином виконувати умови цього договору; при здійсненні управління активами, в тому числі при вчиненні будь-яких правочинів щодо активів, повідомляти третіх осіб, що він діє від власного імені, але виключно як управитель на підставі договору управління, укладеного з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, відповідно до глави 70 ЦК України та Закону; не здійснювати заходи, спрямовані на ліквідацію, реорганізацію і/або припинення юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, зазначених у підпункті 1.1.1. пункту 1.1 розділу 1 цього договору, у будь-який спосіб як юридичної особи; забезпечити належне збереження активів; на вимогу установника управління відшкодувати йому в повному обсязі збитки, завдані установнику управління невиконанням або неналежним виконанням цього договору управителем, зокрема зменшення економічної вартості активів, крім випадків, коли таке зменшення є результатом економічних та інших об`єктивних факторів, що можуть понизити вартість активів, в тому числі в результаті запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, внаслідок збройної агресії, продажу товарів/послуг за державними регульованими цінами, виконання мобілізаційних завдань, прийняття уповноваженими органами юридичних осіб, корпоративні права яких передані в управління, рішення про розподіл прибутку на користь держави (з урахуванням п. 5.7 розділу 5 договору); не відчужувати активи, прийняті ним в управління; своєчасно та добросовісно виконувати обов`язки, покладені на управителя як акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передані в управління, визначених в підпункті 1.1.1. пункту 1.1 розділу 1 цього договору.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє в частині управління активами до 05.07.2027, або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і завершення здійснення процесуальних заходів, про що управитель отримує повідомлення від установника управління, та перебігу наступних п`яти місяців після такого повідомлення; або до дня одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави або до випадку та у порядку, визначеному в розділі 6 договору, а в частині виконання управителем грошових зобов`язань перед установником управління та зобов`язань щодо повернення активів установнику управління до їх повного виконання.

Згідно пункту 6.2. договору дія договору припиняється достроково у випадках та у порядку, передбачених пунктами 6.2-6.7. розділу 6 цього договору.

Відповідно до пунктів 8.1 - 8.3 договору здійснення управління Активами управителем передбачає, зокрема:

здійснення управління Активами шляхом їх збереження, а також здійснення управління юридичними особами, визначеними в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього договору відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначених законодавством;

участь у голосуванні з усіх питань порядку денного загальних зборів акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього договору, відповідно до ст. 32, 33 Закону України «Про акціонерні товариства»;

самостійне визначення кандидатур для обрання до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього договору;

участь представників Управителя як членів наглядових рад та ревізійних комісій юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього договору, у засіданнях наглядових рад, їх комітетів, ревізійних комісій та голосування з усіх питань порядку денного.

За змістом пункту 8.2. договору до переліку заходів управління активами управителем, які передбачають одержання доходів від управління активами віднесено, зокрема участь у загальних зборах та прийняття рішень іншими органами управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в підпункті 1.1.1. пункту 1.1. розділу 1 цього договору; обрання керівників та складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених у підпункті 1.1.1. пункту 1.1. розділу 1 цього договору.

Передача установником управління Активів в управління управителю здійснюється шляхом укладення цього договору, на підставі якого Управитель набуває статусу керуючого рахунком в цінних паперах, на якому (рахунку в цінних паперах) вже обліковуються Активи, зазначені в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього договору, та на підставі якого Управитель надає депозитарній установі відповідні документи, визначені законодавством. Для виконання вимог цього пункту Установник управління забезпечить наявність необхідних записів в системі депозитарного обліку щодо передачі Активів Установнику управління (пункт 8.3. договору).

Відповідно до пункту 13.1. цей договір є укладеним з моменту підписання сторонами.

Судом установлено, що до реєстру власників іменних цінних паперів АТ «Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" внесено інформацію, що керуючим рахунком Приватного акціонерного товариства "Газтек" за цінними паперами у кількості 2 539 164 штук, що становить 48,828330% у статутному капіталі є АРМА; управителем від АРМА є Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" за цінними паперами у кількості 2 539 164 шт., що підтверджує інформаційна довідка Національного депозитарію України від 30.01.2023 № 99028 (т. 1 а.с. 65-66).

Із матеріалів справи вбачається, що повідомленням № 252/23 від 27.04.2023 Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" повідомило Наглядову раду Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", що відповідно до п. 1 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 466 від 26.04.2023 Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" як особа, що здійснює управління більш ніж 50% акцій Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 429-р від 28.05.2022 та договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022, укладеного між Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів), прийняло рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (т.1 а.с.10).

У повідомленні про проведення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" повідомило, що між Акціонерним товариством Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів укладено договір 05.07.2022 № 11/2022 управління активами (майном). Згідно з договором ДАТ Чорноморнафтогаз отримав в управління прості іменні акції Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (ідентифікаційний код 03338649) (т. 1 а.с. 11-12).

ДАТ «Чорноморнафтогаз» зазначив, що є управителем цінних паперів - акцій, емітованих Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" у кількості 2 539 164 штук, що належать ПрАТ Газтек, та становлять 48,8283% від загальної кількості простих іменних акцій Товариства, та у кількості 1 252 916 штук, що належать ТОВ Транзит-Інвест, та становлять 24,0937% від загальної кількості простих іменних акцій Товариства та повідомив про скликання позачергових загальних зборів акціонерів товариства, які будуть проведені дистанційно у порядку, передбаченому Порядком скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 (далі - Порядок).

У повідомленні про проведення позачергових загальних зборів акціонерів зазначено, зокрема

дата проведення загальних зборів (дата завершення голосування) 05 червня 2023

бюлетені для голосування розміщуватимуться у вільному для акціонерів доступі на сторінці https://chornomornaftogaz.com.ua/pro-tovarystvo/insha-informatsiia

дата розміщення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) 26 травня 2023

дата розміщення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування 01 червня 2023

дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерів 31 травня 2023 (станом на 23 годину).

У повідомлені також зазначено проект порядку денного:

1) припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради товариства;

2) обрання членів Наглядової ради товариства;

3) затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради товариства.

Повідомлення містило адресу сторінки на веб-сайті ДАТ «Чорноморнафтогаз», на якій розміщена інформація з проектами рішень щодо кожного з питань, включеного до проекту порядку денного, а також інша інформація, передбачена чинним законодавством України.

Також у повідомленні роз`яснено порядок та строки направлення, розгляду запитів акціонерів щодо ознайомлення з документами, внесення пропозицій до проекту порядку денного, порядку голосування.

У повідомленні зазначено, що голосування на загальних зборах (направлення до депозитарної установи бюлетенів для голосування) розпочинається об 11-00 26 травня 2023 та завершується о 18-00 05 червня 2023.

Зазначено також, що голосування на загальних зборах з питань порядку денного проводиться виключно з використанням єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства), а з питання обрання членів Наглядової ради - з використанням єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування.

У матеріалах справи міститься копія бюлетеня №2 для кумулятивного голосування, у якому визначено дату і час початку та завершення голосування: з 11:00 01.06.2023 до 18:00 год 05.06.2023; загальну кількість членів Наглядової ради, що обираються шляхом кумулятивного голосування (т. 1 а.с. 13-14).

У бюлетені зазначено перелік кандидатів для розгляду питання порядку денного про обрання членів Наглядової ради товариства, щодо яких зазначено, що вони є представниками акціонерів ПрАТ "Газтек", що володіє простими іменними акціями у кількості 2 539 164 штук та ТОВ «Транзит-Інвест», що володіє простими іменними акціями у кількості 1 252 916 штук; особа (особи), що внесла пропозицію щодо даних кандидатів: Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" управитель акціями АТ "Вінницягаз", у кількості 2 539 164 штук простих іменних акцій, власником яких є ПрАТ "Газтек", у кількості 1 252 916 штук простих іменних акцій, власником яких є ТОВ «Транзит-Інвест», згідно з договором управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022.

Судом встановлено, що 05.06.2023 відбулись позачергові дистанційні загальні збори акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" рішення яких оформлені протоколом від 08.06.2023 (далі - протокол) (т. 1 а.с. 15-17, 21-22).

У протоколі зазначено, що позачергові загальні збори акціонерів товариства (далі - загальні збори) проводились дистанційно відповідно до Порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 (далі - Порядок).

Дата проведення загальних зборів 05.06.2023;

дата оприлюднення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) - 26.05.2023;

дата оприлюднення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування 01.06.2023;

дата та час початку голосування акціонерів 26.05.2023 (об 11:00 годині);

дата та час завершення голосування акціонерів 05.06.2023 (о 18:00 годині).

У протоколі зазначено, що загальна кількість акціонерів, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного станом на 23 годину 31.05.2023, становить 136 осіб, яким належить 5 199 673 (п`ять мільйонів сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот сімдесят три) штуки простих іменних акцій, у тому числі 5 097 123 (п`ять мільйонів дев`яносто сім тисяч сто двадцять три) штуки голосуючих простих іменних акцій, які враховуються при визначенні кворуму та надають право голосу для вирішення питань, які відносяться до компетенції Загальних зборів акціонерів товариства. Всього товариством розміщено 5 200 186 (п`ять мільйонів двісті тисяч сто вісімдесят шість) штук простих іменних акцій. В переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, не розкрита інформація про акціонерів, яким сукупно належить 513 (п`ятсот тринадцять) штук простих іменних акцій товариства.

Для участі в загальних зборах зареєстровано 3 (три) особи, яким належить 5 092 128 (п`ять мільйонів дев`яносто дві тисячі сто двадцять вісім) штук голосуючих простих іменних акцій Товариства, що становить 99,902% від загальної кількості голосуючих простих іменних акцій. Кворум загальних зборів становить 99,902%.

У протоколі зазначено, що згідно з пунктом 7 Порядку позачергові дистанційні загальні збори акціонерів Товариства мають кворум з усіх питань порядку денного.

У протокол внесено інформацію про обраного голову та секретаря загальних зборів, лічильну комісію, осіб, уповноважених взаємодіяти з Центральним депозитарієм згідно з рішенням ДАТ "Чорноморнафтогаз" про скликання загальних зборів від 27.04.2023.

Відповідно до зазначеного у протоколі порядку денного загальних зборів розглядалися питання про:

1) припинення повноважень голови та членів Наглядової ради товариства;

2) обрання членів Наглядової ради товариства;

3) затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради товариства.

З першого питання порядку денного прийнято рішення: Припинити повноваження Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення.

За прийняття цього рішення голосували "За - 5 092 128 голосів, що становить 100% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій.

З другого питання порядку денного прийнято рішення: До складу наглядової ради обрані

1. ОСОБА_1 , представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «ТРАНЗИТ-ІНВЕСТ».

2. ОСОБА_2 , представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «ТРАНЗИТ-ІНВЕСТ».

3. ОСОБА_3 , представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «ТРАНЗИТ-ІНВЕСТ».

4. ОСОБА_4 , представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «ТРАНЗИТ-ІНВЕСТ».

5. ОСОБА_5 , представник групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «ТРАНЗИТ-ІНВЕСТ».

За прийняття цього рішення кількість голосів для кумулятивного голосування за кожного представника групи акціонерів - ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «ТРАНЗИТ-ІНВЕСТ - склала 5 092 128.

З третього питання порядку денного прийнято рішення: Затвердити умови цивільно-правових договорів, що укладатимуться з Головою та членами Наглядової ради Товариства, що додаються; уповноважити Голову Правління (або особу, яка здійснює повноваження (виконує обов`язки) Голови Правління) протягом одного місяця з дати прийняття цього рішення підписати від імені Товариства цивільно-правові договори з Головою та членами Наглядової ради Товариства, умови яких затверджено Загальними зборами акціонерів Товариства.

За прийняття цього рішення голосували "За - 5 092 128 голосів, що становить 100% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій.

Протокол підписано головою та секретарем загальних зборів. До протоколу додано договір про виконання посадових обов`язків члена Наглядової ради.

За результатами розгляду кожного з питань порядку денного на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" складено відповідні протоколи про підсумки голосування від 08.06.2023 № 1, № 2, № 3, які підписані головою та членами лічильної комісії (т. 1 а.с. 18-20).

Згідно з описом вкладення у цінний лист від 08.06.2023 року протокол від 08.06.2023 позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "Вінницягаз" з додатками надіслано Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (т.1 а.с. 23).

Листом від 15.06.2023 № 26/03/6457 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", що комісією здійснено нагляд за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах акціонерних товариств за переліком, зокрема АТ "Вінницягаз" скликаних на 05.06.2023 відповідно до вимог порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Комісії №236 від 06.03.2023 та зазначила, що за результатами проведених наглядів за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах вищезазначених товариств, скликаних на 05.06.2023 порушень вимог чинного законодавства не виявлено (т.2 а.с.12).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правові вимоги позивача про:

- визнання недійсними рішень, оформлених протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" від 08.06.2023 року щодо припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради товариства з дати прийняття цього рішення; обрання членів Наглядової ради товариства; затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради товариства;

- визнання недійсним рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №1 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" від 08.06.2023 щодо припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради товариства з дати прийняття цього рішення;

- визнання недійсним рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №2 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" від 08.06.2023 щодо обрання членів Наглядової ради товариства;

- визнання недійсним рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" від 08.06.2023 щодо затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради товариства.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Положеннями частини 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами судом враховано таке.

Положеннями частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Отже, підставою для звернення до суду є саме порушення, невизнання або оспорювання прав та законних інтересів особи. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

З огляду на викладене підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

У зв`язку з цим суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин, обставини щодо наявності у позивача відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем/відповідачами з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Судом установлено, що позивач є акціонером Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", якому на праві власності належать цінні папери акції, емітовані Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» у кількості 2 539 164 штук, що становить 48,8283% статутного капіталу товариства.

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз від 08.06.2023 та протоколами про підсумки голосування №1, №2, №3 від 08.06.2023 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" стверджуючи, що скликання та проведення дистанційних загальних зборів відбулись з порушенням Закону України "Про акціонерні товариства", статуту товариства та прав позивача як акціонера.

Отже, з огляду на предмет та підстави позову спір виник з корпоративних відносин.

У корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.

Отже при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Відповідно до частини 6 статті 96-1 ЦК України корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Положеннями пункту 8 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори акціонерів можуть бути річними або позачерговими. Усі загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Згідно з частиною першою статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

За змістом частини 1 статті 39 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори акціонерів можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції наглядової ради або ради директорів законом або статутом акціонерного товариства.

Статутом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Загальні збори є вищим органом товариства; до виключної компетенції Загальних зборів належить: обрання членів Наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради; прийняття рішення про припинення (в т.ч. дострокове) повноважень членів (в т.ч. Голови) Наглядової ради, за винятком випадків, встановлених законом (пп. 9.1.1, пп. 9.2.2.16, пп. 9.2.2.17 статуту).

Верховний Суд у постанові від 01.09.2023 у справі №909/1154/21 зазначив, що рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Згідно з частиною п`ятою статті 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Приписами частини 1 статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства" унормовано, що у разі якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту акціонерного товариства чи положення про загальні збори, акціонер, який вважає, що його права та охоронювані законом інтереси порушені таким рішенням, може оскаржити його до суду протягом шести місяців з дня прийняття рішення. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують права та охоронювані законом інтереси акціонера, який оскаржує рішення.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/540/16, постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі №917/1523/21).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.01.2020 у справі №924/641/17 та від 04.02.2020 у справі №915/540/16 виснувала, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання та проведення, але зауважує та конкретизує, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 зазначено, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Ураховуючи викладене, для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів.

Тобто при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На обгрунтування позовних вимог позивач стверджує, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не є акціонером (власником акцій) АТ "ОГС "Вінницягаз", а є управителем відповідно до договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022 та відповідно не уповноважене діяти від імені та за рахунок власників акцій, переданих в управління, оскільки накладений судом арешт на корпоративні права позивача, які у подальшому були передані в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", не стосується прав за цінними паперами, у тому числі прав на користування акціями та відповідно прав на участь власника акцій в управлінні товариством.

Надаючи оцінку наведеним твердженням суд враховує таке.

Як слідує із матеріалів справи та установлено судом ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к накладено арешт на корпоративні права, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек" (ідентифікаційний код 31815603), а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000111660, емітовані Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (ідентифікаційний код 03338649) у кількості 2 539 164 штук номінальною вартістю 0,50 грн кожна та становлять 48,8283 % від загальної кількості.

Надалі ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 по справі № 757/11783/22-к корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек" (ідентифікаційний код 31815603), а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000111660, емітовані Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (ідентифікаційний код 03338649) у кількості 2 539 164 штук номінальною вартістю 0,50 грн. кожна та становлять 48,8283 % від загальної кількості, на які ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 по справі № 757/11188/22-к накладено арешт передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство, АРМА), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Національне агентство у межах, визначених цим та іншими законами, є підзвітним Верховній Раді України, підконтрольним та відповідальним перед Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" передбачено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Відповідно до пунктів 10, 11, абзацу 11 пункту 12 глави 1 Розділу 5 Положення про проведення депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №735 від 23.04.2013, у разі передачі цінних паперів депонента, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, АРМА на підставі відповідної ухвали слідчого судді, суду або згоди власника цінних паперів на їх передачу в управління АРМА статусу керуючого рахунком щодо рахунку в цінних паперах такого депонента в депозитарній установі набуває АРМА або юридична/фізична особа - підприємець, якій АРМА за результатами конкурсу в порядку, встановленому законом, такі цінні папери передані в управління (далі - Управитель).

У разі передачі цінних паперів в управління АРМА реалізація прав на такі цінні папери та прав за ними здійснюється АРМА.

У разі передачі цінних паперів АРМА в управління Управителю Управитель здійснює повноваження власника таких цінних паперів на підставі договору про управління між АРМА та Управителем з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законодавством.

Набуття Фондом, АРМА/Управителем статусу керуючого рахунком у цінних паперах не потребує відповідного розпорядження депонента та обов`язкового переоформлення анкети рахунку в цінних паперах депонента.

АРМА набуває повноваження щодо управління такими цінними паперами з дня прийняття їх в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника цінних паперів, копії яких надійшли до АРМА з відповідним зверненням прокурора.

Відповідно до вимог частин 1-2 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 10 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство, зокрема укладає цивільно-правові угоди з юридичними та фізичними особами з питань, пов`язаних з проведенням оцінки та управлінням активами.

Приписами частини 7 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" визначено, що у разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником таких активів. Дія цієї частини не поширюється на управління активами у виняткових випадках з особливостями, передбаченими цим Законом.

Особливості управління активами у виняткових випадках регламентовані статтею 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Частиною 1 статті 21-1 цього Закону передбачено, що у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.

Винятковими вважаються випадки передачі в управління активів, визначених абзацом першим частини першої цієї статті, за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) існує ризик збою та/або переривання функціонування таких активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій або збоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні або водовідведенні або постачанні природного газу;

2) існує ризик переривання функціонування підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу та/або авіабудівельної галузі, у власності яких перебувають такі активи.

Після усунення обставин, визначених пунктами 1 або 2 цієї частини (далі - обставини негативного характеру), відповідні активи підлягають передачі в управління у порядку, встановленому частиною другою статті 21 цього Закону, з обов`язковим забезпеченням безперервності управління активами.

Відповідно до частини 2 статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство повідомляє Кабінет Міністрів України про необхідність застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів у визначені в цій частині строки.

Кабінет Міністрів України не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання від Національного агентства інформації, визначеної частиною другою цієї статті, доручає міністерству, іншому центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого належить формування та/або реалізація державної політики у сфері, в якій існує ризик виникнення обставин негативного характеру та/або до якої належать відповідні активи, провести консультації щодо визначення управителем таких активів підприємства, визначеного абзацом першим частини першої цієї статті (частина 3 статті 21-1 вказаного Закону).

За результатами консультацій, передбачених частиною третьою цієї статті, відповідне міністерство, інший центральний орган виконавчої влади за погодженням з Національним агентством вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком. Рішення Кабінету Міністрів України про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком має містити обґрунтування необхідності застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів, назву підприємства, що визначається управителем таких активів, строк здійснення такого управління, перелік активів, що передаються в управління, а також (за необхідності) доручення іншим органам виконавчої влади, підприємствам, установам та організаціям щодо вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникнення обставин негативного характеру та забезпечення управління відповідними активами (ч. ч. 4, 5 ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів").

Частиною 6 статті 21-1 зазначеного Закону передбачено, що у разі надходження рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, управління такими активами припиняється, а активи підлягають поверненню законному власнику у встановленому Законом порядку.

Судом установлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках" з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" погоджено пропозицію Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу.

Отже, розпорядженням Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 підтверджується існування та винятковість випадків для застосування процедури передання в управління активів позивача саме за статтею 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", що виключає відповідно до частини 7 статті 21 цього Закону обов`язок управителя погоджувати свої дії з власником активів у разі здійснення управління активами під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи.

Зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 як на час ухвалення оскаржуваних рішень загальних зборів так і нас розгляду справи є чинним та у встановленому законом порядку не скасоване.

У постанові від 31.01.2024 у справі №925/1355/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна торгівельна компанія" до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про визнання недійсним рішення наглядової ради Верховний Суд, проаналізувавши положення Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 "Про деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", підтримав висновки судів попередніх інстанцій про те, що активи позивача у зв`язку з винятковим випадком були передані в управління ДАТ "Чорноморнафтогаз" саме у порядку, встановленому статтею 21-1 Закону про АРМА, а не у порядку, встановленому частиною другою статті 21 цього закону. Питання існування та оцінки випадку як виняткового для застосування статті 21-1 Закону про АРМА остаточно вирішував виключно Кабінет Міністрів України у розпорядженні №429-р від 28.05.2022 за поданням АРМА, яке є чинним.

Відповідно до частини 1 статті 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права, крім майнових прав інтелектуальної власності, та інше майно (частина 1 статті 1030 ЦК України).

Згідно частини 6 статті 1032 ЦК України у випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною 1 статті 1037 ЦК України визначено, що управитель управляє майном відповідно до умов договору.

Як убачається із матеріалів справи, на підставі статті 21-1, а також статей 1, 9, 10, 19, 22, 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, статті 6 Глави 1 та Глави 70 Цивільного кодексу України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к, розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів як Установником управління та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як Управителем укладено договір управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору установник управління передає управителю на строк, визначений у п. 1.2 розділу 1 договору майно (далі - Активи) в управління, а управитель приймає Активи та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління такими активами, зокрема корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек" (ідентифікаційний код 31815603), а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000111660, емітовані Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (ідентифікаційний код 03338649) у кількості 2 539 164 штук номінальною вартістю 0,50 грн. кожна та становлять 48,8283 % від загальної кількості (пп. 2 п. 1.1.1 договору).

Пунктом 1.3 договору визначено, що управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладення цього договору.

Згідно пункту 4.3 договору управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління Активами щодо володіння, користування цими Активами та всіма правами, які з ними пов`язані та з них випливають; здійснювати повноваження та мати всі права власника Активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера, визначені ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства", з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законом та цим договором; інші права акціонера з урахуванням обмежень, встановлених законом та статутами юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління.

Відповідно до умов пункту 8.1 договору здійснення управління активами управителем передбачає, крім іншого, здійснення управління активами шляхом їх збереження, а також здійснення управління юридичними особами, визначеними в п.п. 1.1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначних законодавством; участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства".

Положеннями статті 1045 ЦК України передбачено, що особливості управління цінними паперами встановлюються законом.

Згідно з частинами 1, 5 статті 35 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, встановлених законом або правочином. Обмеження прав на цінні папери або прав за цінними паперами може бути встановлено виключно у випадках та порядку, передбачених законом. Особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та/або правочином щодо таких цінних паперів.

Абзацами 12 та 13 пункту 12 глави 1 розділу 5 Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №735 від 23.04.2013, визначено, що депозитарна установа припиняє виконання розпоряджень депонента та/або керуючого рахунком депонента щодо належних такому депоненту цінних паперів, переданих в управління АРМА, з моменту отримання від АРМА повідомлення про прийняття АРМА в управління цінних паперів. Управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати, визначеної договором про управління між АРМА та Управителем.

З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства та умов договору слідує, що управитель набув повноважень щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Положеннями частин 3-5 статті 96-1 ЦК України передбачено, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: 1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку; 3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом; 6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту). Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом. Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.

Статтею 27 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Аналогічні положення містяться також у пункті 4.1.1 статуту відповідача.

За змістом пунктів 13, 14 частини 1 статті 1 Закону України "Про депозитарну систему України" законодавець виділяє права на цінні папери (речові права на цінні папери (право власності, інші визначені законом речові права)) та права за цінними паперами (права, що виникають із зобов`язання емітента за розміщеними ним цінними паперами (право на участь у загальних зборах акціонерів, право на отримання доходу, інші права, визначені законом та/або рішенням емітента)).

Верховний Суд у постанові від 15.07.2021 у справі №640/6888/19 виснував, що застосування державою спеціальних обмежувальних заходів шляхом блокування активів у випадку цінних паперів не обмежується лише речовими правами на таке майно, оскільки права за цінними паперами (права з акції) не можуть існувати окремо від речового права (права на акцію).

Враховуючи зміст ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022, від 24.05.2022, що містяться у матеріалах справи, положення Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", Закону України "Про депозитарну систему України", Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735, умови пп. 1.1.1, п.п. 3.1, 4.3, 8.1 договору №05/2022 від 05.07.2022 АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" з дати укладення цього договору отримало в управління належні позивачу цінні папери (акції), емітовані відповідачем та відповідно повноваження щодо реалізації як прав на цінні папери, так і прав за цінними паперами, серед яких право на участь в управлінні акціонерним товариством, у тому числі на скликання та проведення загальних зборів акціонерів товариства.

Положеннями статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення (відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15).

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Судом установлено, що вимога про визнання недійсним договору № 11/2022 від 05.07.2022 про управління майном (активами), укладеного між Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" була предметом судового розгляду у справі № 921/600/22.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2023 у справі №921/600/22 відмовлено у задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю "ПромТехРесурс" до приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" та акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", за участю третіх осіб, серед яких Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, зокрема, про визнання недійсним договору №11/2022 від 05.07.2022 про управління майном (активами), укладеного між акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (т. 3 а.с. 214-226) https://reyestr.court.gov.ua/Review/110789079.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі №921/600/22 апеляційну скаргу на рішення повернуто.

У наведеному рішенні судом встановлено обставини, на підставі яких було укладено договір №11/2022 від 05.07.2022 про управління майном (активами) між акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та не встановлено невідповідності цього правочину умовам статті 203 ЦК України та підстав для визнання його недійсним відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України.

Згідно приписів частин 4, 5 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Позивачем не спростовано обставин, встановлених рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2023 у справі №921/600/22.

Доказів визнання недійсним договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, укладеного між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" станом на час розгляду цієї справи суду не надано.

Отже, презумпцію правомірності правочину позивачем не спростовано.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності в АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" за договором управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 повноважень на скликання та проведення загальних зборів акціонерів товариства, у тому числі з підстав арешту та передачі в управління АРМА виключно корпоративних прав на цінні папери, а не прав за цінними паперами, зокрема правомочності користування акціями.

На обгрунтування позовних вимог позивач стверджує, що договір управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022 є нікчемним в силу вимог закону, оскільки його вчинено без участі (посередництва) інвестиційної фірми.

Наведені твердження позивач мотивує тим, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" цінні папери відносяться до фінансових інструментів; згідно частини 12 статті 36 цього Закону правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків, передбачених вказаною нормою; відповідно до частини 13 статті 36 цього Закону правочини щодо фінансових інструментів, вчинені без участі (посередництва) інвестиційної фірми, крім випадків, передбачених частиною дванадцятою цієї статті, є нікчемними.

Суд вважає безпідставними наведені доводи позивача з огляду на таке.

Положеннями статті 1 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов`язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Відповідно до частини 1 статті 4 цього Закону ринки капіталу - це фондовий ринок, ринок деривативних фінансових інструментів та грошовий ринок.

У свою чергу, згідно частини 1 статті 5 Закону товарний спот-ринок - це сукупність учасників товарних ринків та правовідносин між ними щодо купівлі-продажу, передачі, переміщення, постачання, міни продукції шляхом укладення товарних спот-контрактів.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України № 559 від 30.11.2001 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти"» фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов`язання або інструмента власного капіталу в іншого.

Із сукупного аналізу наведених термінів слідує, що укладення договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 не є вчиненням правочину щодо фінансових інструментів на ринку капіталу та/або організованих товарних ринках.

Положеннями пункту 9 частини 12 статті 36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" передбачено, що правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків вчинення правочинів, пов`язаних з виконанням судових рішень.

Суд звертає увагу на те, що укладення договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 відбулось на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та у порядку виконання судового рішення - ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к.

Як уже було зазначено, згідно статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (далі - підприємство), на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" відповідає вищенаведеним законодавчим вимогам. Так, його засновником є акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", засновником якого, у свою чергу, є Кабінет Міністрів України (т.3 а.с.227).

Додаткових вимог до процедури передання активів в управління в порядку статті 21-1 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", у тому числі вимог щодо вчинення правочину за участю (посередництвом) інвестиційної фірми, Закон України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", який є спеціальним до регулювання спірних правовідносин відносно Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" не містить.

Таким чином, положення частини 13 статті 36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, тому доводи позивача щодо нікчемності договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 є безпідставними.

Відповідний висновок щодо регулювання спірних правовідносин викладено Верховним Судом у постанові від 16.04.2024 у справі № 922/331/23.

З огляду на викладене, безпідставними також є доводи позивача, що АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" не міг бути особою обраною АРМА в якості управителя у зв`язку із відсутністю у нього ліцензії на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами.

Закон України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" не містить вимог, що АРМА може обрати управителем арештованих акцій лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом.

Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, включає, зокрема діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.

Згідно частини 9 статті 44 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діяльність з управління портфелем фінансових інструментів - це діяльність інвестиційної фірми з управління портфелями фінансових інструментів, які складаються з одного або більше фінансових інструментів, в інтересах клієнтів.

Наведені позивачем критерії стосуються інвестиційних фірм, які провадять професійну діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, зокрема, діяльність з управління портфелем фінансових інструментів. Зазначені критерії до підприємств, установ та організацій, яких АРМА може обрати управителем арештованих акцій, законодавством не встановлені, а отже до спірних правовідносин не застосовуються.

Суд звертає увагу, що АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, а здійснює діяльність управління активами на підставі ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів". Діяльність з управління портфелем фінансових інструментів та управління активами на підставі Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" не є тотожними видами діяльності.

З урахуванням наведеного, доводи позивача про те, що АРМА може обрати управителем арештованих акцій лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право провадження професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів судом відхиляються.

На обгрунтування позовних вимог позивач також стверджує, що відповідно до статей 22, 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передача в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" корпоративних прав (акцій) є концентрацією, для здійснення якої необхідний попередній дозвіл АМК України.

Надаючи оцінку наведеним доводам судом враховано таке.

Приписами пункту 4 частини 2 статті 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що концентрацією визнається безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб`єкта господарювання.

Згідно з частинами 1, 5 статті 24 вказаного Закону концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього одержання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, якщо сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації перевищує визначені в цій нормі суми. Концентрація, яка потребує дозволу відповідно до частини першої цієї статті, забороняється до надання дозволу на її здійснення. До надання такого дозволу учасники концентрації зобов`язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану.

За змістом пункту 12 частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна, віднесена до порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Положеннями статті 48 цього Закону визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; закриття провадження у справі.

Згідно вимог статті 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 грудня 2021 року у справі № 910/16869/20 зазначено, що аналіз норм статей 124, 19 Конституції України, статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", норм процесуального права, які закріплені в ГПК України щодо компетенції суду, дає підстави дійти висновку, що останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Позивачем на час розгляду справи не надано суду належних доказів ухвалення Антимонопольним комітетом України рішення за ознаками вчинення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" порушення, передбаченого пунктом 12 частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Окрім того, суд звертає увагу, що приписами пункту 4-5 Прикінцевих положень Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у період дії воєнного стану положення частини другої статті 22 цього Закону не застосовується до процедури набуття підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, господарськими товариствами, 50 і більше відсотків часток (акцій, паїв) у статутних капіталах яких належить державі, або їх підконтрольними суб`єктами безпосереднього або опосередкованого контролю над одним або кількома суб`єктами господарювання чи частинами суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг, якщо метою набуття контролю є недопущення виникнення або усунення наслідків надзвичайних ситуацій або збоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні або водовідведенні чи постачанні природного газу.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на обставину чинності договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 твердження позивача про неотримання АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" дозволу на концентрацію у контексті заявлених позовних вимог про визнання недійсними рішень позачергових дистанційних загальних зборів АТ "ОГС "Вінницягаз" є безпідставними.

Щодо тверджень позивача, що ним не надавалися пропозиції відносно кандидатів для обрання в члени Наглядової ради відповідача, не видавалися довіреності цим особам на право участі та голосування на загальних зборах від імені позивача і позивач не брав участі у проведених 05.06.2023 позачергових дистанційних загальних зборах, суд звертає увагу, що згідно пункту 4.3 договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління активами; здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера відповідно до статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно пункту 8.1. договору управління передбачає здійснення управління юридичними особами, визначеними в пп. 1.1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначених законодавством, а також участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства".

Умовами пунктів 3.5, 8.1 договору передбачено право управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, а також участь та голосування з усіх питань.

Відповідно до пункту 3.1 договору управління активами здійснюється управителем в інтересах власника активів.

Управитель зобов`язаний, з-поміж іншого, при здійсненні управління активами, в тому числі при вчиненні будь-яких правочинів щодо активів, повідомляти третіх осіб, що він діє від власного імені, але виключно як управитель на підставі договору управління, укладеного з Національним агентством, відповідно до глави 70 ЦК України та Закону (пункт 4.4 договору).

Як убачається з матеріалів справи, у бюлетені №2 для кумулятивного голосування у відомостях щодо кандидатів для обрання в члени Наглядової ради АТ "ОГС "Вінницягаз" зазначено, що вони є представниками позивача; особою, що внесла пропозицію щодо кандидатів, вказано АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" як управителя акціями АТ "ОГС "Вінницягаз", власником яких є позивач, згідно з договором управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022.

Положеннями частини 7 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" передбачено, що у разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником таких активів.

Дія цієї частини не поширюється на управління активами у виняткових випадках з особливостями, передбаченими цим Законом.

Судом установлено, що передача АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" в управління активів позивача відбулася на підставі статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", тому управитель під час здійснення повноважень власника таких активів не повинен погоджувати свої дії з власником таких активів.

Враховуючи, що АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" здійснює управління активами позивача на підставі договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 та в інтересах останнього, а також наділений повноваженнями реалізовувати передбачені права акціонера позивача, зокрема призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, брати участь та голосувати з усіх питань порядку денного загальних зборів акціонерів, доводи відповідача у цій частині є безпідставними.

Судом також враховано, що позивачем не надано доказів, що після отримання повідомлення про проведення позачергових загальних зборів, останнім як акціонером вчинялися дії щодо направлення відповідних пропозицій з питань включених до порядку денного зборів та/або вчинення інших дій передбачених у повідомленні про проведення загальних зборів.

Щодо доводів позивача про скликання та проведення АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" позачергових загальних зборів у період дії ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 про забезпечення позову, якою було зупинено дію рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 «Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» від 26.04.2023 № 466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році» до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили, що призвело до порушень положень Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту відповідача, судом враховано таке.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори акціонерів можуть проводитися шляхом: 1) очного голосування (далі - очні загальні збори); 2) електронного голосування (далі - електронні загальні збори); 3) опитування (далі - дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до товариства через депозитарну систему України у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Частинами 1-2 статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства, можуть проводитися дистанційні загальні збори. У такому разі волевиявлення акціонерів фіксується шляхом опитування, що проводиться через депозитарну систему України. Порядок проведення дистанційних загальних зборів встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Положення статей 40-57 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів (зокрема, щодо кворуму, права на участь в загальних зборах, скликання, у тому числі особливостей скликання позачергових загальних зборів акціонерним товариством чи акціонерами, повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів, порядку їх проведення та прийняття рішень тощо) не застосовуються до дистанційних загальних зборів, крім випадків, прямо передбачених зазначеними статтями.

Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 затверджено Порядок скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів (далі - Порядок №236).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №236 він встановлює порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів шляхом опитування (дистанційні загальні збори).

Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до акціонерного товариства через депозитарну систему України у відповідності до цього Порядку. Дистанційні загальні збори можуть проводитись у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства. Дистанційні загальні збори можуть проводитись у інших випадках, передбачених законодавством.

З метою реалізації прав акціонерів власників більше 50 відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства відповідно до статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", у зв`язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії Російської Федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення від 26.04.2023 №466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році".

Цим рішенням встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50% голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори) мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства. Позачергові загальні збори, які скликаються відповідно до цього Рішення, мають бути проведені відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року №236.

З матеріалів справи вбачається, що повідомленням № 252/23 від 27.04.2023 Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" повідомило Наглядову раду Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", що відповідно до п. 1 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 466 від 26.04.2023 Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" як особа, що здійснює управління більш ніж 50% акцій Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 429-р від 28.05.2022 та договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022, укладеного між Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів), прийняло рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (т.1 а.с.10).

05.06.2023 було проведено дистанційні позачергові загальні збори акціонерів АТ "ОГС " Вінницягаз", за результатами яких складено протокол від 08.06.2023, у якому викладені рішення ухвалені за результатами розгляду питань порядку денного.

У протоколі зазначено, що збори відбулись відповідно до Порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236; дата проведення загальних зборів 05.06.2023; дата оприлюднення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) - 26.05.2023; дата оприлюднення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування 01.06.2023; дата початку голосування 26.05.2023; дата завершення голосування акціонерів 05.06.2023.

У протоколі зазначено, що позачергові дистанційні загальні збори акціонерів товариства мають кворум з усіх питань порядку денного.

Положеннями частини 1, 5, 6 статті 56 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що за підсумками кожного голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії акціонерного товариства, які брали участь у підрахунку голосів. Рішення загальних зборів вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування. Підсумки голосування повідомляються на загальних зборах, під час яких проводилося голосування. Протоколи про підсумки голосування додаються до протоколу загальних зборів.

Судом установлено, що за кожного питання порядку денного, щодо якого було ухвалено рішення на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів складено відповідні протоколи про підсумки голосування від 08.06.2023 №1, №2, №3, які підписані головою та членами лічильної комісії.

Судом враховано, що скликання зборів у такий спосіб не суперечить Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту відповідача, оскільки останніми передбачена можливість проведення дистанційних загальних зборів акціонерів.

Порядок скликання та проведення таких зборів визначено рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №236 від 06.03.2023, №466 від 26.04.2023.

Твердження позивача, що збори були скликані та проведені всупереч вимогам ст. ст. 41, 42, 43 Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідних положень статуту відповідача спростовуються положеннями частини 2 статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо незастосування дії статей 40-57 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів до дистанційних загальних зборів, крім випадків, прямо передбачених зазначеними статтями.

Позивач на обгрунтування позовних вимог зазначив, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії вищенаведених рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до прийняття судом рішення у справі №320/17043/23, що набрало законної сили.

Судом становлено, що Київським окружним адміністративним судом у справі №320/17043/23 за позовом Матерон Лімітед, ПрАТ "Газтек" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення постановлено ухвалу від 29.05.2023 року про забезпечення позову (т.2 а.с.71-77) https://reestr.court.gov.ua/Review/111162563 .

Із змісту зазначеної ухвали суду вбачається, що 24.05.2023 позивачем у цій справі подано заяву про забезпечення позову шляхом:

зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ІКЮО - 37956207) від 06.03.2023 № 236 «Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили;

зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ІКЮО - 37956207) від 26.04.2023 № 466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році» до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили;

заборони акціонерам АТ «Київоблгаз», АТ «Рівнегаз», АТ «Львівгаз», АТ «Дніпропетровськгаз», АТ «Чернігівгаз» та будь-яким іншим особам, яким передано в управління акції АТ «Київоблгаз», АТ «Рівнегаз», АТ «Львівгаз», АТ «Дніпропетровськгаз», АТ «Чернігівгаз» вчиняти дії щодо скликання, проведення та голосування на загальних зборах цих підприємств до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили;

заборони Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України» (ІКЮО - 30370711) укладати договори про надання послуг із проведення дистанційних загальних зборів із акціонером АТ «Київоблгаз», АТ «Рівнегаз», АТ «Львівгаз», АТ «Дніпропетровськгаз», АТ «Чернігівгаз», як особою, яка скликає збори, або його представником (в тому числі, особа, що здійснює управління акціями цього акціонерного товариства) в порядку, передбаченому рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ІКЮО - 37956207) від 26.04.2023 № 466 та від 06.03.2023 № 236 до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили;

заборони Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України» (ІКЮО - 30370711) складати реєстр(и) власників іменних цінних паперів, на підставі відповідних розпоряджень на складання реєстру власників іменних цінних паперів, переліку власників іменних цінних паперів, переліку акціонерів товариства, переліку акціонерів, яким надсилатиметься повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства, переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, або розпоряджень про забезпечення повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів акціонерного товариства, що надійшли від акціонерів АТ «Київоблгаз», АТ «Рівнегаз», АТ «Львівгаз», АТ «Дніпропетровськгаз», АТ «Чернігівгаз» в порядку, передбаченому рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (КЮО - 37956207) від 26.04.2023 № 466 та від 06.03.2023 № 236 до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили.

Згідно резолютивної частини ухвали заяву Матерона Лімітед про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом:

зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ІКЮО - 37956207) від 06.03.2023 № 236 «Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили;

зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ІКЮО - 37956207) від 26.04.2023 № 466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році» до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили.

У резолютивній частині вказаної ухвали зазначено про надіслання її учасникам справи та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", а також вказано, що ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №320/17043/23 задоволено апеляційні скарги АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 скасовано; прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви Матерон Лімітед про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено (т.3 а.с. 206-210) https://reestr.court.gov.ua/Review/111414280 .

Постанова набрала законної сили з дати її ухвалення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №320/17043/23 відмовлено в задоволенні заяви про роз`яснення ухвали про забезпечення позову від 29.05.2023. Суд, зокрема зазначив, що відповідно до положень ст. ст. 154, 243, 294 та 325 Кодексу адміністративного судочинства України строк дії ухвали про забезпечення позову розпочався 29.05.2023 та закінчився саме днем ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду - 07.06.2023 і саме в цей період часу оскаржувані в цій справі рішення не діяли, тобто існувала заборона на вчинення будь-яких дій, направлених на реалізацію положень зупинених актів (т.2 а.с. 78-79) https://reestr.court.gov.ua/Review/114899797 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №320/17043/23 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 залишено без змін (т.3 а.с. 211-213) https://reestr.court.gov.ua/Review/117767525.

Суд звертає увагу, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 заяву про забезпечення позову було задоволено частково та вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії вищенаведених рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до прийняття судом рішення у справі №320/17043/23, що набрало законної сили.

Судом враховано, що процедура проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Вінницягаз" розпочалася до постановлення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 про вжиття заходів забезпечення позову з повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Вінницягаз" у якому, зокрема наведені відомості щодо проекту порядку денного, дати оприлюднення бюлетенів для голосування, дати початку та завершення голосування.

Дата розміщення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) була призначена на 26.05.2023, що передує даті постановлення ухвали про забезпечення позову.

Отже, рішення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про скликання та проведення зборів не суперечить вищевказаній ухвалі про забезпечення позову.

Суд також звертає увагу, що резолютивна частина ухвали суду не містить висновку щодо задоволення заяви в частині вимоги про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони акціонерам АТ «Київоблгаз», АТ «Рівнегаз», АТ «Львівгаз», АТ «Дніпропетровськгаз», АТ «Чернігівгаз» та будь-яким іншим особам, яким передано в управління акції АТ «Київоблгаз», АТ «Рівнегаз», АТ «Львівгаз», АТ «Дніпропетровськгаз», АТ «Чернігівгаз» вчиняти дії щодо скликання, проведення та голосування на загальних зборах цих підприємств до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили.

У свою чергу, направлення судом примірника вказаної ухвали суду АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не свідчить про наявність встановленої судом заборони АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" вчиняти дії щодо скликання, проведення та голосування на загальних зборах АТ "ОГС "Вінницягаз".

Відповідно до вимог частини 5 статті 56 Закону України "Про акціонерні товариства" та пункту 9.12.2 статуту відповідача рішення загальних зборів вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування.

Оскільки протоколи про підсумки голосування №1, №2, №3 складено 08.06.2023, оскаржувані позивачем рішення вважаються прийнятими 08.06.2023 року, тобто після ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 07.06.2023 про скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23.

Таким чином, прийняття рішення про скликання і проведення позачергових дистанційних загальних зборів АТ "ОГС "Вінницягаз" та прийняття рішень за наслідками таких зборів у цій справі відбулось поза межами строку дії ухвали суду про забезпечення позову.

Щодо тверджень відповідача відносно необхідності застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду викладених у постановах від 04.11.2020 у справі №826/3525/17, від 10.12.2020 у справі №826/12267/18, суд звертає увагу на таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини" таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

У справі №826/12267/18 оскаржуване рішення Правління Національного банку України про ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" прийнято в період дії ухвали суду про забезпечення позову, якою Національному банку України було заборонено прийняття такого рішення.

У справі №826/3525/17 оскаржуване рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про продовження строку дії ліцензії на мовлення прийнято в період дії ухвали суду, якою Національній раді України було заборонено прийняття такого рішення.

Тобто обставина ухвалення оскаржуваних рішень у вищенаведених справах мала місце під час застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони прийняття конкретних рішень конкретним учасникам справи.

Натомість у справі №902/1452/23 судом установлено, що заходи забезпечення позову згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 вжито лише у частині зупинення дії рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 «Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів», від 26.04.2023 № 466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році» до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили.

При цьому, ухвалою суду про забезпечення позову від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 не було заборонено АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" вчиняти дії щодо скликання, проведення позачергових загальних зборів АТ "ОГС "Вінницягаз" та ухвалення загальними зборами АТ "ОГС "Вінницягаз" оскаржуваних у справі №902/1452/23 рішень.

Проаналізувавши зміст наведених позивачем постанов, суд відхиляє доводи позивача про необхідність урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у вказаних позивачем справах і у справі, що розглядається є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, тобто, дійшли певних конкретних висновків з урахуванням наданих сторонами усіх доказів, що свідчить про неподібність правовідносин у зазначених позивачем справах та у цій справі за змістовним критерієм.

Щодо тверджень позивача про порушення оскаржуваними рішеннями його прав акціонера на участь в управлінні акціонерним товариством.

Позивач вважає, що арешт корпоративних прав, що був накладений ухвалою слідчого судді від 17 травня 2022 року, стосується лише заборони здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку та заборони розпоряджатися ними (тобто правомочності розпорядження), а інші корпоративні права залишаються вільними від обтяження (обмеження).

На думку позивача судовий арешт не встановлює заборону користуватися акціями, що обумовлює наявність у акціонера права участі в управлінні Товариства шляхом голосування на загальних зборах акціонерів, яке є проявом права користування.

Суд вважає наведені доводи позивача помилковими з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні товариством (пункт 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про акціонерні товариства", п.п. 4.1.1. статуту "ОГС "Вінницягаз").

Судом установлено, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на підставі чинних ухвал Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 та від 24.05.2022, розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022, договору управління активами №11/2022 від 05.07.2022 (п. п. 1.3, 3.1, 3.5, 4.3, 8.1) як управитель акціями позивача діяв в інтересах позивача як акціонера АТ "ОГС "Вінницягаз " та реалізував отримані в управління корпоративні права, що належать позивачу як акціонеру щодо скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Вінницягаз", формування порядку денного, подання пропозицій щодо кандидатів для обрання в органи управління товариства, участі у зборах, голосування з питань порядку денного.

Як уже було зазначено, про дії АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" в якості управителя акціями позивача за договором №11/2022 від 05.07.2022 АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" зазначало у повідомленні про скликання позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Вінницягаз адресованого Наглядовій раді АТ "ОГС "Вінницягаз", у повідомленні про проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Вінницягаз адресованого акціонерам АТ "ОГС " позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Вінницягаз", у бюлетені для кумулятивного голосування, тощо.

Верховний Суд у постанові від 16.04.2024 у справі № 922/331/23 виснував, що «наявність ухвали слідчого судді про арешт корпоративних прав із встановленням заборони здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися акціями, означає, що власник акцій тимчасово не може розпоряджатися ними на власний розсуд (їх відчужити, тощо). Арешт активів (акцій) у кримінальному провадженні із встановленням заборони розпоряджатися може бути підставою для передачі активів в управління АРМА відповідно до ухвали слідчого судді. У такому разі управління активами (акціями) здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Відповідно до абзацу п`ятого частини сьомої статті 21 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", що визначає особливості управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв, управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником таких активів.

Отже, за загальним правилом, якщо ухвала про арешт акцій у кримінальному провадженні не містить вказівку про встановлення заборони користування акціями, що стосується обмеження права брати участь в управлінні товариством, і активи передані в управління на підставі ухвали слідчого судді, акціонер реалізує своє право управління шляхом погодження дій управителя, що передбачено абзацом п`ятим частиною сьомою статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Водночас таке правило (необхідність отримання погодження власника) не застосовується до правовідносин управління активами у виняткових випадках з особливостями, передбаченими цим Законом (абзац шостий частини сьомої статті 21 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів").

У справі, що переглядається, Кабінет Міністрів України передав активи третьої особи в управління державному підприємству у зв`язку з винятковим випадком у порядку, встановленому статтею 21-1 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (розпорядження Кабінет Міністрів України від 28 травня 2022 року № 429-р), що породжує відповідні правові наслідки.

Наведене означає, що у спірних правовідносинах Управитель під час здійснення повноважень власника таких активів (акцій) не зобов`язаний погоджувати свої дії у вищих органах управління відповідної юридичної особи з власником таких активів (акціонером).

Тому скаржник, як власник арештованих акцій, на які спочатку накладено арешт у кримінальному провадженні із встановленням заборони розпорядження (без окремої вказівки на заборону користування), але надалі ці акції були передані в управління АРМА за ухвалою суду та за рішенням Кабінету Міністрів України у зв`язку з винятковим випадком (особлива процедура за статтею 21-1 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів"), не може посилатися на порушення свого права на управління, оскаржуючи права Управителя самостійно визначати кандидатури для обрання до складу Наглядової Ради Товариства та рішення виконавчого органу, що було прийнято у складів нових членів, які призначались Наглядовою Раду за участі членів, яких Управитель замінив без узгодження з акціонером (пункти 55-61 постанови)».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що оскаржуваними рішеннями позачергових загальних зборів порушені його права акціонера на участь в управлінні товариством.

На обгрунтування позовних вимог позивач також зазначив, що дії АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" призвели до порушення конституційних прав позивача, визначених статтею 41 Конституції України в частині володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а також порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права на мирне володіння майном.

Надаючи оцінку наведеним твердженням суд звертає увагу, оскаржуваними рішеннями позачергових загальних зборів товариства не вирішувалися питання внаслідок яких позивач був позбавлений або обмежений у праві володіння, користування та розпорядження своєю власністю (корпоративними правами - акціями, емітованими відповідачем).

Разом з тим, враховуючи чинність арешту активів позивача, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 у справі №757/11783/22-к в межах кримінального провадження; чинність ухвали Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к про передачу корпоративних прав позивача в управління АРМА, чинність розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках"; чинність договору управління активами від 05.07.2023 №11/2022, умовами якого передбачені відповідні права АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як управителя, а також положення законодавства, якими визначені повноваження управителя, суд дійшов висновку про недоведеність доводів позивача про порушення прав позивача як акціонера на користування акціями, корпоративні права якого арештовані та передані в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" у порядку статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" саме на підставі рішень позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Вінницягаз", оформленими протоколом від 08.06.2023.

Щодо незгоди позивача з обмеженнями його правомочностей власника активів суд зауважує, що питання обмеження правомочностей власника акцій не охоплюється предметом позову у цій справі.

Положеннями частини 2 статті 321 ЦК України визначено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 321 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (частина 10 статті 170 КПК України).

Отже, норми кримінального процесуального законодавства передбачають можливість арешту акцій (цінні папери) та корпоративних прав. Зазначені предмети арешту в частині десятій статті 170 КПК України указані через кому, що вказує на автономність цих двох категорій в аспекті предмету арешту у кримінальному провадженні.

Обмеження права власності на корпоративні права акції, що належать позивачу застосовані на підставі ухвали суду про арешт корпоративних прав та ухвали суду про передачу арештованих активів в управління АРМА.

Арешт, накладений у межах кримінального провадження, є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами КПК України і його скасування відбувається в порядку, визначеному статтею 174 КПК України.

Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла при розгляді справ № 335/12096/15-ц (постанова від 15.05.2018) та № 569/4374/16-ц (постанова від 23.05.2018).

Вирішення питання щодо обгрунтованості застосованих судом у межах кримінального провадження заходів забезпечення в силу приписів статті 174 КПК України, не відноситься до компетенції господарського суду.

Верховний Суд у постанові від 16.04.2024 у справі № 922/331/23 також зазначив:

1) арешт корпоративних прав із встановленням заборони на розпорядження акціями у кримінального провадженні веде до тимчасового позбавлення власника акцій можливості розпоряджатися цими акціями, згідно з частиною першою статті 170 КПК України. Цей арешт може також обмежувати право користування акціями, зокрема права на участь у управлінні компанією та інші корпоративні права, якщо такі обмеження чітко зазначені в ухвалі суду;

2) господарський суд не має повноважень змінювати чи роз`яснювати ухвали слідчого судді, що постановлені у кримінальному провадженні. Господарський суд може лише дослідити зміст ухвали про арешт та її вплив на спірні правовідносини, тому керуючись принципом правової визначеності, зобов`язаний керуватися буквальним формулюванням резолютивної частини ухвали про арешт щодо встановлених заборон та обмежень;

3) за загальним правилом, якщо акції передані в управління на підставі ухвали слідчого судді, управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником акцій. Такий обов`язок відсутній - якщо акції передані в управління підприємству за рішення Кабінету Міністрів України у порядку особливої процедури;

4) у спірних правовідносинах правовою підставою обмеження прав акціонера є не лише ухвали слідчого суду про арешт корпоративних прав у спосіб встановлення заборони на реалізацію акцій (на чому помилково наполягає скаржник), а й рішення Кабінету Міністрів України, що дозволяє Управителю діяти у вищих органах управління юридичної особи на власний розсуд без погодження з власником акцій, на які накладено арешт. Власник акцій, чиї права обмежені судовим арештом та рішенням Кабінету Міністрів України, має право оскаржити такі дії в установленому порядку. Господарський суд не має компетенції це переглядати в корпоративному спорі, тому відповідні аргументи скаржника не беруться до уваги (пункт 64 постанови).

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно усталеної практики Верховного Суду, спосіб захисту насамперед повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу. Невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Суд звертає увагу на те, що застосування конкретного способу захисту залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Крім того, задоволення позовних вимог судом не повинно порушувати прав інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі №906/1336/19 зазначила, що позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів може бути спрямована на настання різних правових наслідків залежно від підстав, з яких таке рішення оспорюється (п. 7.2.4.), оскільки така позовна вимога може бути спрямована на позбавлення такого рішення загальних зборів юридичної сили, а також на захист інтересу щодо правової визначеності.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №923/364/19 та від 16.06.2020 у справі №904/1221/19.

Оцінивши належність та ефективність обраного позивачем способу захисту суд дійшов висновку, що вимога про визнання недійсними оскаржуваних позивачем рішень позачергових загальних зборів та рішень, оформлених протоколами про підсумки голосування від 08.06.2023 року №1, № 2, № 3 не призведе до відновлення прав позивача на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, про порушення яких він стверджує.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та досліджені докази, суд не вбачає правових та фактичних підстав для визнання недійсними рішень, оформлених протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" від 08.06.2023 року та визнання недійсними рішень, оформлених протоколами про підсумки голосування від 08.06.2023 року №1, № 2, № 3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обгрунтованість позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 5797 від 17.11.2023 сплачено судовий збір у розмірі 10 736,00 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, витрати по сплаті судового збору у сумі 10 736,00 гривень покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник судового рішення направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повний текст судового рішення складено 02 липня 2024 р. у зв`язку з тривалими вимкненнями електричної енергії в приміщенні суду.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2-5 - учасникам справи, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.