Ухвала

від 03.07.2024 по справі 906/649/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

"03" липня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/649/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.,розглянувши матеріали позовної заяви від 11.06.2024 № 51-84-4618вих-24 та заяви про усунення недоліків позовної заяви від 20.06.2024 № 51-84-4859 вих-24 Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації

до Житомирської міської ради

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2024 до Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) надійшла позовна заява Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації (далі - ОДА) до Житомирської міської ради ( далі - Міська рада) з позовними вимогами:

- зобов`язати Міську раду повернути земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:11:012:0020 державі в особі Житомирської ОДА (далі - повернення ЗД рекреаційного призначення);

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:11:012:0020 ( далі - скасування державної реєстрації ЗД рекреаційного призначення).

Суд ухвалою від 17.06.2024 залишив позовну заяву без руху через її невідповідність позовної заяви вимогам статей 162, 164 та 172 ГПК України ( з ч.1 ст. 174 цього Кодексу ( далі - Кодекс).

Процесуальні підстави застосовані Судом.

Предметом спору за цим позовом є ЗД рекреаційного призначення земельна ділянка яка на праві комунальної власності зареєстрована за Житомирською міською радою 21.02.2006 ( 4 абз. ст.3 позовної заяви та додаток - Інформація з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ).

Суд виснував, що позовна вимога про повернення ЗД рекреаційного призначення є вимогою майнового характеру.

Визначаючи розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру, Суд прийняв до уваги визначені у позові такі правові підстави позову як ч.2 ст. 152 та 391 ЗК України ( негаторний позов).

Суд акцентував, що віндикаційний та негаторний позови це класичні види речових позовів. Пред`являються у разі якщо між сторонами спору існують абсолютні (речові) відносини, тобто між позивачем і відповідачем відсутній будь-який договір або недоговірне зобов`язання. Визначальний критерій їх розмежування: наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

Суд вказав, що Велика Палата Верховного Суду виснувала, що пам`ятки археології зазвичай знаходяться безпосередньо у глибині земної поверхні, в зв`язку з чим нерозривно пов`язані з земельними ділянками, на яких вони розташовані. Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки, яка згідно з Законом України «Про охорону культурної спадщини» не може перебувати в приватній чи комунальній власності ( постанова від 12.03. 2024 у справі № 927/1206/21).

Водночас Суд дійшов висновку, що оскільки позовна вимога про повернення ЗД рекреаційного призначення є вимогою майнового характеру, існують підстави для застосування ч.2 ст. 163 Кодексу, ч. 2 ст. 4 та ч.2 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" , а також правових висновків ВП ВС, сформованих у постановах від 26.02.2019 у справі №907/9/17, від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, від 04.10. 2023 у справі № 906/1026/22.

Та за позовну вимогу про повернення ЗД рекреаційного призначення з комунальної у державну власність сплачено судовий збір 3028,00 грн ( п. і. №1235 від 06.06.2024 на загальну суму 6056,00грн), тобто у мінімально допустимому розмірі. З цих підстав, Суд застосував термін "вартість земельної ділянки" - еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець ( абз. 4 ст. 1 ЗУ "Про оцінку земель" від 11.12.2003 за №1378-ІV ( далі - Закон про оцінку земель) та навів інші законодавчі приписи.

Суд виснував, що оскільки Прокурор ініціював віндикаційний позов щодо ЗД рекреаційного призначення, яка розташована на території міста Житомир, Житомирська ОДА як позивач не позбавлена права самостійно отримати у встановленому законом порядку витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

В свою чергу, Суд позбавлений можливості за правилом ч.2 ст. 163 Кодексу та ч.2 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" до відкриття провадження у справі попередньо визначити розмір судового збору для наступного стягнення недоплаченого/повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи , оскільки як позов , так і додані до нього документи, не містять вихідних даних згідно п. 3 Методики НГО за якими визначається нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) за відповідною формулою.

Тоді як згідно з ч. 8 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" перевірка повноти сплати судового збору здійснюються судом відповідно до процесуального законодавства.

У зв`язку з викладеним, Суд вказав, що правило ч. 2 ст. 174 Кодексу про необхідність зазначення судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху точної суми судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) не є застосовним у цій конкретній ситуації.

До викладеного Суд доповнив, що у прохальній частині позовної заяви Прокурором також не вказано площу та адресу спірної ЗД рекреаційного призначення.

Іншою процесуальною підставою залишення позову без руху стали підстави представництва Прокурором інтересів держави в суді в особі Житомирської ОДА.

Суд застосував абз. 2 та 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру": прокурор здійснює представництво інтересів держави /місцевого самоврядування в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу

З цих підстав, Суд прийняв до уваги, що наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин ( п. 67 постанова ВПВС від 26.05. 2020 у справі № 912/2385/18).

Суд врахував, що на повідомлення Прокурора від 01.05.2024 № 51-84-3521вих-24 про виявлене порушення вимог земельного законодавства, Житомирська ОДА листом № 3098/2-24/21 від 15.05.2024 повідомила, що в обласному бюджеті видатків для сплати судового збору для подання відповідної позовної заяви не передбачено.

Суд констатував, що позов не містить зазначення доказів і такі до нього в якості додатків не додано на підтвердження викладеному Житомирською ОДА у листі № 3098/2-24/21 від 15.05.2024.

Суд прийняв до уваги, що звертаючись із позовом в інтересах держави, Прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат (постанова ВП ВС у справі №923/199/21 від 05.10.2022).

Однак Суд нагадує, що зміст правових висновків ВПВС не обмежується лише одним цим реченням, оскільки зміст останнього розкривається в контексті наступного: "

... звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення [...];

... також у постанові від 25.05.2022 у справі № 916/1796/18 КГС ВС вказав на справедливість підходу, за якого враховується позиція особи, в інтересах якої подано позов при вирішенні питання про розподіл судових витрат задля виключення можливості покладення обов`язку щодо відшкодування витрат зі сплати судового збору на особу, в інтересах якої подано прокуратурою позов та яка заздалегідь вважала таку позицію прокуратури незаконною та послідовно, упродовж розгляду справи, заперечувала проти позиції прокуратури;

... у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справ, провадження в яких відкрито за позовом прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позиція цього органу щодо заявленого прокурором позову не є вирішальним критерієм, оскільки прокурор бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи (підпункт 8.32 цієї постанови)".

До викладеного Суд доповнює, що Житомирська ОДА в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою ( ч.3 ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (Закону про державні адміністрації).

Місцева державна адміністрація в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля :

1) розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості ґрунтів, що перебувають у державній власності;

2) розпоряджається землями державної власності відповідно до закону тощо (ст. 21 Закону про державні адміністрації).

Місцеві державні адміністрації діють на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів ( ст. 3 Закону про державні адміністрації).

Перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов`язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи ( ст. 10 Закону про державні адміністрації).

Керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну відповідальність перед головами відповідних державних адміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань ( ч.1 ст. 11 Закону про державні адміністрації).

Посадові особи місцевих державних адміністрацій несуть відповідальність згідно з чинним законодавством ( ст. 49 Закону про державні адміністрації).

На офіційному сайті Житомирської обласної військової адміністрації (https://oda.zht.gov.ua/wp-content/uploads/2014/12/Polozhennya-yurysty.pdf) оприлюднене Положення про юридичне управління апарату Житомирської обласної державної адміністрації (далі - Положення про юридичне управління).

Відповідно до п.п. 12-15 Положення про юридичне управління , останнє : представляє інтереси облдержадміністрації в судах ... під час розгляду правових питань або спорів; готує позовні заяви в інтересах облдержадміністрації; готує необхідні процесуальні документи, пов`язані з досудовим та судовим врегулюванням спорів та здійсненням захисту інтересів та прав облдержадміністрації при розгляді спорів в судах.

Місцеві державні адміністрації є юридичними особами. Фінансове забезпечення місцевих державних адміністрацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України ( 47 Закону про державні адміністрації).

Попри те, що Бюджетний кодекс України унормовує єдине джерело сплати судового збору для Прокурора та позивача - кошти Державного бюджету України, Прокурор має повноваження витребувати у Житомирської ОДА докази наявності коштів для сплати судового збору за такий позов у загальному розмірі 6056,00грн згідно платіжної інструкції № 1235 від 06.06.2024. Тоді як, сплативши кошти Державного бюджету України на відновлення порушеного права держави останні, у разі позитивного рішення суду, будуть повернуті Житомирській обласній прокуратурі , тоді як Житомирська ОДА зекономить не тільки на сплаті судового збору, але й на професійній правовій допомозі , яку фактично надає Прокурор.

Саме тому, Суд звернув увагу, що у позові відсутнє посилання на відповідне нормативне регулювання правомірності витрачання Житомирською окружною прокуратурою коштів Державного бюджету України для сплати судового збору за нездійснення Житомирською ОДА заходів із претензійно-позовної роботи щодо витребування/повернення у державну власність із комунальної ЗД рекреаційного призначення.

З врахуванням викладених мотивів, Суд в ухвалі від 17.06.2024 про залишення позовної заяви без руху ухвалив Прокурору протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви у визначений спосіб та у строк.

У заяві про усунення недоліків позовної заяви від 20.06.2024 № 51-84-4859вих-24 ( далі - Заява про усунення недоліків позову) Прокурор підтверджує правову підставу позовної вимоги про повернення ЗД рекреаційного призначення з комунальної у державну - ч.2 ст. 152 ЗК України та ст. 391 ЦК України, оскільки зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології , слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави, тому негаторний позов можна пред`явити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки. Відповідна правова позиція щодо обраного Прокурором способу захисту, який є належним та ефективним , відповідає правовій позиції ВПВС , викладеній у постанові від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21. Зважаючи на викладене, під час пред`явлення позову ціна позову не зазначалась, адже він є немайновим . Натомість визначення ціни позову та сплата за нього судового збору як за майновий позов матиме наслідком створення суперечностей в правових позиціях та обґрунтуваннях позовної заяви прокурора, що не відповідатиме актуальним висновкам Верховного Суду та положенням законодавства.

Таким чином, вимоги ухвали суду від 17.06.2024 про залишення позову без руху в частині доплати судового збору за позовну вимогу - повернути у державну власність із комунальної ЗД рекреаційного призначення станом на 24.06.2024 Прокурором не виконано.

В свою чергу, згідно ч.5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" : висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Правова позиція ВПВС, викладена у постанові від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21 щодо наявності підстав для відступу від висновків Верховного Суду та формування Великою Палатою Верховного Суду власного висновку з питання ефективного способу захисту у спірних правовідносинах :

" п.141. Передаючи справу на розгляд ВПВС, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважав, що у випадку, коли публічний власник втратив як фізичне, так і юридичне володіння земельною ділянкою, для захисту права власності має застосовуватися віндикаційний позов.

п. 142. Натомість у справі, переданій на розгляд ВП ВС, прокурор не заявив ані вимоги про повернення земельної ділянки у власність держави (негаторного позову), ані вимоги про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння (віндикаційного позову);

143. У справі, яка переглядається, прокурор пред`явив вимогу про визнання незаконним і скасування наказу, яким земельна ділянка передана з державної власності у комунальну власність, спрямовану на усунення стану юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки та особи її власника.

145. Питання розмежування негаторного та віндикаційного позовів як способів захисту у спірних правовідносинах, з огляду на принцип диспозитивності судового процесу та сформульовані в цій справі вимоги позову, ВП ВС не д о с л і д ж у в а л а, будучи обмеженою підставами та предметом пред`явленого позову; від у с т а л е н и х к р и т е р і ї в розмежування зазначених позовів у контексті фізичного/юридичного володіння річчю не в і д с т у п а л а.

146. З огляду на зазначене ВП ВС констатує відсутність у цій справі як підстав для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.10.2022 у справі № 557/303/21 та від 17.05.2023 у справі № 748/1335/20, так і підстав для формулювання Великою Палатою Верховного Суду свого висновку щодо розмежування негаторного та віндикаційного позовів як способів захисту у сфері земельних правовідносин з огляду на обставини справи".

Оскільки ч. 11 ст. 176 Кодексу наділяє Суд дискрецією залишити позовну заяву без руху з підстав несплати судового збору у встановленому порядку та розмірі і після відкриття провадження у справі, а ч. 2 ст. 163 Кодексу та ч. 2 ст. 4 та ч.2 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" - стягнути недоплачену суму судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи, Суд приймає до уваги такий спосіб усунення недоліків позову як достатній на стадії відкриття провадження у справі.

У Заяві про усунення недоліків позову Прокурор також вказує, що твердження в ухвалі суду від 17.06.2024 про залишення позову без руху про те, що " предметом спору за цим позовом є ЗД рекреаційного призначення земельна ділянка яка на праві комунальної власності зареєстрована за Житомирською міською радою 21.02.2006 ( 4 абз. ст.3 позовної заяви), на якому базуються обґрунтування та висновки суду про віндикаційну природу позову , не відповідають змісту позовної заяви та доданих до неї доказів. Законодавством , доводить Прокурор, чинним станом на 21.02.2006 не передбачалася необхідність чи можливість здійснення реєстрації прав власності на земельні ділянки.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду , викладену у постанові від 21.04.2023 у справі № 911/1721/22 про те, що на стадії відкриття провадження у справі, Суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі , тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України.

Таким чином, обґрунтування та висновки Суду про віндикаційну природу позовної вимоги про повернення ЗД рекреаційного призначення відповідають змісту позовної заяви ( 4 абз. ст.3 позовної заяви) та доданих до неї доказів ( Інформація з Державного земельного кадастру про земельну ділянку).

У Заяві про усунення недоліків позову Прокурор також вказує, що кошти судового збору сплачено Житомирською обласною прокуратурою відповідно до видатків профінансованих згідно ч.1 ст. 90 України "Про прокуратуру" та передбачених на сплату таких видів платежів, що здійснені відповідно до вимог ЗУ "Про судовий збір". Повторно наголошено на правовій позиції ВП ВС, викладеній у постанові від 05.10.2022 у справі № 923/199/21 про те, що Прокурор є суб`єктом сплати судового збору й самостійно здійснює права та виконує обов`язки пов`язані з розподілом судових витрат.

Суд застосовує правило ч.2 ст. 14 Кодексу: учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таким чином, викладена ВПВС у постанові від 05.10.2022 у справі № 923/199/21 правова позиція про самостійність Прокурора у виконанні обов`язку пов`язаного зі сплатою судового збору приймається Судом до уваги як достатня на стадії відкриття провадження у справі.

Оскільки у позові Прокурор доводить, що в межах ЗД рекреаційного призначення розташовуються об`єкти культурної спадщини з охоронними номерами 371 "Стоянка" та 2715 "Поселення", які взято на державний облік як нововиявлені пам`ятки археології та оформлено паспорти з їх описом, із зазначенням адрес та місця розташування, Суд розцінює звернення Прокурора з цим позовом до суду виключним випадком , який слугує меті захисту важливого державного та суспільного інтересу, зокрема у сфері охорони культурної спадщини та збереження пам`ятки архітектури місцевого значення. Тоді як Житомирська ОДА таких заходів самостійно не вживає , та , як свідчать додані до позову докази, тривалий час.

Однак Суд також враховує правову позицію ВПВС про те, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю ( п. 55 постанови від 26.05.20р. у справі № 912/2385/18).

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.162 Господарського процесуального кодексу України. Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Житомирська ОДА (військова) набуває статусу позивача (абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України).

Керуючись ст.ст.176,234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання призначити на "18" липня 2024 р. о 11:00. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Житомирської області за адресою: м.Житомир, майдан Путятинський,3/65 в залі судових засідань № 108.

4. Позивачу Житомирській ОДА (військовій) надіслати до суду у строк до 15.07.2024:

- письмово викладену правову позиції по суті позову прокурора.

Відповідно до ч.5 ст. 55 ГПК України відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

5. Відповідачу Житомирській міській раді подати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України у строк до 16.07.2024

Звернути увагу відповідача, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.

6. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені документами відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України.

Рекомендувати учасникам судового процесу:

- приймати участь у підготовчому/судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку ст. 197 ГПК України (за умови наявності у суді відповідної технічної можливості на дату їх проведення);

- надавати процесуальні документи до суду через підсистему Електронний суд: https://id.court.gov.ua/; офіційну електронну адресу суду: inbox@zt.arbitr.gov.ua;

- вказувати у процесуальних документах актуальні електронні адреси, в тому числі своїх представників, а також актуальні мобільні номери телефонів та найбільш зручний месенджер;

- подавати окремо оформленими документами заяви (клопотання) з кожного процесуального питання (ст. ст. 169,170 ГПК України).

Звернути увагу суб`єктів, визначених у ч.6 ст.6 ГПК України, на необхідності виконання обов`язку зареєструвати офіційну електронну адресу в ЄСІТС.

Ухвала набрала законної сили 03.07.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/

Суддя Машевська О.П.

1 - у справу,

2 - прокурору, позивачу та відповідачу через Ел.суд