Рішення

від 29.05.2024 по справі 641/1706/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 641/1706/20

Провадження № 2/553/151/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.05.2024м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого - судді Грошової Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Чемерис І.І.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача- адвоката Лютянської Н.С.,

представника відповідача - Григоренко Ю.Є. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 275 900,00 грн.

в с т а н о в и в:

03.03.2020 до Комінтернівського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє - адвокат Лютянська Ніна Семенівна до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 290000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є інвалідом війни, прописаний та проживає в кімнаті 13,7 кв.м., негазифікованого житла 1/4 частини приватного будинку, довоєнної споруди 30-х років, з окремим входом та особовим рахунком. У цьому приміщенні також прописані ще чотири члени сім`ї, у тому числі неповнолітня дитина. З 1990 року перебуває з дітьми на черзі отримання житла. Заборгованості за використання електричної енергії не мав. За актом АТ «Харківобленерго» від 06.07.2009 було накладено штраф у розмірі близько 8000 грн. Неправомірність акта визнали та підтвердили згодом, у своїх письмових висновках, усі професійні комісії, у тому числі урядова НКРЕ Києва у 2013 році та Міністерства Енергетики України у 2014 році. В різних судах намагався, але не зміг отримати можливість розглянути ці висновки комісій, через різні причини. За весь час конфлікту та судових розглядів, з 2009 відповідач, з метою залякування та тиску, періодично відключає його житло від світла, обрізаючи провід на стовпі за вказаний штраф, на довгі місяці та роки фактично виганяє сім`ю на вулицю, що завдає непоправної фізичної, моральної та матеріальної шкоди сім`ї позивача та його, так званому житлу, 7 разів:

1. в 2009 з 06.07.2009 по 13.10.2009 - 100 днів без світла,

2. в 2010 з 30.06.2010 по 02.09.2010 - 64 дні без світла,

3. в 2011-2013 з 17.10.2011 по 11.02.2013 - 484 дні без світла,

4. в 2013 з 31.07.2013 по 11.04.2014 - 254 дні без світла,

5. в 2014 з 10.11.2014 по 25.11.2014 - 15 днів без світла,

6. в 2015 з 24.02.2015 по 17.06.2015 - 114 днів без світла,

7. в 2018-2019 - 75 днів без світла.

Намагаючись відновити справедливість та отримати можливість проживання звертався до судів та органів влади з приводу правомірності повторних відключень, за один і той самий акт 2009 року, а також законності таких дій відповідача, які за фактом позбавляли житла у такий спосіб сім`ю інваліда війни в зимові періоди, на довгі місяці та роки, оскільки житло опалюється виключно електроприладами і при відключенні температура в ньому стає трохи вищою за вулицю.

Апеляційний суд Харкова від 09.06.2015 року, згодом Комінтернівський районний суд від 20.08.2015 року, апеляційний суд від 17.09.2015 року, Касаційний суд від 16.10.2015 року, Верховний суд від 12.10.2016 року визнали дані відключення неправомірними, вказавши у своїх рішеннях, що вимогою штрафу за рішенням суду має займатися виконавча служба, і що повторно, а тим більше багаторазово відключати за один і той самий штраф відповідач права не має. Також судам було надано висновки НКРЕ України - комісії, яка згідно зі ст. 11 Закону України про енергетику, є органом державного регулювання та контролю діяльності у сфері енергетики, яка також визнала дані відключення неправомірними.

Його сім`я сподівалася, що ці рішення судів поставили крапку в даному питанні і дадуть право мати, хоч таке необлаштоване, але все-таки своє житло, а не блукати по знайомих та родичах, підриваючи свій моральний та фізичний стан здоров`я такою невизначеністю, безперспективністю та безкарністю чиновників відповідача.

На початку листопада, без будь-якого попередження, порушуючи перераховані вище рішення, без будь-якого пред`явлення наряду на відключення, його житло знову відключають від світла (обрізавши таємно провід на стовпі). Причому відповідачу відомо за майже 10 років судових розглядів, що житло опалюється виключно від електрики, отже температура в ньому буде не набагато вище вулиці через певний час. Його сім`я практична була видворена відповідачем на вулицю, що спричинило нестерпні тяжкі умови для життя, непоправну фізичну та моральну шкоду сім`ї інваліда війни, здійснюючи пряму загрозу для життя.

Наприкінці січня 2019 року світло було підключено. Як наслідок відключень, двічі перебував на лікуванні у госпіталі із загостренням найтяжчих захворювань шлунка та виразки. Потім було затягування судового процесу та прийнято рішення Комінтернівського районного суду про задоволення позовних вимог та визнання неправомірності повторних, багаторазових уже відключень за акт 2009 року, яке набуло чинності 22.10.2019. Потім знову лікувався в госпіталі наприкінці 2019.

Зазначає, що відключення світла позбавляло можливості приготувати їжу, що призвело до загострення хвороб. Житло, в якому проживає він і члени його родини, не газифіковано і єдиний спосіб тепла в ньому за допомогою електроприладів. Був змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя та членів сім`ї, неодноразово звертатися до судів та органів влади для визнання дій відповідача неправомірними, звертатися до юристів за правовою допомогою та справи розглядалися в судах місяцями та роками. За цей час у нього відбувалися зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджали активному соціальному функціонуванню як особистості, і які з`явилися внаслідок неправомірних дій відповідача, оскільки дуже хвилювався також за здоров`я членів родини, оскільки відповідач відключав житло переважно в осінньо-зимові періоди, йому потрібно було терміново шукати місце для проживання сім`ї. Роками перебував у пригніченому стані, оскільки не міг забезпечити свою родину іншим житлом, був змушений докладати додаткових зусиль для організації життя у зв`язку із побутовими труднощами, навіть відсутність можливості приготування їжі.

Моральні страждання і пригнічений, нервовий стан, збудження та настрій роками відбивалися на нервових зривах на оточуючих, штовхало на необдумані думки про вчинки, які згодом могли завдати величезної шкоди собі та оточуючим. Зривалися всі життєві плани, погіршилися стосунки з близькими і оточуючими його людьми, повністю було порушено активне суспільне життя.

Щодо розрахунку моральної шкоди позивач вказує, що 33 місяці, проведені без світла, було помножено на мінімальну заробітну плату за кожен місяць - 4723 гривні, сума становитиме 155859 гривень. Також вартість оренди хоча б 1-кімнатної квартири (середня вартість у 2017-18 рік 3000) за 33 місяці становить 99 000 гривень та перебування у шпиталях коштує за договором у середньому мінімум 7300 гривень (за останні 2 роки перебував на лікуванні 5 разів) що становить 36500. Так, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 290 000 грн.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду міста Харкова Григор`єва Б.П. від 04.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

06.04.2020 представником відповідача до Комінтернівського районного суду м. Харкова подано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що відповідно до бази АСРПБ AT «Харківобленерго» електроживлення за адресою: м .Харків, вул. Симферопольська 43/2 17.10.2011, 31.07.2013, 10.11.2014 та у 2018-2019 персоналом Холодногірського РВ AT «Харківобленерго» не припинялося. Відключення електроустановки за адресою: АДРЕСА_1 в інші періоди, вказані позивачем, здійснювалося працівниками AT «Харківобленерго» па підставі Правил користування електричною енергією для населення затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 № 1357 після прийнятого судом рішення щодо стягнення суми донарахування за актом порушення від 06.07.2009 року. Акт порушення Правил користування електричною енергією для населення № 02-24944 складено відносно ОСОБА_1 06.07.2009 щодо виявлення факту розкрадання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 . Донарахування по вказаному Акту було виконано згідно Методики, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05 2006 року № 562 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за № 782/12656 та склало 7947,66 грн.

ОСОБА_1 не було в добровільному порядку сплачено суму донарахування, тому АК «Харківобленерго» звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова для примусового стягнення суми донарахування по акту порушення від 06.07.2009. Рішенням Жовтневого районного суду № 2-193/11 від 17.05.2011 позовні вимоги компанії були задоволені в повному обсязі. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 14.09.2011 апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано не поданою та повернуто заявнику. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.12.2011 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду від 17.05.2011.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.04.2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до АК «Харківобленерго» про визнання дій неправомірними відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30.05.2012 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, вищевказане рішення суду залишено в силі. ОСОБА_1 було подано заяву до Вищого спеціалізованого суду України про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 травня 2011 року. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України № 6-32012 св 14 від 10 червня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено.

ОСОБА_1 в липні 2009 року пред`явив позов до АК «Харківобленерго» про визнання дій неправомірними, акту недійсним та скасування штрафних санкцій. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова № 2-3788/09 від 24.11.2009 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 за даною справою відхилено колегією суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області ухвалою від 11.03.2010 р.

За зверненнями ОСОБА_1 від 30.11.2018 щодо відключення електроустановки за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено наступне. Працівниками AT «Харківобленерго» не проводилося відключення електроустановки за адресою: АДРЕСА_2 з лютого 2015 року. Про що свідчить витяг з бази даних АСРПБ AT «Харківобленерго». При виїзді електромонтерів за вищевказаною адресою, позивач відмовився надати доступ до приладу обліку (який знаходиться на фасаді будинку), повідомивши, що хворіє. Погодити дату технічного огляду працівниками компанії відмовлявся. Таким чином, причину відсутності електричної енергії в помешканні виявити не вдалося.

Зазначає, що акт порушення № 02-24944 від 06.07.2009 вважається дійсним, дії працівників АК «Харківобленерго» правомірні і боржник мав би сплатити суму донарахування за актом. Боржником не було сплачено суму донарахування, не було укладено угоду про реструктуризацію боргу. Також, з моменту першого відключення з 2009 року на підставі виявленого порушення боржник здійснював самопідключення електроустановки за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушував режим використання електричної енергії, безпечну експлуатацію електричного обладнання та наражав на небезпеку своє, та оточуючі помешкання.

Дії працівників AT «Харківобленерго» щодо складання акта порушення та відключення електроустановки за адресою позивача не були незаконними, отже відсутня одна з ознак визначення моральної шкоди. Просив у позові ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго» відмовити.

06.06.2022 позивачем подані до Комінтернівського районного суду м. Харкова заперечення на відзив, що по суті є відповіддю на відзив, в якому зазначає, що всі 7 відключень, зазначені в позові, за останні 10 років, за акт та штраф 2009 року, були здійснені відповідачем. По відключенням (3, 4, 6 та 7-му) винесені рішення судів, які набрали чинності, щодо їх неправомірності. Щодо 7-го відключення зазначає, що Комінтернівським районним судом 18.09.2019 винесено рішення про неправомірність відключення, яке набрало законної сили 22.10.2020. Всі рішення судів, що наводяться відповідачем, у своєму відзиві стосуються правомірності акта і штрафу 2009 року, а не повторних відключень.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду міста Харкова Маньковскої О.О. від 10.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено судове засідання.

18.09.2020 представником відповідача подано до Комінтернівського районного суду м. Харкова письмові пояснення, в яких він зазначає наступне. Позивач наполягає на своїх моральних та фізичних стражданнях, які пов`язані із протиправною поведінкою AT «Харківобленерго», на підтвердження чого надає виписки із медичних карт амбулаторного (стаціонарного) хворого за періоди 22.03.2018-05.04.2018, 05.03.2019-22.03.2019, 11.04.2019-29.04.2019, 19.12.2019-03.01.20. Однак, зазначена медична документація пов`язує поставлені позивачу діагнози з хронічними захворюваннями та травмами, отриманими у період до 2009 року, а саме - з осколковим пораненням та контузією, отриманими під час військової служби в Афганістані у 1982 році. На відсутність причинно-наслідкового зв`язку стану здоров`я позивача із припиненням постачання електроенергії через неправомірне облаштування проводки вказують і інші відомості, зазначені у доданих позивачем медичних документах. Враховуючи, що жодних відключень електроенергії від житлового приміщення з вини AT «Харківобленерго» з 17.06.2015 не відбувалось, перебування позивача в лікарні на початку 2018 та 2019 роках, при відсутності попередньо будь-яких лікарняних листків, свідчить про те, що ряд захворювань позивача не пов`язані з будь-якими діями AT «Харківобленерго» як постачальника електроенергії. Крім того, у Виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №5329, виданої Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації за період з 19.12.2019 по 03.01.2020, копія якої додана позивачем до матеріалів справи, у розділі «Анамнез жизни» зазначено: «Материально-бытовые условия удовлетворительные». Таким чином видно, що позивач, після листопада 2018 року, у якому нібито відбулась подія відключення від електромережі, визнавав свої матеріально-побутові умови задовільними і будь-яких скарг щодо цього не озвучував. Так само, нічим не підтверджується твердження позивача про погіршення стосунків із близькими людьми. Як видно із довідки про склад сім`ї і прописку, дружина, повнолітні діти та онука позивача, проживають разом із позивачем весь цей час, ніяких відомостей про їх примушування до спільного проживання, позивач не надав. Також зазначає, що розрахунок моральної шкоди зроблено без достатніх підстав та нічим не підтверджується. Необхідні елементи для покладення відповідальності за заподіяння моральної шкоди на відповідача відсутні. Представник відповідача вказує, що позивач фактично підміняє поняття «відшкодування моральної шкоди» та фактично вимагає від AT «Харківобленерго» відшкодувати витрати на свою життєдіяльність, виходячи з того, що позивач є інвалідом, має слабке здоров`я та нестійку психіку протягом тривалого періоду.

23.09.2020 позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що в позовної заяві розрахунок моральної шкоди проведено, виходячи з 33 місяців відсутності світла в належної йому частині житлового будинку. На даний час зменшує кількість місяців - на 31 місяць. Даний період охоплюють рішення суду про визнання неправомірними дії відповідача. А тому відповідач повинен компенсувати моральну шкоду в розмірі 275900,00 грн. Також позивачем подано клопотання про розгляд справи в загальному позовному порядку ьа про призначення по справі судово-психологічної експертизи.

27.11.2020 представником відповідача подано до Комінтернівського районного суду м. Харкова заперечення на заяву позивача від 23.09.2020 про зменшення позовних вимог, про призначення судово-психологічної експертизи та розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

26.01.2021 представником відповідача подано до Комінтернівського районного суду м. Харкова доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до AT "Харківобленерго" про стягнення моральної шкоди по даній справі в повному обсязі, посилаючись на рішення Верховного Суду України від 15.06.2011 по справі № 6-4689св10 з аналогічним предметом позову, яким встановлено, що відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 22, 711, 714, 1209, 1210 ЦК законом «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими установою КМУ від 26.07.1999 №1357 (зі змінами та доповненнями), які не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов`язання з постачання електричної енергії. Нормативні акти, які регулюють спірні правовідносини, як і укладений між сторонами договір на електричне постачання, не передбачають відшкодування моральної шкоди позивачеві у разі припинення постачання електричної енергії.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20.04.2021 задоволено клопотання позивача та його представника, постановлено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

14.05.2021 представником відповідача подано до Комінтернівського районного суду м. Харкова письмові пояснення, які частково є аналогічними із доводами викладеними у відзиві на позов, в яких він додатково вказав, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до судових органів з приводу намагання визнати дії AT «Харківобленерго» неправомірними у вказані періоди часу. У період часу з 06.07.2009 по 13.10.2009 (100 діб): ОСОБА_1 у липні 2009 року пред`явив позов до АК "Харківобленерго" про визнання дій неправомірними (відключення його домовлодіння 06.07.2009), акту недійсним та скасування штрафних санкцій. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.11.2009. залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10.03.2010 та ухвалою Верховного Суду України від 27 січня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено повністю. У травні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з заявою про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.11.2009 за нововиявленими обставинами, яку ухвалою цього ж суду від 27.02.2013 року, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 11.04.2013 року залишено без задоволення. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23.12.2013 року ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про перегляд ухвали цього ж суду від 11.04.2013 року. З наведених рішень вбачається, що відключення електропостачання будинку позивача 06.07.2009 року відбувалося правомірно. У період часу з 30.06.2010 по 02.09.2010 (64 доби). В червні 2011 ОСОБА_1 звернувся з уточненим у подальшому позовом до суду, в якому просив визнати неправомірним дії АК «Харківобленерго» з відключення електроенергії 30.06.2010 року. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.04.2012 залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30.05.2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій АК «Харківобленерго» з відключення електроенергії 30.06.2010 відмовлено повністю. З наведених рішень вбачається, що відключення електропостачання будинку позивача 30.06.2010 року відбувалося правомірно. У період часу з 17.10.2011 по 11.02.2013 (484 доби) та з 31.07.2013 по 11.04.2014 (254 доби). В грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся з уточненим у подальшому позовом, в якому просив суд визнати неправомірним дії АК «Харківобленерго» з відключення електроенергії у періоди часу з 17.10.2011 по 11.02.2013 на 484 дні та з 30.07.2013 по 11.04.2014 на 254 дні. Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 30.03.2015 в задоволенні вказаного позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 09.06.2015 рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 30.03.2015 скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені та визнано дії відповідача по відключенню енергопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , абонента ОСОБА_1 за період з 17.10.2011 року по 11.02.2013 року та з 30.07.2013 року по 11.04.2014 року неправомірними. Однак, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.10.2015 касаційна скарга АК «Харківобленерго» була задоволена частково. Рішення апеляційного суду Харківської області від 09.06.2015 скасовано, справа передана на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17.12.2015, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.08.2016 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Вказаними судовими рішеннями, зокрема останніми рішеннями апеляційної та касаційної інстанції підтверджено обґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що відключення будинку ОСОБА_1 відбулось правомірно та з дотриманням порядку відключення споживачів від електропостачання за наявності заборгованості за електроенергію, передбаченого Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, оскільки заборгованість у розмірі 7947 грн. 66 коп. яку стягнуто з ОСОБА_1 на користь АК «Харківобленерго» рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.05.2011, яке набрало законної сили, позивачем не сплачено. Крім того, суд касаційної інстанції розглядаючи цю справу зробив правовий висновок про те, що відключення побутових споживачів від електропостачання за наявності несплаченої заборгованості за електроенергію, стягнутої зі споживача на користь енергопостачальника за судовим рішенням є правомірнною дією, вчиненою з дотриманням порядку відключення споживачів від електропостачання, передбаченого Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357. У період часу з 10.11.2014 по 25.11.2014 (15 діб). За вказаним періоду часу дії АК «Харківобленерго» по відношенню до позивача ОСОБА_1 неправомірними не визнавалися. Доказів відключення будинку позивача від електропостачання до позовної заяви не надано. Щодо періоду часу з 24.02.2015 по 17.06.2015 (114 діб) та з 08.11.2018 но 22.01.2019 (75 діб) вказує, що 13.10.2009 між ОСОБА_1 та АК «Харківобленерго» був укладений (підписаний) договір про користування електричною енергією № 1285098 у приватному домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , співвласником якого є заявник. Однак, судове рішення про неправомірність дій АК «Харківобленерго», на яке посилається ОСОБА_1 у цивільній справі № 641/3663/15-ц стосується будинку АДРЕСА_1 , де він і зареєстрований по теперішній час. Однак, особовий рахунок в AT «Харківобленерго» по вул. Сімферопольська, буд. 43/2 не відкривався та відповідний договір не укладався. У період часу з 08.11.2018 по 22.01.2019 (75 діб) неправомірність дій АК «Харківобленерго» також не підтверджується судовим рішенням у цивільній справі № 641/9383/18, оскільки останнє також стосується будинку АДРЕСА_1 та цим судовим рішенням не встановлено ані період часу, ані конкретної дати ніби то неправомірного відключення позивача від електропостачання. Правовідносини позивача та AT «Харківобленерго» випливають з договірних відносин щодо користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_2 у періоди часу зазначені в позові. Умови такого договору не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов`язання з постачання електричної енергії.

Також зазначає, що матеріалів справи та доданих до відзиву судових рішень вбачається, шо що позивач у приватній власності має й інші об`єкти житлової нерухомості. Правовідносини позивача та АЗ «Харківобленерго» регулюються укладеним 13.10.2009 письмовим договором про користування електричною енергією № 1285098 за адресою: АДРЕСА_2 (ос./рахунок № 1285098), а тому на них поширюються дія Закону України «Про захист прав споживачів», і питання про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, шо регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 30.08.2021 в задоволенні клопотання позивача та його представника про призначення судово-психологічної експертизи у цивільній справі відмовлено, з мотивів того, що стороною позивача передчасно заявлено вказане клопотання, а також роз`яснено можливість звернутися з аналогічним клопотанням в подальшому під час судового розгляду.

Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 30.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

17.01.2022 позивачем подано до Комінтернівського районного суду м. Харкова письмові пояснення, в яких він зазначає, що останнє 7 відключення в період з 2018-2019 тривало 75 днів, так в рішенні апеляційного суду від 23.11.2020, яке набрало законної сили, зазначено, що відключення відбулося на початку листопада 2018 року та закінчилося 22.01.2019. Даний період відключення також підтверджено в його заяві від 30.11.2018 року, в якій він просив обґрунтувати правомірність відключення та інших документах у справі щодо неправомірності 7 відключення, вказані дати при судовому розгляді не оспорювались відповідачем. Відповідач по наказу НКРЕ України сплатив позивачу недопоставлену електроенергію у двократному розмірі за шосте та сьому відключення (в розмірі одного дня) в сумі 157,78 грн. В офіційних листах НКРЕ України від 11.08.2021 та відповідача від 19.08.2021 зазначена дата відключення 08.11.2018 за яке відповідач сплатив 1,80 грн

Також позивачем наведено розрахунок моральної шкоди (3, 4, 6 та 7 відключення) за 31 місяць (484+254+114+75=927). Мінімальна заробітна плата на час подачі позову 4723*31=146413, мінімальна сума оренди для родити з 5 чоловік 3000*31=93000 грн., стаціонарне лікування у госпіталі 5 разів за останні 2 роки 5*7300 = 36500. Загальна сума виходить 290000 грн. Незаконність дії відповідача по відключенню електроенергії підтверджується рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова в 2015 році, апеляційного суду від 17.09.2015, Касаційного суду від 16.10.2015, Верховного суду від 12.10.2016, а також висновками НКРЕ України від 06.08.2015 та 18.12.2015. В результаті неправомірних дій відповідача, що виразились у довготривалих відключеннях електроенергії у будинку позивача, його житло: кімната 17 кв.м. та кухня 9 кв.м. через 3-4 години були повністю непридатними для проживання взимку, оскільки опалювалося за рахунок електричних приборів. Вказав про відсутність у власності іншого житла у м. Донецьку, та вказав на недостовірність інформації наданої представником відповідача в цій частині.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, з подальшим його продовженням.

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду міста Харкова, Комінтернівського районного суду міста Харкова та визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом міста Полтави.

Відповідно до акту приймання - передавання справ до Ленінського районного суду міста Полтави з Комінтернівського районного суду міста Харкова надійшла справа № 641/1706/20.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ленінського районного суду м. Полтави зазначену справу передано в провадження судді Грошової Н.М.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави від 09.11.2022 справу прийнято до провадження, визначено розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено судовий розгляд.

06.02.2023 представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Лютянською Н.С. подано до Ленінського районного суду м. Полтави заяву, в якій викладені пояснення по справі, які аналогічні за змістом із позовною заявою та письмовими поясненнями позивача ОСОБА_1

27.04.2023 позивачем до Ленінського районного суду м. Полтави подано клопотання про призначення по справі судово-психологічної експертизи.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 26.05.2023 клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення по справі судово-психологічної експертизи задоволено - призначено по цивільній справі № 641/1706/20 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє - адвокат Лютянська Н.С. до АТ «Харківобленерго» про відшкодування моральної шкоди судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.

04.08.2023 до суду надійшло повідомлення судового експерта Полтавського дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Рендук І.А. про неможливість проведення судової експертизи від 28.07.2023 за № СЕ-19/19117-23/1006-ПС.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 07.08.2023 поновлено провадження у справі.

Представник позивача в заяві від 14.09.2023 та в судовому засіданні 21.11.2023 зазначила, що сторона позивача відмовляється від клопотання про призначення у справі комплексної психолого-психіатричної експертизи.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Лютянська Н.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові та письмових поясненнях.

Позивачем також в судовому засіданні 14.12.2023 оголошені пояснення, які викладені письмово у зверненні від 12.12.2023, які аналогічні за змістом із позовною заявою та письмовими поясненнями позивача ОСОБА_1 раніше наданими в даній справі,

Представник відповідача АТ «Харківобленерго» Григоренко Ю.Є. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві та письмових поясненнях.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності і взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за даною адресою також зареєстровані: ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_4 (син) , ОСОБА_5 (дочка), ОСОБА_6 (дочка - 2002 року народження).

ОСОБА_1 є власником 1/4 будинку АДРЕСА_2 на підставі дублікату договору купівлі-продажу Р№ 3-3278 від 01.12.1988, виданого 5 ХДНК, дублікат видано 14.06.1991 Р№ 2-2544, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3799932 від 09.06.2004, виданим КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за повним співпадінням № 289308800 від 09.12.2021.

Надана представником відповідача до письмових пояснень від 14.05.2021 Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 від 06.05.2021, не може бути прийнята судом як належний та допустимий доказ того, що ОСОБА_1 має у власності окрім 1/4 будинку АДРЕСА_2 інше нерухоме майно, оскільки дана довідка сформована за частковим співпадінням.

Крім того, посилання представника відповідача на те, що рішення у цивільній справі № 641/3663/15 та № 641/9383/18 стосується будинку АДРЕСА_1 на який особовий рахунок не відкривався та відповідний договір не укладався, в той час, як договір № 1285098 між позивачем та відповідачем, укладений 13.10.2009 про користування електричною енергією у приватному домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , не заслуговують на увагу враховуючи наступне.

В АДРЕСА_2 наявний лише один будинок з номером 43 , що підтверджується відкритою інформацією, наявність подвійної нумерації будинків під номером АДРЕСА_2 представником відповідача не доведено.

Оскільки позивач ОСОБА_1 є власником лише 1/4 частки будинку за адресою: АДРЕСА_2 в рішеннях по цивільних справах № 641/3663/15 та № 641/9383/18, до адреси АДРЕСА_2 через риску додано номер квартири (кімнати), яка складає 1/4 зазначеного будинку та належить на праві приватної власності позивачу.

Враховуючи вище викладене у суду не виникає сумнівів у тому, що рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова по цивільних справах № 641/3663/15 та № 641/9383/18 стосуються будинку АДРЕСА_2 , договір про користування електричною енергією у якому № 1285098, укладений 13.10.2009 між ОСОБА_1 та АТ «Харківобленерго».

Як вбачається з листа Департаменту житлово-комунального господарства виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області за вих. 8303/0/90-21 від 08.12.2021 ОСОБА_1 , із сім`єю з 3 осіб (він, син- ОСОБА_4 , 1987 р.н., дочка - ОСОБА_7 , 1991 р.н.) перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за загальною чергою з 04.09.1990 та включений до списку осіб, які мають право на позачергове одержання житла, з урахуванням пільги особи з інвалідністю внаслідок війни в Афганістані з 24.07.2013. ОСОБА_1 із сім`єю із 4 осіб (він, співмешканка, син, дочка) зареєстровані для мешкання у одній кімнаті житловою площею 13,7 кв.м. по АДРЕСА_2 . Частина будинку, яка складається з однієї житлової кімнати та кухні належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу. ОСОБА_1 має статус особи з інвалідністю внаслідок війни (Афганістан) III групи. Особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на позачергове забезпечення житлом. Станом на 01.12.2021 у виконкомі Харківської міської ради у списку осіб, які мають право на позачергове одержання житла з урахуванням пільги осіб з інвалідністю внаслідок війни в Афганістані перебувають 86 сімей. У даному списку ОСОБА_1 має черговість 18. ?

13.10.2009 року між ОСОБА_1 та АК «Харківобленерго» в особі начальника Холодногірським РВЕ ОСОБА_9 було укладено договір про користування електричною енергією, яким передбачено, що енергопостачальник бере на себе зобов`язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 1,3 кВт електроустановок споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а споживач зобов`язується оплачувати електричну енергію за обумовленими тарифами у терміни, передбачені договором.

Згідно п. 18 даного договору заборгованість на 07.07.2009 становить 0,00 грн., показник 004579 кВт.год. Акт порушення № 02-24944 від 06.07.2009 на суму 7947,66 грн., графік не оформлювався.

Пунктом 19 вищевказаного договору передбачено, що енергопотачальник несе відповідальність у разі тимчасового припинення електропостачання з вини Енергопостачальника - у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.11.2009 справі № 2-3788/09 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго» про визнання дій неправомірними, акту недійсним та скасування штрафних санкцій, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 11.03.2010 та ухвалою Верховного Суду України від 27.01.2011 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Даним рішенням від 24.11.2009 встановлено, що 06.07.2009 при перевірці порядку користування електричною енергією в належній позивачу частині домоволодіння АДРЕСА_2 , представниками АК «Харківобленерго» було виявлено факт споживання електроенергії поза приладом обліку за допомогою змонтованої електричної проводки із побутовою розеткою; електрична енергія споживається, але ПУ № 138732 не враховується, що є порушенням п.п. 42, 38 Правил користування електроенергією для населення; робітниками Холодногірського РВЕ було проведено технічну перевірку факту безоблікового споживання електричної енергії, який відображений в акті №02-24944 від 06.07.2009 року.

Апеляційний суд Харківської області в ухвалі від 11.03.2010 прийшов до висновку, що 06.07.2009 працівниками АК «Харківобленерго» на підставі п.35 Правил відключено будинок ОСОБА_1 від електропостачання правомірно.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.02.2013 в справі № 2012/9482/2012, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 11.04.2013, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.11.2009, ухваленого по справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго» про визнання дій неправомірними, акту недійсним та скасування штрафних санкцій відмовлено.

Крім того, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23.12.2013 в справі № 2012/9482/2012 у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали апеляційного суду Харківської області від 11.04.2013 за нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго» про визнання дій неправомірними, акту недійсним та скасування штрафних санкцій відмовлено.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.05.2011 в справі № 2-193/2011 позов АТ «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення донарахування у зв`язку з порушенням «Правил користування електричною енергією для населення», які зафіксовано в акті №02-24944 від 06.07.2009 року, у розмірі 7947,66 грн. - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Харківобленерго» донарахування в зв`язку з порушенням «Правил користування електричною енергією для населення» у розмірі 7947,66 грн., судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.12.2011 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.05.2011 у справі за позовом АТ «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення донарахованих в зв`язку з порушенням «Правил користування електричною енергією для населення» у розмірі 7947,66 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.04.2012 в справі № 2/2012/1071/2012, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30.05.2012, у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго» про визнання дій з відключення електроенергії 30.06.2010 неправомірними відмовлено. Даним рішенням було встановлено, що у порядку виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.11.2009 відповідачем з урахуванням п. 35 Правил користування електричною енергією для населення, 30.06.2010 було видано наряд № 30 на відключення електроенергії за адресою: проживання позивача, який був виконаний 30.06.2010, а саме проведене відключення електропостачання будівлі позивача від ізоляторів лінії електропередачі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.03.2015 в справі № 639/12474/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерної компанії «Харківобленерго» про визнання дій щодо відключення електропостачання неправомірними у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області віл 09.06.2015 в справі № 639/12474/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерної компанії «Харківобленерго» про визнання дій неправомірними, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково - рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 30.03.2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено - визнано дії Акціонерної компанії «Харківобленерго» по відключенню енергопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , абонента ОСОБА_1 за період з 17.10.2011 року по 11.02.2013 року та з 30.07.2013 року по 11.04.2014 року неправомірними.

Крім того, факт відключення з 17.10.2011 підтверджується листом Холодногірського РВЕ за вих. № 26е/34-2142 від 28.10.2011 адресованим ОСОБА_1 , в якому зазначено, що проведення відключення електричної енергії за адресою проживання позивача 17.10.2011 проводилося компанією на підставі п.п. 35,53 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених Постановою КМ України від 26 липня 1999 р. N 1357 (далі - Правила), а тому є законним та правомірним, та не може перешкоджати розгляду цивільної справи за Вашим позовом до АК «Харківобленерго» про незаконне відключення електричної енергії.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.10.2015 року касаційну скаргу АК «Харківобленерго» задоволено частково - рішення апеляційного суду Харківської області від 09.06.2015 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17.12.2015 в справі № 639/12474/14-ц апеляційну скаргу ОСОБА_10 відхилено - рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.03.2015 залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.08.2016 касаційну скаргу ОСОБА_10 відхилено. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.03.2015 та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 17.12.2015 залишено без змін.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.08.2015 в справі № 641/3663/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Холодногірського районного віділення енергозбуту «Харківенергозбуту» Акціонерної компанії «Харківобленерго», Акціонерної компанії «Харківобленерго» про визнання дій незаконними, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17.09.2015, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено - визнано неправомірним відключення енергопостачання абонента ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 24 лютого 2015 року по 17 червня 2015 року.

Під час розгляду справи № 641/3663/15-ц Комінтернівським районним судом м. Харкова в судовому засіданні представник АК «Харківобленерго» Козир К.М. не заперечувала факт відсутності заборгованості ОСОБА_1 за спожиту електроенергію станом на 24.02.2015 року та, що за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками АК «Харківобленерго» дійсно здійснювалося відключення житла від енергопостачання за період з 24.02.2015 року по 17.06.2015 року у зв`язку із складенням акту працівників Холодногірського РВЕ АК «Харківобленерго» за № 02-24944 від 06.07.2009 року.

Даним рішенням від 20.08.2025 встановлено, що станом на 24.02.2015 року заборгованість за спожиту енергію у позивача перед АК «Харківобленерго» була відсутня, що не заперечувалося сторонами. У зв`язку з виявленням факту порушення позивачем Правил, яке мало місце 06.07.2009 року та зафіксовано у складеному 06.07.2009 році акті № 02-24944, позивачу було проведено донарахування у сумі 7 947,66 грн., та яке рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 17.05.2011 року стягнуто з позивача ОСОБА_1 на користь АК «Харківобленерго». Зазначене рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 17.05.2011 року набрало чинності та перебуває на виконання у органах Державної виконавчої служби. Виходячи з викладеного, спір між сторонами вирішено і кошти з позивача на користь АК «Харківобленерго» повинні стягуватися в порядку виконання рішення суду. Можливість подальших відключень споживачів від енергопостачання за невиконання споживачем рішення суду щодо сплати суми нарахування не передбачено Правилами користування електричною енергією для населення.

В ухвалі від 17.09.2015 апеляційний суд зазначив, що відповідно до п. 53 Правил на підставі акту про порушення споживачем правил користування електричною енергією енергопостачальник має право відключити споживача від електромережі. Заборгованість, яка раніше була у позивача а спожиту електроенергію стягнута на користь позивача рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.05 2011 року і виконання цього рішення знаходиться у виконавчий службі. Повторне відключення від електропостачання при наявності заборгованості, яка стягується на підставі виконавчого листа Правилами не передбачено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в справі № 641/3663/15-ц від 16.10.2015 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АК «Харківобнерего» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова віл 20.08.2015 та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 17.09.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Холодногірського районного відділення енергозбуту «Харківенергозбуту» Акціонерної компанії «Харківобленерго» про визнання дій незаконними.

Ухвалою Верховного суду України від 12.10.2016 в справі № 641/3663/15-ц у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_1 до Холодногірського районного відділення енергозбуту «Харківенергозбут» акціонерної компанії «Харківобленерго» про визнання дій незаконними за заявою акціонерної компанії «Харківобленерго» про перегляд судових рішень відмовлено.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.09.2019 в справі № 641/9383/18 за позовом ОСОБА_1 до АК «Харківобленерго» про визнання дій неправомірними, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 23.11.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено - визнати неправомірними дії АК «Харківобленерго», що виразилися у відключенні енергопостачання у листопаді 2018 року абонента ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В рішенні від 18.09.2019 суд зазначив, що при відключенні будинку позивача від постачання електричної енергії відповідачем було суттєво порушено порядок і строки відключення електричної енергії, передбачені як п.27 Правил користування електричною енергією для населення, які діяли в період виникнення спірних правовідносин між сторонами та до 26.06.2018, так і п.7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 312, оскільки належних та допустимих доказів про завчасне попередження споживача у встановлений законодавством спосіб про припинення йому постачання електричної енергії відповідачем суду не надано. Тому суд вважає що позовні вимоги в частині визнання незаконним відключення позивача від мережі електропостачання підлягають задоволенню, оскільки відключення будинку позивача від постачання електричної енергії було здійснено відповідачем з порушенням встановленого порядку.

Суд також звертає увагу, що судом апеляційної інстанції в постанові від 23.11.2020 надана оцінка доводам відповідача щодо того, що ним не проводилось припинення постачання електричної енергії до помешкання ОСОБА_1 у листопаді 2018 року. Так, суд прийшов до висновку що вказані доводи спростовуються матеріалами справи, відомостей на спростування того, що постачання електричної енергії припинено самим позивачем, та даних про те, що електропостачання припинено іншою особою, відповідачем не надано.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Отже, з огляду на викладене та відповідно до положення статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені у вищезазначених рішенням судів першої та апеляційної інстанції у справах № 2-3788/09, № 2-193/2011, № 2/2012/1071/2012, № 641/3663/15-ц, № 639/12474/14-ц, № 641/9383/18.

Як вбачається з листа АК «Харківобленерго» за вих. № 01-32/2054 від 16.03.2012 адресованого ОСОБА_10 рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.05.2011, яке згідно зі ст. 319 ЦПК України набрало законної сили з моменту його проголошення, тобто 14.09.2011, з Вас стягнуто на користь АК «Харківобленерго» підлягає до стягнення сума нарахування за актом від 06.07.2009 № 02-24944 у розмірі 7947,66 грн. Згідно п. 35 ПКЕЕН на підставі рішення суду електропостачання оселі за адресою: АДРЕСА_1 було припинено 17.10.2011.

Згідно листа АК «Харківобленерго» за вих. № 01-26Е/12-1382 від 13.02.2013 адресованого ОСОБА_10 розглянувши заяву щодо відновлення електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 повідомлено наступне. На даний час справа щодо примусового стягнення донарахування за актом №2-24944 від 06.07.2009 знаходиться на розгляді в суді Жовтневого району м. Харкова, судове засідання призначено на 13.02.2013 р. на 15-00. Таким чином, відновлення електропостачання за вищевказаною адресою буде проведено відповідно до п. 36 ПКЕЕН в узгоджений з час 11.02.2013.

Відповідно до листа АК «Харківобленерго» за вих. № 26Е-03/12-57333 від 02.12.2013 адресованого ОСОБА_10 , враховуючи рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.05.2011, яким задоволено позов АК «Харківобленерго» про стягнення з ОСОБА_1 донарахування в зв`язки з порушенням «Правилами користування електричною енергією для населення' в розмірі 7947,66 грн., 31.07.2013 електропостачання за вищевказаною адресою припинено з причини відсутності сплати по акту.

Разом з тим, листом начальника Холодногірського РВЕ за вих. № Н6Е/47-1124 від 27.03.2014 адресованого ОСОБА_10 повідомлено, що 17.05.2011 Жовтневим районним судом м. Харкова ухвалено рішення за позовом АК «Харківобленерго», яким з нього на користь компанії стягнено донарахування в зв`язку з порушенням «Правил користування електроенергією для населення» у розмірі 7947 грн. 66 коп., судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. Рішення набрало законної чинності. Добровільно рішення суду ним не виконано. 17.10.2011 відключення електричної енергії за адресою його проживання було проведено з урахуванням п.35 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених Постановою КМУ від 26 липня 1999 р. № 1357, на підставі акту порушення правил, складеного 06.07.2009 та рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.05.2011. В зв`язку з розглядом у судовому порядку заяви про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.11.2009 року у зв`язку з нововиявленними обставинами на час розгляду справи у суді 11.02.2013 було проведено відновлено електропостачання за адресою АДРЕСА_1 . Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.02.2013 року відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.11.2009 року у зв`язку з нововиявленними обставинами. В зв`язку з набранням ухвали законної чинності. 31.07.2013 було проведено відключення електроенергії за адресою його проживання. Відновлення електропостачання на теперішній час компанією не здійснювалося.

Протоколом засідання комісії інформаційно-консультативного відділу АК «Харківобленерго» № 15 від 07.04.2014 комісія вирішила приймаючи до уваги те, що споживач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова із позовом стосовно правомірності дій в частині складання акту про порушення ПКЕЕН та про стягнення нарахувань за актом про порушення ПКЕЕН вищезазначене питання необхідно вирішити у судовому порядку.На час розгляду позовної заяви в суді Холодногірському РВЕ поновити електропостачання домоволодіння ОСОБА_1 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , при умові відсутності заборгованості за поточне споживання електричної енергії.

Згідно листа начальника Холодногірського РВЕ за вих. № Н6Е/Н7-4299 від 26.11.2014 адресованого ОСОБА_10 була аварійна ситуація 10.11.2014, тому у ОСОБА_1 тимчасово не було світла. Після з`ясування за його адресою неполадки було усунуто.

З приводу відключення електроенергії ОСОБА_1 звертався до Холодногірського РВЕ із заявою від 30.11.2018 та до голови правління АК «Харківобленерго» із заявою від 30.11.2018.

Листами Холодногірського РВЕ за вих. № 57РВ/31-1407 від 06.12.2018 та AT «Харківобленерго» за вих. № 42/7671 від 06.12.2018 адресованими ОСОБА_10 у відповідь на його заяву від 30.11.2018 повідомлено, що 06.07.2009 був складений Акт порушення № 02-24944 а саме ( Прихована проводка з розеткою). Донарахування по вказаному Акту було виконано згідно Методики затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05 2006 року № 562 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. зa № 782/12656 та склало 7947,66 грн. Проте, ним не було в добровільному порядку сплачено суму і нарахування, тому АК «Харківобленерго» звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова для примусового стягнення суми донарахування по акту порушення від 06.07.2009 р., та рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова № 2- 193/11 від 17.05.2011 позовні вимоги компанії були задоволені в повному обсязі. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 14.09.2011 апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано не поданою та повернуто заявнику. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.12.2011 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.05.2011. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.04.2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до АК "Харківобленерго" про визнання дій неправомірними відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30.05.2012 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, вищевказане рішення суду залишено в силі. Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.05.2011 є чинним підлягає виконанню. Тому, 23.07.2013 року виконавчий лист № 2-193/2011 направлено до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції для примусового виконання рішення суду. Жодного іншого судового рішення стосовно розгляду цієї справи до AT «Харківобленерго» не надходило. 30.11.2018 він звернулись до Холодногірського РВ, йому було запропоновано укласти додаткову угоду за актом порушення, але він категорично відмовився. Холодногірське РВ не заперечує, щодо укладення додаткової угоди донарахування за актом № 02-24944 від 06.07.2009 у розстрочку строком на 36 місяців, та сплати за повторне підключення. При собі мати паспорт, ідентифікаційний код.

Згідно колективної заяви ОСОБА_11 , матері позивача, ОСОБА_4 - брата позивача, ОСОБА_4 - сина позивача, ОСОБА_5 - доньки позивача, ними підтверджено факт чергового відключення електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 , в період із середини листопада 2018 року по 21-22 січня 2019 року.

Відповідно до листа відділу НКРЕКП у Харківській області за вих. № 682/15 від 06.08.2015, адресованого ОСОБА_1 та АК «Харківобленерго» на звернення від 15.07.2015 №Г-153, щодо дотримання АК «Харківобленерго» «Правил користування електричною енергією для населення» та чинного законодавства України при відключенні від електропостачання помешкання за адресою: АДРЕСА_1 у період з 24.02.2015 по 17.06.2015 та розрахунків за спожиту електричну енергію, в межах компетенції повідомлено. Звернення розглядалося на комісії по спірним питанням інформаційно-консультативним відділом (ІКВ) АК «Харківобленерго» за участю представників відділу НКРЕКП в Харківській області, інспекції Держенергонагляду в Харківській області, в присутності працівників Холодногірського РВЕ АК «Харківобленерго» та за участю ОСОБА_1 25.06.2015. За результатами розгляду складено протокол № 46 від 25.06.2015. За матеріалами справи наданими на комісію було з`ясовано, що між АК «Харківобленерго» та ОСОБА_1 укладено договір про користування електричною енергією № 1285098 (з оформленням 75% пільгової знижки «учасника бойових дій» в межах норм). 06.07.2009 року за адресою АДРЕСА_1 складено акт про порушення №02-24944 року за порушення Правил користування електричною енергію для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (із змінами) (далі ПКЕЕН), та здійснено донарахування по акту в сумі 7947,66 грн. Питання правомірності складання Акта №02-24944 на об`єкті споживача та донарахування суми 7947,66 грн. за порушення ПКЕЕН за цим Актом розглядалося Жовтневим районним судом м. Харкова. На цей час є чинним рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року про відшкодування на користь АК «Харківобленерго» завданих збитків за актом про порушення № 02-24944 у сумі 7947,66 грн. та підлягає виконанню в порядку ст.124 Конституції України. Забезпечення виконання рішень судів перебуває в компетенції Державної виконавчої служби, що входить до структури органів юстиції України. Жовтневим відділом державної виконавчої служби (ВДВС) м. Харків 23.09.2013 року відкрито виконавче впровадження для примусового виконана» рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.05.2011, за яким УПФ Жовтневому районі м. Харкова у примусовому порядку утримував на користь компанії 20% від суми отриманих ОСОБА_1 доходів. За весь період по Акту про порушення № 02-24944 від 06.07.2009 року на рахунок АК «Харківобленерго» перераховано коштів у сумі 1775,42 грн. Заборгованість по Акту складає 6172,24 грн. Згідно довідки-розрахунку АК «Харківобленерго», наданої енергопостачальником, станом на 06.01.2014 року (без сплати по Акту) переплата за спожиту електричну енергію по особовому рахунку № НОМЕР_3 становила 119,53 грн. За період 06.01.2015 по 06.02.2015 ( контрольний зйом показань ПО «014980» від 06.02.2015) спожито 150 кВт.год, з яких 91кВт.год - безкоштовно та 59 год. нараховано відповідно до діючого тарифу 0,3084 грн. на суму 18,20 грн. Таким чином, на момент відключення, 24.02.2015 року, по особовому рахунку за спожиту електричну енергію заборгованості не було, а натомість була переплата (119,53-18,20=101,33 грн.) Останній контрольний огляд приладу обліку (далі ПО) за вказаною адресою проводився 06.06.2015 року. Останні показання ПО «014980». Згідно довідки-розрахунку наданої Холодногірським РВЕ, заборгованість за спожиту електричну енергію станом на 06.06.2015 до показань ПО «014980» з урахуванням пільги для учасника бойових дій, ОСОБА_1 немає, переплати складає 104,33 грн. Щодо правомірності відключення від електропостачання (6-го відключення у період з 24.02.2015 по 17.06.2015. Порядок відключення електричної енергії енергопостачальником визначаються Правилами користування електричною енергію для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357. Порядок відключення електричної енергії електропостачальником визначаються пунктом 27 ПКЕЕН: «У разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про плату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключення споживача від електричної мережі. Забороняється відключення перед вихідними та святковими днями». Відповідно до п.35 ПКЕЕН енергопостачальник має право відключення споживача у разі: «самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладів; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості; несплати за встановлення нового приладу обліку відповідно до пункту 17 або інших платежів згідно з цими Правилами; невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача». Відповідно до положень пункту ПКЕЕН 36 «Відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику. У разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію». З матеріалів справи видно, що заборгованості за спожиту електричну енергію за особовим рахунком № НОМЕР_3 немає. ОСОБА_1 в добровільному порядку не сплатив донарахування по акту 7947,66 грн., визнані Жовтневим районним судом м. Харкова від 17.05.2011 року, в такому разі виконання рішення суду та стягнення з нього суми нарахування у сумі 7947,66 грн. повинно було виконуватися державною виконавчою службою, а відключення споживача від електропостачання при відсутності заборгованості за спожиту електричну енергію є порушенням п.35, п.27 ПКЕЕ та є неправомірними. В даному випадку, термін відключення споживача складає 114 діб, що є порушенням п.36 ПКЕЕН «не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію». Таким чином, Відділ НКРЕКП у Харківській області вважає дії АК «Харківобленерго» щодо відключення помешкання за адресою: АДРЕСА_1 у період з 24.02.2015 по 17.06.2015 такими, що не відповідають вимогам Правил користування електричною енергію для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 та укладеному договору між АК «Харківобленерго» та ОСОБА_1 . Пунктом 1 договору зазначене, що енергопостачальник бере на себе зобов`язання постачати споживачу електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до відповідної потужності електроустановок споживача, а споживач зобов`язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни передбачені договором. АТ «Харківобленерго» має дотримуватися «Правил користування електричною енергією для населення» та чинного законодавства України по відношенню до споживачів та не зловживати своїм монопольним (домінуючим) становищем.

Як вбачається з листа відділу НКРЕКП у Харківській області за вих. № 1139/15 від 18.12.2015 адресованого ОСОБА_1 повідомлено про наступне, листом від 06.08.2015 № 682/15 відділом НКРЕКП у Харківській області вже визнала дії АК «Харківобленерго» щодо відключення від електропостачання будинку за адресою: АДРЕСА_1 у період з 24.05.2015 по 17.06.2015 такими, що не відповідають вимогам Правил користування електричною енергію для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 та укладеному договору між АК «Харківобленерго» та ОСОБА_1 . Забезпечення виконання рішень судів перебуває в компетенції Державної виконавчої служби, що входить до структури органів юстиції України. На цей час є чинним рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року про відшкодування на користь АК «Харківобленерго» завданих збитків за актом про порушення №02-24944 у сумі 7947,66 грн. Виконавче впровадження для примусового виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року Жовтневим відділом державної виконавчої служби (ВДВС) м. Харкова відкрито 23.09.2013 року. Таким чином, стягнення з ОСОБА_1 суми нарахування за актом про порушення, має виконуватися державною виконавчою службою. Щодо відключення від електропостачання у період з 17.16.2011 по 11.02.2013 (484 днів) та з 31.07.2013 по 11.04.2014 року (254 днів). Порядок відключення електричної енергії енергопостачальником визначається пунктом 27 Правил користування електричною енергію для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (із змінами) (далі ПКЕЕН). Відповідно до п.35 ПКЕЕН енергопостачальник має право відключити споживача самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості. У разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію». За результатами перевірки матеріалів справи було з`ясовано, що у період з 17.10.2011 по 11.02.2013, відключення від електропостачання будинку за адресою: АДРЕСА_1 проведено на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.05.2011 та є правомірним. Енергопостачальник має право припинити постачання електричної енергії після прийняттям судом рішення на користь енергопостачальника (п.53 ПКЕЕН). Термін відключення від електропостачання будинку у період з 17.10.2011 по 11.02.2013 складає 484 дні, та перевищує 1 місяць, що є порушенням п. 36 ПКЕЕН «не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію». Заборгованості за спожиту електричну енергію на час відключення не було, а у період з 15.08.11 по 30.05.2012 та з 24.10.2012 по 11.04.2013 справа знаходилася у суді, таким чином відключення споживача від електропостачання більше 1 місяця на термін 484 дні у період з 17.10.2011 по 11.02.2013 є неправомірним. У період з 19.07.2013 року по 23.09.2013 справа знаходилася у Харківському окружному адміністративному суді, термін відключення споживача у період з 31.07.2013 по 11.04.2014 складав 254 днів, що також перевищує 1 місяць, таким чином відключення споживача від електропостачання більше 1 місяця у період з 31.07.2013 по 11.04.2014 на термін 254 днів є неправомірним. Враховуючи викладене вище, Відділ НКРЕКП у Харківській області вважає, що відключення споживача від електропостачання у разі розгляду спірних у судовому порядку на термін більше 1 місяця, є порушенням енергопостачальником пункту 36 Правил користування електричною енергією для населенні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (із змінами).

З листа відділу НКРЕКП у Харківській області за вих. № 75-148ТП-21 від 11.08.2021 та за вих. № 14-37/10352 від 19.08.2021, вбачається, що відповідно до вимог п. 19 договору про користування електричною енергією від 13.10.2009 № 1285098 та з урахуванням рішень суду, що набрали законної сили товариством розраховано та сплачено двократну вартість недовідпущеної споживачу електричної енергії за тимчасове припинення електропостачання з вини енергопостачальника за періоди: з 24.02.2015 до 17.06.2015 (114 діб) обсяг недовідпущеної споживачу електричної енергії - 212 кВт*год., вартість якої становить 77,59 грн.; за 08.11.2018 (рішення Комінтернівського районного суду від 18.09.2019, справа № 641/9383/18) обсяг недовідпущеної споживачу електричної енергії - 2 кВт*год., вартість якої становить 1,80 грн. Кошти сплаченні на картковий рахунок № НОМЕР_4 згідно розрахунку у розмірі 158,78 грн. Комісія вирішила, що враховуючи, що АТ «Харківобленерго» сплачено на користь споживача ОСОБА_1 двократну вартість недовідпущеної електричної енергії за тимчасове припинення електропостачання з вини Енергопостачальника, рішення протоколу від 05.05.2021 № 11 товариством виконано.

Судом встановлено, що мали місце неправомірні відключення енергопостачання абонента ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , в період:

- з 24 лютого 2015 по 17 червня 2015 - дані дії визнано неправомірними рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.08.2015 в справі № 641/3663/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Холодногірського районного віділення енергозбуту «Харківенергозбуту» Акціонерної компанії «Харківобленерго», Акціонерної компанії «Харківобленерго» про визнання дій незаконними, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17.09.2015;

- у листопаді 2018 (по кінець січня 2019) - дані дії визнано неправомірним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.09.2019 в справі № 641/9383/18 за позовом ОСОБА_1 до АК «Харківобленерго» про визнання дій неправомірними, яке залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 23.11.2020.

Факти неправомірних дій відповідача, щодо припинення електропостачання в житловий будинок, 1/4 частина якого належить позивачу, у вказані періоди встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, а тому не потребують повторного встановлення.

Крім того, слід зазначити, що у листі № 1139/15 від 18.12.2015 відділом НКРЕКП у Харківській області зазначено про те, що відключення споживача від електропостачання більше 1 місяця у період з 17.10.2011 по 11.02.2013 на термін 484 дні та з 31.07.2013 по 11.04.2014 на термін 254 днів є неправомірним.

При цьому, рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.03.2015 у справі № 639/12474/14-ц, яке ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17.12.2015 залишено без змін, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерної компанії «Харківобленерго» про визнання дій щодо відключення електропостачання в період з 17.10.2011 по 11.02.2013 та з 31.07.2013 по 11.04.2014 неправомірними.

В рішенні від 30.03.2015 суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо відключення електропостачання за адресою позивача 17.10.2011 та 31.07.2013 не суперечать п. 53 Правил, а тому не можуть бути визнані неправомірними.

Так, з урахуванням положень до частини 4 статті 82 ЦПК України, преюдиційні обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі № 639/12474/14-ц, що набрало законної сили, суд не піддає сумніву та доказуванню при розгляді справи.

Щодо інших періодів відсутності енергопостачання за адресою проживання позивача, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено неправомірність дії відповідача по відключенню енергопостачання.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, вішкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 69, ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19).

Пунктом 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4, 5 вказаної постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок одержання чи припинення послуги або недоліку продукції, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (частини перша, друга статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з пунктом 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Також, згідно з абзацом другим п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як зауважив Верховний Суд у своїй постановах від 18.12.2020 року у справі № 686/25718/10 та від 30.12.2020 року у справі № 482/48/19, причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Об`єктивний причинний зв`язок, як умова відповідальності, виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Суд звертає увагу на те, що відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним з ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання та приниження емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Рішення ЄСПЛ є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

При встановленні факту моральної шкоди суд керується критеріями загальнолюдських цінностей, на чому неодноразово наголошував у власних рішеннях ЄСПЛ.

Як визначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого королівства» (Case of ABDULAZIZ, CABALES AND BALKANDALI) моральна шкода, з огляду на її природу, не завжди може бути предметом чіткого доведення. Більш того, право на відшкодування, з урахуванням практики ЄСПЛ, повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв, які надходять на адресу національних судів та ЄСПЛ з України.

Факти неправомірних дій відповідача, щодо відключення житла позивача від електропостачання з 24 лютого 2015 по 17 червня 2015 та у листопаді 2018 (по кінець січня 2019) встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, поза розумним сумнівом негативно вплинули на моральний стан позивача.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує наступне.

На підтвердження погіршення стану здоров`я позивачем надано до суду: виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1845, видану КЗОЗ Харківська обласна психіатрична лікарня № 3, відповідно до якої ОСОБА_1 перебував у стаціонарі в період з 22.03.2018 по 05.04.2018, електроенцефалограмму від 23.03.2018, виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1453, видану КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», відповідно до якої ОСОБА_1 перебував у стаціонарі в період з 05.03.2019 по 22.03.2019, виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1025, видану «Госпіталем ветеранів війни «Лісова поляна», відповідно до якої ОСОБА_1 перебував у стаціонарі в період з 11.04.2019 по 23.04.2019, виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5329, видану КНП Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни», відповідно до якої ОСОБА_1 перебував у стаціонарі в період з 19.12.2019 по 03.01.2020, виписку із медичної картки стаціонарного хворого № 2581, видану Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни, відповідно до якої ОСОБА_1 перебував у стаціонарі в період з 10.10.2020 по 03.11.2020.

Як вбачається з Договору на відшкодування вартості санаторно-курортної путівки шляхом безготівкового перерахування коштів санаторно-курортному закладу від 05.11.2019, укладеного між Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради (Замовник), ДП «Клінічний санаторій «Роща» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Виконавець) та громадянином ОСОБА_1 (Споживач), відповідно до умов якого виконавець надати послуги з проживання, харчування та лікування у обсязі зазначеному в Переліку базових послуг, що входить до вартості санаторно-курортної путівки для осіб з інвалідністю, учасників бойових дій, учасників війни, які мають пільги відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацизьких переслідувань», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який затверджено наказом Міністерства соціальної політики від 24.05.2017 № 868, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.06.2017 за № 743/30611, за кардіологічним профілем захворювання, а Замовник зобов`язується перерахувати вартість наданих послугу порядку, за цінами та у строк, встановлені цим Договором. Ціна договору становить 7300,00 грн.

Враховуючи вище викладене вартість лікування згідно договору сплачує замовник, тобто Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, а тому даний договір не може бути належним та допустимим доказом понесення витрат саме позивачем.

Згідно акту про надання послуг за Договором № 23 від 17.08.2018 надані послуги із санаторно-курортного лікування ОСОБА_1 за профілем захворювання серцево-судинної системи на суму 6822,00 грн. Однак даний акт не свідчить про перерахування коштів ОСОБА_1 , а тому не може бути належним та допустимим доказом понесення позивачем даних витрат.

Позивачем не надано доказів понесення будь-яких витрат на санаторно-курортне лікування.

Крім того, витрати на санаторно-курортне лікування за своєю правовою природою є майновою шкодою та не можуть бути відшкодовані як моральна шкода. А тому витрати на стаціонарне лікування позивача в розмірі 36500 включені позивачем під час розрахунку моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Також слід зазначити, що надані позивачем докази на підтвердження погіршення стану здоров`я не можуть бути прийняті судом до уваги при визначенні розміру моральної шкоди, так як не доведено причинний зв`язок між неправомірними діями відповідача по відключенню енергопостачання та необхідністю проходження лікування.

Більш того, позивачем безпідставно включено до розрахунку моральної шкоди витрати на оренду житла в розмірі 93000, оскільки дані витрати належними та допустимими доказами не доведено, та за своєю правовою природою дані витрати є майновою шкодою та не можуть бути відшкодовані як моральна шкода.

Так, внаслідок протиправних дій відповідача, які полягали в припиненні постачання електроенергії споживачу ОСОБА_1 за місцем його проживання, позивач, який є інвалідом третьої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, тривалий час, в тому числі і холодну пору року, був позбавлений можливості користуватись електроенергією та електроприладами, які необхідні для приготування їжі та слугували також для опалення негазифікованого житлового будинку, що безсумнівно викликало у нього психологічний дискомфорт, пригніченість та душевні страждання, при цьому для відновлення свого права позивач був змушений звертатися до компетентних органів, змінювати організацію свого побуту, вимушено та в інший спосіб впорядковувати життя, витрачати час та нести додаткові витрати на відновлення свого порушеного права.

Вказані дії відповідача, який має на ринку електропостачання монопольне (домінуюче) становище, в свою чергу, призвели до обмеження права позивача на такий життєвий рівень, який є необхідним для підтримання здоров`я, належних побутових умов і добробуту його самого та його сім`ї. Позивач поніс втрати немайнового характеру через моральні страждання та переживання у зв`язку із порушенням нормальних життєвих зв`язків.

Дані обставини свідчать про спричинення позивачу моральної шкоди внаслідок протиправних дій відповідача.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, тривалість та характер моральних переживань, що пов`язані з протиправними діями відповідача по відключення від енергопостачання житлового приміщення позивача, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв`язку із тривалою відсутністю електроенергії, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також з огляду на те, що розмір моральної компенсації має бути достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 70 000,00 грн., та вважає, що такий розмір буде достатнім та необхідним.

Зважаючи на те, що позивача звільнено від сплати судового збору за пред`явлення позову, судові витрати зі сплати судового збору за ставкою станом на день пред`явлення позову - 03.03.2020, підлягають стягненню з відповідача на користь держави в сумі 700,00 грн. (70000х2759,00:275900 = 700,00), що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 258-259, 263- 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 275 900,00 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на користь держави судовий збір у розмірі 700 (сімсот) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.06.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Представник позивача: адвокат Лютянська Ніна Семенівни, адреса: АДРЕСА_4 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

Відповідач: Акціонерне товариство «Харківобленерго», адреса: 61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, ЄДРПОУ: 00131954, ел. пошта: kanc@khoe.com.ua;

Представник відповідача: Григоренко Юлія Євгенівна, адреса:61037, Харківська обл., м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4

Головуючий: суддя Н.М. Грошова