Рішення

від 03.07.2024 по справі 360/469/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 липня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/469/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (далі позивач, ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот») до Головного управління ДПС у Луганській області (далі відповідач), в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форми «Н» №297 від 11.04.2024 р. Головного управління ДПС у Луганській області в повному обсязі.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 11.04.2024 через Електронний кабінет платника до ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ АЗОТ» від Головного управління ДПС у Луганській області надійшло оскаржуване податкове повідомлення-рішення Форми «Н» №297 від 11.04.2024 про застосування штрафних санкцій у розмірі 956270,40 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної за період липень 2022 року. У зазначеному податковому повідомленні-рішенні та доданому до нього розрахунку штрафу зазначено, що штраф нарахований на підставі акту перевірки №159/12-32-04- 02-06 від 07.03.2024 за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної №6 від 22.07.2022. Як зазначено в додатку до податкового повідомлення-рішення (Розрахунок штрафу), граничний термін реєстрації в ЄРПН вказаної податкової накладної - 15.08.2022, а фактична дата реєстрації 16.08.2022. Таким чином, податковий орган визначив порушення на 1 день граничного строку реєстрації в ЄРПН податкової накладної №6 від 22.07.2022, встановленого в ст. 201 ПК України, і застосував до позивача штраф у вищезазначеному розмірі на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України. Позивач категорично не погоджується із податковим повідомленням-рішенням №297 від 11.04.2024, вважає його незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 08.05.2024 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 15.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у відповідності до пункту 86.2 ПК України, за результатами камеральної перевірки стосовно ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», Головним управлінням ДПС у Луганській області складено акт перевірки від 07.03.2024 № 159/12-32-04-02-06, який направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (номер поштового відправлення № 0421309435163). Поштове відправлення з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0421309435163 від 08.03.2024 повернуто Укрпоштою 28.03.2024 з довідкою ф.20 з причиною повернення «за закінченням терміну зберігання». Станом на 14.05.2024 в Головному управлінні ДПС у Луганській області відсутня інформація про зміну місця знаходження юридичної адреси ( п.16.1.11 Кодексу), об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані із оподаткуванням. Проте підприємство сплачує податки з фізичних осіб (ПДФО), єдиний внесок, військовий збір, що свідчить про намагання підприємства зберегти кваліфікований персонал та їх страховий стаж. Але ПРАТ "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ АЗОТ"» не надавало Головному управління ДПС у Луганській області адресу для листування, яка знаходиться на підконтрольній території або інші контакти для зв`язку. Разом з тим, Головним управлінням ДПС у Луганській області на електронну пошту платника податків, що зазначена в податковій звітності з ПДВ за січень 2022 року, направлено акт перевірки стосовно ПРАТ "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ АЗОТ"» від 07.03.2024 №159/12-32-04-02-06, що підтверджується скриншотом з електронної системи податкового органу. Зазначив, що Головним управлінням ДПС у Луганській області вживались усі заходи для того щоб суб`єкт господарювання отримав акт перевірки, окрім того до електронного кабінету платника ПРАТ "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ АЗОТ" разом з податковим повідомленням-рішенням повторно направлено акт перевірки від 07.03.2024 № 159/12-32-04-02-06 (лист від 11.04.2024 №1698/6/12-32-04-02-06).

Щодо порушення граничного строку реєстрації податкової накладної відповідач зазначив, що відповідно до інформації з інформаційно телекомунікаційної системи «Єдине вікно подання електронної звітності» («Архів електронної звітності») станом на 16.08.2022 ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» було подано на реєстрацію податкову накладну від 22.07.2022 №6 (форма J1201013), про що 16.08.2022 отримано квитанцію №1 з результатом обробки «Документ прийнято». Податкова накладна №6 від 22.07.2022 була зареєстрована ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» 16.08.2022. Підприємство подавало на реєстрацію податкову накладну в електронному вигляді із використання комерційного програмного забезпечення M.E.Doc. Просив звернути увагу суду, що позивач надає до суду роздруківку властивості документу податкова накладна від 22.07.2022 № 6 з програмного забезпечення M.E.Doc. в якій зазначено, що станом на 15.08.2022 о 12 годині 43 хвилини та о 20 годині 21 хвилині податкова накладна перебувала в статусі «очікується доставка», а доставлено до податкового органу вищевказану податкову накладну лише 16.08.2022 про, що свідчить квитанція №1 та роздруківка властивості документу податкова накладна від 22.07.2022 № 6, яку надає позивач. Окрім того, вказав, що платник податків не надав до суду Протокол подій по документу податкова накладна від 22.07.2022 № 6 з програмного забезпечення M.E.Doc. на який посилається в позовній заяві. Квитанція про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних засвідчує факт реєстрації податкової накладної №6 від 22.07.2022 в ЄРПН за №9160366629-16.08.2024. Відповідно до скриншоту з «Архіву електронної звітності» станом на 15.08.2022 ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» були зареєстровані податкові накладні починаючи з 09 години 46 хвилин по 16 годину 32 хвилини, що свідчить про те, що платник податків направляв в цей день податкові накладні, які були зареєстровані саме 15.08.2022. Якщо автору протягом встаннення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій, серед іншого зазначено, що відповідачем порушено порядок направлення акта перевірки №159/12-32-04-02-06 від 07.03.2024 р. на адресу позивача, передбачений ст. 42 ПК України, а, отже, аргументи відповідача, викладені у відзиві не спростовують аргументи, викладені позивачем у позовній заяві про те, що прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №297 від 11.04.2024 р. без направлення позивачу акту перевірки, на підставі якого було прийняте таке рішення, є грубим порушенням процедури, визначеної у п. 86.8 ст.86 ПК України і порушенням прав позивача, закріплених в ст. 17 ПК України, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначив, що долученими до позову доказами, роздрукованими з сервісу електронного документообігу " ОСОБА_1 ", підтверджується, що позивач своєчасно надіслав податкову накладну №6 від 22.07.2022.

Від представника відповідача надійшов відзив на відповідь на відзив в якому зазначено про необґрунтованість та безпідставність доводів позивача у відповіді.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено.

ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (ідентифікаційний код юридичної особи 33270581) зареєстровано як юридична особа 24.12.2004 за № 13831210000000337, адреса: 93403, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Пивоварова, будинок 5.

22.07.2022 позивачем була складена податкова накладна №6, відповідно до якої загальна сума постачання позивачем товару на користь покупця (ТОВ «ВДМРЕСУРС») складала 57 376 224,00 грн. у т. ч. ПДВ 9 562 704,00 грн.

15.08.2022 о 12 год. 43 хв. ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» направив податкову накладну на реєстрацію до ДПС, що підтверджується квитанцією згенерованою програмним забезпеченням «M.E.Doc» про відправлення файлу з іменем 35000033270581J1201013100000000410720223500.XML.

15.08.2022 о 20 год. 21 хв. позивач здійснив повторну спробу направити податкову накладну на реєстрацію до податкового органу, що підтверджується квитанцією згенерованою програмним забезпеченням «M.E.Doc» про відправлення файлу з іменем 35000033270581J1201013100000000410720223500.XML.

Факт направлення податкової накладної також підтверджується роздруківкою файлу «Властивості документа» із комп`ютерної програми «M.E.Doc», відповідно до якої статус направленого документа: «очікується доставка: дата та час: 15.08.2022 12:43», «очікується доставка: дата та час: 15.08.2022 20:21».

На підтвердження факту направлення зазначеної податкової накладної до податкового органу позивач також надав суду скріншот сторінки екрану з інтерфейсом комп`ютерної програми «M.E.Doc» розділ «Властивості докуменета» з якого видно статус направленої на реєстрацію податкової накладної №6 від 22.07.2022, а саме: «очікується доставка: дата та час: 15.08.2022 12:43», «очікується доставка: дата та час: 15.08.2022 20:21».

Відповідно до квитанції №1, вищевказану податкову накладну було отримано контролюючим органом 16.08.2022 13:55 із позначкою «Документ прийнято» із зазначенням інформації, що «Документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 16.08.2022 в 08:07:02».

ГУ ДПС у Луганській області на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20 розділу І та п. 75.1. ст.75 розділу ІІ Податкового кодексу України, в порядку визначеному п. 76.2 ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (дані - ЄРПН).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 07.03.2024 № 159/12-32-04-02-06 відповідно до висновків якого, зафіксовано встановлені під час перевірки допущення позивачем порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника передбачена п.1201.1, статті 1201 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Також в вищевказаному акті перевірки від 07.03.2024 № 159/12-32-04-02-06 зазначено, що ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (код ЄДРПОУ 33270581) порушено терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що підлягають реєстрації в ЄРПН, встановлені п. 201.10 ст.201 Кодексу в сумі ПДВ 9562704,00 грн з датою порушення строку реєстрації 1 календарний день, а саме:

- № 6 від 22.07.2022, дата реєстрації в ЄРПН 16.08.2022, граничний термін реєстрації в ЄРПН 15.08.2022 , кількість календарних днів порушення граничного терміну 1, сума ПДВ 9562704,00 грн.

08.03.2024 акт перевірки від 07.03.2024 № 159/12-32-04-02-06 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (номер поштового відправлення № 0421309435163) на адресу: 18028, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного яру, 72 та повернуто Укрпоштою 28.03.2024 з довідкою ф.20 з причиною повернення «за закінченням терміну зберігання».

На підставі вищевказаного акта камеральної перевірки, ГУ ДПС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 11.04.2024 №297, яким до ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених ст. 201 Податкового кодексу України та згідно з п.1201.1, статті 1201 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 956270,40 грн.

Як зазначено відповідачем у відзиві, 11.04.2024 Головним управлінням ДПС у Луганській області на електронну пошту платника податків, що зазначена в податковій звітності з ПДВ за січень 2022 року, направлено відповідний акт перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що підтверджується скриншотом з електронної системи податкового органу.

При цьому, суд зазначає, що у скріншоті екрану електронної системи, який відповідач надав у якості доказу направлення акту перевірки позивачу, відсутнє найменування електронної поштової скриньки отримувача, відсутній супровідний лист і перелік вкладень у електронний лист, а зазначено лише реєстраційний індекс документа «1698/6/12-32-04-02-06».

Також з матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення - рішення від 11.04.2024 № 297 направлено до електронного кабінету платника податків 11.04.2024, що підтверджується квитанцією про доставку документів в Електронний кабінет.

Незгода позивача з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.

Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку дотримання ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 07.03.2024 № 159/12-32-04-02-06 яким зафіксовано встановлені під час перевірки допущення позивачем порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника передбачена п.1201.1, статті 1201 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Пунктом 76.2 ст. 76 ПК України передбачено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Положеннями статті 42 ПК України закріплено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет (п.42.4 ст.42 ПК України).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 11.04.2024 відповідач через Електронний кабінет направив позивачу спірне податкове повідомлення-рішення №297 від 11.04.2024, прийняте на підставі акту від 07.03.2024 № 159/12-32-04-02-06, що підтверджується квитанцією про доставку документів в Електронний кабінет.

При цьому, в порушення вищезазначених норм законодавства, відповідачем не було надано доказів на підтвердження направлення позивачу акту перевірки №159/12-32-04-02-06 від 07.03.2024, який є підставою для нарахування штрафних санкцій, і станом на дату розгляду справи таких доказів також не надано.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №297 від 11.04.2024 без направлення позивачу акту перевірки, на підставі якого було прийняте таке рішення, є грубим порушенням процедури, визначеної у п. 86.8 ст.86 ПК України і порушенням прав позивача, закріплених в ст. 17 ПК України.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 21.02.2023 у справі №560/4420/18.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за п.1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України.

Разом із тим, Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, який набрав чинності 27.05.2022 р., внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до 27.05.2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2, 3 Порядку № 1246 операційний день частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з п. 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис","Про електронні документи та електронний документообіг"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з п. 14 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Відповідно до п. 2 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі - Порядок № 557), операційний день визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня Порядком № 557 не визначені, тоді як пунктом 3 Порядку № 1246 встановлено, що операційний день в робочі дні триває з 8 до 20 години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК України як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДПС для реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до п. 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини.

Відповідно до правового висновку, сформованого Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 по справі № 820/6330/16, у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до правового висновку, сформованого Верховним Судом у постанові від 03.04.2020 по справі № 160/5380/19, від 03.05.2023 по справі №580/1728/20 в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Відповідно до правового висновку, сформованого Верховним Судом у постановах від 10.06.2019 по справі № 802/1825/16-а, від 12.07.2019 по справі № 0940/1600/18 відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Верховний Суд у постанові від 22.11.2021 по справі № 160/10558/19 дійшов висновку про те, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до ЄРПН, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, тому скріншоти з програми "M.E.Doc" є належним засобом доказування.

Відповідно до правового висновку, сформованого Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі № 806/832/17, у зв`язку з недотриманням контролюючим органом обов`язку із надіслання платнику податку квитанції про прийняття розрахунків коригування або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації розрахунків коригування, із врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, відповідно до приписів якого, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.69.19 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна №6 від 22.07.2022 направлена позивачем на реєстрацію з використанням комп`ютерної програми « ОСОБА_1 » 15.08.2022 в межах операційного дня, а саме о 12 год. 43 хв., що підтверджується згенерованою програмою квитанцією, роздруківкою файлу «Властивості документа» і скріншотом вкладки «Властивості документа» з комп`ютерної програми «М.Е.Dос».

Відповідно до квитанції №1, вищевказану податкову накладну було отримано контролюючим органом 16.08.2022 13:55 із позначкою «Документ прийнято» із зазначенням інформації, що «Документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 16.08.2022 в 08:07:02».

З огляду на той факт, що податкова накладна № 6 від 22.07.2022, була направлена до 18:00 год. 15.08.2022, враховуючи положення п.69.19 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, податковий орган мав направити позивачу квитанцію в електронній формі щодо прийняття вказаної податкової накладної протягом операційного дня, тобто саме 15.08.2022, однак податкова накладна не була зареєстрована ГУ ДПС у Луганській області того ж дня, а зареєстрована на наступний день - 16.08.2022.

Також суд зазначає, що роздруківки скріншотів файлу спеціалізованого програмного забезпечення - комп`ютерної програми «M.E.Doc» є належними та допустимими доказами на підтвердження факту направлення на реєстрацію електронного документа.

Такий висновок було зроблено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24 листопада 2021 року у справі № 200/12604/19-а, від 28 квітня 2020 року по справі №810/198/16, від 20 жовтня 2020 року у справі № 620/817/19, від 22.11.2021 року у справі №160/10558/19.

Таким чином, враховуючи, що позивачем податкову накладну подано на реєстрацію у строк встановлений Податковим кодексом України та Порядком №1246, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для застосування відповідальності до платника податків.

Вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №620/3609/18, від 14.08.2018 у справі №803/1583/17, від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 02.07.2019 у справі № 2340/3802/18, від 20.08.2019 у справі № 1640/3125/18, від 29.04.2021 у справі №640/18870/19, від 06.12.2021 у справі №200/2099/20-а, від 16.11.2022 у справі №160/9013/20, від 20.07.2023 у справі №500/1322/20.

При цьому, враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.

Разом із тим, квитанцію про прийняття або неприйняття податкової накладної не було направлено позивачу протягом операційного дня, хоча сама податкова накладна була направлена на реєстрацію в межах строку, встановленого статтею 201 ПК України.

Тобто, позивачем вжито заходів щодо реєстрації податкової накладної у строк, встановлений п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та її фактична реєстрація відбулася, що підтверджується матеріалами справи.

Суд зауважує, що вина позивача в порушенні граничного строку реєстрації податкової накладної є відсутньою, що, відповідно, виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності, оскільки штраф, передбачений п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України, за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, а відтак, може бути застосований виключно за умови наявності його вини.

За таких обставин суд доходить висновку, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації податкової накладної № 6 від 22.07.2022, граничний термін реєстрації в ЄРПН 15.08.2022 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних є необґрунтованими та безпідставними.

При цьому, позивач не несе відповідальність за надходження/опрацювання на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надіслання до ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Таким чином суд констатує своєчасне (з дотриманням граничного строку), направлення позивачем вище зазначеної податкової накладної для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується факт порушення позивачем положень податкового законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення Форми «Н» №297 від 11.04.2024 не є обґрунтованим та прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мали значення, а тому не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення Бендерський проти України, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про протиправність дій відповідача, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір за подання позову (платіжне доручення №6804 від 18.04.2024 р.) сплачено повіреним ТОВ «ГК Хім-Трейд» за договором доручення №35/ ФО/24-01 від 04.01.2024 р.

З огляду на положення вказаної статті та зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14344,06 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цих коштів на користь ТОВ «ГК Хім-Трейд» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області.

Керуючись статтями 2,5,77,90,139,241-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (код ЄДРПОУ 33270581, місцезнаходження: 93403, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Пивоварова, будинок 5) до Головного управління ДПС у Луганській області (93401, Луганська обл., Сєвєродонецький район, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код ЄДРПОУ 44082150) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» №297 від 11.04.2024, винесене Головним управлінням ДПС у Луганській області, яким до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» застосовано штраф у сумі 956270,40 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК Хім-Трейд» (код ЄДРПОУ 43746250, місцезнакходження: м.Київ, вул.Острозьких Князів, буд.32/2, поверх 4, офіс 416) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Луганській області судовий збір у розмірі 14344,06 грн (чотирнадцять тисяч триста сорок чотири гривні 06 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов