Рішення

від 02.07.2024 по справі 400/3081/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2024 р. № 400/3081/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, треті особиТериторіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, вул. Погранична, 9, м. Миколаїв, 54020, вул. Спаська, 18, м. Миколаїв, 54006 провизнання протиправим рішення від 09.02.2024 №1400-0307-8/11264, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 09.02.2024 № 1400-0307-8/11264 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно із заявою від 26.01.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 23.02.2022, з урахуванням проведених раніше виплат.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головним управлінням ПФУ у Миколаївській області прийнято рiшення про вiдмову в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в якому зазначено те, що до внесення відповідних змін до Закону № 2262 підстави для перегляду розміру пенсії особам, які проходять службу в Державному бюро розслідувань, відсутні.

Ухвалою від 09.04.2024 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.

Відповідач надіслав до суду відзив, заперечує проти задоволення позову. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань не входять до переліку осіб, що мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону № 2262. А відтак відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Третя особа надіслала до суду письмові пояснення по справі, зазначає, що Державне бюро розслідувань відсутнє серед органів, через яких особа, яка має право на пенсію згідно із Законом № 2262, подає заяву про призначення пенсії за вислугу років. Проте ДБР надіслали до ГУПФУ в Миколаївській області запитувані позивачем документи для проведення перерахунку пенсії.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

У січні 2018 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 12.04.2021 до 22.02.2022 ОСОБА_1 проходив службу у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві на посаді старшого оперуповноваженого відділу аналітичного забезпечення та оперативного чергування.

26.01.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою щодо проведення перерахунку його пенсії з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення з Державного бюро розслідувань.

Рішенням Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 09.02.2024 року № 1400-0307-8/11264 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про державне бюро розслідувань» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно із ст. 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби):

а) особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу;

б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту;

в) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України;

г) особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони, особи начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України;

д) громадяни інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають;

е) особи, зазначені у статтях 3 і 4 цього Закону;

є) особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, у передбачених цим Законом випадках;

ж) державні службовці та працівники навчальних, медичних закладів та науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України або поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п`яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ України або поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах;

з) особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України.

Отже, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено перелік осіб, які мають право на призначення пенсії відповідно до цього Закону.

Згідно з матеріалами справи позивач проходив службу у Державному бюро розслідувань на посаді старшого оперуповноваженого відділу аналітичного забезпечення та оперативного чергування.

Водночас, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань не передбачені переліком осіб, що мають право на пенсійне забезпечення на умовах зазначеного Закону.

З урахуванням викладеного, підстави для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням служби у Державному бюро розслідувань, відсутні.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 02.07.2024.

Суддя Н.О. Бульба