Постанова

від 01.10.2024 по справі 400/3081/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/3081/24

Головуючий в 1 інстанції: Бульба Н. О. Місце ухвалення рішення: м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, за участю третьої особи - Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві про визнання протиправним рішення від 09.02.2024 №1400-0307-8/11264, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, за участю третьої особи - Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 09.02.2024 № 1400-0307-8/11264 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб згідно із заявою від 26.01.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, починаючи з 23.02.2022, з урахуванням проведених раніше виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ПФУ у Миколаївській області прийнято рiшення про вiдмову в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, в якому зазначено те, що до внесення відповідних змін до Закону № 2262 підстави для перегляду розміру пенсії особам, які проходять службу в Державному бюро розслідувань, відсутні.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що Законом №794-Vlll виділено дві категорії працівників Державного бюро розслідувань: особи рядового і начальницького складу, на яких поширюється дія частини статті 19 Закону; державні службовці, на яких поширюється дія частини 4 статті 19 Закону. Зазначає, що у період з 12.04.2021 по 22.02.2022 проходив службу у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Миколаєві на посадах осіб рядового та начальницького складу, а саме - старшого оперуповноваженого відділу аналітичного забезпечення та оперативного чергування ТУ ДБР у м. Миколаєві, а отже перерахунок пенсійного забезпечення має здійснюватись в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вказує, що наявність неузгодженостей між вказаними двома законами, зокрема не внесення законодавцем відповідних змін до Закону № 2262-ХІІ. фактично ставить під сумнів реалізацію частини 3 статті 19 Закону № 794-VIII

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, у січні 2018 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

З 12.04.2021 до 22.02.2022 ОСОБА_1 проходив службу у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві на посаді старшого оперуповноваженого відділу аналітичного забезпечення та оперативного чергування.

26.01.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою щодо проведення перерахунку його пенсії з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення з Державного бюро розслідувань.

Рішенням Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 09.02.2024 року № 1400-0307-8/11264 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань не передбачені переліком осіб, що мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, а тому прийшов до висновку, що підстави для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням служби у Державному бюро розслідувань, відсутні.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань. визначає Закон України «Про Державне бюро розслідувань».

Згідно частини 1 статті 14 даного Закону до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань.

Служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 19 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.

Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Пенсійне забезпечення інших працівників Державного бюро розслідувань здійснюється на підставах та в порядку, встановлених законодавством.

За змістом Закону України "Про Державне бюро розслідувань" можна виділити такі категорії працівників Державного бюро розслідувань: перша - особи рядового і начальницького складу (тобто працівники, які займаються правоохоронною діяльністю (слідча, оперативно-розшукова діяльність)), на яких поширюється дія ч. 3 ст. 19 Закону; та друга - державні службовці (апарат Державного бюро розслідувань (канцелярія, бухгалтерія, тощо)), на яких поширюється дія ч. 4 ст. 19 Закону.

Згідно ст. 14-2 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" установлено спеціальні звання осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань.

Як вбачається з матеріалів справи, з 12.04.2021 до 22.02.2022 ОСОБА_1 проходив службу у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві на посаді старшого оперуповноваженого відділу аналітичного забезпечення та оперативного чергування.

Отже, на позивача, який займав посаду рядового та начальницького складу, поширюються положення ч. 3 ст. 19 Закону України "Про Державне бюро розслідувань"- його пенсійне забезпечення проводиться в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що помилково не встановлено судом першої інстанції.

Згідно приписів ст. 63 Закону 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі- Закон № 2262-ХІІ), вказаним Законом визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Перелік осіб, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону визначений статтею 1-2 Закону № 2262-ХІІ.

Варто вказати, що особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань звільненні зі служби не зазначені у вказаному переліку осіб, що мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону.

Варто вказати, що ст. 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, однак служба в Державному бюро розслідувань до вказаного переліку законодавцем не віднесена.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу норм Закону № 2262-ХІІ безпосередньо не випливає, що особи, які проходили службу в органах Державного бюро розслідувань на посадах рядового і начальницького складу мають право на пенсійне забезпечення відповідно до цього закону.

Разом з цим, таке право визначено спеціальним законом, який регулює діяльність, соціальні гарантії та пенсійне забезпечення працівників ДБР, а саме Законом № 794-VIII, який прийнято значно пізніше ніж Закон № 2262-ХІІ, а відтак до спірних правовідносин в частині визначення права позивача на отримання пенсійного забезпечення відповідно до Закону № 2262-ХІІ підлягає нормативно-правовий акт, який прийнято пізніше.

Колегія суддів зазначає, що наявність неузгодженостей між вказаними двома законами, зокрема не внесення законодавцем відповідних змін до Закону № 2262-ХІІ, фактично ставить під сумнів реалізацію частини 3 статті 19 Закону № 794-VIII, якою безпосередньо передбачено право осіб рядового та начальницького складу на отримання пенсійного забезпечення в порядку та на умовах Закону № 2262-ХІІ.

Крім того, варто вказати, що пряма норма закону, а саме частина 2 та частина 3статті 19 Закону № 794-VIII чітко вказує на те, що особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про Національну поліцію"(в тому числі і питань пенсійного забезпечення) та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.

Отже, зміни до Закону № 2262-ХІІ, а також прогалини пенсійного законодавства з цього питання не можуть бути перепоною для реалізації права позивача на призначення (перерахунок) пенсії, відповідно до Закону № 2262-ХІІ та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1.

Колегія суддів наголошує, що недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Так, як відповідачем так і судом першої інстанції зазначено, що на теперішній час положення Закону № 2262-ХІІ не поширюють свою дію на осіб рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань для призначення (перерахунку) їм пенсій. Крім того, ст. 17 вказаного Закону, не визначено, що до видів служби, які зараховуються до вислуги років для призначення (перерахунку) пенсії включаються періоди проходження служби на посадах рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань.

В свою чергу, враховуючи вищевикладену позицію суду апеляційної інстанції стосовно неможливості обмеження права особи на пенсійне забезпечення, визначеного ч. 3 ст. 19 Закону № 794, через наявність прогалин у пенсійному законодавстві, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, колегія суддів зазначає, що для пенсіонерів, що продовжують працювати, перерахунок проводиться з дня звільнення або припинення діяльності. Також причинами перерахунку пенсії можуть бути: надання пенсіонером документів про стаж або заробіток, які не були враховані під час обчислення пенсії; встановлення надбавок, підвищень, доплат тощо, а отже оскільки позивача звільнено з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві на посаді старшого оперуповноваженого відділу аналітичного забезпечення та оперативного чергування, то такий перерахунок повинно бути проведено з 23.02.2022 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Враховуючи, що дана справа у відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України, належить до категорії справ незначної складності, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, за участю третьої особи - Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві про визнання протиправним рішення від 09.02.2024 №1400-0307-8/11264, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 09.02.2024 № 1400-0307-8/11264 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб згідно із заявою від 26.01.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, починаючи з 23.02.2022, з урахуванням проведених раніше виплат.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова