Ухвала

від 02.07.2024 по справі 640/34492/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/34492/21

УХВАЛА

02 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Мельничука В.П.,

Шведа Е.Ю.,

При секретарі: Долинській Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Оксененка О.М. та членів колегії - суддів Мельничука В.П. та Шведа Е.Ю. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Укрзалізниця», Державна регуляторна служба України про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Укрзалізниця», Державна регуляторна служба України, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства інфраструктури України № 586 від 29 жовтня 2021 року «Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 року за № 1408/37030;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства інфраструктури України № 441 від 22 червня 2022 року «Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2022 року за № 689/38025.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи від 15.04.2024 між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Оксененко О.М. судді - Ганечко О.М. та Кузьменко В.В.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 справу №640/34492/21 було витребувано з Київського окружного адміністративного суду.

10 червня 2024 року суддею-доповідачем Оксененко О.М. було отримано справу №640/34492/21, надіслану з суду першої інстанції.

У подальшому, з метою дотримання процесуального строку, визначеного статтею 300 КАС України для відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду, у зв`язку з перебуванням суддів Ганечко О.М. та Кузьменко В.В. у відпустці, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 11.06.2024 здійснено заміну суддів Ганечко О.М. та Кузьменко В.В. на суддів Мельничука В.П. та Шведа Е.Ю.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року та призначено дану справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.07.2024 на 14 год. 00 хв.

02 липня 2024 року під час судового засідання надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Оксененка О.М. та суддів Мельничука В.П. та Шведа Е.Ю.

Вказана заява обгрунтована тим, що колегією суддів порушено принцип офіційного з`ясування обставин справи, оскільки суд апеляційної інстанції самоусунувся від дослідження доказів, та відмовив у збиранні доказів і обставин, які фактично визнані судом першої інстанції, проте не підтверджені відповідними доказами.

На думку заявника, вказане свідчить про порушення принципу безсторонності та незалежності з боку колегії суддів, що є підставою для відводу на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви представника Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» - Гінінгера А.А. про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Оксененка О.М. та суддів Мельничука В.П. та Шведа Е.Ю., колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленої заяви про відвід та відсутність підстав для її задоволення, з наступних підстав.

Згідно з частинами першою-другою ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка закріплює недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Аналіз вищезазначених процесуальних норм дозволяє дійти висновку, що у даному випадку підставою для відводу (самовідводу) не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості судді. Згідно з цією нормою, унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду обґрунтованого певними об`єктивними обставинами сумніву щодо його неупередженості.

Статтею 39 КАС України встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід), відповідно до якої за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

У той же час, колегія суддів враховує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Водночас, слід звернути увагу, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.

З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

У відповідності до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Дане положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Газета-Центр проти України» від 15 липня 2010 року, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що, відповідно до усталеної практики Суду, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться».

Крім того, щодо об`єктивної неупередженості зазначено у справі «Фей проти Австрії». Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Таким чином, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Разом з тим, слід зазначити, що учасники судового процес зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів.

Так, суд апеляційної інстанції враховує правовий висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішеннях по справі «Ветштайн проти Швейцарії», «Білуха проти України», відповідно до якого, безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Як вбачається із заяви про відвід, вона мотивована тим, що колегія суддів у даній справі порушила принципи безсторонності та незалежності, офіційного з`ясування обставин справи, відмовивши у задоволенні клопотань без нормативного обгрунтування та пояснень.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, а саме: жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Відтак, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При цьому, відповідно до пункту 2 рішення Ради суддів України №46 від 07 вересня 2017 року, наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні закону.

Отже, вищевказані мотиви відводу не можуть слугувати підставами для відведення суддів як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості, оскільки, за правилами частини 4 статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями та діями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У даному випадку, колегією суддів не встановлено підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б перешкоджали даній колегії брати участь у розгляді цієї справи чи свідчили б про упередженість при її розгляді.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість головуючого судді Оксененка О.М. та суддів Мельничука В.П. та Шведа Е.Ю. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Враховуючи те, що подана заява про відвід колегії суддів не містить доказів на підтвердження викладених у ній доводів, колегія суддів вважає таку заяву необґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Беручи до уваги, що апеляційний розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні призначено на 02 липня 2024 року, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для передачі заяви про відвід від 02.07.2024 на розгляд іншому судді, визначеному в порядку частини першої ст.31 КАС України, та необхідність вирішення даного відводу судом, що розглядає справу.

Керуючись ст.36, 39, 40 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Оксененка О.М. та членів колегії - суддів Мельничука В.П. та Шведа Е.Ю. у справі №320/34492/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді В.П. Мельничук

Е.Ю. Швед