Ухвала

від 25.11.2024 по справі 640/34492/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/34492/21

УХВАЛА

25 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Кузьменка В.В.,

Мельничука В.П.,

При секретарі: Долинській Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про відвід судді Мельничука Володимира Петровича у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_1» до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Укрзалізниця», Державна регуляторна служба України про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «ІНФОРМАЦІЯ_1» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Укрзалізниця», Державна регуляторна служба України, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства інфраструктури України №586 від 29 жовтня 2021 року «Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 року за № 1408/37030;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства інфраструктури України №441 від 22 червня 2022 року «Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2022 року за № 689/38025.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи від 15.04.2024 між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Оксененко О.М. судді - Ганечко О.М. та Кузьменко В.В.

У подальшому, для відкриття провадження у справі згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи від 11.06.2024 здійснено заміну суддів Ганечко О.М. та Кузьменко В.В. на суддів Мельничука В.П. та ОСОБА_1.

23 жовтня 2024 року Акціонерним товариством «Укрзалізниця» подано заяву, передану судді-доповідачу 18.11.2024, про відвід судді Мельничука Володимира Петровича у даній справі, яка обгрунтована ймовірним затягуванням вказаним суддею розгляду даної справи до ухвалення рішення у справі №640/33910/21, де він є суддею-доповідачем та предметом розгляду якої є також Наказ Міністерства інфраструктури України № 586 від 29 жовтня 2021 року «Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги».

На думку заявника, вказані дії свідчать про необ`єктивність та упередженість судді Мельничука В.П. при розгляді справ №640/34492/21 та №640/33910/21 з метою ухвалення судових рішень на користь позивачів - ПрАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» та АТ «ДТЕК Західенерго».

У запереченнях на вказану заяву позивачем зазначено про те, що вказана заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки про вказані обставини представнику третьої особи було відомо ще 07.10.2024, відтак строк для подання такої заяви сплинув ще 09.10.2024.

Як вказує позивач, питання об`єктивності та безсторонності судді Мельничука В.П., відповідність його дій ознакам затягування розгляду справи №640/34492/21, вже були предметом судового розгляду, оскільки у справі №640/33910/21 суд ухвалами від 08.10.2024 та 09.10.2024 визнав необґрунтованою та відмовив у задоволенні заяви про відвід судді.

Надалі, у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_1 згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи від 25.11.2024 здійснено заміну судді ОСОБА_1. на суддю Кузьменка В.В.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви Акціонерного товариства «Укрзалізниця», про відвід судді Мельничука В.П., колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленої заяви про відвід, з наступних підстав.

Згідно з частинами першою-другою ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка закріплює недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Аналіз вищезазначених процесуальних норм дозволяє дійти висновку, що у даному випадку підставою для відводу (самовідводу) не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості судді. Згідно з цією нормою, унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду обґрунтованого певними об`єктивними обставинами сумніву щодо його неупередженості.

Частиною четвертою вказаної норми визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 37 КАС України визначено підстави недопустимості повторної участі судді у розгляді адміністративної справи.

Статтею 39 КАС України встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід), відповідно до якої за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

При цьому, статтею 6 КАС України кожному гарантовано право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Це положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У силу вимог пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Приписами п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23) визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02 та рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).

Як вбачається із заяви про відвід, поданої Акціонерним товариством «Укрзалізниця», остання вмотивована тим, що 16.08.2024 представником ПрАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» подано клопотання про зупинення провадження у справі № 640/34492/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/33910/21, суддею-доповідачем у якій є саме суддя Мельничук Володимир Петрович.

Вказане, на думку заявника, свідчить про зацікавленість ПрАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» у першочерговому розгляді саме справи № 640/33910/21, де суддею-доповідачем є суддя Мельничук В.П. Зазначене свідчить, на думку заявника, про затягування представником ПрАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» розгляду справи №640/34492/21 до ухвалення судового рішення у справі № 640/33910/21, де суддею-доповідачем є суддя Мельничук В.П.

Крім того, Акціонерне товариство «Укрзалізниця» звертає увагу на те, що після подання клопотання про зупинення провадження у справі не відбулось жодного судового засідання, а саме - 19.08.2024, 21.08.2024, 16.09.2024 та 07.10.2024. При цьому, 16.09.2024 та 07.10.2024, судові засідання не відбулись у зв`язку з відпусткою саме судді Мельничука В.П., що свідчить про ймовірне затягування суддею Мельничуком Володимиром Петровичем розгляду справи № 640/34492/21 до ухвалення рішення у справі № 640/33910/21, де він є суддею-доповідачем.

До того ж, заявник вказує, що 10.10.2024 у справі № 640/33910/21, не зважаючи на клопотання апелянта - АТ «Укрзалізниця» про відкладення розгляду справи та забезпечення можливості надати усні пояснення та доводи з приводу мотивів та вимог апеляційної справи, колегія суддів ухвалила рішення, яким відмовила АТ «Укрзалізниця» у задоволенні апеляційної скарги фактично без участі представника, залишивши оскаржуване рішення без змін, що вказує на необ`єктивність та упередженість судді Мельничука В.П. при розгляді зазначеної справи з метою ухвалення судового рішення на користь позивача.

Проаналізувавши вказану заяву, колегією суддів не встановлено підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б перешкоджали судді Мельничуку В.П. брати участь у розгляді цієї справи чи свідчили б про упередженість при її розгляді.

Так, колегія суддів звертає увагу, що суддя Мельничук В.П. не перебував безпосередньо один день 16.09.2024 у відпустці, а був в основній щорічній відпустці з 02.09.2024 по 26.09.2024.

Також, суддя Мельничук В.П. у жовтні 2024 року перебував у відпустці кілька днів у зв`язку з сімейними обставинами, а не лише 07.10.2024 через розгляд справи №640/34492/21, як про це зазначає представник АТ «Укрзалізниця».

Крім того, з поданої заяви про відвід судді Мельничука В.П. колегією суддів не встановлено будь-яких підстав відводу у даній адміністративній справі.

Наведені доводи щодо прийняття відповідних рішень під час розгляду справи №640/33910/21, не зважаючи на відповідні клопотання апелянта - АТ «Укрзалізниця», на переконання колегії суддів, не можуть бути свідченням існування об`єктивних обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді з огляду на те, що відповідно до частини четвертої ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції.

Слід зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Щодо об`єктивної неупередженості зазначено у справі «Фей проти Австрії», слід зазначити, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У рішенні «Газета-Центр проти України» від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться».

З вищезначеного вбачається, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретних судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Європейський суд з прав людини у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії» зазначає, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Враховуючи вищезазначене, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

При вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Враховуючи, що існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр, судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об`єктивності.

Отже, підставою для самовідводу судді не обов`язково є обставини, зазначені в статті 36 КАС України, але є і інші обставини, які можуть викликати у будь-якого стороннього спостерігача сумніви у неупередженості або об`єктивності судді.

У даному випадку, доводи Акціонерного товариства «Укрзалізниця» щодо зацікавленості судді Мельничука В.П. не підтверджені належними та допустимими доказами, а є виключно оціночними судженнями заявника.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що викладені у заяві Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про відвід обставини не впливають на безсторонність та об`єктивність судді при вирішенні цієї справи, відтак подана заява про відвід судді Мельничука В.П. є необґрунтованою.

Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У силу вимог частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне передати справу №640/34492/21 для визначення судді у порядку, встановленому частини першої ст.31 КАС України, для вирішення питання про відвід.

Керуючись ст.36, 39, 40 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ :

Заяву Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про відвід судді Мельничука Володимира Петровича - визнати необґрунтованою.

Передати справу №640/34492/21 для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою ст.31 КАС України, для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу колегії, що розглядає справу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді В.В. Кузьменко

В.П. Мельничук