Постанова

від 03.07.2024 по справі 240/17886/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/17886/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

03 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Волинській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛД ОІЛ" до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛД ОІЛ" звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Волинській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу від 07.05.2021 №56-8/21 та №57-8/21.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів встановила наступні обставини.

На підставі наказу від 09.04.2021 №30-РН «Про проведення планової перевірки характеристик продукції, а саме: автомобільних бензинів, дизельного, суднового та котельного палива» та направлення на проведення перевірки від 09.04.2021 №30-РН посадовими особами Державної екологічної інспекції у Волинській області, в період з 09.04.2021 по 14.04.2021, було проведено планову перевірку характеристик продукції, що розповсюджується Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛД ОІЛ» на АЗС за адресою: вул. Селянська, 25а, м. Рожище, Волинська область, 45101.

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 14.04.2021 №19-8/21, яким встановлено, зокрема, що надані під час перевірки документи про якість, а саме паспорт якості від 19.02.2021 №11322801/20-0014/276 (на бензин А-92-Євро5-Е5, завод-виробник ОАО «Мозирський НПЗ» Республіка Білорусь) та від 19.02.2021 №11322801/20-0014/278 (на паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0 завод-виробник ОАО «Мозирський НПЗ» Республіка Білорусь), видані Центром паливних випробувань "TFC" Гребінківська ВЛ АТ "Концерн Галнафтогаз", не відповідають вимогам п.п. 9, 12, 13, 18, 20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927, та вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1184 "Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення", оскільки в них відсутній знак відповідності технічним регламентам, а також відсутній товарний знак підприємства-виробника.

У зв`язку із встановленими під час перевірки порушеннями, відповідачем на підставі ч. 2 ст. 33 Закону України від 02.12.2010 №2735-VІ "Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції" прийняті рішення від 14.04.2021 №81-8/21 та від 14.04.2021 №82-8/21 про застосування обмежувальних (коригувальних) заходів, якими відповідно до статей 28-32 Закону України "Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції" та статті 12 Закону України «Про загальну безпеку нехарчової продукції» застосовано до позивача обмежувальний захід у вигляді: «обмеження надання продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності». Вказані Рішення містили вимогу до позивача вжити в строки до 26 квітня 2021 року заходи щодо приведення продукції у відповідність та усунення формальної невідповідності із встановленими вимогами Технічного регламенту, шляхом взаємодії із суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству.

На виконання рішень про вжиття обмежувальних заходів позивач направив відповідачу повідомлення від 26.04.2021 №26-1/1 про виконання рішень від 14.04.2021 №81-8/21 та від 14.04.2021 №82-8/21 про застосування обмежувальних (коригувальних) заходів.

В подальшому, на підставі наказу від 28.04.2021 №38-РН «Про проведення планової перевірки» та направлення на проведення перевірки від 28.04.2021 №38-РН посадовими особами відповідача, в період з 28.04.2021 по 30.04.2021, було проведено перевірку стану виконання позивачем рішень від 14.04.2021 №81-8/21 та від 14.04.2021 №82-8/21 про застосування обмежувальних (коригувальних) заходів.

За наслідками проведеної перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних заходів відповідачем складено акт від 30.04.2021 №15-8/21, в якому встановлено неповне виконання позивачем рішень від 14.04.2021 №81-8/21 та від 14.04.2021 №82-8/21 про вжиття обмежувальних заходів. Зокрема, було встановлено, що не усунутими залишились порушення п.20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927, та вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1184 "Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення", яке полягає у відсутності у виданих Центром паливних випробувань "TFC" Гребінківська ВЛ АТ "Концерн Галнафтогаз" паспортах якості від 19.02.2021 №11322801/20-0014/276 (на бензин А-92-Євро5-Е5) та від 19.02.2021 №11322801/20-0014/278 (на паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0), знаку відповідності технічним регламентам.

У зв`язку з цим, 30.04.2021 року відповідачем складено протокол №14-8/21 про виявлене порушення вимог Закону України "Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", яке полягає у неповному виконанні позивачем рішень про вжиття обмежувальних від 14.04.2021 №81-8/21 та від 14.04.2021 №82-8/21 щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

В подальшому, за наслідками розгляду цього протоколу, відповідач виніс:

- постанову від 07.05.2021 №56-8/21, якою за неповне виконання рішення від 14.04.2021 №81-8/21 про вжиття обмежувальних заходів, застосовано до позивача штраф у розмірі 34000 гривень;

- постанову від 07.05.2021 №57-8/21, якою за неповне виконання рішення від 14.04.2021 №82-8/21 про вжиття обмежувальних заходів, застосовано до позивача штраф у розмірі 34000 гривень.

Вважаючи вказані постанови протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що в ході розгляду даної справи доводи відповідача про порушення позивачем вимог пункту 20 Технічного регламенту № 927 не знайшли свого підтвердження, оскільки автомобільне пальне, яке реалізовувалось на АЗС на момент перевірки, супроводжувалось необхідними документами.

Колегія суддів, надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом №2735-VІ.

Згідно дефініції, наведеній у статті 1 Закону№2735-VІ, державний ринковий нагляд (ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (орган ринкового нагляду). У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» повноваження також через свої територіальні органи, термін «орган ринкового нагляду» позначає також його територіальні органи.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №2735-VІ, метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Частиною першою статті 10 Закону №2735-VI повноваження з ринкового нагляду покладені на органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону №2735-VІ, заходами ринкового нагляду є : 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Постановою Кабінету Міністрів України №1069 від 28.12.2016 було затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, зокрема Держекоінспекція відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №927 від 01.01.2013 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» (далі Технічний регламент №927) здійснює державний ринковий нагляд за автомобільними бензинами, дизельним, судновим та котельним паливом.

Пунктом 5 Технічного регламенту №927 дозволено виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Пунктом 7 Технічного регламенту №927 визначено, що під час роздрібного постачання (реалізації) палива позначення палив повинне бути розміщено у місцях, доступних для споживача (на паливо-розподільчому обладнанні), а також відображено в розрахункових документах. На вимогу споживача (покупця) продавець повинен надати копію документа про якість (паспорт якості) палива та копію декларації про відповідність.

За змістом додатку 1 до Технічного регламенту №927, позначення автомобільних бензинів включає назву і марку бензину та містить такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс : перша група - літера А, позначення бензину для автомобільних двигунів з примусовим/іскровим запалюванням; друга група - цифрове позначення октанового числа автомобільного бензину (80, 92, 95, 98) за дослідним методом; третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту біоетанолу : Е5, Е7, Е10 (приклад позначення автомобільного бензину з октановим числом 95 екологічного класу Євро4 з вмістом біоетанолу до 7 відсотків : бензин автомобільний А-95-Євро4-Е7). Позначення дизельного палива включає такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс : перша група - літери ДП, позначення дизельного палива для автомобільних дизельних двигунів; друга група - літерне позначення кліматичного періоду : Л (літнє), З (зимове), Арк (арктичне); третя група - символи екологічного класу : Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту метилових/етилових естерів жирних кислот : В0 (за їх відсутності), В5, В7 (приклад позначення дизельного палива зимового екологічного класу Євро4 з вмістом метилових/етилових естерів жирних кислот до 7 відсотків: паливо дизельне ДП-З-Євро4-В7).

Пунктом 8 Технічного регламенту №927 передбачено, що кожна партія палива, яка вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива. Документ про якість (паспорт якості) палива - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів (п.3 Технічного регламенту №927).

Згідно п.9 Технічного регламенту №927, документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити : дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.

Пунктом 19 Технічного регламенту №927 передбачено, що за результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до цього Технічного регламенту.

Пунктом 20 Технічного регламенту №927 обумовлено, що перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність. Зображення національного знака відповідності повинно відповідати його опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1599 від 29.11.2001.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що кожна партія палива, яка вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива та супроводжуватися декларацією про відповідність продукції Технічному регламенту №927.

Частиною сьомою статті 23 Закону №2735-VI визначено перелік документів, які підлягають перевірці, якими є : 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цьогоЗаконутаЗакону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Отже, органи ринкового нагляду мають право витребовувати та перевіряти у розповсюджувачів цієї продукції документи, визначені частиною сьомою статті 23 Закону №2735-VI.

Частиною першою статті 29 Закону №2735-VI передбачено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Відповідно до ч.3 ст.29 Закону №2735-VI, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність, а саме : знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

Згідно ч.1 ст.30 Закону №2735-VI, обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом : 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі №667 від 19.04.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.05.2019 за №540/33511 була затверджена форма 8 «Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів».

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів повинне містити, зокрема зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов`язані з ним дії, що має виконати суб`єкт господарювання. Можливість усунення порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити позивачу для усунення порушень. Відповідно орган перевірки несе імперативний обов`язок визначити конкретний спосіб усунення порушення. Зазначення конкретних дій у рішенні, які має вчинити суб`єкт господарювання слугує не лише досягненню основних завдань державної політики у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, а й однакового розуміння норм законодавства з метою його дотримання як суб`єктом господарювання, так і органом ринкового нагляду.

У рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.02.2021 зазначено про усунення формальної невідповідності із встановленими вимогами Технічного регламенту №927 та приведення продукції у відповідність та усунення формальної невідповідності із встановленими вимогами, шляхом взаємодії із суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству.

Колегія суддів зазначає, що контролюючий орган, всупереч вимогам до оформлення таких рішень, не визначив конкретних способів усунення виявлених порушень.

Так, при прийнятті рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 14.04.2021 №81-8/21 та №82-8/21 відповідач обмежився лише вказівкою на загальний порядок усунення виявлених порушень без визначення конкретних дій чи заходів, які повинен вчинити позивач з метою приведення продукції у відповідність до вимог законодавства.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що виходячи зі змісту спірних правовідносин, виконання таких дій залежить від суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання, що виключає можливість усунення таких порушень в залежності від правової поведінки лише одного суб`єкта господарювання/розповсюджувача продукції. Така поведінка суб`єкта владних повноважень, уповноваженого виносити розпорядчі акти, що є обов`язковими до виконання учасниками правовідносин та підкріплені санкціями за невиконання, не відповідає критеріям чіткості та визначеності, що в свою чергу ставить суб`єктів до яких звернений такий акт в неоднозначне становище та, відповідно, нівелює можливі дії цих суб`єктів, які спрямовані на виконання таких актів.

Відповідно до п.6 ч.7 ст.23 Закону №2735-VІ, під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що виготовлення паспорту якості, який містить всі передбачені законодавством елементи та складові, на конкретне паливо є обов`язком виробника.

Позивач, як особа, яка реалізує нафтопродукти в роздрібній мережі, не має права самостійно вносити зміни/доповнення/уточнення до паспортів якості, які виробляються виробником, при цьому усунути визначені порушення іншим чином також не має можливості, оскільки діють спеціальні норми законодавства, які визначають правовий режим документів про якість палива.

Вищевказане свідчить про об`єктивну неможливість виконати позивачем рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, що в свою чергу виключає накладення на нього санкцій за невиконання такого рішення.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛД ОІЛ», як особа, яка реалізує автомобільне пальне в роздрібній мережі, не має права самостійно вносити зміни/доповнення/уточнення до паспортів якості, які видаються випробувальними лабораторіями, при цьому, усунути визначені порушення іншим чином також не має можливості, оскільки діють спеціальні норми законодавства, які визначають правовий режим документів про якість палива.

Як було достеменно встановлено судом першої інстанції, що під час перевірки позивач надавав відповідачу паспорти якості від 19.02.2021 №11322801/20-0014/276 (на бензин А-92-Євро5-Е5, завод-виробник ОАО «Мозирський НПЗ» Республіка Білорусь) та від 19.02.2021 №11322801/20-0014/278 (на паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0 завод-виробник ОАО «Мозирський НПЗ» Республіка Білорусь), видані Центром паливних випробувань "ТFС" Гребінківська ВЛ".

При цьому, судом встановлено, що паспорт якості від 19.02.2021 №11322801/20-0014/276 (на бензин А-92-Євро5-Е5, завод-виробник ОАО «Мозирський НПЗ» Республіка Білорусь) складений за результатом проведення лабораторних випробувань на відповідність палива вимогам технічного регламенту, проведених акредитованою лабораторією Центр паливних випробувань ТБС Гребінківська ВЛ АТ "Концерн Галнафтогаз", має невід`ємний додаток (про що зазначено в паспорті) - паспортом якості заводу - виробника №205 від 05.02.2021, на якому нанесено товарний знак підприємства виробника та національний знак відповідності.

В свою чергу, паспорт якості від 19.02.2021 №11322801/20-0014/278 дизельного палива ДП-3-Євро5-В0, складений за результатом проведення лабораторних випробувань на відповідність палива вимогам технічного регламенту, проведених акредитованою лабораторією Центр паливних випробувань ТБС Гребінківська ВЛ АТ "Концерн Галнафтогаз", має невід`ємний додаток (про що зазначено в паспорті) - паспортом якості заводу - виробника №192 від 03.02.2021, на якому нанесено товарний знак підприємства виробника та національний знак відповідності.

Відтак, суд першої інстанції вірно відзначив, що паспорти якості від 19.02.2021 №11322801/20-0014/276 та від 19.02.2021 №11322801/20-0014/278, видані Центром паливних випробувань "ТFС" Гребінківська ВЛ, відповідають загальним вимогам до паспортів якості, які викладені у пункті 9 Технічного регламенту №927, при цьому у вказаному пункті відсутня вимога щодо наявності на паспорті якості національного знаку відповідності.

У вказаних паспортах якості, виданих Центром паливних випробувань "TFC" Гребінківська ВЛ, містяться посилання на паспорти якості заводу-виробника -ОАО Мозирський НПЗ, Республіка Білорусь, №205 від 05.02.2021 та №192 від 03.02.2021,з яких вбачається, що на них нанесений національний знак відповідності.

Згідно п. 12 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", товари (продукція), крім продуктів харчування, якість та відповідність яких підтверджена сертифікатами, що видані за межами України, згідно з міжнародними стандартами ISO та іншими міжнародними стандартами, не потребують повторної сертифікації в Україні.

Згідно постанови КМУ №1184 від 30.12.2015 року "Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення", знак відповідності технічним регламентам наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом.

Приписами частини 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" визначено, що у разі, якщо виготовлювачем продукції є нерезидент України, виробником є імпортер продукції.

Як засвідчується матеріалами справи, уповноваженим представником виробника продукції є ТОВ "БНК Україна", яким, на підставі рішення призначеного органу з оцінки відповідності ДП "Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості "MACMA-СЕПРО", на паспорти якості перед введенням в обіг на території України було нанесено національний знак відповідності.

Крім того, в матеріалах справи наявні декларації про відповідність Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, видані уповноваженим представником виробника продукції ТОВ "БНК Україна". Отже, оцінка відповідності нафтопродуктів проводилась уповноваженим представником виробника нафтопродукту ТОВ "БНК-Україна".

Таким чином, оскільки сертифікація проведена ДП "Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості "MACMA-СЕПРО", відповідно на паспорти якості застосовано національний знак відповідності з кодом даного органу сертифікації, що відповідає пункту 20 Технічного регламенту.

Окрім того, відповідність паспортів - якості заводу виробника вимогам технічного регламенту підтверджується листом Державного підприємства "Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості "MACMA-СЕПРО" від 01.04.2021 №56/ОС (який є призначеним органом з оцінки відповідності нафтопродуктів).

В контексті викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що в ході розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про порушення позивачем вимог пункту 20 Технічного регламенту № 927.

Таким чином, автомобільне пальне, яке реалізовувалось позивачем на АЗС на момент перевірки, супроводжувалось необхідними документами.

Колегією суддів також враховується той факт, що всі досліджені в судовому засіданні документи надавались позивачем як до проведення перевірки, так і на виконання рішень відповідача про вжиття обмежувальних заходів, проте, останній, всупереч Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Технічного регламенту № 927 не надав їм належної правової оцінки, внаслідок чого безпідставно, а отже незаконно, прийняв спірні постанови від 07.05.2021 №56-8/21 та від 07.05.2021 №57-8/21 про накладення на позивача штрафу за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених пунктом третім частиною четвертою статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що рішення про вжиття обмежувальних заходів є чинними та не оскаржувались, судова колегія відзначає наступне.

В розрізі спірних правовідносин, оскарження винесених рішень про вжиття обмежувальних заходів від 14.04.2021 №81-8/21 та від 14.04.2021 №82-8/21 без надання документу про якість, на який, на підставі п. 20 Технічного регламенту, перед введенням в обіг на ринку було нанесено знак відповідності технічним регламентам, не могло усунути описаної невідповідності. На виконання рішень, товариством було вжито описаних заходів та надано документи про якість з нанесеним знаком відповідності технічним регламентам, а тому тільки після неврахування відповідачем цього документа, та, як наслідок, винесення оскаржуваних постанов, у позивача виникли підстави для звернення до суду.

З урахуванням наведених вище обставин, беручи до уваги відсутність у рішеннях про вжиття обмежувальних заходів чітких вказівок на конкретні дії чи заходи, які повинен був вчинити позивач для усунення виявлених невідповідностей, колегія суддів вважає, що у позивача була відсутня об`єктивна можливість виконати такі рішення у спосіб, який визначив відповідач та невиконання якого стало підставою для накладення штрафу.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.