ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
16 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/17886/21
категорія 110010000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛД ОІЛ" до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛД ОІЛ" звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Волинській області, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати постанови Державної екологічної інспекції у Волинській області про накладення штрафних санкцій від 07 травня 2021 року №56-8/21 та від 57-8/21.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Частиною 3 статті 161 КАС України, визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На виконання вищезазначених вимог законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛД ОІЛ" до позовної заяви було додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 2270,00 гривень.
Разом з тим, ознайомившись зі змістом заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛД ОІЛ" позовних вимог, суд прийшов до висновку, що судовий збір сплачений позивачем у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством, з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір".
Статтями 1, 2 Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" №28249/95).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 2270,00 гривень.
Згідно з ч. 3 ст. 6 КАС України за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛД ОІЛ" одночасно заявлено дві вимоги майнового характеру:
1) про визнання протиправним та скасування постанови Державної екологічної інспекції у Волинській області від 07 травня 2021 року №56-8/21 про накладення штрафу в розмірі 34000,00 гривень;
2) про визнання протиправним та скасування постанови Державної екологічної інспекції у Волинській області від 07 травня 2021 року №57-8/21 про накладення штрафу в розмірі 34000,00 гривень.
Оскаржувані позивачем постанови мають окремі правові наслідки, не пов`язані між собою, а тому при їх оскарженні у судовому порядку судовий збір розраховується із встановленого діючим законодавством розміру окремо за кожною постановою.
Таким чином, кожна з оскаржуваних постанов є окремою позовною вимогою та тягне за собою сплату відповідної суми судового збору у передбаченому законодавством порядку.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вже було зазначено судом, позивачем в прохальній частині позову заявлено дві окремі позовні вимоги майнового характеру.
Оскільки, по кожній з двох оскаржуваних постанов розмір судового збору, розрахований від ціни позову, становить менше ніж 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2021 року, суд приходить до висновку, що за кожну з цих постанов Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛД ОІЛ" необхідно сплатити судовий збір в мінімальному розмірі за вимогу майнового характеру, який становить 2270,00 гривень.
При цьому, загальний розмір судового збору за дві вимоги майнового характеру, який позивач повинна сплатити, становить 4540,00 гривень (2270,00 грн. х 2 = 4540,00 грн.).
Однак, позивач до позовної заяви долучив платіжне доручення від 04.06.2021 №311, яке свідчить про сплату ним судового збору в розмірі 2270,00 гривень.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛД ОІЛ" необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2270,00 гривень (4540,00 грн. - 2270,00 грн. = 2270,00 грн.).
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду належного доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в розмірі 2270,00 гривень.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом ТОВ "ЛД ОІЛ" , Житомирський окружний адміністративний суд.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛД ОІЛ" залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.08.2021 |
Оприлюднено | 19.08.2021 |
Номер документу | 99027943 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черняхович Ірина Едуардівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черняхович Ірина Едуардівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черняхович Ірина Едуардівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черняхович Ірина Едуардівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні