Постанова

від 25.06.2024 по справі 511/2512/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4271/24

Справа № 511/2512/23

Головуючий у першій інстанції Бобровська І. В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Губар Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ - МТС» на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 грудня 2023 року по цивільній справі за позовом Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, яка діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ - МТС» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення договору оренди та права користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 рокуРоздільнянська окружна прокуратура Одеської області, яка діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області звернулась до Роздільнянського районного суду Одеської області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ -МТС» з позовом про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою, мотивуючи це тим, що Роздільнянською окружною прокуратурою за наслідками вивчення стану законності перебування земельних ділянок сільськогосподарського призначення у приватній власності іноземців та осіб без громадянства, установлено факт порушення вимог земельного законодавства та виявлено, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою Російської Федерації (посвідка на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 від 10.09.2014 до 05.09.2015, орган видачі - 5101), володіє на праві приватної власності земельною ділянкою сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169 площею 6,4632 га, що розташована на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на вказану земельну ділянку стало свідоцтво про право на спадщину від 26.04.2021, серія та номер 6-135. У зв`язку з викладеним, оскільки ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації, та упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169 (з 26.04.2021 по даний час) не відчужила її, беззаперечно обґрунтованими є підстави для припинення права власності вказаної особи на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави. Окрім того, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 26.04.2021 ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169 із ТОВ «ОБРІЙ-МТС» за № 16. Відповідно до п. 2 вказаного договору оренди, ОСОБА_1 передала у користування ТОВ «ОБРІЙ-МТС» земельну ділянку площею 6,4632 га. Пунктом 8 вказаного договору передбачено, що його укладено строком на 7 років. Відповідно до п. 5 договору, нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 180 887, 42 грн. П. 9 договору оренди передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169 складає 14 910 грн. на рік. Разом з тим, ураховуючи, що право приватної власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку має бути припинено у примусовому порядку та остання має перейти до земель державної власності, то будь-які правовідносини щодо вказаної ділянки, які виникли між ОСОБА_1 та іншими особами, у тому числі і правовідносини, що склалися між ОСОБА_1 та ТОВ «ОБРІЙ-МТС» на підставі договору оренди землі від 26.04.2021 мають бути припинені шляхом припинення договору оренди землі. Враховуючи, що у подальшому, після конфіскації у власність держави, земельну ділянку із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169 площею 6,4632 га підлягає продажу на земельних торгах, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про речове право ТОВ «ОБРІЙ-МТС» на користування ними унеможливить виконання встановлених законодавством умов проведення відповідного конкурсу та призведе до неможливості додержання спеціального порядку розпорядження такими земельними ділянками, який визначено законом.

На підставі вищевикладеного, представник позивача просив суд:

- припинити право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером: 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташовану на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави;

- припинити договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером: 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., укладений 26.04.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ОБРІЙ_МТС», зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 10.08.2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218;

- припинити право Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ-МТС» на користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташовану на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, шляхом скасування державної реєстрації права оренди; стягнути з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 грудня 2023 року позов Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, яка діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ -МТС» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою - задоволено.

Припинено право приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Російської Федерації на земельну ділянку з кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташовану на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, шляхом конфіскації земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Припинено договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 10.08.2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218.

Припинено право Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ - МТС», код ЄДРПОУ: 38302570 на користування земельною ділянкою із кадастровим номером5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, яке виникло на підставі укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ - МТС», договору оренди землі №16 від 26.04.2021 року, шляхом скасування державної реєстрації від 10.08.2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати, пов`язані із розглядом справи в розмірі 4727,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ МТС», код ЄДРПОУ: 38302570 на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати, пов`язані із розглядом справи в розмірі 4697,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ - МТС» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 грудня 2023 року в частині припинення договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 10.08.2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218 та припинення права Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ - МТС» на користування цією земельною ділянкою скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні зазначених позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Тобто рішення суду оскаржується в частині вирішених вимог, що стосується орендних відносин ТОВ «ОБРІЙ МТС». В іншій частині рішення суду не оскаржується і в апеляційному порядку не переглядається.

У частині першій статті 130 ЦПК України зазначено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 25.06.2023 року на 14-00 год. відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, присутність свого представника в судове засідання не забезпечила, про причини не явки не повідомила, належної ініціативи взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції не виявила та заяву про відкладення судового засідання не подала.

Присутні в судовому засіданні представник апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ - МТС», а також представник прокуратури та представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області не заперечували проти розгляду справи за тією явки яка фактично склалась.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Оскільки поважність причин не участі відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні, призначеному на 25.06.2023 року о 14-00 год. судом апеляційної інстанції не встановлена, а наявних у праві матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, спір підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи у відсутності відповідача та її представника при таких обставинах не є порушенням прав відповідача та її представника щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 361/8331/18.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Задовольняючи позов, та припиняючи право приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Російської Федерації на земельну ділянку з кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташовану на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, шляхом конфіскації земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, припиняючи договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 10.08.2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218 та припиняючи право Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ - МТС» на користування цією земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з того, що:

- прокурор дотримався порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і оскільки компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Не зазначення компетентним органом у відповіді на адресу прокурора причини такого незвернення не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим;

- ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, в порушення вимог ч. 4 ст. 81 ЗК України, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходяться на території Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, добровільно її не відчужила;

- ураховуючи, що право приватної власності ОСОБА_1 на спірну земельні ділянки припинено у примусовому порядку та ділянка має перейти до земель державної власності, то будь-які правовідносини щодо неї, які виникли між ОСОБА_1 та іншими особами, у тому числі і правовідносини, що склалися між ОСОБА_1 та ТОВ «ОБРІЙ-МТС» на підставі договору оренди землі від 26.0.2021 року мають бути припинені шляхом припинення договору оренди землі;

- задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення;

- вимоги про продаж земельної ділянки на земельних торгах заявлено не було.

Колегія суддів повністю погодитися з усіма такими висновками суду першої інстанції не може.

Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:

- ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації, що підтверджується посвідкою на постійне проживання, серії НОМЕР_2 від 10.09.2014 року, орган, що видав 5101 та паспортом громадянина Російської Федерації № НОМЕР_3 від 20.08.2021 року. (а.с.135,136);

- відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.06.2023 року №335808431, 26.04.2021 державним реєстратором Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса, Одеського міського нотаріального округу Ворсуляк А.М. прийнято рішення за № 57859359 про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169 площею 6,4632 га (номер запису про право власності 41693663). (а.с.23);

- підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на вказану земельну ділянку стало свідоцтво про право на спадщину від 26.04.2021, видавник: ОСОБА_2 , державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса, розмір частки 1/1. Свідоцтво зареєстровано в реєстрі за №6-135. Спадкова справа №39/2012. (а.с.34);

- відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №270714486 від 16.08.2021 року вбачається, що 10.08.2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218, державним реєстратором Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області було зареєстровано договір оренди землі, серія та номер: 16, виданим 26.04.2021 року, видавник: ТОВ «Обрій - МТС», ОСОБА_1 . Підстави внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 59862958 від 16.08.2021 року, право оренди земельної ділянки. Дата укладання договору (після 2013 року), дата державної реєстрації - 26.04.2021 року, строк 7 років, дата закінчення дії: 26.04.2028 року, з автоматичним продовженням дії договору, з правом передачі в піднайм (суборенду), розмір плати за користування - 14910,00 грн. Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю: «Обрій - МТС», код ЄДРПОУ: 38302570. Орендодавець: ОСОБА_1 (громадянство Російської Федерації). (а.с. 25-26);

- відповідно до договору оренди землі №16 від 26.04.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Обрі - МТС», в особі директора ОСОБА_3 , предметом договору є: земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером: 5123986400:01:002:0169, яка розташована за адресою: Одеська область Роздільнянський район, Яковлівська сільська рада. Об`єкт оренди належить орендодавцю на праві власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серії та номер: 6-135, виданий 26.04.2021 року, державним нотаріусом Приморського державної нотаріальної у місті Одеса, Ворсуляк А.М. Відповідно до п.8 Договору, строк дії Договору становить 7 років від дати його укладення. Відповідно до п.15 Договору, земельна ділянка передається в оренду для виробництва сільськогосподарської продукції, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі сільськогосподарського призначення). Відповідно до п.35 Договору, дія Договору припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. (а.с. 27-32);

- відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №270714486 від 16.08.2021 року вбачається, що 10.08.2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218, державним реєстратором Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області було зареєстровано договір оренди землі, серія та номер: 16, виданим 26.04.2021 року, видавник: ТОВ «Обрій - МТС», ОСОБА_1 . Підстави внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 59862958 від 16.08.2021 року, право оренди земельної ділянки. Дата укладання договору (після 2013 року), дата державної реєстрації - 26.04.2021 року, строк 7 років, дата закінчення дії: 26.04.2028 року, з автоматичним продовженням дії договору, з правом передачі в піднайм (суборенду), розмір плати за користування - 14910,00 грн. Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю: «Обрій - МТС», код ЄДРПОУ: 38302570. Орендодавець: ОСОБА_1 (громадянство Російської Федерації);

- 20.03.2023 року керівник Роздільнянської окружної прокуратури Ноздрін О. звернувся з листом №62-74вих-23 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому зазначив про те, що Роздільнянською окружної прокуратурою вивчається стан законності перебування земельних ділянок сільськогосподарського призначення у приватній власності іноземцев та осіб без громадянства. Під час вищевказаних дій було виявлено, що громадянка Російської Федерації ОСОБА_4 на праві власності володіє земельною ділянкою, кадастровий номер: 5123986400:01:002:0169, площа 6,4632 га., на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26.04.2021 року, серії та номер 6-135, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також зазначено про те, що у 2021 році ОСОБА_1 передала вищевказану земельну ділянку в оренду та до теперішнього часу отримує прибуток у вигляді орендної плати за користування нею. При цьому, встановлено, що ОСОБА_1 станом на день складання листа, не відчужила зазначену земельну ділянку на користь третіх осіб та залишається її власником. Отже, наявні підстави для вжиття заходів, спрямованих на припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, шляхом її конфіскації на користь держави. На підставі зазначеного листа, Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області надано строк для надання на адресу Роздільнянської окружної прокуратури інформації про вжиті заходи, щодо усунення поршень вимог земельного законодавства (а.с.17-20);

- 23.03.2023 року на адресу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області керівником Роздільнянської окружної прокуратури було повторно направлено лист про необхідність надання інформації, чи вживались Головним управління Держгеокадастру в Одеській області заходи щодо усунення порушень земельного законодавства України, вчинених ОСОБА_1 та чи будуть вживатись (а.с. 38-39);

- 04.05.2023 року керівником Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_5 було направлено до Головного управління ДМС в Одеській області лист №62-123вих-23 від 04.05.2023 року, про необхідність надання інформації щодо документування паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 та надання відомостей щодо документування вказаної особи посвідки на тимчасове або постійне проживання на території України (а.с. 35-36):

- 14.06.2023 року на адресу Роздільнянської окружної прокуратури надійшов лист першого заступника начальника Головного управління ДМС України в Одеській області від 14.06.2023 року №5100.4.1-6814/51.2-23, в якому було зазначено про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документована. Отримала посвідку на постійне проживання в Україні, серії НОМЕР_1 від 10.09.2014 року до 05.09.2015 року, орган видачі: 5101. Прибула на територію України як громадянка Росії;

- 23.05.2023 року на адресу Роздільнянської окружної прокуратури надійшов лист Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26.04.2023 року №10-15-0.6-1624/2-23, з якого вбачається, що заходів державного контролю Головним управлінням щодо вказаної земельної ділянки не проводилось, позов щодо конфіскації зазначеної земельної ділянки не подавався (а.с.21-22);

- 15.08.2023 року керівником Роздільнянської окружної прокуратури Ноздріним О. було направлено до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області лист, в якому було зазначено про те, що оскільки Головним управлінням Держгеокадастру не було вчинено жодних заходів, спрямованих на усунення порушень законодавства, з відповідним позовом ГУ Держгеокадастру до суду не зверталось, Роздільнянською окружною прокуратурою в порядку цивільного судочинства буде скеровано до суду позовну заяву в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 та ТОВ «Обрі - МТС» про припинення права приватної власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення договору оренди земельної ділянки та припинення права користування земельною ділянкою (а.с. 42-45).

Колегія суддів виходить з наступного.

В розумінні статей 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 ЗК України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст. 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексуУкраїни суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Згідно із ч. 5 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

У частині четвертій ст. 81 ЗК України вказується, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Право власності на спірну земельну ділянку відповідач ОСОБА_1 набула на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26.04.2021 року, виданого державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Ворсуляк А.М., однак у подальшому й на час вирішення спірних відносин земельна ділянка нею самостійно не відчужено.

Згідно пункту "е" ч. 1 ст. 140 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки (п. "в" ч.1 ст. 143 ЗК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЗК України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Норма частини 5 ст. 41 Конституції України передбачає, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Разом з тим попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника (постанова Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-92 цс 13).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38, ч. 1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 4 ст. 145 ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Стаття 153 ЗК України забороняє позбавлення власника права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Тому з урахуванням того, що ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку для ведення товарного селянського господарства її не відчужила, то ця обставина є підставою для конфіскації цих ділянок у власність держави.

Норма статті 143 ЗК України передбачає підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку. Зокрема, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі, окрім іншого, конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1481 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

При цьому частиною п`ятою цієї статті встановлено, що вимоги ст. 148-1 ЗК України поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої.

Тобто зазначеною нормою закону передбачено виключний перелік підстав переходу прав на землю, серед яких конфіскація земельної ділянки за рішенням суду не передбачена.

Стаття 31 Закону України «Про оренду землі» визначає підстави припинення договору оренди, зокрема закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії); припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України«Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями». Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Тому виходячи з наведеного, суд першої інстанції задовольнив вимогу прокурора про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації у власність держави.

Щодо доводів апеляційної скарги про правомірність та чинність договору оренди землі № 16 від 26.04.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ - МТС» і відсутність підстав для його припинення, а також відсутність підстав для припинення права користування ТОВ «Обрій-МТС» земельною ділянкою із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, то колегія суддів звертає увагу на наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 у справі № 487/10128/14-ц (14-473цс18), зазначено, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

З цих міркувань апеляційним судом ураховано обставини, які є підставою для виходу за межі доводів апеляційної скарги.

Так, згідно зі ст.ст. 1, 3-5, 13 Закону України "Про оренду землі" в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендарями земельних ділянок є громадяни і юридичні особи, іноземці та особи без громадянства, міжнародні об`єднання та організації, а також іноземні держави.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, орендодавцем земельної ділянки як фізичною особою може бути виключно громадянин України. Натомість ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації, а тому національним законодавством вона не наділена повноваженнями укладати договори оренди землі сільськогосподарського призначення.

Норми статей 13, 14 Конституції України передбачають, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У статтях 215, 216 ЦК України зазначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Оскільки договір оренди земельної ділянки від 26 квітня 2021 року між ОСОБА_1 і ТОВ " Обрій-МТС" порушує публічний порядок, адже стосується землі товарного сільськогосподарського призначення, як особливо цінної категорії, що є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону, власником якої була громадянин іноземної держави і якій вимогами закону заборонено передавати її в оренду, тому цей правочин є нікчемним.

Крім того, в контексті спірних правовідносин слід обговорити права і обов`язки, що передбачені пунктом 170.1.3 Податкового кодексу України.

Так, згідно з цією нормою закону нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

Між тим, землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземцям, особам без громадянства. Іноземці та особи без громадянства можуть отримати землі сільськогосподарського призначення лише у спадок. Якщо такі землі прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, то протягом року з моменту отримання права на них зазначені особи мають їх відчужити (ч. 5 ст. 22, ч. 4 ст. 81, ст. 145 ЗКУкраїни).

Отже, пункт 170.1.3 Податкового кодексу України не регулює і не може регулювати правовідносини з приводу оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є власністю іноземця чи особи без громадянства, адже спеціальним законом це унеможливлено.

На переконання апеляційного суду, про часткове скасування судового рішення, колегія суддів також звертає увагу на те, що виділяючи правочин, який порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.

Публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

Отже, положеннями ст. 228 ЦК України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок (постанова Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі №6-1528цс15).

Тобто внаслідок нікчемності договору оренди земельної ділянки у ОСОБА_6 і ТОВ "Обрій-МТС" не виникло відповідних суб`єктивних прав та обов`язків оренди, крім тих наслідків, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно із ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Тому судовому захисту неіснуючі права оренди не підлягають.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів приходить до переконання про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про припинення договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 10.08.2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218 та про припинення права Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ - МТС» на користування цією земельною ділянкою щодо якої укладено даний правочин.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин увагу на зазначені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке в оскаржуваній частині не може залишатися в силі.

Як вже зазначалося, рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимоги Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, яка діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про припинення права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером: 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташовану на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави не оскаржувалося.

Тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України у цьому випадку колегія суддів не вправі вийти за межі доводів апеляційної скарги, а ця обставина не дозволяє переглянути рішення в частині, яка не оскаржувалася.

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Підставою для часткового скасування рішення суду першої інстанції відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставин справи, що призвело до незастосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ - МТС» - задовольнити частково.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 грудня 2023 року в частині припинення договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 10.08.2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218 та припинення права Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ - МТС», код ЄДРПОУ: 38302570 на користування земельною ділянкою із кадастровим номером5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, яке виникло на підставі укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ - МТС», договору оренди землі №16 від 26.04.2021 року, шляхом скасування державної реєстрації від 10.08.2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218 - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позов керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Максима Брильова в інтересах держави Україна в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса до ОСОБА_7 про припинення договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 10.08.2021 року, номер запису про інше речове право: 43510218 та припинення права Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ - МТС», код ЄДРПОУ: 38302570 на користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташованої на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, яке виникло на підставі укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ - МТС» - залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений: 02.07.2024 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова