Рішення

від 27.06.2024 по справі 686/3367/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/3367/24

Провадження № 2/686/2414/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Кучерук Н.В.

за участю

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» про визнання правовідносин відсутніми, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Хмельницькенергозбут» в якому просила визнати правовідносини із ТОВ «Хмельницькенергозбут» по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 відсутніми з 01.01.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що станом на даний час тривають судові процеси за її позовом до ТОВ «Хмельнциькенергозбут» про списання неправомірно нарахованої суми боргу (справа №686/15004/23) та за позовом ТОВ «Хмельницькенергозбут» до неї про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлового-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. З 01.01.2019 року відбувся поділ АТ «Хмельницькенерго» на дві організації: АТ «Хмельницькобленерго» і ТОВ «Хмельницькенергозбут». З того часу жодних договір на постачання електричної енергії до квартири за адресою: АДРЕСА_1 між нею і ТОВ «Хмельницькенергозбут» не укладалося і жодних заяв-приєднання вона не підписувала. Також просила врахувати, що окрім ТОВ «Хмельницкенергозбут» є ще 60 постачальників електроенергії. Фактично ТОВ «Хмельницькенергозбут» самовільно, скориставшись монопольним становищем, в односторонньому порядку приєднало її до своїх послуг, чим порушило вимоги Закону України «Про захист економічної конкуренції». Такими своїми діями ТОВ «Хмельнуиькенергозбут» порушило її права як споживача на вільний вибір постачальника електроенергії.

У поданому відзиві ТОВ «Хмельницткенергозбут» позов не визнало, просило відмовити у його задоволенні. Зазначило, відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону України «Про ринко електричної енергії» під час здійснення заходів з відокремлення оператора систем розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 01.01.2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. Так, з 01.01.20198 року єдиним постачальником електричної енергії побутовим споживачам на території Хмельницької області є ТОВ «Хмельницькенергозбут» (Постанова НКРЕКП № 1268 від 26.10.2018 року Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території). Відповідно до «Правил роздрібного ринку електричної енергії», які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 встановлено, що постачання (продаж) електричної енергії споживачам здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Згідно положень Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим не побутовим споживачам відокремлення оператора систем розподілу, кількість приєднання споживачів до систем розподілу якого перевищує 100000, здійснюється з урахуванням того, що фактом приєднання споживача до умов договору постання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачання універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії. Таким чином споживачі, які станом на 31.12.2018 рік мали діючі договори про постання електричної енергії та про користування електричною енергією з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом укладення договору відбулося за вищевказаним способом. Таким чином позивач з 01.01.2019 року приєдналася до публічного договору постачальника про постачання електричної енергії універсальних послуг, на її ім`я в ТОВ «Хмельницькенергозбут» за адресою: АДРЕСА_1 відкритий особовий рахунок та за вказаною адресою остання споживає послуги з електропостачання, які надаються ТОВ «Хмельницькенергозбут». Також просили врахувати, що факт здійснення постачання ТОВ «Хмельницькенергозбут» до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відкриття особового рахунку на ім`я позивача був встановлений у рішеннях суду першої та апеляційної інстанції у справі № 686/15044/23.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, наполягала на його задоволенні. Зазначила, що вона є власницею квартири АДРЕСА_2 . До 01.01.2019 року постачання електричної енергії здійснювалося АТ «Хмельницькобленерго» на підставі укладеного нею відповідного договору. Після відокремлення з 01.01.2019 року оператора систем від виробництва, передачі, постачання електричної енергії жодних договорів на постачання електричної енергії до вказаної квартири із ТОВ «Хмельницькенергозбут» вона не укладала і відповідних заяв на приєднання до відповідних послуг не підписувала. Також визнала, що дійсно до вказаної квартири на даний час здійснюється постачання електричної енергії. Водночас просила врахувати, що їй невідомо хто саме таке електропостачання здійснює, оскільки такі послуги повинні надаватися виключно на підставі укладеного договору. Посилання відповідача на те, що він є єдиним постачальником відповідних послуг вважала безпідставними, оскільки з наявної відкритої інформації таких постачальників є декілька десятків. Самовільно приєднавши її до надання своїх послуг відповідач фактично зловживає своїм монопольним становищем та перешкоджає їй у вільному виборі постачальника електроенергії.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Подав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 .

Згідно відкритих даних, які містяться в Єдиному реєстрі судових рішень встановлено, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Хмельницькенергозубт» про списання неправомірно нарахованої суми боргу (справа №686/15044/23). Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 02.11.2023 року, яке було залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 08.02.2024 року у задоволені вказаного позову було відмовлено.

Вказаними судовими рішення зокрема було встановлено, що ТОВ «Хмельницькенергозбут» здійснює постачання електричної енергії до квартири АДРЕСА_2 та за вказаною адресою в ТОВ «Хмельницькенергозбут» відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім`я позивача. За період з 1 січня 2019 року до 30 червня 2023 року (згідно показників приладу обліку споживання електричної енергії та діючих тарифів) ТОВ«Хмельницькенергозбут» нарахувало плату за користування електричною енергією по вказаному особовому рахунку у розмірі 33141 грн 18 коп.

Отже вказані обставин, встановлені рішенням суду та відповідно до приписів ст.82 ЦПК України доведенню не підлягають.

Крім того встановлено, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебувала цивільна справа №686/19033/23 за позовом ТОВ «Хмельницькенергозбут» до ОСОБА_1 предметом якої було стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до приписів частин першої та другої ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої та другою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У справі, яка розглядається, позивач обрав спосіб захисту у вигляді визнання правовідносин відсутніми між нею та ТОВ «Хмельнциькенергозбут» за надання послуг з електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок відсутності укладеного договору з відповідачем про надання відповідних послуг.

Статтею 1 Закону України від 9 листопада 2017 року №2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги»(даліЗакон №2189-VІІІ) встановлено, що житлово-комунальні послугирезультат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Одним із видів комунальних послуг є послуги з постачання та розподілу електричної енергії (стаття 5 Закону №2189-VІІІ).

Устатті 12 Закону №2189-VІІІвизначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Відповідно достатті 714 ЦК Україниза договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Таким законом єЗакон України від 13 квітня 2017 року №2019-VІІІ «Про ринок електричної енергії»(даліЗакон №2019- VІІІ).

За змістомстатті 1 Закону №2019-VІІІспоживачем є фізична особа, у тому числі фізична особапідприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

В силу частини третьої статті 58 Закону №2019-VІІІспоживач зобов`язанийсплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів .

Згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії,що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних відносин) укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами (пункт 1.2.15).

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об`єкт. Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії (пункт 2.1.6).

Розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів (пункт 4.1).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи в забезпеченні належних умов проживання у житлових приміщеннях у порядку, встановленому законодавством. Ця діяльність здійснюється на підставі відповідних договорів про надання комунальних послуг, укладених між їх виконавцями та споживачами.

Електропостачання (постачання та розподілення електричної енергії) є одним із видів комунальних послуг.

За своєю правовою природою договір постачання електричної енергії, є відплатним, а предметом виконання грошового зобов`язання за цим договором є певна грошова сума, що має бути сплачена споживачем виконавцю.

Власники житлових приміщень (власники електроустановок) зобов`язані оплатити спожиту електричну енергію відповідно до умов укладеного договору. Розмір плати за послуги з постачання електричної енергії розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку (лічильників) або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Також договір постачання електричної енергії відноситься до публічних договорів приєднання. Як правило ці договори укладаються між виконавцем і споживачем відповідно до типових або примірних договорів. Про приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) можуть свідчити такі дії як підписання споживачем заяви-приєднання, отримання споживачем послуги з електропостачання, незаперечення проти надання виконавцем таких послуг та внесення плати за ці послуги.

Зібрані докази вказують на те, що протягом 2019-2024 років ОСОБА_1 споживала послуги з постачання та розподілення електричної енергії до належної їй квартири за адресою: АДРЕСА_1 , які надавало ТОВ «Хмелльницькенергозбут». При цьому ОСОБА_1 споживала послуги з електропостачання та не висловлювала заперечення щодо їх надання виконавцем, отже вона фактично приєдналася до умов відповідного договору з надання комунальних послуг. Доказів того, що позивач у встановленому законом порядку подала письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на її об`єкт, як і укладення відповідного договору з іншим оператором позивачем суду не надані і матеріали справи не містять.

Згідно із частиною першоюстатті 509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Отже, зобов`язання містить дві нерозривно поєднані складові - обов`язок боржника вчинити дію або утриматись від її вчинення та право кредитора вимагати виконання цього від боржника.

Виходячи з наведеного способами захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань можуть бути: 1) визнання права позивача; 2) визнання відсутнім (припиненим) обов`язку позивача; 3) визнання відсутнім (припиненим) права вимоги відповідача.

Схожі висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 21 листопада 2012 року у справі № 6-134цс12 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц.

Водночас застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Також слід ураховувати, що наведені вище способи захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань будуть належними лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

У разі якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора або кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.

З матеріалів справи встановлено, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебувала цивільна справа №686/19033/23 за позовом ТОВ «Хмельницькенергозбут» до ОСОБА_1 предметом якої було стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.01.2019 по 01.06.2023. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 01.02.2024 року, яке було залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 23.05.2024 року поданий ТОВ «Хмельницькененргозбут» був задоволений у повному обсязі.

З огляду на викладене, факт вирішення судом спору між сторонами щодо стягнення заборгованості за надані послуги з електропостачання за спірною адресою, обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 81, 141, 223, 258-268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ТОВ «Хмельницькенергозбут», код ЄРДПОУ 42035266, адреса: м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2.

Повний текст судового рішення виготовлено 02.07.2024 року.

Суддя: