Постанова

від 04.11.2024 по справі 686/3367/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/3367/24

Провадження № 22-ц/4820/1732/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Заворотна А. В.,

з участю позивачки ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27червня 2024 року (повне судове рішення складено 02.07.2024) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» про визнання правовідносин відсутніми.

Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

01 лютого 2024 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що тривають судові процеси у справах за її позовом до ТОВ «Хмельницькенергозбут» про списання неправомірно нарахованої суми боргу (справа № 686/15004/23) та за позовом ТОВ «Хмельницькенергозбут» до неї про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію (справа № 686/19033/23). Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлового-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. З 01.01.2019 відбувся поділ АТ «Хмельницькенерго» на дві організації: АТ «Хмельницькобленерго» і ТОВ «Хмельницькенергозбут». Договір на постачання електричної енергії до квартири за адресою: АДРЕСА_1 з відповідачем вона не укладала, заяву-приєднання не підписувала. ТОВ «Хмельницькенергозбут», скориставшись монопольним становищем, самовільно надає послуги. Такими діями відповідач порушує її права як споживача на вільний вибір постачальника електричної енергії.

Тому позивачка просила визнати правовідносини з ТОВ «Хмельницькенергозбут» по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 відсутніми з 01.01.2019.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 червня 2024 року в позові відмовлено.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Суд не взяв до уваги відсутність договору на постачання електричної енергії до квартири за адресою: АДРЕСА_1 і її право вільно обирати постачальника електричної енергії. Задоволення її вимог дасть можливість подати заяву про перегляд рішення суду від 01.01.2024 у справі № 686/19033/23.

У відзиві ТОВ «Хмельницькенергозбут» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів.

У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала.

Представник відповідача не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що ТОВ «Хмельницькенергозбут» здійснює постачання електричної енергії до квартири АДРЕСА_2 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.11.2023 у справі № 686/15044/23, яке набрало законної сили 08.02.2024, відмовлено в позові ОСОБА_1 до ТОВ «Хмельницькенергозбут» про списання неправомірно нарахованої суми боргу.

Вказаними судовими рішення установлено, що ТОВ «Хмельницькенергозбут» здійснює постачання електричної енергії до квартири АДРЕСА_2 (особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 ). За період з 01.01.2019 до 30.06.2023 згідно з показниками приладу обліку споживання електричної енергії та діючими тарифами ТОВ «Хмельницькенергозбут» нарахувало плату за користування електричною енергією по вказаному особовому рахунку у розмірі 33141,18 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької областівід 01.02.2024 у справі № 686/19033/23, яке набрало законної сили 23.05.2024, задоволено позов ТОВ «Хмельницькенергозбут» і стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 33141,18 грн.

Встановлені рішеннями суду обставини відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України доведенню не підлягають.

Відмову в позові суд мотивував обранням позивачкою неефективного способу захисту порушеного права.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

В силу частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині 2 статті 16 ЦК України.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

У справі ОСОБА_1 просить визнати відсутніми з 01.01.2019 правовідносин між нею і ТОВ «Хмельницькенергозбут» щодо надання послуг з електропостачання до квартири АДРЕСА_2 .

Проте рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 01.02.2024 у справі № 686/19033/23, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 23.05.2024, задоволено позов ТОВ «Хмельницькенергозбут» і стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2019 року по 01.06.2023 у розмірі 33141,18 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц дійшла такого висновку: «Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним.

Якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу. Тобто звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту.

Зокрема, якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання.

Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений.

Аналогічно після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника. Такий окремий позов теж не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора, наприклад, і з тих підстав, що порука припинилася.

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.».

З урахуваннямвстановлених усправі обставинпро стягненняза рішеннямсуду з ОСОБА_1 на користьТОВ «Хмельницькенергозбут»заборгованості занадані послугиз постачанняелектричної енергіїсуд першоїінстанції обґрунтовановизнав неефективним способом захисту порушеного права звернення позивачки з позовом про визнання правовідносин з відповідачем відсутніми та відмовив у такому позові.

Доводи апеляційної скарги правильний висновок суду першої інстанції не спростовують та фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 з висновком суду.

Порушення норм процесуального права, які б були підставою для скасування рішення, суд не допустив.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційних скарг немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 листопада 2024 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта