Ухвала

від 04.07.2024 по справі 624/57/24

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/57/24

провадження № 1-кп/624/38/24

УХВАЛА

Іменем України

селище Кегичівка 04 липня 2024 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю т.в.о. секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження №42023222100000029, стосовно якого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Мокляки Ємільчинського району Житомирської області, українець, громадянин України, військовозобов`язаний, освіта середня-технічна, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не працює, інвалідом не являється, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кегичівського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4ст. 185 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про визнання очевидно недопустимими доказами: протокол огляду місця події від 15 грудня 2023 року, складений слідчим СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 в період часу з 14 год 00 хв до 14 год 20 хв згідно якого у с. Андріївка Красноградського району Харківської області керівник ПП «Андріївка» ОСОБА_7 видав для проведення експертних досліджень одну пляшку об`ємом 0,5 л дизельного пального, що використовується для роботи генераторів; протокол огляду місця події від 18 грудня 2023 року, складений слідчим СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 в період часу з 15 год 00 хв до 15 год 30 хв згідно якого у камері схову Красноградського РВП за адресою: м. Красноград, вул. Дмитра Лінського, буд. 84, було вибірково відібрано для проведення експертних досліджень зразки рідини у дві пляшки об`ємом 0,5 л кожна з каністр, вилучених під час обшуку у домоволодінні ОСОБА_8 11 травня 2023 року; протокол огляду місця події від 18 грудня 2023 року, складений слідчим СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 в період часу з 16 год 00 хв до 16 год 20 хв згідно якого у камері схову Красноградського РВП за адресою: АДРЕСА_2 було вибірково відібрано для проведення експертних досліджень зразки рідини у п`ять пляшок об`ємом 0,5 л кожна з каністр, вилучених під час обшуку у домоволодінні ОСОБА_4 11 травня 2023 року; висновок експерта (судової експертизи матеріалів, речовин та виробів) №СУ-19/121-24/713-ФХД від 17 січня 2024 року, складений за наслідками експертних досліджень зразків рідини у 8 пляшках об`ємом 0,5 л кожна, відібраних під час огляду місця події від 15 грудня 2023 року та 18 грудня 2023 року; висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №5342/23 від 02 листопада 2023 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що згідно з названих вище протоколів огляду місця події метою вказаних слідчих дій було не виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а відібрання зразків для експертного дослідження, про що прямо вказано у самих протоколах. Але, порядок отримання зразків для проведення експертизи прямо передбачений іншою статтею КПК, а саме ст. 245 КПК України.

Отримання слідчим зразків для проведення експертизи не в порядку, визначеному ст. ст. 160-166, 245 КПК України є порушенням способу отримання доказів та порушенням процесуального оформлення ходу і результатів проведення слідчих дій та свідчить про очевидну недопустимість доказів і необхідність застосування доктрини «плодів отруйного дерева».

Таким чином, наслідком визнання недопустимими доказами протоколів огляду місця події від 15 грудня 2023 року та двох протоколів огляду місця події від 18 грудня 2023 року повинно бути і визнання недопустимим доказом висновку експерта (судової експертизи матеріалів, речовин та виробів) № СЕ-19/121-24/713-ФХД від 17 січня 2024 року, складеному за наслідками експертних досліджень зразків рідини у 8 пляшках об`ємом 0,5 л кожна, відібраних під час огляду місця події 15 грудня 2023 року та 18 грудня 2023 року.

Крім того, вказаний висновок експерта є недопустимим доказом виходячи ще і з того, що він наданий на виконання постанови, винесеної слідчим СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 25 грудня 2023 року, проте, згідно долученого до обвинувального акту Реєстру матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42023222100000029 від 03 квітня 2023 року, ніяка постанова про призначення будь-якої експертизи у даному кримінальному провадженні слідчим ОСОБА_6 25 грудня 2023 року не виносилася.

Також, прокурором долучено до матеріалів справи як доказ висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 5342/23 від 02 листопада 2023 року. Згідно розділів ВСТУП та ДОСЛІДЖЕННЯ даного висновку експерта, він наданий на виконання постанови, винесеної слідчим СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 03 квітня 2023 року, проте, згідно долученого до обвинувального акту Реєстру матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42023222100000029 від 03 квітня 2023 року, ніяка постанова про призначення будь-якої експертизи, в тому числі судово-товарознавчої, 03 квітня 2023 року у даному кримінальному провадженні слідчим ОСОБА_6 не виносилася.

Крім того, ніякі зразки паливно-мастильних матеріалів на дослідження експерту не надавалися, а тип пального - «Дп -3 Євро 5» питання про ринкову вартість якого ставилася на вирішення експерту, був визначений не самим експертом, а слідчим, який не є спеціалістом з даного питання і до компетенції якого не входить вирішення такого роду питань.

Адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали дане клопотання в повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_3 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання, вважає, що всі докази є допустимими.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши клопотання та матеріали кримінального провадження прийшов до наступного.

Конституційний Суд України у рішенні №12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьоїстатті 62 Конституції Українизазначив, що визнаватися допустимими і використовуватися як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Аналіз положення частини третьоїстатті 62 Конституції Українипро те, що «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом», дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Кримінальний процесуальний закон не дає вичерпного переліку підстав, за наявності яких докази мають визнаватися недопустимими, а натомість надає право суду вирішувати питання їх допустимості чи недопустимості у порядку, передбаченомустаттею 89 КПК України.

Згідно із ч. 1ст. 89 КПК Українисуд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Згідно із ч. 2, 3ст. 89 КПК Україниу разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Частиною першоюстатті 87 КПК Українипередбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виходячи з положень ч.1ст.86 КПК Українидопустимість доказів - це придатність їх для використання у кримінальному процесі за формою. Вимогами допустимості доказів є законність джерела, способу отримання доказів, процесуальне оформлення ходу і результатів проведення слідчих дій, належний суб`єкт, що має право проводити процесуальні дії з отримання доказів.

Так, жоден доказ обвинувачення чи захисту не має наперед визначеної сили серед інших доказів, і такі докази, підлягають врахуванню судом на рівні з іншими доказами у справі.

Отже, для прийняття відповідного процесуального рішення оцінка доказів повинна проводитися не тільки з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а і в їх сукупності, з врахуванням достатності та взаємозв`язку, без відокремлення один від одного в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Учасник провадження має право заявити клопотання про очевидну недопустимість й з визначених підстав, проте й в такому випадку, він не може керуватись тільки підставою, наведеною вст. 87 КПК України, а має довести наявність критерію очевидності. Зазначена позиція підтверджується листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2012 року № 223-1446/0/4-12 «Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», в якому визначено, що докази, отримані органом досудового розслідування в непередбаченому процесуальним законом порядку чи з його порушенням, є очевидно недопустимими. В листі визначено, що зазначене правило застосовується і щодо доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК) за умови підтвердження сторонами кримінального провадження їх очевидної недопустимості. В іншому випадку суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон не визначає чіткого переліку підстав для визнання доказу очевидно недопустимим, і клопотання про очевидну недопустимість може бути заявлено з будь-яких підстав порушення порядку отримання доказів, в тому числі у зв`язку з істотним порушенням прав і свобод людини. В свою чергу єдиним критерієм, яким суд повинен керуватись при визнанні чи невизнанні доказу недопустимим на стадії судового розгляду є критерій очевидності недопустимості, який полягає у відсутності сумніву в тому, що було порушеноКПК України ітаке порушення може бути встановлено судом відразу під час огляду доказу та не потребує проведення додаткових дій, зокрема дослідження всіх доказів.

Суд бере до уваги, що докази, які просить визнати недопустимими захисник обвинуваченого, можуть бути визнані недопустимими судом під час ухвалення остаточного рішення суду за наслідками розгляду справи по суті, шляхом дослідження цих доказів у їх сукупності та взаємозв`язку з іншими, що надані учасниками кримінального провадження.

Вирішення питання щодо очевидної недопустимості доказів на цій стадії судового провадження без дослідження їх у взаємозв`язку з іншими доказами, на думку суду - є передчасним, а тому відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.87,89,358,369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про визнання протоколу огляду місця події від 15 грудня 2023 року, протокол огляду місця події від 18 грудня 2023 року, протокол огляду місця події від 18 грудня 2023 року, висновку експерта №СЕ-19/121-24/713-ФХД від 17 січня 2024 року та висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №5342/23 від 02 листопада 2023 року очевидно недопустимими доказами - відмовити.

Вирішити клопотання захисника щодо недопустимості вказаних доказів в порядку, визначеному ч.1ст. 89 КПК України, з урахуванням всіх досліджених судом доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1