Постанова

від 29.05.2024 по справі 927/873/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2024 р. Справа№ 927/873/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

секретар судового засідання Медведєва К.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023

у справі № 927/873/23 (суддя Белов С.В.)

за позовом Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури,

в інтересах держави, в особі:

1. Північного офісу Держаудитслужби,

2. Відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 619 085,33 грн

ВСТАНОВИВ:

23.06.2023 Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивачів Північного офісу Держаудитслужби та Відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про визнання недійсними:

- додаткової угоди №1 від 29.01.2021 щодо зміни ціни до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-11-21 від 06.01.2021, укладену між Відділом освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»;

- додаткової угоди №2 від 02.02.2021 щодо зміни ціни до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-11-21 від 06.01.2021, укладену між Відділом освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»;

- додаткової угоди №3 від 03.02.2021 щодо зміни ціни до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-11-21 від 06.01.2021, укладену між Відділом освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»;

- додаткової угоди №4 від 04.02.2021 щодо зміни ціни до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-11-21 від 06.01.2021, укладену між Відділом освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»;

- додаткової угоди №5 від 23.02.2021 щодо зміни ціни до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-11-21 від 06.01.2021, укладену між Відділом освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»;

та стягнення 619 085,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що Північним офісом Державної аудиторської служби України та Відділом освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області невиконанно своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді, у зв`язку з чим прокурор вимушений звертатись до суду із позовом.

Прокурор вказував, що за результатами проведення відкритих торгів між Відділом освіти 06.01.2021 та ТОВ «Чернігівгаз Збут» укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-11-21 від 06.01.2021 зі строком виконання з 01.01.2021 до 31.12.2021, а у частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 9.1 Договору).

Загальна ціна одного кубічного метру природного газу складає 4,999 грн, в т.ч. ПДВ 20% та компенсацію вартості послуги доступу до потужності. Загальна сума Договору складає 2218756,16 грн, в т.ч. ПДВ 20% (п.3.2., 3.6. Договору).

Надалі між позивачем-2 та відповідачем було укладено ряд додаткових угод, чим порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Враховуючи те, що вищезазначені додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки позивач-2 сплатив кошти за поставлене газове паливо відповідно до ціни, вказаної у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 619 085,33 грн сплачених позивачем-2 коштів.

Позивач-1 у письмових поясненнях зазначив, що планом проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби та планом проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби проведення заходів державного фінансового контролю (ревізій та аудитів) у позивача-2 на 2020-2022 років та поточного 2023 року не передбачено. Так, підстави для проведення моніторінгу у позивача-2 відсутні. Заходи державного фінансового контролю у позивача-2 не проводились.

Відповідач щодо позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

- підстави для здійснення самостійного представництва інтересів держави в суді у цій справі відсутні;

- прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому відповідно до презумпції правомірності правочину вони є правомірними;

- спірні додаткові угоди укладені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», а їх підписання відбувалось за згодою сторін. Спірні кошти були сплачені позивачем відповідачу на підставі договору та додаткових угод, а отже не можуть вважатись безпідставно набутими.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023 у справі № 927/873/23 позов задоволено повністю.

Під час розгляду спору місцевий господарський суд встановив, що сторони послідовно збільшували вартість газу, за відсутності доказів, що його вартісні показники упродовж дії Договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для відповідача.

Так внаслідок укладення Додаткових угод №1-5 до Договору від 06.01.2021 № 41АВ147-11-21, фактично ціну за одиницю товару збільшено на 3,04828 грн (з 4,999 грн до 8,04728 грн) або на 60,9%, порівняно з погодженою під час закупівлі. Одночасно при укладенні додаткових угод зменшувались планові обсяги постачання газу - з 443 840 куб. м до 281 939,87 куб. м (на 161 900,13 куб. м) або на 63,5%.

При цьому, природний газ по ціні вказаній у основному Договорі № 41АВ147-11-21 від 06.01.2021 взагалі не постачався.

Суд зауважив, що позивач-2, який мав беззаперечне право на отримання природнього газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договору, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, внаслідок чого ціна природнього газу збільшилась, а обсяги поставки за Договором зменшилися.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, шо спірні додаткові угоди суперечать пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак - про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Враховуючи здійснену позивачем-2 оплату поставленого у січні - травні 2021 року природного газу на суму 1716498,46 грн, виходячи з первісної ціни у Договорі, без врахування спірних додаткових угод, позивач-2 повинен був сплатити за фактично поставлений природній газ 1 097 413,13 грн.

Отже, різниця між сумою коштів, які фактично перераховано позивачем-2 (1716498,46 грн) за природній газ по ціні, визначеній з урахуванням додаткових угод, та сумою за природній газ по ціні відповідно до Договору без урахування спірних додаткових угод, становить 619 085,33 грн (1716498,46 грн - 1097413,13 грн).

Відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача коштів у розмірі 619 085,33 грн підлягають задоволенню.

Не погодившись з висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції при прийнятті рішення, ТОВ «Чернігівгаз Збут», через підсистему «Електронний суд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 06.11.2023, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, Відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник не погоджувався з наявність підстав представництва інтересів держави прокурором та вказував, що судом першої інстанції залишено поза увагою посилання апелянта на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, а також в оскаржуваному судовому рішенні не зазначено якими саме доказами встановлено бездіяльність компетентного органу, що саме вважається бездіяльністю в даній справі та які дії вчинені компетентним органом.

На переконання апелянта, відсутні підстави для здійснення прокурором самостійного представництва інтересів держави у цій справі, оскільки у Державної аудиторської служби України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є повноваження щодо звернення до господарського суду з відповідними позовами.

Також скаржник не погоджується з наявністю підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України. За доводами апелянта говорити про бездіяльність Держаудитслужби в даному випадку передчасно, оскільки відсутній будь-який акт перевірки самої Держаудитслужби щодо встановлення правопорушень та визначення підстав для визнання угод недійсними.

Скаржник не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено коливання ціни при укладенні спірних додаткових угод, які визначали збільшення ціни за одиницю товару, не відповідають обставинам справи та протирічать нормам діючого законодавства.

Апелянт наголошує на тому, що ні законом, ні договором не зазначено прямого визначення чи посилання, які саме органи повинні підтверджувати коливання ціни на ринку за одиницю товару та саме якої форми чи змісту повинна бути така інформація. До укладення кожної додаткової угоди ТОВ «Чернігівгаз Збут» надавало довідки коливання ціни за одиницю товару природного газу на ринку, кожна додаткова угода була підписана та скріплена печатками уповноважених осіб без зауважень чи протоколів розбіжності, виконана в повному обсязі з обох сторін.

ТОВ «Чернігівгаз Збут» в апеляційній скарзі наголошувало на тому, що при укладенні додаткових угод сторонами були дотримані всі вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: загальна сума договору не збільшилась і складала 2 218 756,02 грн, що не є більшою в порівнянні з сумою 2 218 756,16 грн, яка встановлена при укладенні договору; зміни в частині ціни за одиницю товару при укладенні кожної наступної додаткової угоди не була більшою ніж до 10 відсотків від ціни, зазначеної в договорі; коливання ціна товару на ринку підтверджено відповідними документами, є належно обґрунтованими.

На думку апелянта, суд першої інстанції не в повній мірі застосував наслідки правочину, визначені ст. 216 ЦК України, а саме залишилось поза увагою суду, що у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого відшкодування - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існували на момент такого відшкодування.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» у судовій справі № 927/873/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 зобов`язано Господарський суд Чернігівської області направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 927/873/23.

06.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/873/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 927/873/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023. Розгляд справи призначено на 07.02.2024.

18.12.2023 від ТОВ «Чернігівгаз Збут» до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22 провадження № 12-57гс23 та оприлюднення постанови по цій справі.

06.02.2024 від ТОВ «Чернігівгаз Збут» до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 розгляд справи № 927/873/23 відкладено на 13.03.2024.

26.02.2024 від позивача-1 до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач також просив апеляційний господарський суд здійснювати розгляд справи без участі представника Північного офісу Держаудитслужби.

11.03.2024 від Чернігівської обласної прокуратури до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення, в яких прокурор наголошував на тому, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з нормами чинного законодавства та практикою Верховного Суду, у зв`язку з чим вона не підлягає задоволенню.

13.03.2024 від ТОВ «Чернігівгаз Збут» до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання у справі № 927/873/23, що було призначено на 13.03.2023 о 13 год. 15 хв. не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Кропивної Л.В. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 розгляд справи № 927/873/23 призначено на 24.04.2024.

02.04.2024 від позивача-1 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника Північного офісу Держаудитслужби.

24.04.2024 від ТОВ «Чернігівгаз Збут» до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому відповідач просить суд зупинити провадження у справі №927/873/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1133/18 та оприлюднення постанови по цій справі, обставини в якій є подібними обставинам даної справи, та від висновків якої залежить правильне вирішення справи №927/873/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про зупинення провадження у справі №927/873/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1133/18 відмовити. Розгляд апеляційної скарги ТОВ «Чернігівгаз Збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023 у справі № 927/873/23 відкладено 29.05.2024.

13.05.2024 від позивача-1 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника Північного офісу Держаудитслужби.

28.05.2024 від ТОВ «Чернігівгаз Збут» до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому відповідач просить суд зупинити провадження у справі №927/873/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21 та оприлюднення постанови по цій справі.

29.05.2024 від Чернігівської обласної прокуратури до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

У судове засідання 29.05.2024 з`явились прокурор та представник відповідача. Решта учасників справи явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

У судовому засідання 29.05.2024 суд поставив на обговорення подані представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22 провадження № 12-57гс23 та клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

Представник відповідача повідомила апеляційний господарський суд, що підстава для зупинення провадження до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22 відпала, відтак просила не розглядати дане клопотання. Клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21 - підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21 заперечував.

Обґрунтовуючи підстави передачі справи № 918/1043/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів КГС ВС вказувала на наявність виключної правової проблеми у застосуванні ч. 3 ст. 228 України з урахуванням ст. 203, 216 цього Кодексу та ст. 208 ГК України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а також вказує необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (частина третя статті 216 ЦК України).

Колегія суддів зауважує, що у справі № 918/1043/21 відсутній такий суб`єкт як прокурор.

Відтак колегія суддів розглянувши вказане клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки правовідносини у справі № 918/1043/21 та правовідносини, що є предметом судового розгляду у справі № 927/873/23 не є подібними та відрізняються за складом учасників, за правовими підставами та фактичними обставинами справ.

Заслухавши доводи апелянта та прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відносно повноважень прокурора на звернення до суду в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18, справа № 912/2385/18 постанова ВП ВС від 26.05.2020, № 905/1907/21).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» виявлено порушення вимог законодавства при укладенні між позивачем-2 та відповідачем додаткових угод щодо зміни ціни на природний газ.

Прокурором, в якості органу державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, зазначено Північний офіс Держаудитслужби та Відділ освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області.

Як правильно встановлено судом першої інстанції зверненню прокурора з даним позовом передувало відповідне листування з Північним офісом Держаудитслужби, Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області та Відділом освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області, з якого вбачається, що компетентні органи були обізнані з фактом наявності необхідності захисту порушених інтересів держави, проте самостійний захист цих інтересів в суді не здійснили, що свідчить про їх бездіяльність, а отже зумовлює правомірність висновків суду про дотримання прокурором вимог, що ставляться для визначення здійснення ним представництва інтересів держави, як виправданого.

Таким чином, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у прокурора наявні підстави для представництва інтересів держави в суді в особі Північного офісу Держаудитслужби та Відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Відділом освіти 02.12.2020 на веб-порталі публічних закупівель «Рrоzоrrо» розміщено оголошення про проведення відкритих торгів за №UА-2020-12-02-005429-b про намір здійснити закупівлю газового палива обсягом 443840 м.куб за бюджетні кошти та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі.

Відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій тендерного комітету Відділу освіти від 23.12.2021 №121 учасником - переможцем торгів визнано пропозицію учасника відкритих торгів ТОВ «Чернігівгаз Збут».

За результатами проведення відкритих торгів між Відділом освіти 06.01.2021 та ТОВ «Чернігівгаз Збут» укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-11-21 від 06.01.2021 зі строком виконання з 01.01.2021 до 31.12.2021, а у частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 9.1 Договору).

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2021 році газове паливо, код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо (09123000-7), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Річний плановий обсяг постачання газу - до 443840 куб.м.

Загальна ціна одного кубічного метру природного газу складає 4,999 грн, в т.ч. ПДВ 20% та компенсацію вартості послуги доступу до потужності. Загальна сума Договору складає 2218756,16 грн, в т.ч. ПДВ 20% (п.3.2., 3.6. Договору).

Відповідно до частин 1-3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується в випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України).

Натомість між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та Відділом освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області було укладено додаткові угоди:

- № 1 від 29.01.2021 до Договору, за умовами якої ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна одного кубічного метру природного газу з 01.01.2021 складає 5,49840 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Річний плановий обсяг постачання газу - до 403 527,60 куб.м. (п. 1.2 Договору);

- № 2 від 02.02.2021 до Договору, за умовами якої ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна одного кубічного метру природного газу з 01.01.2021 року складає 6,04769 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Річний плановий обсяг постачання газу - до 366876,63 куб.м. (п. 1.2 Договору);

- № 3 від 03.02.2021 до Договору, за умовами якої ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна одного кубічного метру природного газу з 01.01.2021 року складає 6,65185 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Річний плановий обсяг постачання газу - до 333554,74 куб.м. (п. 1.2 Договору);

- № 4 від 04.02.2021 до Договору, за умовами якої ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна одного кубічного метру природного газу з 01.01.2021 року складає 7,31637 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Річний плановий обсяг постачання газу - до 303259,14 куб.м. (п. 1.2 Договору);

- № 5 від 23.02.2021 до Договору, за умовами якої ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна одного кубічного метру природного газу з 01.02.2021 року складає 8,04728 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Річний плановий обсяг постачання газу - до 281939,87 куб.м. (п. 1.2 Договору).

Відповідно до листа від 16.07.2021 ТОВ «Чернігівгаз Збут» Договір постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-11-21 від 06.01.2021 розірвано (припинено) 20.08.2021. Так, згідно додаткової угоди № 6 від 17.08.2021 внесено зміни до п. 9.1 Договору у частині строку його дії - до 20.08.2021. Разом з цим, упродовж червня - серпня 2021 року природний газ Відділу освіти не постачався.

Тобто внаслідок укладення Додаткових угод №1-5 до Договору від 06.01.2021 № 41АВ147-11-21 ціна за одиницю товару було збільшено на 3,04828 грн (з 4,999 грн до 8,04728 грн), що на 60,9% більше порівняно з погодженою під час закупівлі.

Разом з тим, при укладенні додаткових угод зменшувались планові обсяги постачання газу - з 443 840 куб. м до 281 939,87 куб. м (на 161 900,13 куб. м) або на 63,5%, що не відповідає приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України «Про публічні закупівлі».

Відтак колегія суддів відхиляє доводи ТОВ «Чернігівгаз Збут», що при укладенні додаткових угод сторонами були дотримані всі вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо доводів скаржника про доведення коливання ціни при укладенні спірних додаткових угод, колегія суддів зазначає, що як правильно встановлено місцевим господарським судом надані довідки Харківської торгово-промислової палати не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку у період від дати укладення договору (06.01.2021) до дати підписання додаткових угод, а отже при укладенні спірних додаткових угод щодо зміни ціни товару, така зміна була здійснена без належного підтвердження коливання цін у сторону їх збільшення за відповідні періоди.

Аргументи скаржника викладені в апеляційній скарзі щодо законодавчо невизначеного органу, який має підтверджувати коливання ціни на ринку за одиницю товару не спростовують висновку місцевого суду про відсутність належного обґрунтування для зміни істотних умов договору відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Отже відповідачем не доведено, що постачальник у період дії договору дійсно змушений був придбавати природній газ для його подальшої переді споживачу на виконання обов`язків за Договором за цінами, вказаними у відповідних цінових довідках.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України «Про публічні закупівлі» підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Скаржник звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою не довів суду дотримання всіх встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» вимог під час укладення додаткових угод.

Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, шо спірні додаткові угоди суперечать пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим господарським судом, протягом січня - травня 2021 року між позивачем-2 та відповідачем підписано акти прийому-передачі на загальний обсяг 219526,53 м3 та згідно платіжних доручень позивачем-2 перераховано відповідачу 171 6498,46 грн.

В апеляційній скарзі скаржник вказував на те, що суд першої інстанції не в повній мірі застосував наслідки правочину, визначені ст. 216 ЦК України, а саме залишилось поза увагою суду, що у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого відшкодування - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існували на момент такого відшкодування.

Щодо вказаного доводу скаржника колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, за вказаний період обсяг постачання склав 219526,53 м3.

Позивач-2 здійснив оплату поставленого у січні - травні 2021 року природного газу на суму 1 716 498,46 грн.

Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак ціною, яка підлягає застосуванню є ціна, яка була визначена у Договорі, отже позивач-2 повинен був сплатити за фактично поставлений природній газ 1 097 413,13 грн.

Отже, посилання апелянта на ст. 216 Цивільного кодексу України не узгоджуються з правовідносинами сторін, які були врегульовані Договором без урахування спірних додаткових угод.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни судового рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного апелянтом судового рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023 у справі № 927/873/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2023 у справі № 927/873/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 927/873/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.07.2024, після виходу суддів Руденко М.А. та Пономаренка Є.Ю. з відпусток.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко