Постанова

від 02.07.2024 по справі 910/204/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

або

ДОДАТКОВА УХВАЛА

02 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/204/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т. Є. - головуючої, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,

за участю

секретаря судового засідання - Іщука В. В.,

представників:

позивача Bayer Intellectual Property Gmbh (укр. Товариство з обмеженою відповідальністю Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх), Федеративна Республіка Німеччина - Лисенка М.П.,

відповідача-1 Egis Pharmaceuticals PLC (укр. Приватна компанія з обмеженою відповідальністю Егіс Фармас`ютікалс ПЛС), Угорщина - Білицького П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Bayer Intellectual Property Gmbh (укр. Товариство з обмеженою відповідальністю Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх), Федеративна Республіка Німеччина

про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Bayer Intellectual Property Gmbh (укр. товариство з обмеженою відповідальністю Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх), Федеративна Республіка Німеччина

до: 1) Egis Pharmaceuticals PLC (укр. приватна компанія з обмеженою відповідальністю Егіс Фармас`ютікалс ПЛС), Угорщина,

2) Міністерства охорони здоров`я України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України»,

про захист порушеного права інтелектуальної власності,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) (далі - Товариство, позивач) до Компанії «Егіс Фармасьютікалз ПЛС» (Egis Pharmaceutikals PLC) (далі - Компанія, відповідач-1) та Міністерства охорони здоров`я (далі - МОЗ) України про захист порушеного права інтелектуальної власності задоволено частково.

Зобов`язано Компанію «Егіс Фармасьютікалз ПЛС» (Egis Pharmaceutikals PLC) припинити порушення прав Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) на винахід «ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ» за патентом України № 73339.

Постановлено заборонити Компанії «Егіс Фармасьютікалз ПЛС» (Egis Pharmaceutikals PLC) використовувати винахід «ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ» за патентом України № 73339, в тому числі шляхом подачі заяв про реєстрацію лікарського засобу із використанням цього винаходу.

Постановлено заборонити МОЗ України реєструвати лікарські засоби під торговою назвою «КСИЛТЕСС», «Ксилтесс®», подані на реєстрацію Компанією «Егіс Фармасьютікалз ПЛС» (Egis Pharmaceuticals PLC) у формах випуску: «таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг по 14 таблеток у блістері, по 2 або по 7 блістерів в картонній коробці, або 10 таблеток у блістері, по 1 або по 3, або по 10 блістерів в картонній коробці», «таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 15 мг по 14 таблеток у блістері, по 2, або по 3, або по 7 блістерів в картонній коробці, або 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці», «таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 2,5 мг по 14 таблеток у блістері, по 4 або по 7 блістерів в картонній коробці; або 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці», «таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 20 мг, по 14 таблеток у блістері, по 2, або по 7 блістерів в картонній коробці, або 10 таблеток у блістері, по 16 блістерів в картонній коробці».

Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині заборони Компанії «Егіс Фармасьютікалз ПЛС» (Egis Pharmaceuticals PLC) вчиняти будь-які інші дії направлені на введення в цивільний обіг лікарських засобів з використанням винаходу «ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ» за патентом України № 73339.

Стягнуто з Компанії Егіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) на користь Товариства Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) 5 675,00 грн судового збору.

Стягнуто з Товариства Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) на користь ДП «Державний експертний центр МОЗ» 23 785,00 грн витрат, пов`язаних із наданням доказів.

Не погодившись з ухваленими судовими рішеннями, відповідач 23.04.2024 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

31.05.2024 позивач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому серед іншого, вказав, що планує понести витрати на надання йому професійної правничої допомоги за участь у розгляді справи в суді касаційної інстанції в розмірі 6 650 євро, навівши таким чином попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та зазначивши, що докази на підтвердження заявленого розміру судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом встановленого пунктом 2 частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України п`ятиденного строку з дня ухвалення постанови Верховним Судом.

Постановою Верховного Суду від 13.06.2024 закрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Egis Pharmaceuticals PLC (укр. приватна компанія з обмеженою відповідальністю Егіс Фармас`ютікалс ПЛС), Угорщина на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі № 910/204/22 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційну скаргу Egis Pharmaceuticals PLC (укр. приватна компанія з обмеженою відповідальністю Егіс Фармас`ютікалс ПЛС), Угорщина з підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 2, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, - залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі № 910/204/22 - без змін.

18.06.2024 (у межах п`ятиденного строку після ухвалення постанови) від позивача до Верховного Суду надійшла заява про розподіл судових витрат у справі № 910/204/22, у якій позивач просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача 6 650 євро судових витрат на професійну правничу допомогу за ведення господарської справи в суді касаційної інстанції.

Заява обґрунтована нормами статей 124, 126, 129 ГПК України та договором про надання професійної правничої допомоги від 05.12.2023, укладеного між Адвокатським об`єднанням (далі - АО) «АМБАССАДОРС» та позивачем, з копією додатку до нього від 05.12.2023 № 105-8; копіями рахунків: № 105-8-04 від 10.05.2024 на суму 1 682,00 євро, № 105-8-05 від 07.06.2024 на суму 2 737,00 євро, № 105-8-06 від 17.06.2024 на суму 2 231,00 євро; доказами направлення заяви з додатками іншим учасника справи. Загальна сума гонорару АО «АМБАССАДОРС» є фіксованою та відповідно до виставлених рахунків складає 6 650 євро.

26.06.2024 від Egis Pharmaceuticals PLC (укр. приватна компанія з обмеженою відповідальністю Егіс Фармас`ютікалс ПЛС) Угорщина до суду касаційної інстанції надійшло заперечення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, у якому воно заперечує проти заяви Bayer Intellectual Property Gmbh (укр. Товариство з обмеженою відповідальністю Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх), Федеративна Республіка Німеччина про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових втрат на правничу допомогу, просить відмовити у задоволенні вказаної заяви позивача, а у випадку задоволення такої заяви суттєво зменшити розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги.

27.06.2024 заявник Bayer Intellectual Property Gmbh (укр. Товариство з обмеженою відповідальністю Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх), Федеративна Республіка Німеччина подано до Верховного Суду додаткові пояснення на заперечення відповідача щодо розподілу судових витрат у даній справі, у яких позивач просить заперечення Egis Pharmaceuticals PLC (укр. приватна компанія з обмеженою відповідальністю Егіс Фармас`ютікалс ПЛС,) Угорщина щодо розподілу судових витрат залишити без розгляду, заяву про розподіл судових витрат задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи заяви позивача, додані до неї документи, Верховний Суд вважає, що заява позивача підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 05.12.2023 АО «АМБАССАДОРС» та Bayer Intellectual Property Gmbh (укр. Товариство з обмеженою відповідальністю Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх), Федеративна Республіка Німеччина (далі - клієнт, позивач) укладено договір про надання правничої допомоги № 105 (далі - Договір). Відповідно до умов Договору АО «АМБАССАДОРС» зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги, а позивач погоджується оплатити винагороду за всі послуги, що були надані або підготовлені до надання в межах надання правничої допомоги під час дії цього договору. Вказаний Договір та Додаток до нього підписано зі сторони компанії Др. Доріаном Іммлером та Др. Крістофом Шварце, які відповідно до пункту 5 відомостей з Торговельного реєстру дільничного суду міста Дюссельдорф від 23.11.2023 мають право одноосібного представництва компанії, в тому числі й на укладення договорів, з іншої сторони керуючим партнером АО «АМБАССАДОР» Огнев`юк Т.В.

Правнича допомога адвоката за цим договором полягає в тому, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання здійснити представництво інтересів клієнта у справі № 910/204/22 (пункт 1 Додатку № 105-8 до Договору).

За надану правову допомогу клієнт сплачує Об`єднанню винагороду в розмірі, визначеному пунктом 2 Договору.

Згідно з частиною першою статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ураховуючи встановлені обставини та вимоги закону, заперечення відповідача-1 про неукладеність вказаного Договору через дефект процедури його укладання відхиляються Судом.

Відповідно до пунктів 1, 2 додатку № 105-8 від 21.12.2023 до Договору вартість послуг (гонорар) адвоката за підготовку, подачу документів та представництво інтересів клієнта в суді касаційної інстанції по справі № 910/204/22 становить 6 650 євро. Сторони узгодили, що клієнт зберігає за собою право оплачувати правову допомогу та витрати згідно п.п. 2.1 - 2.6 додатку до Договору впродовж 90 календарних днів від дати виставлення кожного рахунку.

Заявник вказує, що за погодженням сторін Договору відправлення та проведення рахунків здійснюється між позивачем та АО «АМБАССАДОРС» через електронні системи («Thomson Reuters» тощо), у яких інформація про отримання та обробку рахунків платником є закритою конфіденційною інформацією, захищеною технічними засобами, а тому надати відповідні розрахункові документи позивач не має можливості.

У відзиві на касаційну скаргу позивачем було надано попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які він планує понести на професійну правничу допомогу адвоката при розгляді справи № 910/204/22 у Верховному Суді, відповідно до якого сума таких витрат становить 6 650 євро. Зазначено, що заява про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на правову допомогу з долученням доказів з цього приводу буде подана до суду касаційної інстанції протягом п`яти днів після ухвалення рішення Верховного Суду.

18.06.2024 позивачем подано до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення. Позивач просить Суд стягнути з Egis Pharmaceuticals PLC (укр. Приватна компанія з обмеженою відповідальністю Егіс Фармас`ютікалс ПЛС), Угорщина на свою користь 6 650 євро витрат на правову допомогу, понесених в суді касаційної інстанції. До вказаної заяви ним долучено копії рахунків на оплату юридичних послуг та витрат на представництво інтересів у суді за договором про надання правничої допомоги № 105 від 05.12.2023 та додатку до нього № 105-8 від 21.12.2023. Вказує, що відповідно до зазначеного Договору АО «АМБАССАДОРС» надало клієнту наступні послуги: аналіз касаційної скарги відповідача-1, обговорення її доводів з клієнтом, та формування юридичної стратегії для подальшого представництва та захисту інтересів клієнта у суді касаційної інстанції; підготовка і подання сторонам і суду відзиву на касаційну скаргу відповідача-1, що включало: детальний аналіз доводів касаційної скарги, на предмет їх відповідності наявності підстав для перегляду рішень судів у Верховному Суді; аналіз постанов Верховного Суду, на які посилався відповідач-1 у касаційній скарзі з відповідними висновками щодо їх застосовності; перевірка на відповідність критерію релевантності правовідносин рішень ЄСПЛ, зазначених у касаційній скарзі; пошук практики Верховного Суду для спростування доводів щодо необхідності відступлення від висновків Суду у справах № 910/10855/20 від 01.12.2022, № 910/17860/21 від 08.12.2022, № 910/17856/21 та спростування доводів клопотання відповідача-1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду; безпосередня участь представників позивача у відкритому судовому засіданні 13.06.2024; збір доказів понесених судових витрат; підготовка та подання заяви від 18.06.2024 про розподіл судових витрат; систематичне надання письмових звітів клієнту англійською мовою щодо статусу розгляду судової справи № 910/204/22.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу заявником надано: копію договору про надання правничої допомоги № 105 від 05.12.2023, копію додатку № 105-8 від 21.12.2023 до Договору, копію рахунку № 105-8-04 від 10.05.2024 на суму 1 682,00 євро, копію рахунку № 105-8-05 від 07.06.2024 на суму 2 737,00 євро, копію рахунку № 105-8-06 від 17.06.2024 на суму 2 231,00 євро.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається відповідно до таких етапів: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Окрім наведеного, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас, при визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, про що йдеться у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Верховним Судом встановлено, що відповідно до Договору між позивачем та АО «АМБАССАДОРС» сторони погодили плату за надану правову допомогу (гонорар) у фіксованому розмірі у сумі 6 650 євро, що підтверджується виставленими рахунками на оплату юридичних послуг та витрат за представництво інтересів клієнта у Верховному Суді, а саме: рахунок № 105-8-04 від 10.05.2024, рахунок № 105-8-05 від 07.06.2024 та рахунок № 105-8-06 від 17.06.2024. Згідно з підпунктом 2.7. пункту 2 Додатку до Договору Клієнт зберігає за собою право оплачувати правову допомогу та витрати за цим Договором впродовж 90 (дев`яноста) календарних днів від дати виставленого кожного відповідного рахунку.

З урахуванням правової позиції, викладеної у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, відповідно до якої відшкодуванню підлягають як ті витрати, які вже були сплачені, так і ті, що мають бути сплачені відповідною стороною згідно з умовами договору, факт надання послуг з представництва інтересів позивача у суді касаційної інстанції АО «АМБАССАДОРС» є підтвердженим та вказані витрати підлягають стягненню.

У додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

За умовами додатку № 105-8 до договору про надання правової допомоги № 105 від 05 грудня 2023 позивач зобов`язався оплатити послуги АО «АМБАССАДОРС» у євро.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що суд має право у своєму судовому рішенні вказувати про стягнення грошової суми в іноземній валюті, у якій і підлягає тоді його виконання (Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц та у справі № 464/3790/16-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц).

У зв`язку з цим, враховуючи договірні умови оплати Bayer Intellectual Property Gmbh (укр. Товариство з обмеженою відповідальністю Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх), Федеративна Республіка Німеччина адвокатських послуг, Верховний Суд визначає відшкодування витрат на правничу допомогу в євро.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Таким чином, оскільки Верховний Суд постановою від 13.06.2024 касаційну скаргу Egis Pharmaceuticals PLC (укр. Приватна компанія з обмеженою відповідальністю Егіс Фармас`ютікалс ПЛС), Угорщина залишив без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення без змін, проте не вирішив питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, то наявні підстави для прийняття додаткової постанови у цій справі та часткового задоволення заяви Bayer Intellectual Property Gmbh (укр. Товариство з обмеженою відповідальністю Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх), Федеративна Республіка Німеччина.

Виходячи з критерію реальності та розумності розміру витрат на правову допомогу, понесених Bayer Intellectual Property Gmbh (укр. Товариство з обмеженою відповідальністю Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх), Федеративна Республіка Німеччина , Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви.

Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Матеріали справи та зміст судових рішень попередніх інстанцій свідчать про те, що правова позиція позивача була сталою, АО «АМБАССАДОРС» надавало правову допомогу позивачу в особі адвоката Кочіна Г.І., який був обізнаний з усіма обставинами цієї справи.

Отже, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу у сумі 6 650 євро не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні із складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, отже їх розмір є необґрунтованими.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, Суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача-1 судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді касаційної інстанції, у розмірі 2 000 (дві тисячі) євро.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Заяву Bayer Intellectual Property Gmbh (укр. Товариство з обмеженою відповідальністю Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх), Федеративна Республіка Німеччина про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 910/204/22 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Egis Pharmaceuticals PLC (укр. Приватна компанія з обмеженою відповідальністю Егіс Фармас`ютікалс ПЛС), Угорщина (1106 Будапешт, Кересзтурі стріт 30-38, Угорщина/1106 Budapest, Kereszturi street 30-38, Hungary, ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності 10-10-041762) на користь Bayer Intellectual Property Gmbh (укр. Товариство з обмеженою відповідальністю Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх), Федеративна Республіка Німеччина (вулиця Альфреда-Нобеля, будинок 10, місто Монхайм, країна Німеччина, 40789/Alfred-Nobel Street, 10, 40789 Monheim, Germany) 2 000 (дві тисячі) євро витрат на правничу (правову) допомогу в суді касаційної інстанції.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання додаткової постанови Верховного Суду.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Є. Жайворонок

Судді: І. М. Бенедисюк

І. Б. Колос