Постанова

від 03.07.2024 по справі 916/5130/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/5130/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 (Діброва Г. І. - головуюча, судді: Колоколов С. І., Савицький Я. Ф.) і рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 (суддя Демешин О. А.) у справі

за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації

до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Військової частини НОМЕР_1

про визнання незаконним та скасування рішення сесії міської ради, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку.

(у судовому засіданні взяла участь прокурор ОГП Колодяжна А.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст позовних вимог і підстав позову

1. У листопаді 2022 року керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (далі - "Прокурор") в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (далі - "Позивач", Одеська ОДА) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (далі - "Відповідач", Ренійська міськрада), в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Відповідача № 872-VІІІ від 27.07.2023 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населеного пункту с. Котловина Ізмаїльського району Одеської області" в частині затвердження такої документації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447, площею 15,2857 га;

- усунути перешкоди державі в особі Позивача у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,2824 га шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності Відповідача на земельну ділянку площею 15,2857 га з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447, що розташована за межами населених пунктів Ренійської міськради (запис про речове право № 51265780 від 03.08.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2776759651241) з одночасним припиненням права комунальної власності;

- усунути перешкоди державі в особі Позивача у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,2824 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447 площею 15,2857 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки;

- усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Відповідача повернути у власність держави в особі Позивача земельну ділянку площею 0,2824, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447 та має 5 поворотних точок за наступними координатами: № 1 - координати: X - 5 040 417,311, Y-3 224 278,046; № 2 - координати: X - 5 040 433,024, Y-3 224 272,976; № 3 - координати: X - 5 040 433,3 85, Y-3 224 273,590; № 4 - координати: X - 5 040 471,790, Y-3 224 442,560; № 5 - координати: X - 5 040 45 5,080, Y-3 224 442,560.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор стверджував про те, що відповідно до Схеми розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447, площею 15,2857 га відносно державного кордону України та Республіки Молдова, виготовленої Державним підприємством "Одеський науково-дослідний інститут та проектний інститут землеустрою" (далі - ДП "Одеський НДІ") частина вищевказаної земельної ділянки площею 0,2824 га з визначеними координатами поворотних точок Х та У знаходиться в смузі відведення шириною 50 м від лінії державного кордону України та Республіки Молдова, тобто у прикордонній смузі.

3. На думку Прокурора, встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони, що унеможливлює її перебування в комунальній чи приватній власності, а тому оспорюване рішення Відповідача № 872-VІІІ від 27.07.2023 в частині затвердження документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки, прийнято поза межами повноважень відповідної міської ради, що визначені частиною першою статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та з порушенням вимог статей 6, 14, 19 Конституції України, статей 3, 15-2, 17, 20, 77, пункту в) частини четвертої статті 88, статті 122 ЗК України, статті 3 Закону України "Про використання земель оборони", що є підставою для його скасування в порядку, визначеному статтями 16, 21, 393 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтями 152, 155 ЗК України.

4. Прокурор також наголошував, що оскільки наразі спірна земельна ділянка зареєстрована на праві власності за Ренійською міськрадою, однак її частина площею 0,2824 га в силу закону не може перебувати в комунальній власності, права держави у спірних правовідносин підлягають захисту шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 15,2857 га з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447, скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з закриттям Поземельної книги та зобов`язання Відповідача повернути земельну ділянку площею 0,2824 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447 та має 5 поворотних точок.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

5. Розглядаючи заявлений позов, суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі рішення ІІІ позачергової сесії ХХІІІ Котловинської сільської Ради народних депутатів від 03.08.1998 Відкритому акціонерному товариству Насінницький радгосп "Победа" було передано у колективну власність 5267,6 га землі, яка розташована у с. Котловина Ренійського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право колективної власності на землю від 21.01.1999 серія ОД 19-8001).

6. В подальшому, рішенням 36 сесії VІІ скликання Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області (далі - Котловинська сільрада) № 226-VІІ від 18.04.2019 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, що належали ВАТ Насінницький радгосп "Победа" на праві колективної власності з метою передачі земельної ділянки у довгострокову оренду" надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення комунальної власності сільської ради, що належали ВАЗ "Перемога" на праві колективної власності орієнтовною площею 100,00 га з метою передачі земельної ділянки у довгострокову оренду.

Цим же рішенням зобов`язано сільського голову звернутись до суб`єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою згідно із законом для розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення комунальної власності сільської ради; технічну документацію погодити в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, та подати до сільської ради для її затвердження та передачі земельної ділянки в оренду.

7. На виконання вказаного рішення Приватним підприємством "Тайзер Експо Україна" (на підставі договору № 656-19т від 09.12.2019) було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Котловинської сільради (за межами населеного пункту), в тому числі і на земельну ділянку з кадастровим номером 5124181200:01:001:1176, площею 40,2857 га.

8. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.03.2020 № НВ-5114102612020, земельна ділянка з кадастровим номером 5124181200:01:001:1176, загальною площею 40,2857 га, що розташована в Одеській області, Ренійський район, Котловинська сільрада (за межами населеного пункту) із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 30.03.2020 була зареєстрована Відділом у Ренійському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області. Додатком до витягу є Кадастровий план земельної ділянки.

9. Рішенням 44 сесії Котловинської сільради VII скликання від 16.06.2020 за № 346-VII "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності" було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації трьох земельних ділянок комунальної власності Котловинської сільради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 93,521 га із земель сільськогосподарського призначення Котловинської сільради, зокрема, і щодо ділянки з кадастровим номером 5124181200:01:001:1176, площею 40,2857 га. Прийнято вказану ділянку до комунальної власності Котловинської сільради. Доручено спеціалісту з питань землеустрою здійснити заходи щодо проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку згідно з цим рішенням.

10. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 355666965 державним реєстратором Ренійської районної державної адміністрації Одеської області Федотовим Ю.Ф. 25.06.2020 за № 371183316 за Котловинською сільрадою зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5124181200:01:001:1176, загальною площею 40,2857 га.

11. Далі, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад Одеської області" від 12.06.2020 № 720-р, територія територіальної громади с. Котловина увійшла до складу території Ренійської міської територіальної громади, яка 08.12.2020 стала правонаступником усього майна, прав та обов`язків, зокрема й, розформованої Котловинської територіальної громади.

12. З інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 12.02.2021 проведено державну реєстрацію припинення Котловинської сільради.

13. Після цього, Ренійська міськрада прийняла рішення від 21.06.2021 № 230-VII "Про надання згоди на поділ земельної ділянки та дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Ренійської міської територіальної громади (за межами населених пунктів)", яким, зокрема: надала згоду на поділ земельної ділянки кадастровий номер 5124181200:01:001:1176 загальною площею 40,2857 га, на три земельні ділянки: орієнтованою площею - 15,0 га, орієнтованою площею - 10,0 га, орієнтованою площею - 15,2857 га та дозволила своєму виконавчому комітету розробити відповідну технічну документацію із землеустрою.

14. Рішенням 46 сесії 8-го скликання Ренійської міськради від 27.07.2023 № 872-VIII "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населеного пункту с. Котловина Ізмаїльського району Одеської області" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності загальною площею 40,2857 га, кадастровий номер 5124181200:01:001:1176 за межами населеного пункту с. Котловина Ізмаїльського району Одеської області, згідно з якою вказану земельну ділянку поділено на три окремі земельні ділянки:

- земельна ділянка сільськогосподарського призначення комунальної власності загальною площею 10,0000 га за межами населеного пункту с. Котловина Ренійського району Одеської області з кадастровим номером 5124181200:01:001:0448;

- земельна ділянка сільськогосподарського призначення комунальної власності загальною площею 15,2857 га за межами населеного пункту с. Котловина Ренійського району Одеської області з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447;

- земельна ділянка сільськогосподарського призначення комунальної власності загальною площею 15,0000 га за межами населеного пункту с. Котловина Ренійського району Одеської області з кадастровим номером 5124181200:01:001:0446.

15. В пункті 2 вказаного рішення від 27.07.2023 № 872-VIII виконавчому комітету було доручено також вжити необхідних заходів щодо державної реєстрації права комунальної власності Ренійської міської територіальної громади в особі Ренійської міськради, на утворені в результаті поділу земельні ділянки.

16. На виконання вказаного рішення 03.08.2023 державним реєстратором Виконавчого комітету ради Федотовим Ю.Ф. за Ренійською міськрадою зареєстровано право власності (номер відомостей про речове право: 51265780), зокрема, на земельну ділянку загальною площею 15,2857 га з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2776759651241).

17. Між тим, 09.08.2023 Одеська обласна прокуратура звернулася до ДП "Одеський НДІ" з листом, в якому у зв`язку з необхідністю вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" просила у строк до 31.08.2023 надати інформацію про те, чи знаходяться зазначені у запиті земельні ділянки (зокрема земельна ділянка з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447), у тому числі поворотні точки останніх з визначеними координатами X та У, в межах 50 метрової смуги від лінії державного кордону. У разі наявності накладень та перетинів прокуратура просила надати відповідні графічні матеріали, а також зазначити відповідну площу накладення (за можливості з визначенням поворотних точок ділянок, що накладаються на нормативно визначені 50 метрів прикордонної смуги).

18. У відповідь на вказаний лист Одеської обласної прокуратури ДП "Одеський НДІ" листом від 21.08.2023 № 939 повідомило, що підприємством ретельно опрацьовано матеріали та за результатами роботи складено схему розміщення меж земельних ділянок по відношенню до державного кордону України та Республіки Молдова на території Одеської області, в тому числі й щодо земельної ділянки загальною площею 15,2857 га з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447, що знаходиться за межами населеного пункту с. Котловина Ренійського району Одеської області. До зазначеного листа було додано Схему розміщення меж земельної ділянки та компакт диск зі сканкопією технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

19. Зокрема, зі Схеми розміщення меж земельної ділянки відносно Державного кордону України із Республікою Молдова на території Одеської області, підписаною сертифікованим інженером - землевпорядником Л.С. Михальчуком та провідним інженером - землевпорядником В.В. Чернелівським вбачається, що земельна ділянка, сформована за кадастровим номером 5124181200:01:001:0447, з цільовим призначенням 01.0. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в с. Котловина, Ізмаїльського району, Одеської області.

Графічним позначенням на Схемі візуалізовано земельну ділянку площею 15, 2857, лінію перетину з 50 метровою зоною площею 0, 2824. Також наведено таблицю координат поворотних точок від 1 до 5, координати: 1. Х 5 040417,311, У 3224278,046; 2. Х 5 040433,024, У 3 224272,976; 3. Х 5 040433,385, У 3 224273,590; 4. Х 5 040471,790, У 3 224442,560; 5. Х 5 040455,080, У 3 224442,560.

20. Інших будь-яких позначок, позначень, відомостей, зокрема, щодо джерела вирахування координат, програмного забезпечення, сертифікатів відповідальних за виконання схеми осіб, документів та вихідних даних, на підставі яких було складено цю Схему, визначення похибки тощо матеріали господарської справи не містять.

21. Водночас, здійснивши відкриття компакт диску зі сканкопією технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки судом апеляційної інстанції також установлено, що при її складанні була використана інформація з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5124181200:01:001:1176 та додане викопіювання з Публічної кадастрової карти із нанесеною земельною ділянкою, що проєктується.

22. Згідно з Інформацією про наявні в межах об`єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них на вказаній земельній ділянці відсутні будівлі та споруди, а також відсутні обмеження та обтяження.

23. Окрім наведеного, у матеріалах документації наявний Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5124181200:01:001:1176 від 14.05.2021, відповідно до якого така земля є комунальною власністю, право на яку за Котловинською сільрадою було зареєстроване 30.03.2020 на підставі затвердженої Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 09.12.2019, здійсненої Приватним підприємством "Тайзер Експо Україна", ОСОБА_1 .

24. Також наявний кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 5124181200:01:001:1176, який створено за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру, визначено опис меж. Зокрема, за визначенням опису меж земельної ділянки, від позначки А до Б, в межах поворотних точок 1 і 2 визначено землі загального користування Котловинської сільради (польова дорога); вид обмеження у використанні земельної ділянки - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини, площа таких обмежень - 24,5715 га.

25. З викопіювання з кадастрової карти с. Котловина (за межами населеного пункту) земельної ділянки з кадастровим номером 5124181200:01:001:1176 судовою колегією апеляційного суду встановлено, що вказана земельна ділянка є частиною масиву, крайня, найближча до Державного кордону частина якої за загальний рельєф цього масиву візуально не виходить.

26. З каталогу координат кутів зовнішніх меж землекористування земельної ділянки площею 15, 2857 га з ймовірною похибкою 0,0005 га слідує, що такі кути від 1 до 5 розміщено за наступними координатами: 1. Х 5 040 433, У 3224273; 2. Х 5 040433, У 3 224274; 3. Х 5 040472, У 3 224443; 4. Х 5 040455 У 3 224443; 5. Х 5 040365, У 3 224455.

27. Крім того, зазначений каталог має вирахувану відстань, дирекційні кути, внутрішні кути та зазначений перелік координат кутів збігається з координатами поворотних точок меж земельної ділянки, наявними у Поземельній книзі спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447 від 14.06.2023.

28. Планом зон обмежень земельної ділянки, розробником, зокрема, визначено опис суміжних землевласників та землекористувачів, відповідно до якого спірна земельна ділянка від позначки А до позначки Б, довжиною 173, 98 м. межує із землями комунальної власності, кадастровий номер якої не визначено.

29. Також, відповідно до кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 5124181200:01:001:1176, який має відомості про перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон та меж земельної ділянки визначено наступні координати поворотних точок (та проєктних межових знаків) меж земельної ділянки, зокрема від 1 до 5: 1. Х 5 040 433, 2, У 3224272, 9; 2. Х 5 040471, 8, У 3 224442, 6; 3. Х 5 040455, 1, У 3 224442, 6; 4. Х 5 040364, 5, У 3 224454, 8; 5. Х 5 040263, 6, У 3 224484, 4.

30. Зазначене відображено й у відомості про встановлені межові знаки, яка підписана всіма суміжниками, виконавцем та замовником робіт.

31. Судами попередніх інстанцій також установлено, що у листі Міністерства закордонних справ України від 25.09.2023 року № 72/17-412-113835, адресованому Одеській обласній прокуратурі, Міністерство повідомило про те, що наразі створення відповідних демаркаційних документів не завершено і, відповідно, робочі матеріали демаркації до їх затвердження не можуть бути передані іншим користувачам в якості офіційного інструменту для подальшого використання в роботі.

32. Крім цього, суди з`ясували, що 30.09.2010 Одеською ОДА було видане розпорядження № 899/А-2010 про відведення земельних ділянок військовій частині № НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для розташування прикордонної смуги Державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Ренійського району Одеської області, відповідно до якого затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок військовій частині № НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для розташування прикордонної смуги Державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Ренійського району Одеської області; надано військовій частині № НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у постійне користування земельні ділянки загальною площею 14, 48 га, зокрема, на території Котловинської сільської ради - полезахисних лісосмуг 6, 17 га; контроль за виконанням розпорядження покладено на першого заступника голови обласної державної адміністрації.

33. 01.10.2012 Одеською ОДА було видане розпорядження № 1066/А-2012 про відведення земельних ділянок військовій частині № НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для розташування прикордонної смуги Державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Ренійського району Одеської області, відповідно до якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок військовій частині № НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для розташування прикордонної смуги Державного кордону між Україною та Республікою Молдова на території Ренійського району Одеської області; надано військовій частині № НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у постійне користування земельні ділянки загальною площею 5, 1124 га, зокрема, на території Ренійської міської ради (поза межами населених пунктів); контроль за виконанням розпорядження покладено на першого заступника голови обласної державної адміністрації, а Ренійській районній державній адміністрації доручено здійснити відповідні заходи щодо отримання військовою частиною № НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державних актів на право постійного користування земельними ділянками.

34. Між тим доказів отримання Третьою особою таких прав на постійне користування землею (Державних актів), матеріали господарської справи не містять.

35. З акту приймання робіт і списання матеріалів та обладнання від 01.11.2007 № 2/87, погодженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що прикордонні знаки, встановлені на Державному кордоні України з Республікою Молдова на ділянці Прикордонної застави "Нагірне" вважаються прийнятими в експлуатацію без визначення дати їх прийняття. Основні прикордонні знаки: 0769, 0770, 0771, 0772, 0773, 0774.

Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

36. Врахувавши встановлені обставини та наведені Прокурором підстави позову, Господарський суд Одеської області рішенням від 13.02.2024 у задоволенні позову відмовив.

37. Місцевий господарський суд виснував, що в матеріалах цієї господарської справи відсутні належні докази, які би однозначно підтверджували, що оспорювана частина земельної ділянки з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447, площею 0,2824 га знаходиться у межах прикордонної смуги.

38. Суд пояснив, що Схема розміщення меж земельної ділянки відносно Державного кордону України із Республікою Молдова на території Одеської області, розроблена ДП "Одеський НДІ" носить інформаційний характер і більше того не містить як відомостей стосовно наявності лінії прикордонних інженерних споруджень та на якій саме відстані до лінії державного кордону розташована оспорювана частина вказаної земельної ділянки площею 0,2824 га (розрахунку цієї відстані), так і не відображає повноту всіх відомостей стосовно спірної земельної ділянки. Інші наявні у справі докази підстав позову не підтверджують.

39. У цій частині суд окремо наголосив, що в матеріалах справи наявний лист Міністерства закордонних справ України від 25.09.2023 № 72/17-412-113835, адресований Одеській обласній прокуратурі, відповідно до якого Міністерство повідомило про те, що наразі створення відповідних демаркаційних документів не завершено і, відповідно, робочі матеріали демаркації до їх затвердження не можуть бути передані іншим користувачам в якості офіційного інструменту для подальшого використання в роботі.

40. Також у рішенні місцевий господарський суд не погодився з доводами Прокурора про те, що Відповідачем створюються перешкоди військовій частині у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою, оскільки Третя особа не виявляла бажання отримати частину такої земельної ділянки у постійне користування. При цьому суд додав, що розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами таких частин на підставі затвердженої в установленому порядку проєктно-технічної документації.

41. За наслідками здійснення апеляційного перегляду справи Південно-західний апеляційний господарський суд своєю постановою від 22.04.2024 рішення місцевого господарського суду залишив без змін.

42. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду щодо недоведеності Прокурором обставин перебування оспорюваної частини земельної ділянки з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447, площею 0,2824 га у межах прикордонної смуги.

43. Окремо відмітив, що з усіх заявлених Прокурором позовних вимог лише вимога про зобов`язання Відповідача повернути у власність держави в особі Позивача земельну ділянку може вважатися належним способом захисту інтересів держави у спірних земельних правовідносинах.

Касаційна скарга

44. Не погоджуючись із судовими рішеннями, заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі також "Прокурор") звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

45. Підставою касаційного оскарження судових рішень Прокурором визначено приписи пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

46. На обґрунтування вказаної підстави скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме статей 19, 77, 84, 115, 152 ЗК України, статей 391, 393 ЦК України, статей 2, 3 Закону України "Про використання земель оборони", статей 22, 23 Закону України "Про державний кордон", постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим", статей 73, 76 - 79, 210, 236 ГПК України, наголошуючи на тому, що:

(1) апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про неефективність обраного Прокурором способу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах щодо частини позовних вимог і наразі висновки Верховного Суду щодо застосовування способів захисту порушеного права, передбачених статтями 387, 391 ЦК України, за фактами незаконного відчуження земель оборони в межах 50-ти метрової смуги від лінії державного кордону України, у подібних правовідносинах відсутні;

(2) визнаючи Схему розміщення земельної ділянки, виготовлену ДП "Одеській НДІ" неналежним, недопустимим та недостовірним доказом, суди попередніх інстанцій не вказали, яким чином Прокурор порушив закон при збиранні письмових доказів, які недостовірні відомості в них містяться та якими конкретними доказами вказані обставини підтверджуються; у цій частині скаржник наполягає, що у судів були усі можливості самостійно пересвідчитися у кваліфікації посадових осіб ДП "Одеській НДІ", які виготовили відповідну Схему, перевірити джерела вирахування ними відповідних координат, викликати їх для дачі пояснень, зокрема, щодо координат прикордонних знаків, а у разі ж наявної суперечності між Схемою та іншими доказами призначити у справі необхідну експертизу.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

47. У відзиві на касаційну скаргу Ренійська міськрада заперечує проти наведених у ній доводів. Скаргу вважає безпідставною та необґрунтованою, з рішеннями судів попередніх інстанцій погоджується. Звідси у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, оскаржувані рішення і постанову залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Рух справи у суді касаційної інстанції

48. Верховний Суду ухвалою від 30.05.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Прокурора на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 і рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 у цій справі. Розгляд касаційної скарги призначив в судовому засіданні на 03.07.2024.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

49. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

50. Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний кордон України" державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

51. Згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про державний кордон України" державний кордон України на місцевості позначається ясно видимими прикордонними знаками, форми, розмір і порядок встановлення яких визначаються законодавством України і міжнародними договорами України.

52. Статтею 22 Закону України "Про державний кордон України" передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

53. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

54. У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів. У цих межах Кабінетом Міністрів України встановлюється спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в`їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов`язаних з обороною чи охороною державного кордону України.

55. Згідно із пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147 "Про прикордонний режим" (далі - Постанова № 1147) вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм установлено прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим. З урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби України, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

56. Прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень (пункт 2 Постанови № 1147).

57. Контрольований прикордонний район - це ділянка місцевості, яка визначена в межах території району, міста, прилеглої до державного кордону або до узбережжя моря, що охороняється Державною прикордонною службою, а також у межах територіального моря, внутрішніх вод, частини вод прикордонних річок, озер та інших водойм і розташованих у цих водах островів (пункт 2 Постанови № 1147).

58. Відповідно до статті 2 Закону України "Про використання земель оборони" військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації. Військові частини зобов`язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.

59. Частинами першою, другою, четвертою статті 3 Закону України "Про використання земель оборони" передбачено, що уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

60. Згідно з приписами статті 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

61. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів.

62. З встановлених обставин справи слідує, що посилаючись саме на наведені правові норми Прокурор у позові стверджував про те, що спірна земельна ділянка частково сформована за рахунок земель оборони, якими, на його думку, є землі прикордонної смуги, оскільки такі підлягали передачі у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

63. Розглядаючи такі аргументи (зокрема щодо обставин виникнення спірної земельної ділянки, її формування), суди попередніх інстанцій з`ясували, що у 1999 році Відкритому акціонерному товариству Насінницькому радгоспу "Победа" було передано у колективну власність 5267,6 га землі, яка розташована у с. Котловина Ренійського району Одеської області, яку в 2019 році було інвентаризовано та Приватним підприємством "Тайзер Експо Україна" на виконання доручення сільської ради було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку в подальшому було затверджено і як наслідок 25.06.2020 зареєстровано право комунальної власності Котловинської сільради, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 5124181200:01:001:1176, загальною площею 40,2857 га.

64. В подальшому, оскільки згідно розпорядження Кабінету Міністрів України "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад Одеської області" від 12.06.2020 № 720-р, територія територіальної громади с. Котловина увійшла до складу території Ренійської міської територіальної громади, повноваження на розпорядження вказаною вище земельною ділянкою набула Ренійська міськрада.

65. Отже, станом на червень 2020 року земельна ділянка комунальної власності із кадастровим номером 5124181200:01:001:1176, площею 40,2857 га з цільовим призначенням "для сільськогосподарського призначення" мала статус сформованого об`єкта цивільних прав, з визначенням відповідних меж у відповідності до Технічної документації про інвентаризацію земельної ділянки.

66. Водночас з наявних матеріалів Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 09.12.2019 слідує, що вказана земельна ділянка із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від позначки А до Б межує із землями загального користування Котловинської сільради, а саме з польовою дорогою. Жодного згадування чи то посилання на межування із землями оборони така документація не містить.

67. Далі, рішенням Ренійської міськради від 21.06.2021 року № 230-VII було надано згоду на поділ, зокрема, вказаної земельної ділянки на окремі ділянки без зміни їх цільового призначення. В результаті земельну ділянку кадастровий номер 5124181200:01:001:1176 загальною площею - 40,2857 га, поділено на 3 земельні ділянки: орієнтованою площею - 15,0 га, орієнтованою площею - 10,0 га, орієнтованою площею - 15,2857 га, та відомості про земельну ділянку площею 15,2857 га з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447 внесені до Державного земельного кадастру шляхом відкриття Поземельної книги.

68. Рішенням 46 сесії 8-го скликання Ренійської міськради № 872-VIII від 27.07.2023 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності загальною площею 40,2857 га, кадастровий номер 5124181200:01:001:1176 за межами населеного пункту с. Котловина, згідно з якою вказану земельну ділянку поділено на три окремі земельні ділянки, серед яких і земельна ділянка сільськогосподарського призначення комунальної власності загальною площею 15,2857 га з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447.

69. 03.08.2023 року зареєстровано право власності за Ренійською міськрадою (номер відомостей про речове право: 51265780) на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку, загальною площею 15,2857 га з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447.

70. Обґрунтовуючи свою правову позицію на підтвердження позовних вимог, Прокурор керувався Схемою розміщення меж земельної ділянки відносно державного кордону України із Республікою Молдова на території Одеської області, виготовленою ДП "Одеській НДІ", на якій пунктирною лінією позначено лінію державного кордону України, а графічним позначенням на Схемі візуалізовано земельну ділянку, площею 15, 2857 га, лінію перетину з 50 метровою зоною, площею 0, 2824 га, а також наведено таблицю координат поворотних точок від 1 до 5: 1. Х 5 040417,311, У 3224278,046; 2. Х 5 040433,024, У 3 224272,976; 3. Х 5 040433,385, У 3 224273,590; 4. Х 5 040471,790, У 3 224442,560; 5. Х 5 040455,080, У 3 224442,560.

71. В той же час, будь-яких позначок, позначень, відомостей, зокрема щодо джерела вирахування координат, програмного забезпечення, сертифікатів відповідальних за виконання Схеми осіб, документів та вихідних даних, на підставі яких було складено цю Схему, визначення похибки, тощо матеріали даної господарської справи не містять, як і не містять інших графічних матеріалів, зокрема, викопіювань з Публічної кадастрової карти, з проєкту встановлення адміністративних меж Ради, розмежування земельних ділянок та доказів щодо встановлення прикордонних споруд, знаків тощо.

72. В свою чергу, із сканкопії Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка наявна у матеріалах справи, судом апеляційної інстанції було встановлено, що спірна частина земельної ділянки, яка є частиною масиву, крайня, найближча до державного кордону України частина якої за загальний рельєф цього масиву візуально не виходить, а її координати поворотних точок (та проєктних межових знаків), зокрема від 1 до 5 є такими: 1. Х 5 040 433, 2, У 3224272, 9; 2. Х 5 040471, 8, У 3 224442, 6; 3. Х 5 040455, 1, У 3 224442, 6; 4. Х 5 040364, 5, У 3 224454, 8; 5. Х 5 040263, 6, У 3 224484, 4.

73. Вказане підтверджується каталогом координат кутів зовнішніх меж землекористування земельної ділянки площею 15, 2857 га з ймовірною похибкою 0,0005.

74. Тобто, у даному разі, як те установлено апеляційний судом, у наданих Прокурором доказах, на підтвердження своїх позовних вимог наявні суперечливі відомості щодо поворотних точок спірної частини земельної ділянки, які по суті мали ідентифікувати її розташування, як об`єкт спору.

75. При цьому, будь-яких інших доказів на підтвердження розташування спірної частини земельної ділянки на землях оборони, будь то відомостей про облаштування інженерно-технічних споруд уздовж лінії державного кордону в Ренійському районі; актів обстеження спірної земельної ділянки, у яких було б зазначено параметри спорудження таких об`єктів по облаштуванню лінії державного кордону в межах прикордонних знаків; викопіювань з проєкту встановлення адміністративних меж Ради або Публічної кадастрової карти, які б підтверджували координати та ширину прикордонної смуги у місці розташування спірної земельної ділянки, Прокурором ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано. Наявність же прикордонного знаку 0772, який на переконання Прокурора розташований на спірній земельній ділянці також не підтверджена ані будь-якими графічними матеріалами, ані іншими документами.

76. Поряд з цим, як слідує із Публічної кадастрової карти, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5124181200:01:001:0447 в першу чергу межує з польовою дорогою, яка в свою чергу межує з лісосмугою, через яку проходить державний кордон з Республікою Молдова. Проте, Схема розміщення меж земельної ділянки відносно державного кордону України із Республікою Молдова таких відомостей не містить.

77. Судами попередніх інстанцій у цій частині також враховано інформацію Міністерства закордонних справ України, викладену у листі від 25.09.2023 №72/17-412-113835, адресованому Одеській обласній прокуратурі про те, що наразі створення відповідних демаркаційних документів взагалі не завершено і, відповідно, робочі матеріали демаркації до їх затвердження не можуть бути передані іншим користувачам в якості офіційного інструменту для подальшого використання в роботі.

78. Більше того, до 01.01.2016 згідно з наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 року № 377 "Про затвердження форми державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № 6-зем, 6а-зем, 6б-зеем, 2-зем)" встановлювались форми звітів про розподіл земель, зокрема, їх за власниками, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності. У рядках № 94, 95 вказувалися відомості про землі запасу і про землі резервного фонду, не надані в постійне користування. У рядках № 75-82 вказувались дані про землі оборони.

79. Відповідно до довідки Відділу у Ренійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 08.01.2020 року № 97-15-0.360-17/176-20, виданої Котловинській сільраді, згідно державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (за даними форми 6-зем) станом на 01.01.2016, земельні ділянки комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 93,5210 га підлягають інвентаризації, розташовані на території Котловинської сільради (за межами населеного пункту), числяться в рядку 06 - сільськогосподарські товариства (Відкрите акціонерне товариство "Насінницький радгосп "Перемога") як: сільськогосподарські землі (графа 03), у тому числі сільськогосподарські угіддя (графа 04), з них рілля (графа 05).

80. Тобто, у даному випадку, Прокурором також не доведено, в тому числі не ініційовано в судовому порядку проведення судового експертного дослідження спірного питання, що станом на кінець 2015 року, будь-яка частина із земель Котловинської сільради, яка потребувала інвентаризації належала чи межувала із землями оборони, як і не надано інших документів, що підтверджують належність земельної ділянки до земель оборони і її розташування в межах прикордонної смуги.

81. Верховний Суд враховує, що частиною другою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

82. Проте наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права (інтересу), але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав (інтересів) має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

83. Тобто, захисту підлягає наявне законне і порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) такого права (інтересу) та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

84. Суд касаційної інстанції виходить з того, що захисту підлягають не теоретичні або примарні права, а права практичні та ефективні. При цьому, відсутність порушеного права (інтересу) встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

85. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

86. Оскільки суди попередніх інстанцій за наслідками оцінки наявних у справі доказів дійшли висновку про недоведеність Прокурором обставин накладення спірної земельної ділянки на землі оборони, а в межах касаційного провадження скаржник такого висновку не спростував, Верховний Суд погоджується з рішеннями судів про відмову у задоволенні заявленого позову, позаяк відсутність порушеного права держави на захист якого подано позов є самостійною та достатньою підставою для відмови у ньому.

87. Звідси доводи касаційної скарги Прокурора щодо належності та ефективності обраного ним способу захисту не мають значення для правильного вирішення цієї справи, а з цих підстав відсутня й необхідність у формуванні правового висновку щодо застосовування статей 387, 391 ЦК України у спірних правовідносинах.

88. Щодо ж доводів касаційної скарги в частині наявної у справі "доказової бази" суд касаційної інстанції враховує, що згідно із частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга статті 73 ГПК України).

89. Відповідно до статті 77 ГПК України (допустимість доказів) обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

90. Допустимість доказів означає, що в окремих випадках, передбачених нормами права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування.

91. Натомість за змістом статті 76 ГПК України належність доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

92. Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.

93. Однак відповідно до положень пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України до повноважень суду касаційної інстанції належить вирішення питання тільки щодо допустимості доказу. Установлення цього дефекту доказу є питанням права в тому значенні, що висновок про недопустимість доказу можна зробити виключно із застосуванням норми права, що містить пряму заборону використання відповідного засобу доказування на підтвердження певної фактичної обставини справи.

94. У той же час Прокурором у касаційній скарзі взагалі не зазначено наявності передбачених чинним законодавством правових підстав, які б зумовлювали визнання оцінених судами доказів недопустимими. Його аргументи у цій частині по суті є проханням визнати подану ним у справу Схему розміщення меж земельної ділянки відносно державного кордону України із Республікою Молдова на території Одеської області, виготовлену ДП "Одеській НДІ" такою, що підтверджує заявлені обґрунтування позову.

95. Проте, наводячи такі аргументи скаржник не враховує, що в силу частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

96. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

97. Доводи ж касаційної скарги про можливість суду самостійно призначити експертизу у цій справі Верховний Суд оцінює критично та вважає, що такі доводи є намаганням Прокурора перекласти власний обов`язок з доказування на суд. Посилання ж у цій частині на постанову суду касаційної інстанції від 14.07.2021 у справі № 902/834/20 нерелевантні, оскільки обставини тієї справи подібними тим, що мають місце у цій справі не являються.

98. Підсумовуючи Верховний Суд констатує, що доводи касаційної скарги Прокурора у цій частині не містять у собі питань права чи правозастосування, а за своєю суттю зводяться до вимог про переоцінку доказів. У касаційній скарзі Прокурор цитує окремі правові висновки Верховного Суду безвідносно до встановлених у відповідних справах фактичних обставин та наводить власне тлумачення змісту оцінених судами у даній справі доказів, намагаючись переконати Верховний Суд втрутитись у фактичну складову судових рішень, що виходить за межі повноважень останнього.

99. За викладеного, наявність заявленої у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження в межах здійснення касаційного провадження не підтвердилась. Неправильного застосовування чи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права Прокурор Верховному Суду не довів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

100. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

101. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

102. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що викладені у касаційній скарзі доводи не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, в зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги.

Розподіл судових витрат

103. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 і рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 у справі № 916/5130/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Зуєв В. А.