Повістка

від 04.07.2024 по справі 541/939/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/939/22 Номер провадження 22-з/814/157/24 Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Карпушина Г.Л., Обідіної О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ковжоги Олександра Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісяця, починаючи з 07.06.2022 року до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.

Окрім того, даним рішенням відмовлено представнику відповідача у стягненні витрат на правничу допомогу у розмірі 22000 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , його в апеляційному порядку оскаржили адвокати Ковжога Олександр Іванович та Долженко Оксана Миколаївна , які діють в інтересах ОСОБА_1 .

Також дане рішення в частині відмови в стягненні з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_2 адвокат Омелай Денис Владиславович.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року апеляційні скарги адвокатів Ковжоги Олександра Івановича та Долженко Оксани Миколаївни , які діють в інтересах ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 серпня 2023 року в частині відмови у позбавленні батьківських прав скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задоволено.

Позбавлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_2 адвоката Омелай Дениса Владиславовича відмовлено.

В іншій частині рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 серпня 2023 року залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2481 грн.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Ковжоги Олександра Івановича до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн.

Заява обгрунтована тим, що у судовому засіданні, до закінчення судових дебатів, він повідомив про понесені ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, докази понесення яких, відповідно до ст. 141 ч. 8 ЦПК України, будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

До заяви про ухвалення додаткового рішення було подано наступні докази витрат на правову допомогу: копію договору про надання правової допомоги від 18 серпня 2023 року; копію квитанції про сплату гонорару від 18 серпня 2023 року; копію розрахунку суми гонорару; копію ату виконаних робіт.

Також надано докази направлення даної заяви з додатками іншим учасникам справи.

Заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення від відповідача або його представників до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду вважає необхідним винести додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу надану в суді апеляційної інстанції надано копію договору про надання правової допомоги від 18 серпня 2023 року та додатку № 1 до даного договору в якому сторони погодили гонорар у сумі 15000 грн. (т. 3, а.с. 140-141); копію квитанції від 18 серпня 2023 року про оплату гонорару у сумі 15000 грн. (т. 3, а.с. 142); копію розрахунку суми гонорару (т. 3, а.с. 143); копію акту виконаних робіт (т. 3, а.с. 144).

З огляду на викладене, заявлений розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 15000 грн. підтверджений належними, достатніми та достовірними доказами.

Визначений адвокатом Ковжогою О.І. розмір витрат на професійну правничу допомогу надану в апеляційному суді є співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, враховуючи принцип співмірності та розумності, критерій реальності адвокатських витрат, характер складності справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також відсутність заперечень щодо визначеного розміру витрат на правову допомогу, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу надану при апеляційному перегляді даної справи у розмірі 15000 грн.

Керуючись ст.ст.141, 270, 368 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ковжоги Олександра Івановича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Постановити у справі № 541/939/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав додаткову постанову.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 15000 грн.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: Г. Л. Карпушин

О. І. Обідіна