Постанова

від 03.07.2024 по справі 127/21564/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року

м. Київ

справа № 127/21564/21

провадження № 61-3142св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивачі: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарантжилбуд- 4», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;

треті особи: Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Білоус Ольга Борисівна;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 на постанову Вінницького апеляційного суду від 23 січня 2024 року у складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Сопруна В. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарантжилбуд-4» (далі - ОСББ «Гарантжилбуд-4»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Білоус О. Б., про скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Позовна заява мотивована тим, що 15 жовтня 2018 року співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було прийнято рішення про створення ОСББ «Гарантжилбуд-4», а 25 жовтня 2018 року було здійснено державну реєстрацію вказаної юридичної особи. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як власники квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

Позивачі зазначали, що у травні 2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їм стало відомо про оформлення за відповідачами права приватної власності на допоміжні приміщення будинку, а саме на приміщенняпідвального типу.

Так, 02 вересня 2019 року було проведено державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності на 1/2 приміщення 1Н будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48512927 від 04 вересня 2019 року.

25 жовтня 2019 року проведено державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності на 1/2 приміщення 1Н будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49403656 від 29 жовтня 2019 року.

Позивачі вважали, що вказані рішення про державну реєстрацію права власності на підвальне приміщення є протиправними та такими, що порушують права співвласників будинку, оскільки спірне приміщення 1Н є допоміжним приміщенням будинку. У підвальному приміщенні, яке знаходиться поруч із спірним допоміжним приміщенням будинку, знаходиться внутрішньобудинкові мережі водопостачання та загальнобудинковий лічильник обліку постачання холодної води і стоків, що свідчить про відповідне цільове призначення спірного приміщення для забезпечення належної експлуатації багатоквартирного будинку. При цьому, потрапити до підвального приміщення, в якому розташоване відповідне обладнання обліку води та стоків, а також частина загальнобудинкових мереж, у тому числі, труби вводу у будинок холодного водопостачання, можливо лише через спірне підвальне приміщення, право власності на яке зареєстроване за відповідачами. У спірному приміщенні знаходиться частина загальнобудинкових мереж, що належить на праві власності всім співвласникам житлового будинку та є неподільним спільним майном співвласників. Відповідачі чинять перешкоди щодо допуску уповноважених осіб ОСББ до спірного приміщення, що унеможливлює належне обслуговування будинку.

Крім того, позивачам стало відомо, що 30 вересня 2021 року ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу відчужила ОСОБА_5 1/2 частину вказаного приміщення 1Н, хоча вона не мала права розпоряджатися вказаним майном, а сторони цього правочину були обізнані про наявність судового спору щодо нього.

Посилаючись на викладене, ОСББ «Гарантжилбуд-4», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо права приватної спільної часткової власності на 1/2 приміщення 1Н будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , індексний номер рішення: 48512927 від 04 вересня 2019 року, та як наслідок припинити право власності на 1/2 приміщення 1Н будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо права приватної спільної часткової власності на 1/2 приміщення 1Н будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , індексний номер рішення: 49403656 від 29 жовтня 2019 року, та як наслідок на підставі статей 203, 215 ЦК України визнати недійсним договір купівлі-продажу серія та номер 1393, посвідчений 30 вересня 2021 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Білоус О. Б.;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо права приватної спільної часткової власності на 1/2 приміщення 1Н будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 , індексний номер рішення: 60681215 від 30 вересня 2021 року та припинити право власності на це приміщення за ОСОБА_5 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 жовтня 2023 року у складі судді Федчишена С. А. позов ОСББ «Гарантжилбуд-4», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо права приватної спільної часткової власності на 1/2 приміщення 1Н будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , індексний номер рішення: 48512927 від 04 вересня 2019 року, та як наслідок припинено право власності на 1/2 приміщення 1Н будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо права приватної спільної часткової власності на 1/2 приміщення 1Н будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , індексний номер рішення: 49403656 від 29 жовтня 2019 року, та як наслідок визнано недійсним договір купівлі-продажу серія та номер 1393, посвідчений 30 вересня 2021 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Білоус О. Б., скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо права приватної спільної часткової власності на 1/2 приміщення 1Н будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , індексний номер рішення: 60681215 від 30 вересня 2021 року, та припинено право власності на це приміщення за ОСОБА_5 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне приміщення є допоміжним та належить усім співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , а тому право власності на 1/2 приміщення 1Н цього будинку, зареєстроване за ОСОБА_3 , слід припинити. Державна реєстрація також є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки вказана вимога є похідною від вимоги щодо визнання припиненим права власності, так як є їх наслідком.

Враховуючи те, що на момент вчинення договору купівлі-продажу підстави набуття права власності на спірне приміщення за ОСОБА_4 ставилося під сумнів та наявними в матеріалах справи доказами встановлено незаконну реєстрацію права власності на спірне майно, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 незаконно здійснила відчуження спірного майна ОСОБА_5 , а тому договір купівлі-продажу від 30 вересня 2021 року на підставі статей 203, 215 ЦК України визнав недійсним. При цьому, державна реєстрація недійсних правочинів також є недійсною та підлягає скасуванню, оскільки вказана вимога є похідною від вимоги щодо визнання недійсними договорів, так як є їх наслідком.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 жовтня 2023 року заяву ОСББ «Гарантжилбуд-4», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20 тис. грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20 тис. грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСББ «Гарантжилбуд-4» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 16 тис. грн у рівних частинах.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що понесені позивачами витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 23 січня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_8 задоволено. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 жовтня 2023 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 жовтня 2023 року скасовано.

У задоволенні позову ОСББ «Гарантжилбуд-4», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

Скасовуючи рішення міського суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що обраний позивачами спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права та не призведе до відновлення порушених прав, його не можна вважати ефективним, що є самостійною правовою підставою для відмови у позові. Оскільки спірне нерухоме майно вибуло із володіння співвласників житлового будинку протиправно та всупереч їх волі, належним способом захисту порушених прав є витребування майна із чужого незаконного володіння. Саме такий спосіб захисту є ефективним та відповідає вимогам закону. При цьому, для витребування майна із чужого незаконного володіння не потрібно визнавати всі правочини, які слугували підставою для його відчуження, недійсними. Є достатнім лише встановити той факт, що майно вибуло з власності співвласників житлового будинку протиправно.

Апеляційний суд послався на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Вінницького міського суду Вінницької області. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2024 року справу за позовом ОСББ «Гарантжилбуд-4», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Білоус О. Б., про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 на постанову Вінницького апеляційного суду від 23 січня 2024 року призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 мотивована тим, що апеляційний суд належним чином не дослідив усіх обставин справи, не врахував, що для захисту порушеного права власності співвласників житлового будинку необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України. Оскільки порушення права власності відбулося у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за відповідачами, то заявлені позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення. Зазначене узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20), провадження № 12-83гс21, які апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги.

Спірне нерухоме майно, яке є допоміжним приміщенням багатоквартирного житлового будинку, враховуючи його цільове призначення, яке в силу загальної характеристики сукупності властивостей такого приміщення, способу і порядку використання, не може перебувати у приватній власності за позивачами, чи окремо за позивачем. Право власності на таке приміщення взагалі не може бути зареєстровано на праві власності за будь-ким, оскільки воно не є окремим об`єктом нерухомості. Саме відсутність у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про приватну власність на спірне приміщення, яке є допоміжним, відновить порушене право у спірних правовідносинах.

Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2024 року до Верховного Суду надійшли аналогічні за змістом відзиви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_9 на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , в яких зазначено, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Посилання в касаційній скарзі на відповідні судові рішення Великої Палати Верховного Суду є нерелевантними до обставин цієї справи. ОСОБА_3 , як і інші мешканці будинку (які є позивачами у цій справі) та власники нежитлових приміщень, була асоційованим членом Житлово-будівельного кооперативу з 02 лютого 2017 року, набула відповідних інвестиційних прав згідно з договором № 001/2/АМ\П, яким визначено конкретне нежитлове приміщення, що нею придбавалося. Вона, як інші власники квартир, пройшла необхідну процедуру сплати пайових внесків, приймання-передачі нежитлового приміщення та реєстрації права власності. Предметом договору від 02 лютого 2017 року № 001/2/АМ\П було конкретно визначене нежитлове приміщення, яке забудовником споруджувалося та реалізовувалося як окреме, новостворене нежитлове приміщення, що вбудоване у багатоквартирний будинок. Зазначене приміщення має окремий вхід, не пов`язаний із входом до будинку, має конкретно визначені індивідуальні характеристики, є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин. Безпосередньо у вказаному нежитловому приміщенні відсутнє технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир тощо). Позивачам з моменту введення будинку до експлуатації та створення ОСББ, було відомо, що нежитлові приміщення на нульовому поверсі багатоквартирного будинку побудовані за рахунок коштів ОСОБА_3 та за її замовленням. Висновком експерта від 19 липня 2023 року № 712, складеного за результатами проведеної за клопотанням представника позивачів судової будівельно-технічної експертизи, достеменно не було встановлено, що спірне нежитлове приміщення 1Н є допоміжним, оскільки такий висновок ґрунтується на припущеннях. Вважає, що питання доступу (проходу) до допоміжного приміщення - насосної (приміщення ІІ) підлягає вирішенню шляхом домовленостей із власниками спірного нежитлового приміщення або шляхом створення окремого входу до допоміжного приміщення - насосної (приміщення ІІ).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

15 жовтня 2018 року співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було прийнято рішення про створення ОСББ «Гарантжилбуд-4». 25 жовтня 2018 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи - ОСББ «Гарантжилбуд-4», про що зроблено запис за № 1174 102 0000 016549.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо будинку АДРЕСА_1 , вбачається, що: 02 вересня 2019 року проведено державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності на 1/2 приміщення 1Н будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48512927 від 04 вересня 2019 року; 25 жовтня 2019 року проведено державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності на 1/2 приміщення 1Н будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49403656 від 29 жовтня 2019 року.

Згідно з проєктною документацією житлового будинку по АДРЕСА_1 вбачається, що під житловим будинком передбачений технічний підвал, який за цільовим призначенням необхідний для розміщення і обслуговування інженерних мереж (водопостачання, каналізація, електрозабезпечення) та технічні приміщення для інженерного забезпечення, а саме приміщення, де знаходяться водомірний вузол, вхід води у будинок, вузли каналізації, насосне обладнання. У підвальному приміщенні знаходяться внутрішньобудинкові мережі водопостачання та загальнобудинковий лічильник обліку постачання холодної води та стоків. Потрапити до підвального приміщення, в якому розташоване відповідне обладнання обліку води та стоків, а також частина загальнобудинкових мереж, у тому числі і труби вводу у будинок холодного водопостачання, можливо виключно через спірне підвальне приміщення, право власності на яке зареєстровано за відповідачами, як співвласниками. Також у спірному приміщенні знаходиться частина загальнобудинкових мереж, що належать на праві спільної власності всім співвласникам цього будинку та є неподільним спільним майном співвласників.

Відповідно до акта ОСББ «Гарантжилбуд-4» від 03 лютого 2021 року, складеного у складі комісії: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , яка намагалася потрапити в підвальне приміщення спільної власності співвласників багатоквартирного житлового будинку за місцем знаходження: АДРЕСА_1 , яке за цільовим призначенням необхідне для розміщення і обслуговування інженерних мереж (водопостачання, каналізації та електрозабезпечення), а саме приміщення, де знаходиться водомірний вузол, вхід води у будинок. Однак потрапити в дане приміщення можливо виключно через підвальне приміщення № 1Н, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Доступ до підвального приміщення спільної власності співвласників багатоквартирного будинку здійснити виявилося неможливим через замкнене підвальне приміщення № 1Н. У зв`язку з цим ОСББ «Гарантжилбуд-4» та уповноважені особи не мають доступу до приладу обліку споживання води та стоків, не мають можливості своєчасно та в повному обсязі виконати договірні умови із комунальним підприємством «Вінницяоблводоканал», зокрема, вчасно подати рапорт щодо спожитої води та стоків співвласників будинку, зробити звірку загальнобудинкового лічильника із по-квартирними, перевірити на цілісність пломби, можливі несанкціоновані приєднання (врізку) до загальнобудинкових мереж водопостачання, стоків та електропостачання, тощо.

06 квітня 2021 року ОСББ «Гарантжилбуд-4» складено акт про недопуск до приміщення в складі комісії: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , яка намагалася потрапити в підвальне приміщення спільної власності співвласників багатоквартирного житлового будинку за місцем знаходження: АДРЕСА_1 , яке за цільовим призначенням необхідне для розміщення і обслуговування інженерних мереж (водопостачання, каналізації та електрозабезпечення), а саме приміщення, де знаходиться водомірний вузол, вхід води у будинок. Оскільки в дане приміщення можливо потрапити виключно через підвальне приміщення № 1Н, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Доступ до підвального приміщення спільної власності співвласників багатоквартирного будинку здійснити виявилося неможливим через замкнене підвальне приміщення № 1Н.

Згідно з актом ОСББ «Гарантжилбуд-4» про недопуск до приміщення складеного 25 жовтня 2021 року у складі комісії: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , яка намагалася потрапити в підвальне приміщення спільної власності співвласників багатоквартирного житлового будинку за місцем знаходження: АДРЕСА_1 , яке за цільовим призначенням необхідне для розміщення і обслуговування інженерних мереж (водопостачання, каналізації та електрозабезпечення), а саме приміщення, де знаходиться водомірний вузол, вхід води у будинок. Однак потрапити в дане приміщення можливо виключно через підвальне приміщення № 1Н, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Доступ до підвального приміщення спільної власності співвласників багатоквартирного будинку здійснити виявилося неможливим через замкнене підвальне приміщення № 1Н. Потрапити, обстежити та зафіксувати показники загальнобудинкового приладу обліку споживання води та стоків у будь-який інший спосіб фізично неможливо. У зв`язку цим ОСББ «Гарантжилбуд-4», уповноважені особи та жоден співвласник будинку не мають доступу до приладу обліку споживання води та стоків, і, як наслідок не мають можливості своєчасно та в повному обсязі виконати договірні умови із комунальним підприємством «Вінницяоблводоканал», зокрема, вчасно подати рапорт щодо спожитої води та стоків співвласників будинку за місяць (у даному випадку за жовтень місяць 2021 року), не можуть зробити звірку загальнобудинкового лічильника із по-квартирними, перевірити на цілісність пломби, не мають фізичної можливості перевірити наявність чи відсутність несанкціоновані приєднання (врізку) до загальнобудинкових мереж водопостачання, стоків та електропостачання. Окрім цього, співвласники будинку та правління не мають фізичної можливості належно обслуговувати спільне майно (водомірний вузол, труби водопроводу та каналізації, електромережі) проводити належне технічне обслуговування та запобігати аварійних ситуаціям.

25 листопада 2021 року ОСББ «Гарантжилбуд-4» складено акт про недопуск до приміщення у складі комісії: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , яка намагалася потрапити в підвальне приміщення спільної власності співвласників багатоквартирного житлового будинку за місцем знаходження: АДРЕСА_1 , яке за цільовим призначенням необхідне для розміщення і обслуговування інженерних мереж (водопостачання, каналізації та електрозабезпечення), а саме приміщення, де знаходиться водомірний вузол, вхід води у будинок. Однак потрапити приміщення можливо виключно через підвальне приміщення № 1Н, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Доступ до підвального приміщення спільної власності співвласників багатоквартирного будинку здійснити виявилося неможливим через замкнене підвальне приміщення № 1Н.

Згідно з висновком експерта від 19 липня 2023 року № 712, складеного за результатами проведеної за клопотанням представника позивачів судової будівельно-технічної експертизи, порівнюючи вимоги нормативно-правових актів чинних на території України в галузі будівництва, фактичне планування та розташування приміщення 1Н у підвальному поверсі семиповерхового цегляного житлового будинку, в якому проходить загальнобудинкова труба мережі водопостачання передбачено для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, можливо зробити висновок, що приміщення 1Н житлового будинку АДРЕСА_1 , за функціональним призначенням передбачене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців є допоміжним приміщенням багатоквартирного житлового будинку.

У приміщенні 1Н, загальною площею 47,9 кв. м, яке розміщується в підвальному поверсі семиповерхового цегляного житлового будинку АДРЕСА_1 та яке належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , проходить загальнобудинкова труба мережі водопостачання, передбачена для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, яка входить у нього з сусіднього приміщення - насосної ІІ, загальною площею 10,1 кв. м, у якому також знаходиться ввід води у житловий будинок, запірна арматура, труба мережі водопостачання, а також розташований загальнобудинковий прилад обліку споживання холодної води та стоків (№ 35311812). Із приміщення 1Н, загальною площею 47,9 кв. м, загальнобудинкова труба мережі водопостачання входить у приміщення коридор ХХХVIII, площею 23,0 кв. м. Після проведення натурного огляду, з урахуванням фактичного планування та розташування приміщення 1Н у підвальному поверсі семиповерхового цегляного житлового будинку АДРЕСА_1 можливо зробити висновок, що отримати доступ до частини загальнобудинкової труби мережі водопостачання передбаченої для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, вводу води у житловий будинок, запірної арматури, труби мережі водопостачання, загальнобудинкового прилад обліку споживання холодної води та стоків (№ 35311812), які знаходяться у сусідньому приміщенні - насосної ІІ, загальною площею 10,1 кв. м, можливо тільки через нежитлове приміщення АДРЕСА_4 , яке належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Крім того, судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 січня 2022 року ОСОБА_4 відчужила належну їй частку спірного нежитлового приміщення на користь ОСОБА_5 .

Приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Білоус О. Б. 30 вересня 2021 року посвідчено договір купівлі-продажу на нежитлового приміщення 1Н у будинку АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та здійснено державну реєстрацію права власності нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 на 1/2 нежитлового приміщення 1Н у будинку АДРЕСА_1 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Надаючи правову оцінку встановленим судами обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 923/364/19 та від 16 червня 2020 року у справі № 904/1221/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 та інші).

Як зазначалося вище, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Тому суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом установлено, що предметом позову у справі, яка переглядається, є вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права власності за фізичними особами на нежитлове приміщення і як наслідок припинення права власності на це приміщення та визнання недійсним договору купівлі-продажу, яким відчужено його частину.

При цьому, обґрунтовуючи вказану вимогу, позивачі посилалися на те, що спірне нежитлове приміщення є допоміжним приміщенням багатоквартирного житлового будинку та перебуває у спільній власності його мешканців і членів ОСББ.

Таким чином, на думку позивачів, оспорюваними рішеннями державного реєстратора було порушено права та інтереси ОСББ «Гарантжилбуд-4», зокрема, мешканців багатоквартирного будинку, щодо володіння, користування та розпорядження допоміжним приміщенням, оскільки таке неправомірно було передано у приватну власність відповідачам.

Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу на те, що захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування положень статей 387 та 388 ЦК України, є неефективними.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/18, провадження № 14-208цс18, на яку вірно послався суд апеляційної інстанції.

Власник з дотриманням вимог статей 387 та 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

При цьому для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.

Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 01 жовтня 2019 року і 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 та № 911/3749/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17.

Таким чином, у справі, що переглядається, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що задоволення позовних вимог ОСББ «Гарантжилбуд-4», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності за відповідачами на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 не призвело б до відновлення володіння мешканців багатоквартирного будинку вказаним майном, а отже, зазначена вимога не є ефективним засобом захисту прав позивачів у цій справі. Право власника на витребування свого майна із чужого незаконного володіння не є похідною від наведеної вимоги, воно зберігається за власником за наявності умов, викладених у статтях 387 та 388 ЦК України, що й повинно бути доведено в суді.

Отже, у справі, яка переглядається, ефективним способом захисту порушених прав є витребування майна із чужого незаконного володіння.

Разом з тим, правильно відмовивши у задоволені позову через обраний позивачами неефективний спосіб захисту порушених прав, апеляційний суд у мотивувальній частині своєї постанови зазначив два абзаци, зміст яких свідчить про те, що права позивачів відповідачами порушені, що може негативно позначитися (преюдиційні обставини) при зверненні з позовом на загальних підставах із іншим, ефективним способом захисту порушених прав.

Хоча ці два абзаци помилково зазначені в мотивувальній частині судового рішення апеляційного суду, їх зміст свідчить не про власний висновок апеляційного суду, а про стислий виклад обґрунтування позовної заяви.

Тому Верховний Суд зазначає, що вказані два абзаци не є висновком апеляційного суду, які можна використати як преюдиційні обставини.

Наведені у касаційній скарзі доводи в основному зводяться до тлумачення норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, на власний розсуд.

Висновки суду апеляційної інстанцій не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду, на які посилається заявник у касаційній скарзі.

Порушень судом норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи суд касаційної інстанції не встановив. При цьому не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно із частинами першою, сьомою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положення підпункту в) пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, зокрема, із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 23 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець