Рішення

від 03.07.2024 по справі 810/2051/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2024 року № 810/2051/16

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПарненко В.С.,

при секретаріЗанковичу А.І.,

за участю

представника позивачаМамаєва Д.Ю.,

представника відповідачаОвчаренко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

21.06.2016 Комунальне підприємство Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тетіївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач), в якій просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.02.2016 №0000192200 та №0000182200.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, зазначаючи, що висновки акта перевірки є безпідставними та необґрунтованими, оскільки КП КОР «Тетіївтепломережа» за результатами фінансово-господарських операцій з ТОВ «Гидро Строй Групп», ТОВ «Вайт Роял», ТОВ «Глобал Продакт», ПП «Спецбуд», ТОВ «Дойтчес Фляйш Україна», ПП «Хімінвест», ТОВ «Вестер Груп» правомірно сформувало витрати і податковий кредит, що підтверджується належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій, та які були надані до перевірки, а чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку права на податковий кредит та права на формування витрат від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами. Як зазначає позивач, відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження фіктивності (безтоварності) договорів, укладених між позивачем та контрагентами у періоді, що перевірявся, а відтак вважає, що рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 (головуюча суддя Василенко Г.Ю.) адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тетіївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 09 лютого 2016 року №0000182200.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тетіївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 09 лютого 2016 року №0000192200 в частині донарахування Комунальному підприємству Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» податку на прибуток у сумі 267 886,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 66 972,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Також, здійснено заміну Тетіївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, на її правонаступника - Білоцерківську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 апеляційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишено без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі №810/2051/16 касаційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задоволено частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року скасовано, справу №810/2051/16 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові рішення, Верховний Суд зазначив наступне:

-в матеріалах справи містяться вироки Печерського районного суду м. Києва у кримінальних справах №757/1457/16-к та №757/35372/15-к відносно посадових осіб Товариств з обмеженою відповідальністю «Вайт Роял» та «Глобал Продакт», якими їх визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205 та часиною 3 статті 27, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України;

-проте, наведені обставини не досліджені судами та не надано таким обставинам належну правову оцінку. Не досліджено та не надано належну правову оцінку і первинним документам, підписаним вказаними особами на виконання укладених договорів між позивачем та вказаними контрагентами;

-в судових рішеннях лише зазначено про укладання договору поставки між позивачем та зазначеними суб`єктами господарювання, натомість судами не досліджено які посадові особи підписували первинні документи за такими господарськими відносинами;

-разом з тим, первинні документи, підписані зазначеними особами, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставними, а виписані податкові накладні не можна вважати належно оформленими документами податкової звітності;

-з матеріалів справи вбачається, що податковий орган неодноразово звертав увагу суду на вироки відносно посадових осіб контрагентів позивача, проте, судами попередніх інстанцій не досліджено зазначені обставини, на які посилався податковий орган під час розгляду цієї справи. Дослідження таких обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки наведені матеріали містять відомості щодо фіктивності саме суб`єктів господарювання, які є контрагентами позивача у цій справі;

-факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена рішенням суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому відображення в податковому обліку наслідків такої господарської операції є безпідставним;

-крім того, у судових рішеннях суди зазначили про часткову оплату за договорами, наявність часткової кредиторської заборгованості за договорами та укладання договорів про переведення боргу, але судами не досліджено умови таких договорів, їх строки та сплату такого боргу;

-судами не досліджено питання фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманих товарно-матеріальних цінностей та послуг, з відповідним документальним підтвердженням;

- не досліджено та не надано оцінку наявності або відсутності кредиторської заборгованості по зазначеним вище господарським операціям по наведеним постачальникам товару;

- судами попередніх інстанцій не досліджено обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами;

- судами не досліджено матеріальні, фінансові, трудові ресурси, технічні та технологічні можливості таких контрагентів для виконання договірних зобов`язань, залучення контрагентами з цією метою третіх осіб та, відповідно, понесення ними витрат, пов`язаних із таким залученням;

- при оцінці податкових наслідків господарських операцій суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податків норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів сторін має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок (надання послуг), перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності;

- суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам.

09.06.2021 протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справу передано на розгляд судді цього адміністративного суду ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 (суддя Журавель В.О.) прийнято справу до провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 14.07.2021 замінено відповідача у цій справі Білоцерківську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 за № 949/0/15-23 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №810/2051/16 передано 01.11.2023 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 прийнято адміністративну справу №810/2051/16 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Призначено судове засідання на 22.11.2023 об 11:00.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи перенесено на 06.12.2023.

06.12.2023 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Судом відкладено розгляд справи на 31.01.2024.

В судове засідання, призначене на 31.01.2024, з`явились представники сторін. Судом відкладено розгляд справи на 21.02.2024 за клопотанням представника позивача.

20.12.2023 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Судом відкладено розгляд справи на 03.04.2024.

В судове засідання, призначене на 03.04.2024, з`явились представники сторін. Судом відкладено розгляд справи на 08.05.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 замінено найменування позивача у справі №810/2051/16 з Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Київської обласної ради на Комунальне підприємство «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради.

В матеріалах справи наявні заперечення на позовну заяву, які надавались 13.10.2016 під час попереднього розгляду адміністративної справи, в яких податковим органом зазначено, що під час проведення перевірки КП КОР "Тетіївтепломережа", податковим органом було встановлено, що позивач мав господарські відносини з ТОВ "Гидро Строй Групп", ТОВ "Вайт Роял", ТОВ "Глобал Продакт", ПП "Спецбуд", ТОВ "Дойтчес Фляйш Україна", ПП "Хімінвест", ТОВ "Вестер Груп". Звертав увагу суду, що у ході перевірки позивача були виявлені обставини, які дають підстави вважати, що господарські операції позивача з контрагентами вчинено виключно з мотивів мінімізації податкових зобов`язань. Зокрема, за наявною у податкового органу інформацією контрагенти позивача не мають відповідних адміністративно-господарських засобів для виконання укладених договорів та не знаходяться за податковою адресою. Наголошував на тому, що документами, наданими до перевірки, не підтверджується факт транспортування, отримання і подальшого використання придбаних у контрагентів товарів.

ГУ ДПС у Київській області 29.07.2021 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що позивачем до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2014 рік віднесено суму 1000000 грн по взаємовідносинах з ТОВ «Гидро Строй Групп». На підтвердження господарських операцій з наведеним контрагентом позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за грудень 2014 року, журнал ордер за грудень 2014 року, договір №18/01 та акт приймання виконаних будівельних робіт за 2015 рік. Так, при проведенні аналізу господарських операцій позивача з ТОВ «Гидро Строй Групп» встановлено, що позивачем не було надано до перевірки документів, які підтверджують господарські операції у грудні 2014 року, така операція не підтверджена відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов?язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. При проведенні аналізу господарських операцій позивача з ПП «Спецбуд» було встановлено, що стан платника ПП «Спецбуд» - « 7», внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, кількість працюючих за 4 квартал 2014 року склало 2 особи, інформація про наявність основних засобів відсутня. Також встановлено непідтвердження реальності проведення господарських операцій з ПП «Спецбуд» у зв?язку з: неможливістю фактичного здійснення господарських операцій ПХ «Спецбуд», у зв?язку з відсутністю наявності трудових ресурсів, основних засобів, виробничих потужностей та інших засобів; відсутністю необхідних умов для здійснення будівельно- монтажних робіт (монтаж тепломережі); відсутністю придбання даних послуг по лав стан постачання від постачальників у жовтні 2013 року; відсутністю документів, що посвідчують стан виконаних робіт і чи відповідають вони технічним вимогам. Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ «Дойтчес Фляйш Україна» варто зазначити, що стан платника ТОВ «Дойтчес Фляйш Україна» - « 16», внесено запис про відсутність місцезнаходженням, податковий розрахунок 1-ДФ не подано, свідоцтво платника ПДВ анульовано 18.08.2015, інформація про наявність основних засобів відсутня. Крім того, від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію від 06.05.2015 №370/26-55-22-10/39233649 щодо ТОВ «Дойтчес Фляйш Україна» з питань проведення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Англетер Капітал» за період з 01.12.2014 по 31.01.2015, яким встановлено, що ТОВ «Дойтчес Фляйш Україна» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов?язаних з наданням податкової вигоди третім особам та використовувалось з метою прикриття незаконної діяльності. При проведенні аналізу господарських операцій позивача з ПП «Фервест» (на момент здійснення фінансово-господарських відносин ПП «Хімінвест») податковим органом встановлено, що основний вид діяльності ПП «Хімінвест» консультування з питань комерційної діяльності й керування, згідно звіту за формою №Д4 за лютий 2015 року працювало у штаті 8 осіб. При цьому, згідно із зареєстрованими в ЄРПН податкових накладних встановлено різноплановість придбаних товарів та послуг. Також, відповідачем отримано від ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві узагальнену податкову інформацію від 15.09.2015 №7704/7/26-50-22-06 щодо ПП «Хімінвест» за звітний період декларування ПДВ з лютого по серпень, 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками, відповідно до якої не підтверджено реальність придбання товару, введення в обіг якого не підтверджується фактом реального походження цих товарів у попередніх ланках ланцюга його постачання. В ході перевірки було встановлено, що відповідно до Системи автоматизованого співставлення податкового зобов?язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України у ТОВ «Вайт Роял» у штаті працювала одна особа, інформація про наявність основних засобів відсутня. Відповідно до податкової інформації ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 07.05.2015 №258/10-13-22-05/39301269 щодо спектру фінансово-господарської діяльності ТОВ «Вайт Роял» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.09.2014 по 31.01.2015 податковим органом встановлено, що ТОВ «Вайт Роял» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов?язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Також, в матеріалах справи наявний вирок Печерського районного суду міста Києва від 28.01.2016 по кримінальній справі №757/1457/16-к за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України. Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Глобал Продакт» встановлено не підтвердження реальності проведення господарських операцій ТОВ «Глобал Продакт» у зв?язку з відсутністю у останнього: основних засобів, трудових ресурсів, інших матеріалів для здійснення купівлі-продажу даного товару; придбання по ланцюгу за період грудень 2014 року та січень 2015 року; документів, що посвідчують якість товару і відповідність санітарним вимогам; документів на транспортування товару. Також, в матеріалах справи наявний вирок Печерського районного суду міста Києва від 26.10.2015 по кримінальній справі №757/35372/15-к за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Враховуючи вищезазначені обставини, відповідач зауважує, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту, є безпідставним.

18.04.2024 та 05.06.2024 представником позивача подані до суду додаткові докази.

В підготовче засідання, призначене на 08.05.2024, прибули представники сторін. Судом відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні для виклику фахівця, який проводив перевірку.

В наступне підготовче засідання, призначене на 05.06.2024, прибули представники сторін.

05.06.2024 представником відповідача подані додаткові пояснення, в яких вказано, що долучені КП «Тетиївтепломережа» до матеріалів справи копії документів містять системні недоліки. Наприклад, накладні від 14.01.2015 №ГП-000001, №ГП-0000011, від 09.01.2015 №ГП-0000004, від 30.01.2015 №ГП-0000350, №ГП-0000040 не містять підписів та печаток відвантажувача та отримувача. Видаткові накладні від 14.01.2015 № ГП-0000011, від 15.12.2014 № ГП-0000189 не містять підписів, прізвищ та ініціалів осіб, які отримали товар, також відсутні реквізити довіреностей, на підставі яких було отримано товар. Видаткові накладні від 09.01.2015 № ГП-0000004, від 14.01.2015 №ГП-0000001, від 30.01.2015 №ГП-0000040, від 13.12.2014 №ГП-0000191, від 15.01.2014 № ГП-0000189, від 17.12.2014 №ГП-0000190, від 19.12.2014 №ГП-0000263, від 22.12.2014 №ГП-0000264 та інші містять лише підписи осіб, які отримали товар, не містить прізвищ та ініціалів осіб, які отримали товар, реквізитів довіреностей, за якими було отримано товар. Видаткова накладна від 17.12.2014 №ГП-0000190 не містить печатки КП «Тетиївтепломережа», прізвища та ініціалів особи, яка отримала товар, реквізитів довіреності, за якою отримано товар. Видаткова накладна від 13.12.2014 №ГП-0000191 не містить печатки КП «Тетиївтепломережа», прізвища та ініціалів особи, яка отримала товар, її підпису, реквізитів довіреності, за якою отримано товар. Більшість товарно-транспортних накладних не містять підписів, номерів та серій водійських посвідчень водіїв: ОСОБА_2 (ТТН №019136 від 29.01.2015, ТТН №019149 від 03.01.2015), Ломінадзе (ТТН № 0109143 від 18.01.2015), Жарікова (ТТН №019146 від 13.01.2015), Старука (ТТН №028777 від 14.02.2015), ОСОБА_3 (ТТН №019130 від 11.02.2015), Гусєва (ТТН №019134 від 05.02.2015), Шпорта (ТТН №019150 від 31.12.2014). У ТТН №019144 від 15.01.2015 - відсутнє прізвище, ініціали, підпис, серія та номер водійського посвідчення). Інші товарно-транспортні накладні містять аналогічні недоліки. Також, на приклад, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2018 року, акт №1 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт не містять дати їх складання. Інші, додані до матеріалів справи акти приймання виконаних будівельних робіт містять аналогічні недоліки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 закрито підготовче провадження у справі №810/2051/16, призначено розгляд справи №810/2051/16 за позовною заявою Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень по суті в судовому засіданні на 03 липня 2024 року о 11:00 год.

В судове засідання, призначене на 03.07.2024, прибули представники сторін, підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Комунальне підприємство «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради (код ЄДРПОУ 24879282) зареєстровано 22.11.1994, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області, Тетіївська ДПІ (Тетіївський район).

Основним видом діяльності за КВЕД є: 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 27.08.2015 №380/1332/15-к надано дозвіл Тетіївській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на проведення позапланової документальної перевірки КП КОР «Тетіївтепломережа» за період часу з 12.07.2013 по завершений звітний період 2015 року та встановлено термін проведення даної перевірки тривалістю 10 робочих днів з 01.09.2015.

Тетіївською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у зв`язку з отриманням ухвали Тетіївського районного суду Київської області від 27.08.2015 №380/1332/15-к видано наказ від 08.09.2015 №233-п щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП КОР «Тетіївтепломережа».

Так, у період з 10.09.2015 по 15.01.2016 (з урахуванням строків перенесення термінів проведення документальної виїзної позапланової перевірки) посадовими особами Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі направлень від 08.09.2015 №87, №88, від 09.09.2015, згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 08.09.2015 №233-п та у зв`язку з отриманням ухвали Тетіївського районного суду Київської області від 27.08.2015 №380/1332/15-к проведена документальна позапланова виїзна перевірка КП КОР «Тетіївтепломережа» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.07.2013 по 31.08.2015 (з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток з 01.01.2013 по 31.12.2014), валютного та іншого законодавства за період з 12.07.2013 по 31.08.2015, за результатами якої складено акт від 21.01.2016 №5/220/24879282 (далі - акт перевірки).

Як встановлено з акта, перевіркою були виявлені наступні порушення вимог чинного законодавства, зокрема:

- п. 138.2, п. 138.4, п.п.138.8.5 п.138.8, п.п.138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п. 142.1 ст. 142, п.143.1 ст. 143 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 295381,00 грн., у т.ч. за 2013 рік на суму 9371,00 грн. та за 2014 рік на суму 286010,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 134108,00 грн., у т.ч. за жовтень 2013 року в сумі 20358,00 грн., за грудень 2014 року в сумі 53667,00 грн., за січень 2015 року в сумі 33546,00 грн., за лютий 2015 року в сумі 19833,00 грн., за квітень 2015 року в сумі 6708,00 грн.

Висновок податкового органу про заниження суми податкових зобов`язань, за його твердженням, зокрема, пов`язується з порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Спецбуд», ТОВ «Глобал Продакт», ТОВ «Дойтчес Фляйш Україна», ПП «Хімінвест», ТОВ «Вестер Груп» та суми витрат підприємства по господарським операціям з ТОВ «Гидро Строй Групп», ТОВ «Вайт Роял», ТОВ «Глобал Продакт».

В підтвердження такого висновку відповідач в акті перевірки зазначив наступне.

1. При проведенні аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "Гидро Строй Групп" було встановлено, що позивачем не було надано до перевірки документів, які підтверджують господарські операції у грудні 2014 року, а саме така операція не підтверджена відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

2. Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ "Вайт Роял" податковий орган зазначив, що відповідно до Системи автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України у ТОВ "Вайт Роял" у штаті працювала одна особа, інформація про наявність основних засобів відсутня.

Також відповідно до податкової інформації ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 07.05.2015 №258/10-13-22-05/39301269 щодо спектру фінансово-господарської діяльності ТОВ "Вайт Роял" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.09.2014 по 31.01.2015 податковим органом встановлено, що ТОВ "Вайт Роял" здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Крім того, згідно протоколу допиту свідка встановлено, що керівник та засновник ТОВ "Вайт Роял" надав пояснення щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Внаслідок цього, відповідач дійшов висновку, що реальність проведення господарських операцій позивача з ТОВ "Вайт Роял" не підтверджується у зв`язку з: неможливістю фактичного здійснення господарських операцій ТОВ "Вайт Роял" через відсутність дозволу на проведення даних робіт та відсутністю виду діяльності згідно даних АІС "Податковий блок"; відсутністю необхідних умов для здійснення предпроектних робіт по переводу котлів на альтернативні види палива, а саме кваліфікованих трудових ресурсів, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, матеріалів тощо; відсутністю придбання даних послуг по ланцюгу постачання від постачальників у листопаді 2014 року згідно ЄРПН та податкової інформації.

3. Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Глобал Продакт" податковий орган зазначив про те, що згідно звіту 1-ДФ за І квартал 2015 року у трудових відносинах з ТОВ "Глобал Продакт" перебувало 5 осіб, звіт про основні фонди не подано.

Однак, аналізуючи дані Єдиного реєстру податкових накладних податковим органом було встановлено, що постачальником паливних брикетів ТОВ "Глобал Продакт" було ТОВ "Гроуві Альянс", відносно якого порушено кримінальну справу за фактом скоєння злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України. А постачальником ТОВ "Гроуві Альянс" було ТОВ "Паллет Сервіс", на якому фактично відбувся "обрив ланцюга" придбання товару - паливних брикетів з деревини.

Внаслідок цього, податковий орган дійшов висновку про не підтвердження реальності проведення господарських операцій ТОВ "Глобал Продакт" у зв`язку з відсутністю у останнього: основних засобів, трудових ресурсів, інших матеріалів для здійснення купівлі-продажу даного товару; придбання по ланцюгу за період грудень 2014 року та січень 2015 року; документів, що посвідчують якість товару і відповідність санітарним вимогам; документів на транспортування товару.

4. При проведенні аналізу господарських операцій позивача з ПП "Спецбуд" відповідачем було встановлено, що стан платника ПП "Спецбуд" - "7", внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, кількість працюючих за 4 квартал 2014 року склало 2 особи, інформація про наявність основних засобів відсутня.

При цьому, аналізуючи дані Єдиного реєстру податкових накладних податковим органом було встановлено, що основним постачальником ПП "Спецбуд" щодо надання послуг по монтажу тепломережі було ТОВ "Сібол", який припинив свою діяльність як юридична особа, інформація про наявність трудових ресурсів та основних фондів відсутня.

Враховуючи вище викладене, податковий орган дійшов висновку про не підтвердження реальності проведення господарських операцій ПП "Спецбуд" у зв`язку з: неможливістю фактичного здійснення господарських операцій ПП "Спецбуд", у зв`язку з відсутністю наявності трудових ресурсів, основних засобів, виробничих потужностей та інших засобів; відсутністю необхідних умов для здійснення будівельно-монтажних робіт (монтаж тепломережі); відсутністю придбання даних послуг по ланцюгу постачання від постачальників у жовтні 2013 року; відсутністю документів, що посвідчують стан виконаних робіт і чи відповідають вони технічним вимогам.

5. Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ "Дойтчес Фляйш Україна" податковий орган зазначив, що стан платника ТОВ "Дойтчес Фляйш Україна" - "16", внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, податковий розрахунок 1-ДФ не подано, свідоцтво платника ПДВ анульовано 18.08.2015, інформація про наявність основних засобів відсутня.

Крім того, відповідач зауважив, що від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію від 06.05.2015 №370/26-55-22-10/39233649 щодо ТОВ "Дойтчес Фляйш Україна" з питань проведення фінансово-господарських відносин з ТОВ "Англетер Капітал" за період з 01.12.2014 по 31.01.2015, яким встановлено, що ТОВ "Дойтчес Фляйш Україна" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам та використовувалось з метою прикриття незаконної діяльності.

Внаслідок цього, податковий орган дійшов висновку про не підтвердження реальності проведення господарських операцій ТОВ "Дойтчес Фляйш Україна" у зв`язку з: відсутністю платника за місцезнаходженням; відсутністю штату працюючих; відсутністю основних фондів; різноплановістю придбаних товарів, встановлених після аналізу ЄРПН; відсутністю документів, що посвідчують якість товару і відповідність санітарним вимогам; відсутністю документів на транспортування товару; нереальністю придбання товару, ведення в обіг якого не підтверджується фактом реального походження цих товарів у попередніх ланках ланцюга його постачання.

6. При проведенні аналізу господарських операцій позивача з ПП "Фервест" (на момент здійснення фінансово-господарських відносин ПП "Хімінвест") податковим органом було встановлено, що основний вид діяльності ПП "Хімінвест" консультування з питань комерційної діяльності й керування, згідно звіту за формою № Д4 за лютий 2015 року працювало у штаті 8 осіб. При цьому, згідно із зареєстрованими в ЄРПН податкових накладних встановлено різноплановість придбаних товарів та послуг.

Також, відповідачем отримано від ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві узагальнену податкову інформацію від 15.09.2015 №7704/7/26-50-22-06 щодо ПП "Хімінвест" за звітний період декларування ПДВ з лютого по серпень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками, відповідно до якої не підтверджено реальність придбання товару, ведення в обіг якого не підтверджується фактом реального походження цих товарів у попередніх ланках ланцюга його постачання.

7. Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Вестер Груп" податковий орган зазначив, що вказане підприємство має стан платника 3 - припинення за рішенням власника, у вказаного підприємства відсутні основні засоби, оскільки останній не звітує про наявність основних фондів та їх сукупну балансову вартість.

При цьому, аналізуючи дані Єдиного реєстру податкових накладних податковим органом було встановлено, що основним постачальником паливних брикетів з деревини ТОВ "Вестер Груп" було ТОВ "ДС-Куб", який має стан платника 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру) та не встановлено походження товарів (паливних брикетів з деревини) у попередніх ланках ланцюга ТОВ "ДС-Куб".

Враховуючи вище викладене, податковий орган дійшов висновку про не підтвердження реальності проведення господарських операцій ТОВ "Вестер Груп" у зв`язку з: відсутністю основних фондів; відсутністю документів, що посвідчують стан виконаних робіт і чи відповідають вони технічним вимогам; відсутністю документів на транспортування товару; неможливістю дослідження по ланцюгу придбання товару; нереальністю придбання товару, ведення в обіг якого не підтверджується фактом реального походження цих товарів у попередніх ланках ланцюга його постачання.

В акті перевірки зазначено про наявність:

- вироку Печерського районного суду міста Києва від 28.01.2016 по кримінальній справі №757/1457/16-к за кримінальним провадженням за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України, в якому зазначено, що ОСОБА_4 на початку липня 2014 року без мети ведення фінансово-господарської діяльності та виконання адміністративно-розпорядчих функцій у якості службової особи, не маючи наміру щодо здійснення діяльності, пов`язаної з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, з метою прикриття незаконної діяльності іншими особами, вступивши у попередню змову із невстановленою особою, спрямовану на створення та подальшу реєстрацію в органах державної влади суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, за грошову винагороду, вчинила дії, що виразились у створенні фіктивного підприємства ТОВ "Вайт Роял" (код ЄДРПОУ 39301269);

- вироку Печерського районного суду міста Києва від 26.10.2015 по кримінальній справі №757/35372/15-к за кримінальним провадженням за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, в якому зазначено, що у серпні 2014 року, діючи умисно та повторно, перебуваючи у м. Києві, ОСОБА_5 на виконання попередньо розробленого злочинного плану із ОСОБА_6 шляхом обману залучив до протиправної діяльності, що полягала у створені фіктивного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який погодившись на запропоновану ОСОБА_5 пропозицію щодо сприяння у працевлаштуванні, надав останньому копії власного паспорту громадянина України та картки фізичної особи - платника податків, відомості із яких були використанні останнім та іншими невстановленими особами для розробки установчих та реєстраційних документів ТОВ "Глобал Продакт".

Також, в акті перевірки податковий орган зазначив, що позивачем завищено адміністративній витрати на загальну суму 150011,00 грн, оскільки директору підприємства без погодження з органом управління підприємства безпідставно нараховано та виплачено премії та надбавки у 2013 році на суму 49319,19 грн. та в 2014 році на суму 100691,81 грн.

На підставі висновків акту перевірки Тетіївською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 09.02.2016 №0000192200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 369227,00 грн., з яких: 295381,00 грн. - за основним платежем; 73846,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 09.02.2016 №0000182200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 167636,00 грн., з яких: 134108,00 грн. - за основним платежем; 33528,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки посадових осіб податкових органів під час здійснення податкового контролю, врегульовано положеннями Податковий кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Водночас згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У пункті 198.6 статті 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 №996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарські операції, які зумовлюють наслідки у вигляді виникнення у покупця податкових вигод (витрат та податкового кредиту), мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду й відображають реальність таких операцій, повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Надання податковому органу документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідно до усталеної судової практики при розгляді справ цієї категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд має оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, зокрема, провести всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкового кредиту, а покупця - права на його формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Враховуючи викладене, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Гидро Строй Групп», ТОВ «Вайт Роял», ТОВ «Глобал Продакт», ПП «Спецбуд», ТОВ «Дойтчес Фляйш Україна», ПП «Хімінвест», ТОВ «Вестер Груп».

У листопаді 2014 року між КП КОР «Тетіївтепломережа», як замовником, та ТОВ "Вайт Роял", як виконавцем, був укладений договір від 05.11.2014 №05, предметом якого є виконання предпроектних робіт по переводу котлів на альтернативні види палива.

На підтвердження факту отримання від ТОВ "Вайт Роял" робіт, обумовлених договором від 05.11.2014 №05, позивачем до перевірки та матеріалів справи надані: смету №1 на проектні (вишукувальні) роботу; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.11.2014 №236.

На підтвердження оплати придбаних послуг (робіт) позивачем надані банківські виписки, з яких вбачається, що позивачем оплачені отримані від ТОВ "Вайт Роял" роботи на загальну суму 263906,40 грн. відповідно до платіжних доручень від 21.11.2014 №1184 на суму 210000,00 грн. від 21.11.2014 на суму 53906,40 грн.

Суму у розмірі 219922,00 грн. (без ПДВ), перераховану ТОВ "Вайт Роял" в якості оплати послуг, було включено позивачем до складу витрат за 2014 рік.

У грудні 2014 року між КП КОР "Тетіївтепломережа", як покупцем, та ТОВ "Глобал Продакт", як продавцем, був укладений договір поставки від 02.12.2014 №2/12-14, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю визначений цим договором товар, а саме паливні брикети з деревини, а покупець зобов`язувався на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати товар та оплачувати його.

На підтвердження факту отримання від ТОВ "Глобал Продакт" товарів паливні брекети з деревини, обумовлених договором поставки від 02.12.2014 №2/12-14, позивачем до перевірки та матеріалів справи надані: видаткові накладні від 13.12.2014 №ГП-0000191, від 15.12.2014 №ГП-0000189, від 17.12.2014 №ГП-0000190, від 19.12.2014 №ГП-0000263, від 22.12.2014 №ГП-0000264, від 24.12.2014 №ГП-0000265, від 26.12.2014 №ГП-0000266, від 29.12.2014 №ГП-0000267, від 14.01.2015 №ГП-0000001, від 09.01.2015 №ГП-0000004, від 14.01.2015 №ГП-0000011, від 30.01.2015 №ГП-0000040, від 30.01.2015 №ГП-0000350; податкові накладні від 13.12.2014 №58, від 15.12.2014 №66, від 17.12.2014 №98, від 19.12.2014 №128, від 22.12.2014 №145, від 24.12.2014 №186, від 26.12.2014 №214, від 29.12.2014 №257, від 08.01.2015 №1, від 14.01.2015 №14, від 14.01.2015 №12, від 30.01.2015 №44, від 30.01.2015 №78; рахунки-фактури від 19.01.2015 №6, від 14.01.2015 №4, від 14.01.2015 №5, від 30.12.2014 №44, від 29.12.2014 №43, від 22.12.2014 №41, від 25.12.2014 №42, від 19.12.2014 №40, від 16.12.2014 №37, від 11.02.2015 №2, від 06.02.2015 №1, від 29.01.2015 №12; накладні від 14.01.2015 №ГП-0000001, від 14.01.2015 №ГП-0000011, від 09.01.2015 №ГП-0000004, від 30.01.2015 №ГП-0000040, від 30.01.2015 №ГП-0000350.

Суд звертає увагу, що накладні від 14.01.2015 №ГП-0000001, від 14.01.2015 №ГП-0000011, від 09.01.2015 №ГП-0000004, від 30.01.2015 №ГП-0000040, від 30.01.2015 №ГП-0000350 не містять ПІБ та підписів відповідальних осіб від покупця та продавця.

Видаткова накладна №ГП-0000011 від 14.01.2015 та рахунки-фактури не містять ПІБ та підпису відповідальної особи покупця.

В підтвердження оплати придбаного товару позивачем надані банківські виписки, з яких вбачається, що позивачем оплачені отримані від ТОВ "Глобал Продакт" товари на загальну суму 523250,00 грн., в т.ч. ПДВ 87208,29 грн.

Суми ПДВ у загальному розмірі 87208,29 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ "Глобал Продакт", були включені позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2014 року та січень 2015 року, а суми перераховані контрагенту в якості оплати товару в розмірі 268333,00 грн., віднесені позивачем до складу витрат 2014 року.

В лютому 2015 року між ТОВ "Глобал Продакт" (Первісний боржник), ТОВ "Дойтчес Фляйш Україна" (Новий боржник) та КП КОР "Тетіївтепломережа" (Кредитор) укладено договір про переведення боргу від 18.02.2015 №01/03, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний боржник переводить свій борг (обов`язки) за договором №2/12-14 від 02.12.2014, укладеним між Первісним боржником та Кредитором, в сумі 80500,00 грн. та зобов`язується сплатити Новому боржникові за прийняття боргу визначену цим договором плату, а Новий боржник замінює Первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного вище договору (Основний договір), і приймає на себе обов`язки Первісного боржника за Основним договором.

Так, у лютому 2015 року між КП КОР "Тетіївтепломережа", як покупцем, та ТОВ "Дойтчес Фляйш Україна", як продавцем, був укладений договір поставки від 01.02.2015 №1/02-15, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю визначений цим договором товар, а саме паливні брикети з деревини, а покупець зобов`язувався на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати товар та оплачувати його.

На підтвердження факту отримання від ТОВ "Дойтчес Фляйш Україна" товарів, обумовлених договором поставки від 01.02.2015 №1/02-15, позивачем до перевірки та матеріалів справи надані: видаткові накладні від 09.02.2015 №ДФ-0000122, від 12.02.2015 №ДФ-0000123; податкові накладні від 09.02.2015 №46, від 12.02.2015 №47; рахунки-фактури від 09.02.2015 №001, від 12.02.2015 №ДФ-0000065; повідомлення про згоду на переведення боргу.

Суми ПДВ у загальному розмірі 13416,66 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ "Дойтчес Фляйш Україна", були включені позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2015 року.

В червні 2013 року між КП КОР "Тетіївтепломережа", як замовником, та ПП "Спецбуд", як підрядником, був укладений договір від 25.06.2013 №25/06-1, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати у відповідності до умов даного договору, роботи по капітальному ремонту теплотраси.

На підтвердження факту отримання від ПП "Спецбуд" робіт, обумовлених договором від 25.06.2013 №25/01-1, позивачем до перевірки надані: акт б\н приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.10.2013 №ОУ-0000030; податкову накладну від 24.10.2013 №30.

Розрахунки були проведені у безготівковій формі на загальну суму 122146,34 грн., у т.ч. ПДВ 20357,72 грн.

Суму ПДВ у загальному розмірі 20357,72 грн. за податковою накладною, виданою ПП "Спецбуд", було включено позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року.

У лютому 2015 року між КП КОР "Тетіївтепломережа", як покупцем, та ПП "Хімінвест", як продавцем, був укладений договір поставки від 15.02.2015 №1/02-15, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю визначений цим договором товар, а саме паливні брикети з деревини, а покупець зобов`язувався на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати товар та оплачувати його.

На підтвердження факту отримання від ПП "Хімінвест" товарів, обумовлених договором поставки від 15.02.2015 №1/02-15, позивачем до перевірки надані: накладна від 16.02.2015 №54, рахунок-фактура від 16.02.2015 №1; податкова накладна від 16.02.2015 №54.

Вказані документи містять лише підписи осіб, без зазначення ПІБ та посад осіб, відповідних за здійснення господарської операції.

В підтвердження оплати придбаного товару позивачем надано банківську виписку, з якої вбачається, що позивачем оплачені отримані від ТОВ ПП "Хімінвест" товари на загальну суму 38500,00 грн., в т.ч. ПДВ 6416,67 грн.

Суму ПДВ у загальному розмірі 6416,67 грн. за податковою накладною, виданою ПП "Хімінвест", було включено позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2015 року.

У квітні 2015 року між КП КОР "Тетіївтепломережа", як покупцем, та ТОВ "Вестер Груп", як постачальником, був укладений договір від 17.04.2015 №16, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався передати у власність у зумовлені строки покупцеві, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити вартість паливних брекетів, ціна яких визначається специфікацією, що додається до договору і є його невід`ємною частиною.

На підтвердження факту отримання від ТОВ "Вестер Груп" товарів, обумовлених договором від 17.04.2015 №16, позивачем до перевірки та матеріалів справи надані: специфікацію №1 від 17.04.2015; видаткову накладну від 17.04.2015 №282; податкову накладну від 17.04.2015 №64; рахунок на оплату від 17.04.2015 №1704/002.

Суд звертає увагу, що специфікація №1 від 17.04.2015; видаткова накладна від 17.04.2015 №282 не підписані відповідальною особою КП КОР "Тетіївтепломережа".

Заборгованість по розрахункам з ТОВ "Вестер Груп" відсутня.

Суму ПДВ у загальному розмірі 6708,32 грн. за податковою накладною, виданою ТОВ "Вестер Груп", було включено позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2015 року.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 12.04.2021 у справі №810/2051/16 про направлення справи на новий розгляд, суд зазначає наступне.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 року (далі - Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Пунктом 5 ст.9 Закону №996 передбачено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У відповідності до ч.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Положеннями ч.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України встановлено, що при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Сукупність господарських операцій за певний період є господарською діяльністю, метою якої є досягнення доходу.

Водночас, неотримання підприємством доходу від окремих операцій або певної їх сукупності не свідчить, що такі операції не пов`язані із господарською діяльністю, оскільки при здійснені господарських операцій завжди існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від таких операцій.

Отже, прибуток - це мета усієї діяльності, а не результат кожної окремої операції, здійсненої під час такої діяльності. Податковим кодексом віднесення тієї чи тієї господарської операції до господарської діяльності, що становить підприємництво, не ставиться в залежність від того, прибуткова вона чи збиткова.

Таким чином, господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об`єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик отримати збиток від конкретної операції. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської та/або направленої на ухилення від оподаткування.

Вищенаведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №809/2736/13-а, від 21.08.2018 у справі №0870/8352/12, від 27.11.2018 у справі №804/8024/14.

В постанові від 05.05.2020 у справі № 826/14426/16 Верховним Судом сформовано наступний правовий висновок.

Умовами реалізації права платника на формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

При цьому, правові наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально (фактично) вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Верховний Суд в постанові від 05.05.2020 у справі № 826/14426/16 вказав, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Враховуючи наведені позиції Верховного Суду, суд зазначає, що дослідженню підлягають всі обставини здійснення господарських операцій в сукупності з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, наявності трудового ресурсу, змісту послуг, що надаються, тощо.

Досліджуючи долучені до позовної заяви копії первинних документів щодо кожного контрагента позивача по господарським взаємовідносинам, операції за якими визнані нереальними відповідачем в акті перевірки від 21.01.2016 №5/220/24879282, судом встановлено наступне.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Гидро Строй Групп».

Позивачем до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2014 рік віднесено суму 1000000 грн по взаємовідносинах з ТОВ «Гидро Строй Групп».

На підтвердження господарських операцій з наведеним контрагентом позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за грудень 2014 року, журнал ордер №б за грудень 2014 року, договір №18/01 та акт приймання виконаних будівельних робіт за 2015 рік.

При проведенні аналізу господарських операцій позивача з ТОВ «Гидро Строй Групп» встановлено, що позивачем не було надано до перевірки документів, які підтверджують господарські операції у грудні 2014 року, така операція не підтверджена відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов?язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПП «Спецбуд».

Між позивачем (замовником) та ПП «Спецбуд» (підрядником) укладено договір від 25 червня 2013 року №25/06-1, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов?язується виконати у відповідності до умов даного договору, роботи по капітальному ремонту.

Позивачем надано акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкову накладну. Розрахунки були проведені у безготівковій формі на загальну суму 122 146,34 грн, у тому числі податок на додану вартість, у розмірі 20 357,72 грн, яку включено позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року.

При проведенні аналізу господарських операцій позивача з ПП «Спецбуд» було встановлено, що стан платника ПП «Спецбуд» - « 7», внесено запис про відсутність за внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, кількість працюючих за 4 квартал 2014 року склало 2 особи, інформація про наявність основних засобів відсутня. Також встановлено непідтвердження реальності проведення господарських операцій з ПП «Спецбуд» у зв?язку з: неможливістю фактичного здійснення господарських операцій ПП «Спецбуд», у зв?язку з відсутністю наявності трудових ресурсів, основних засобів, виробничих потужностей та інших засобів; відсутністю необхідних умов для здійснення будівельно- монтажних робіт (монтаж тепломережі); відсутністю придбання даних послуг по лав стан постачання від постачальників у жовтні 2013 року; відсутністю документів, що посвідчують стан виконаних робіт і чи відповідають вони технічним вимогам.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Дойтчес Фляйш Україна».

Між позивачем (покупцем), та ТОВ «Дойтчес Фляйш Україна» (продавцем) укладений договір поставки від 1 лютого 2015 року №1/02-15. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури та повідомлення про згоду на переведення боргу. Суми податку на додану вартість у загальному розмірі 13 416,66 грн. за податковими накладними було включено позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2015 року.

Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ «Дойтчес Фляйш Україна» суд зазначає, що стан платника ТОВ "Дойтчес Фляйш Україна" - "16", внесено запис про відсутність місцезнаходженням, податковий розрахунок 1-ДФ не подано, свідоцтво платника ПДВ анульовано 18.08.2015, інформація про наявність основних засобів відсутня.

Крім того, від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію від 06.05.2015 №370/26-55-22-10/39233649 щодо ТОВ «Дойтчес Фляйш Україна» з питань проведення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Англетер Капітал» за період з 01.12.2014 по 31.01.2015, яким встановлено, що ТОВ «Дойтчес Фляйш Україна» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов?язаних з наданням податкової вигоди третім особам та використовувалось з метою прикриття незаконної діяльності.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПП «Фервест».

Між Позивачем (покупцем) та ПП «Фервест» (на момент здійснення фінансово-господарських відносин ПП «Хімінвест») (продавцем) укладено договір поставки від 15 лютого 2015 року №1/02-15. Позивачем було надано накладну, рахунок-фактури, податкову накладну та банківську виписку. Суму податку на додану вартість у розмірі 6 416,67 грн. за податковою накладною включено позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2015 року.

При проведенні аналізу господарських операцій позивача з ПП «Фервест» (на момент здійснення фінансово-господарських відносин ПП «Хімінвест») встановлено, що основний вид діяльності ПП «Хімінвест» - консультування з питань комерційної діяльності й керування, згідно звіту за формою №Д4 за лютий 2015 року працювало у штаті 8 осіб. При цьому, згідно із зареєстрованими в ЄРПН податкових накладних встановлено різноплановість придбаних товарів та послуг.

Також, відповідачем отримано від ДПІ у Голосіївському районі ТУ ДФС у м. Києві узагальнену податкову інформацію від 15.09.2015 №7704/7/26-50-22-06 щодо ПП «Хімінвест» за звітний період декларування ПДВ з лютого по серпень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками, відповідно до якої не підтверджено реальність придбання товару, ведення в обіг якого не підтверджується фактом реального походження цих товарів у попередніх ланках ланцюга його постачання.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Вайт Роял».

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Вайт Роял» (виконавець) укладено договір від 5 листопада 2014 року №05, предметом якого є виконання предпроектних робіт по переводу котлів на альтернативні види палива.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано кошторис №1 на проектні (вишукувальні) роботи, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 20 листопада 2014 року №236, банківські виписки.

Суму у розмірі 219 922 грн, перераховану виконавцю робіт, включено позивачем до складу витрат за 2014 рік. В ході перевірки було встановлено, що відповідно до Системи автоматизованого співставлення податкового зобов?язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України у ТОВ «Вайт Роял» у штаті працювала одна особа, інформація про наявність основних засобів відсутня.

Відповідно до податкової інформації ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 07.05.2015 №258/10-13-22-05/39301269 щодо спектру фінансово-господарської діяльності ТОВ «Вайт Роял» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.09.2014 по 31.01.2015 податковим органом встановлено, що ТОВ «Вайт Роял» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов?язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Також, в матеріалах справи наявний вирок Печерського районного суду міста Києва від 28.01.2016 по кримінальній справі №757/1457/16-к за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України.

Вказаним вироком встановлено наступне: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на початку липня 2014 року, більш точної дати та часу не встановлено, без мети ведення фінансово-господарської діяльності та виконання адміністративно-розпорядчих функцій у якості службової особи, не маючи наміру щодо здійснення діяльності, пов`язаної з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, з метою прикриття незаконної діяльності іншими особами, вступивши у попередню змову із невстановленою особою, спрямовану на створення та подальшу реєстрацію в органах державної влади суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, за грошову винагороду, вчинила дії, що виразились у створенні фіктивного підприємства ТОВ «Вайт Роял» (код ЄДРПОУ 39301269).

При цьому ОСОБА_4 та невстановлена досудовим розслідуванням особа розподілили між собою ролі у спільному злочинному плані.

Так, ОСОБА_4 , відповідно до розробленого злочинного плану, повинна була надати свої дані, документи, що посвідчують особу, які використаються невстановленою особою для розробки установчих документів юридичної особи, підписати статутні та інші документи по створенню та подальшій державній реєстрації фіктивного суб`єкта господарської діяльності (юридичної особи), засновником та службовою особою якого вона мала виступити за грошову винагороду з метою прикриття незаконної діяльності іншої особи. У свою чергу, невстановлена досудовим розслідуванням особа, відповідно до відведеної їй злочинної ролі, повинна підготувати необхідні для створення та реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності в органах державної влади документи, а також організувати здійснення його державної реєстрації, забезпечити та надати можливість невстановленим досудовим розслідуванням особам використовувати створене підприємство, з метою прикриття незаконної діяльності.

В подальшому ОСОБА_4 , виконуючи відведену їй роль у раніше розробленому злочинному плані, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, запропонованих їй невстановленою досудовим розслідуванням особою, як майбутнього засновника та власника фіктивного підприємства, усвідомлюючи, що підприємство створюється з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, з корисливих спонукань, бажаючи отримати запропоновану їй грошову винагороду, погодившись на таку пропозицію, надала невстановленій досудовим розслідування особі, з метою підготування статутних та реєстраційних документів по створенню суб`єкта господарської діяльності, свої паспортні дані.

Крім цього, на виконання раніше розробленого злочинного плану, за вказівкою невстановленої особи, 11 липня 2014 року, в денний період часу, ОСОБА_4 прибула до станції метрополітену Кловська по вул. Мечникова в м. Києві та підписала надані їй невстановленою особою Протокол №8 загальних зборів засновників ТОВ «Вайт Роял» (код ЄДРПОУ 39301269), які нібито відбулися 11 липня 2014 року , та до якого заздалегідь були внесені неправдиві відомості щодо місцезнаходження товариства та сформованого статутного капіталу за рахунок грошового внеску у розмірі 320 000 гривень, а також Статуту ТОВ «Вайт Роял» (код ЄДРПОУ 39301269), нібито затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 11 липня 2014 року.

В подальшому усі вищезазначені документи ОСОБА_4 були передані невстановленій слідством особі, для подальшої державної перереєстрації підприємства в органах державної влади.

Таким чином, передані невстановленою особою Протокол №8 загальних зборів засновників ТОВ «Вайт Роял» (код ЄДРПОУ 39301269), Статут ТОВ «Вайт Роял» (код ЄДРПОУ 39301269), нібито затверджений рішенням загальних зборів учасників товариства від 11 липня 2014 року, а також посвідчена приватним нотаріусом Києво Святошинського районного нотаріального округу Київської області Баландіним В.В. від 11 липня 2014 року довіреність, надали іншій особі можливість здійснити у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Києво Святошинського районного управління юстиції 14 липня 2014 року державну реєстрацію ТОВ «Вайт Роял» (код ЄДРПОУ 39301269), про що державними реєстраторами зазначеної установи в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи зроблено запис за №13391020000010074.

Окрім цього, на завершення заздалегідь обумовленого плану, приблизно через два тижні після підписання довіреності та установчих документів ТОВ «Вайт Роял» (код ЄДРПОУ 39301269), за вказівкою невстановленої слідством особи ОСОБА_4 прибула у АТ «Радабанк», де підписала надані невстановленою особою документи на відкриття поточного рахунку для створеного та зареєстрованого на той момент ТОВ «Вайт Роял» (код ЄДРПОУ 39301269).

Таким чином, вчинивши свої умисні дії на виконання заздалегідь обумовленого плану, виступивши засновником та директором ТОВ «Вайт Роял» (код ЄДРПОУ 39301269), ОСОБА_4 забезпечила прикриття незаконної діяльності невстановленої досудовим розслідуванням особи щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахункам підприємства, складанні від імені службових осіб ТОВ «Вайт Роял» (код ЄДРПОУ 39301269) фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складанні та видачі документів податкової звітності.

14 грудня 2015 року ОСОБА_4 органом досудового розслідування оголошено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України - у пособництві фіктивному підприємництву, тобто сприянні та наданні засобів для створення суб`єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

12.01.2016 між прокурором прокуратури Печерського району м. Києва, якому надані права процесуального керівника у кримінальному провадженні, та підозрюваною ОСОБА_4 , за участю захисника Муконіної Н. Ю. укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Глобал Продакт».

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Глобал Продакт» (продавець) укладено договір поставки від 2 грудня 2014 року №2/12-14, предметом поставки якого були паливні брикети з деревини. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні та банківські виписки, з яких вбачається, що позивачем оплачені отримані товари на загальну суму 523 250 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 87 208,29 грн. Суми податку на додану вартість у розмірі 87 208,29 грн були включені позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2014 року та січень 2015 року, а суми, перераховані контрагенту в якості оплати товару в розмірі 268 333 грн, віднесені позивачем до складу витрат 2014 року.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Глобал Продакт" встановлено не підтвердження реальності проведення господарських операцій ТОВ "Глобал Продакт" у зв?язку з відсутністю у останнього: основних засобів, трудових ресурсів, інших матеріалів для здійснення купівлі-продажу даного товару; придбання по ланцюгу за період грудень 2014 року та січень 2015 року; документів, що посвідчують якість товару і відповідність санітарним вимогам; документів на транспортування товару.

Також, в матеріалах справи наявний вирок Печерського районного суду міста Києва від 26.10.2015 по кримінальній справі №757/35372/15-к за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_5 перебуваючи неподалік готелю «Славутич» у м. Києві, надав ОСОБА_7 на підпис Протокол № 01-09/14 загальних зборів учасників ТОВ «ГЛОБАЛ ПРОДАКТ» (код ЄДРПОУ 39120874) від 04 вересня 2014 року, згідно якого ОСОБА_7 було введено до товариства у якості одноосібного учасника та передано на його користь 100% частки статутного капіталу у розмірі 1000 гривень, Наказ № 2 від 05 вересня 2014 року про призначення ОСОБА_7 на посаду директора ТОВ «ГЛОБАЛ ПРОДАКТ» (код ЄДРПОУ 39120874), а також нову редакцію Статуту ТОВ «ГЛОБАЛ ПРОДАКТ» (код ЄДРПОУ 39120874), нібито затверджену Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ГЛОБАЛ ПРОДАКТ» (код ЄДРПОУ 39120874) від 04 вересня 2014 року. При цьому, ОСОБА_5 приховав зміст підписаних ОСОБА_7 документів, скориставшись довірою останнього.

Після проведення реєстрації змін до установчих документів у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, бажаючи довести свій злочинний намір до завершення, діючи умисно, приблизно у кінці вересня 2014 року, ОСОБА_5 надав ОСОБА_7 вказівку прибути на станцію метро Льва Толстого у м. Києві та після його приїзду у приміщенні юридичної фірми, офіс якої знаходився неподалік станції метро, надав ОСОБА_7 вказівку щодо підписання документів невідомого змісту. Розуміючи та усвідомлюючи, що для завершення справжньої мети створення вищевказаного фіктивного підприємства і прикриття за допомогою нього незаконної діяльності необхідно відкрити банківські рахунки, цього ж дня ОСОБА_5 повів ОСОБА_7 у АТ «ЗЛАТОБАНК», що знаходилось та той момент у будинку по АДРЕСА_1 , та надав його працівникам попередньо підписані ОСОБА_7 документи, а також надав вказівку щодо підписання додаткових документів, яких не вистачало для відкриття рахунку.

Окрім цього, приблизно через тиждень після відвідання АТ «ЗЛАТОБАНК», ОСОБА_5 скерував ОСОБА_7 до станції метро Олімпійська у м. Києві для зустрічі із ОСОБА_6 , який повинен був скерувати його подальші дії. По приїзду у зазначене ОСОБА_5 місце, ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_6 , який повідомив, що вони вирушають до приватного нотаріуса, офіс якого знаходився на той момент по вул. Червоноармійська поблизу станції метро Палац Україна у м. Києві. У приміщенні приватного нотаріуса, ОСОБА_6 надав ОСОБА_7 на підпис документи невідомого змісту, на яких після підписання самостійно проставив печатку товариства. Після підписання документів у офісі нотаріуса, ОСОБА_6 провів ОСОБА_7 до відділення «Контракт Банк», що знаходилось на той момент по вулиці Червоноармійська у м. Києві. У приміщенні відділення банку ОСОБА_6 знову надав ОСОБА_7 на підпис документи невідомого змісту, які останній підписав. Після вчинення зазначених дій ОСОБА_7 жодного разу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не бачив, печаткою товариства не користувався, оскільки вона залишилась у ОСОБА_6 фінансово-господарську діяльність від імені засновника та службової особи ТОВ «ГЛОБАЛ ПРОДАКТ» не здійснював, будь-які первинні бухгалтерські та фінансово-господарські документи не підписував, податкову звітність не складав та до органів державної влади не подавав, рахунками підприємства та коштами, які на них акумулювались, не розпоряджався.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились в організації створення та придбання суб`єктів господарської діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, діючи повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України.

23 вересня 2015 року між старшим прокурором прокуратури Печерського району м. Києва Станковим О.П., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Судом встановлено, що первинні документи по господарським операціям між позивачем та ТОВ «Вайт Роял», ТОВ «Глобал Продакт» підписані ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

Оскільки вказаними особами підтверджено відсутність факту здійснення підприємницької діяльності та підписання первинних документів підприємств, суд вважає, що надані первинні документи по взаємовідносинам з вказаними особами не підтверджують факт здійснення господарської діяльності та є фіктивними.

Первинні документи, підписані зазначеними особами, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставними, а виписані податкові накладні не можна вважати належно оформленими документами податкової звітності.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З аналізу наведених норм законодавства, обов`язковою умовою визнання господарської операції реально вчиненою є можливість ідентифікації осіб, які приймали участь в господарській операції.

Фактично всі документи підписані або не встановленими особами, або директорами підприємств, суду не надано доказів залучення співробітників вказаних компаній до здійснення господарських операції, отже увесь обсяг постачання та прийняття товару здійснювала одна людина, що фактично є неможливим для здійснення господарської операції з постачання великовагового товару.

По взаємовідносинам з ТОВ «Вайт Роял» суду не надано документів щодо залучення осіб, якими вчинялись проектні роботи, з огляду на що суд не може ідентифікувати осіб, відповідальних за виконання робіт.

Суду не надано доказів подальшого використання отриманого від контрагентів-постачальників товару.

3 огляду на викладене, в ході перевірки та судового розгляду справи не встановлено: походження наведеного товару від виробника або від первісного продавця чи імпортера; наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення господарських операцій. Має місце маніпулювання податковою звітністю (введення в обіг товару невідомого походження - легалізація товару) з метою незаконного формування податкового кредиту без фактичного здійснення господарської операції.

Суд не має можливості визначити приналежність товару, переданого за накладними, до товару, отриманого від контрагентів-постачальників, оскільки вказаний товар не містить індивідуальних ознак, а визначений родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст. 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Таким чином, судом не встановлено рух товару від контрагентів-постачальників до КП «Тетіївтепломережа» та його подальшого використання позивачем за наведеними первинними документами, що свідчить про безтоварність здійсненої господарської операції.

При дослідженні наданих до суду документів встановлено, що жодних документів, які б свідчили про взяття на облік фактично отриманого обладнання (прибуткових ордерів, журналу обліку вантажів, актів приймання ТМЦ, лімітно-забірних карток, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) товарів карток складського обліку матеріалів), або інших первинних документів, що підтверджували б переміщення використаного обладнання, позивачем ані до перевірки, ані до матеріалів справи не надано.

Необхідність підтвердження переміщення товарно-матеріальних цінностей відповідними документами підтверджена в постанові Верховного Суду від 10.08.2022 у справі №520/11948/19.

Ані до суду, ані до перевірки позивачем не надано інші первинні документи, що підтверджують належним чином оформлення операції з придбання товару та докази бухгалтерського обліку, а саме по всіх контрагентах до перевірки не надано оборотно-сальдові відомості по рах.30 "Каса", 31 "Поточні рахунки", 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками, тому неможливо встановити кредиторську/дебіторську заборгованість, журнали-ордери по рахунках 201, 23, 281, 31, 361 та іншим, тому неможливо встановити відображення господарської операції з придбання ТМЦ у бухгалтерському обліку та подальше списання по рахунках бухгалтерського обліку, документи, які б підтверджували оприбуткування ТМЦ отриманого від його контрагентів.

Твердження позивача про те, що відсутність наведених судом документів не є підставою для визнання господарської операції нереальної через те, що вказані документи не є документами первинного бухгалтерського обліку спростовується позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.11.2020 у справі № 300/555/19.

А саме Верховним Судом зазначено, що наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та товарно-транспортних документів не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами.

Стосовно відсутності товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі - Правила № 363), товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу.

Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (пункт 11.1 Правил № 363).

Як встановлено пунктом 11.7 цих Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

За змістом цієї норми товарно-транспортні накладні повинні у всякому разі бути в наявності як у покупця так і у продавця, безвідносно до умов договору поставки про зобов`язану сторону щодо доставки товару. При цьому, однак, такі товарно-транспортні накладні повинні містити всю інформацію, яка б давала можливість здійснити облік транспорту, який здійснював перевезення, водія, який керував транспортом, товару, який перевозився, його якісних та кількісних характеристик (маса, кількість, найменування тощо).

З урахуванням викладених обставин справи та вимог чинного законодавства України суд вважає, що первинні документи, надані позивачем до перевірки та до суду, не відображають реального настання господарських операцій, оскільки сам факт наявності у позивача податкових чи видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06 червня 2018 року у справі №П/811/2247/14 (К/9901/7235/18).

Суду не надано доказів перевезення великовагового товару від контрагентів-постачальників до КП «Тетіївтепломережа», враховуючи розташування підприємств в різних населених пунктах.

З постанов Верховного Суду можна зробити певні висновки щодо того, як саме платник податків може підтвердити власну належну обачність. Зокрема, необхідно: перевірити контрагента за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків; отримання засвідчених копій статутних та реєстраційних документів, копії паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо; перевірити загальнодоступну інформацію щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента.

Зазначене вказане, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 140/1611/19, від 16 березня 2021 року у справі № 815/1592/16.

Необхідно також звернути увагу на повноваження особи, яка підписуватиме договір та первинні документи (постанова Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі №826/16627/18); та перевірити наявність у контрагента трудових та матеріальних ресурсів (основних фондів) для проведення відповідної господарської діяльності (постанови Верховного Суду від 23 квітня 2021 року у справі № 200/7209/19-а, від 12 листопада 2021 року у справі №520/1769/19).

У зв`язку з вище наведеним, господарські операції між позивачем та контрагентами не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження, відсутності в достатній кількості трудових ресурсів, основних засобів, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про юридичну дефектність оформлених первинних документів, про відсутність законного джерела походження ідентифікованого активу, відсутність існування активу, неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій із його подальшого постачання по всьому ланцюгу оформлення первинних документів до кінцевого споживача.

Аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідно їх дійсному економічному змісту.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та визначення оподатковуваного прибутку, і вказана обставина є визначальною для дослідження.

Про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Наявність таких обставин разом може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій. З метою дослідження фактичного постачання товарів/послуг у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання поставок, обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінювати такі докази кожний окремо та разом, а також разом з іншими доказами у справі.

Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у постанові від 03.08.2020 у справі №826/7917/17.

У постанові від 04.06.2020 у справі №825/1630/17 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду зазначив, що за певних обставин первинні документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В іншому випадку, первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Разом з тим, окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Так, перевірці підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості контрагента до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як наприклад: наявність персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції.

З наданих до суду позивачем первинних документів, а також з урахуванням доказів та пояснень, наведених відповідачем, суд приходить до висновку про неможливість встановити реальність господарських операцій позивача на підставі наданих первинних документів, адже вони носять формальний характер, в той час як відповідачем надано докази та достатні доводи про неможливість встановити походження придбаних позивачем товарів (робіт/послуг) за ланцюгом постачання.

Суд вважає за необхідне взяти до уваги той факт, що жоден з перелічених контрагентів позивача не має ресурсної (технічної, технологічної та матеріальної) бази для самостійного виконання обов`язків за укладеними з позивачем угодами, в тому числі досліджуючи шлях придбання таких товарів (робіт, послуг) за ланцюгом постачання до останнього контрагента.

Аналіз наданої відповідачем інформації та доказів вказує на неможливість встановити реальне походження товарів (робіт, послуг).

При дослідженні первинної документації, долученої до матеріалів справи, в судовому засіданні встановлено, що повний перелік документів, які надані позивачем для долучення до матеріалів справи, перевіряючим під час проведення документальної перевірки, наданий не був.

Вказаний факт підтверджено представником відповідача в судовому засіданні та не спростовано представником позивача.

У зв`язку з наведеним вище, суд приходить до висновку про непідтвердження реальності досліджених судом господарських операцій.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, податковим органом було встановлено, що директору підприємства без погодження з органом управління підприємства безпідставно нараховано та виплачено премії та надбавки на суму 109449,15 грн. за 2013-2014 роки та єдиного соціального внеску на суму 40561,85 грн.

Такий висновок підтверджується постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2015 у справі №810/1288/15, в якій було встановлено, що посадовими КП КОР "Тетіївтепломережа" було проведено виплати премій директору підприємства без дотримання порядку здійснення таких виплат передбаченого вимогами трудового контракту, а також Положення Київської обласної ради від 31.07.2012 №430-21-VІ, а саме без погодження органу управління підприємства.

Під час розгляду справи позивачем не було надано будь-яких доказів на підтвердження того, що витрати на виплату директору підприємства премій правомірно було відображено у податковій звітності, що в свою чергу, свідчить про безпідставне віднесення позивачем вказаної суми коштів до складу адміністративних витрат.

Отже, з наведеного слідує, що контролюючим органом було правомірно зменшено позивачу адміністративні витрати на загальну суму 150011,00 грн., у тому числі за 2013 рік на суму 49319,19 грн. та за 2014 рік на суму 100691,81 грн.

Додатково суд зазначає, що під час первісного розгляду справи постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 було відмовлено в скасуванні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині зменшення позивачу адміністративних витрат на загальну суму 150011,00 грн

Суд зазначив на правомірності висновків податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п. 142.1 ст. 142, п. 143.1 ст. 143 Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні позивачем адміністративних витрат на загальну суму 150011,00 грн щодо безпідставного нарахування та виплаті директору підприємства премії у 2013 році на суму 49319,19 грн. та в 2014 році на суму 100691,81 грн.

Скасовуючи судові рішення та направляючи адміністративну справу на новий розгляд, Верховним Судом в постанові від 12.04.2021 у справі №810/2051/16 не викладено доводів щодо незгоди з відповідним висновком суду, викладеним в постанові Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2017.

Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню, оскільки висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 21.01.2016 №5/220/24879282 стосовно встановлених порушень, відповідальність за які застосована вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, підтверджені під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

в и р і ш и в:

В задоволенні позовної заяви Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради (вул. Соборна, буд. 19а, м. Тетіїв, Київська область, 09800, код ЄДРПОУ 24879282) до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС (вул. Святослава Хороброго, буд. 5а, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 44096797) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 04 липня 2024 року.

Суддя Парненко В.С.