Ухвала

від 14.06.2021 по справі 810/2051/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про прийняття адміністративної справи до провадження

14 червня 2021 року м. Київ № 810/2051/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради "Тетіївтепломережа" до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

21 червня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство Київської обласної ради "Тетіївтепломережа" (далі - позивач) з позовом до Тетіївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 9 лютого 2016 р. №0000192200 та №0000182200.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 р. адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тетіївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 9 лютого 2016 р. №0000182200;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тетіївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 9 лютого 2016 р. №0000192200 в частині донарахування Комунальному підприємству Київської обласної ради "Тетіївтепломережа" податку на прибуток у сумі 267886 грн. 00 коп.) та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 66972 грн. 00 коп.;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 р. апеляційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 р. касаційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задоволено частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року скасовано, а справу № 810/2051/16 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховним судом зазначено, що первинні документи, підписані зазначеними особами контрагентів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставними, а виписані податкові накладні не можна вважати належно оформленими документами податкової звітності.

Верховний Суд вказав, що з матеріалів справи вбачається, що податковий орган неодноразово звертав увагу суду на вироки відносно посадових осіб контрагентів позивача, проте, судами попередніх інстанцій не досліджено зазначені обставини, на які посилався податковий орган під час розгляду цієї справи. Дослідження таких обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки наведені матеріали містять відомості щодо фіктивності саме суб`єктів господарювання, які є контрагентами позивача у цій справі.

Верховний Суд стверджує, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена рішенням суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому відображення в податковому обліку наслідків такої господарської операції є безпідставним.

Верховний Суд вказав, що у судових рішеннях суди зазначили про частково оплату за договорами, наявність часткової кредиторської заборгованості за договорами та укладання договорів про переведення боргу, але судами не досліджено умови таких договорів, їх строки та сплату такого боргу. Судами не досліджено питання фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманих товарно-матеріальних цінностей та послуг, з відповідним документальним підтвердженням. Не досліджено та не надано оцінку наявності або відсутності кредиторської заборгованості по зазначеним вище господарським операціям по наведеним постачальникам товару.

Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій не досліджено обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами. За податковою інформацією контрагенти позивача не мають достатньої кількості працівників, основних фондів, технічних можливостей, тощо для виконання укладених угод, що важливо встановити судам.

Судами не досліджено матеріальні, фінансові, трудові ресурси, технічні та технологічні можливості таких контрагентів для виконання договірних зобов`язань, залучення контрагентами з цією метою третіх осіб та, відповідно, понесення ними витрат, пов`язаних із таким залученням.

Верховний Суд вказав, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податків норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів сторін має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок (надання послуг), перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Згідно з постановою Верховного Суду під час нового розгляду суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам. У даній справі дослідженню підлягає саме реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті; взаємозв`язок між отриманими товарами (послугами) та використанням їх у господарській діяльності. Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про підтвердження господарських операцій позивача та правомірність формування витрат і податкового кредиту за вказаними операціями.

9 червня 2021 р. протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді цього адміністративного суду Журавлю В.О.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 30 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Цією ж статтею встановлено, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Таким чином, за наведених підстав справа підлягає прийняттю до провадження.

За приписами ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з вимогами ч. 9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Суддя вважає, що з урахуванням приписів ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України та для забезпечення виконання висновків, викладених у судовому рішенні Верховного Суду у цій справі, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття підготовчого провадження у справі, керуючись ст.ст. 171, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

1. Прийняти до провадження дану адміністративну справу.

Справа буде розглядатися за правилами спрощеного провадження .

2. Призначити судове засідання на 14 липня 2021 року о 10:30 год.

Судове засідання відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 1-й під`їзд, 6-й поверх).

3. Викликати для участі в судовому засіданні учасників справи (їх представників).

4. Запропонувати відповідачам подати до суду:

- відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (з урахуванням висновків Верховного Суду);

- на виконання постанови Верховного Суду надати додаткові докази у зв`язку із зазначеними у постанові недоліками щодо виявленої неповноти інформації стосовно вказаних обставин справи.

5. Роз`яснити відповідачам, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

6. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

7. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Журавель В.О.