Рішення

від 25.06.2024 по справі 460/132/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2024 року м. Рівне№460/132/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Греська О.Р за участю секретаря судового засідання Гук О.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Аврамишин С.В.,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту- позивач)до Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області (далі по тексту- відповідач), в якій позивач просить:

визнати незаконним та скасувати рішення Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області №602 від 16.02.2022 про затвердження генерального плану з планом зонування території населеного пункту Зарів`я Сарненського району Рівненської області, яким затверджено містобудівну документацію «Генеральний план з планом зонування території населеного пункту Зарів`я Сарненського району Рівненської області, розроблену Приватним підприємством «Землебудпроект»;

визнати незаконним та скасувати рішення Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області №714 від 29.11.2022 про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 , на території Вирівської сільської територіальної громади Сарненського району Рівненської області, у зв`язку з невідповідністю містобудівної документації;

зобов`язати Вирівську сільську раду Сарненського району Рівненської області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 , на території Вирівської сільської територіальної громади Сарненського району Рівненської області, площею 0,2500 га, що має кадастровий номер 5625488800:03:002:0020 та передати їй у власність.

Ухвалою суду від 09.01.2024 року позовну заяву позивача залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.02.2024 року відкрито загальне позовне провадження в справі.

Мотивуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що 13.09.2021 нею було подано до відповідача заяву від 09.09.2021 про затвердження розробленої за її замовленням на підставі ст. 55 Закону України «Про землеустрій» технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 гав АДРЕСА_1 на території Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області з кадастровим номером 5625488800:03:002:0020 та передачу її у власність.

На даній земельній ділянці розташований житловий будинок площею 95,5 кв.м., який належить позивачці на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.03.2021 № 249858113.

За результатом розгляду даної заяви відповідачем, з порушенням строків встановлених ч. 2 ст. 118 Земельного кодексу України, прийнято рішення від 29.11.2022 року № 714. Вказаним рішенням відмовлено позивачу в задоволенні вищевказаної заяви з підстав невідповідності містобудівної документації.

Вважає такі дії відповідача незаконними, а оскаржувані рішення протиправними, посилаючись на норми Земельного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»,

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов від 23.02.2023, відповідно до змісту якого він заперечує щодо його задоволення. Вказує, що відповідачем дотримано процедуру розгляду заяви про затвердження документації із землеустрою та обґрунтовує оскаржуване рішення прийняттям Вирівською сільською радою рішення від 16.02.2022 № 602 «Про затвердження Генерального плану з планом зонування території населеного пункту с. Зарів`я Сарненського району Рівненської області», відповідно до якого спірну земельну ділянку було віднесено до земель загального користування житлової та громадської забудови .

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням виконкому Чудельської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 13.08.1997 надано дозвіл ОСОБА_1 на будівництво індивідуального житлового будинку з господарськими приміщеннями на земельній ділянці площею 0,25 га в АДРЕСА_1

25.03.2021 року на підставі технічного паспорта від 01.04.2020, виписки із погосподарської книги Вирівської сільської ради від 11.03.2021 № 790 зареєстровано право приватної власності на одноповерховий житловий будинок площею 95,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку із чим видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.03.2021 № 249858113.

Довідкою Вирівської сільської ради від 09.06.2021 року № 2691 підтверджено, що згідно господарської книги №02-0055-1 житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га по АДРЕСА_2 рахується за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі вищевказаних документів та відповідно до замовленої позивачкою технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 , на території Вирівської сільської територіальної громади Сарненського району Рівненської області було зареєстровано у Державному земельному кадастрі земельну ділянку з кадастровим номером 5625488800:03:002:0020 площею 0,25 га із цільовим призначенням: 02.01 Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 07.09.2021 № НВ-6315925802021.

13.09.2021 позивачкою подано до відповідача заяву від 09.09.2021 про затвердження розробленої за її замовленням на підставі ст. 55 Закону України «Про землеустрій» технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 гав АДРЕСА_1 на території Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області з кадастровим номером 5625488800:03:002:0020 та передачу даної земельної ділянки у власність.

Рішенням Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 29.11.2022 року № 714 відмовлено в задоволенні вищевказаної заяви позивачки з підстав невідповідності містобудівної документації.

Зокрема, відповідач послався на рішенням Вирівської сільської ради від 16.02.2022 № 602 «Про затвердження Генерального плану з планом зонування території населеного пункту с. Зарів`я Сарненського району Рівненської області».

Крім того, матеріалами справи підтверджено неодноразові звернення позивача із аналогічними заявами, однак відповідачем за результатом їх розгляду не було прийнято жодних рішень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає наступне.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За приписами ч. 1 ст. 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ч. 2 ст. 1 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВРвиключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Положеннями ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною першою та другою статті 118 ЗК України визначено, що громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно доЗакону України"Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою визначено положеннямистатті 186 Земельного кодексу України.

Згідно вимог пункту 5 частини п`ятоїстатті 186 Земельного кодексу Українитехнічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів.

Частиною восьмоюстатті 186 Земельного кодексу Українипередбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

За визначенням, наведеним устатті 1 Закону України "Про землеустрій" N 858-IV від 22.05.2003, технічна документація із землеустрою це сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Відповідно достатті 29 Закону N 858-IVдокументація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Погодження і затвердження документації із землеустрою відповідно достатті 30 Закону N 858-IV проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Як визначено частинами 1-3статті 55 Закону N 858-IVвстановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Згідно частини четвертоїстатті 55 Закону N 858-IVтехнічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) матеріали топографо-геодезичних робіт; г) кадастровий план земельної ділянки; ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) відомості про встановлені межові знаки.

Судом встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 , на території Вирівської сільської територіальної громади Сарненського району Рівненської області розроблена за рішенням землекористувача, оскільки на земельній ділянці розташований належний їй на праві власності житловий будинок з господарськими спорудами.

Витягом з ДЗК про земельну ділянку від 07.09.2021 № НВ-6315925802021 підтверджено, що на підставі вказаної Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 07.09.2021 у Державному земельному кадастрі зареєстровано сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 5625488800:03:002:0020, площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням: 02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель: Землі житлової та громадської забудови.

13 вересня 2021 року позивачка звернулася до Вирівської сільської ради із заявою про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі безоплатно у власність вказаної земельної ділянки.

За даною заявою і долученими до неї документами, відповідач рішення, у строки визначені ст. 118 Земельного кодексу України не прийняв, натомість 29 листопада 2022 року прийняв рішення № 714, яким відмовлено в задоволенні вищевказаної заяви позивачки з підстав невідповідності її містобудівній документації та з посиланням на рішенням Вирівської сільської ради від 16.02.2022 № 602 «Про затвердження Генерального плану з планом зонування території населеного пункту с. Зарів`я Сарненського району Рівненської області».

Аналіз містобудівної документації, яка була затверджена вищевказаним рішенням від 16.02.2022 № 602 дає підстави дійти висновку, що воно не містить належної мотивації підстав для відмови позивачці у погодженні та затвердженні документації із землеустрою, позаяк воно жодним чином не обґрунтовує того факту, яким чином земельна ділянка, що знаходилася у законному користуванні позивача і на якій розміщені належні йому на праві приватної власності об`єкти житлової нерухомості, вступають у розбіжність з генеральним планом с. Зарів`я.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

За наслідками виготовленої на замовлення позивачки технічної документації, земельна ділянка за кадастровим номером 5625488800:03:002:0020 07 вересня 2021 року, тобто до прийняття відповідачем рішенням № 602 «Про затвердження Генерального плану з планом зонування території населеного пункту с. Зарів`я Сарненського району Рівненської області», внесена до Державного земельного кадастру.

Вказане свідчить про те, що вказана ділянка є сформованою та зареєстрованою у відповідності до вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр"внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 4ст. 9 цього Законувстановлено, що державний кадастровий реєстратор зокрема: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні.

Відповідно дост. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"державна реєстрація земельної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Частиною 5статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"встановлено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Отже, наведена нормаЗакону України "Про Державний земельний кадастр"містить вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (ч. 8, 9ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Беручи до уваги наведене, реєстрація державним кадастровим реєстратором спірної земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номера на підставі поданої технічної документації із землеустрою відповідно до ст. ст.9,24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"свідчить про відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.

Також суд звертає увагу, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Отже, прийняття відповідачем рішення від 16.02.2022 № 602 «Про затвердження Генерального плану з планом зонування території населеного пункту с. Зарів`я Сарненського району Рівненської області» всупереч офіційним відомостях Державного земельного кадастру та без урахування факту державної реєстрації земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 5625488800:03:002:0020 на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що перебуває у приватній власності позивача в частині віднесення даної земельної ділянки до земель загального користування житлової та громадської забудови, є протиправним та таким, що суперечить вимогам законодавства.

Перевіривши оскаржувані позивачем рішення на відповідність їх критеріям, наведеним у ч. 2ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку, що при їх прийнятті відповідач діяв не на підставі, що визначний законом, який регулює спірні відносини, а також необґрунтовано.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області затвердити технічну документацію із землеустрою суд враховує наступне.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 року у справі №823/59/17 виклав правовий висновок, відповідно до якого повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Повноваження щодо затвердження або відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність регламентовані статтями 118, 186 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні технічної документації із землеустрою, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження документації. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішення не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявою заявника замість суб`єкта владних повноважень.

У постанові від 28.05.2020 у справі №819/654/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні.

Адміністративний суд з урахуванням фактичних обставин зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій.

Суд враховує також позицію Верховного Суду України у постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, відповідно до якої спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16).

Зважаючи на дотримання позивачем порядку розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою отримання земельної ділянки у власність та не доведення відповідачем факту наявності визначених законом підстав для відмови у затвердженні технічної документації із землеустрою, виходячи із наданих статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у цьому випадку буде саме зобов`язання відповідача затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 , на території Вирівської сільської територіальної громади Сарненського району Рівненської області, площею 0,2500 га, що має кадастровий номер 5625488800:03:002:0020 та передати їй у власність.

Згідно з ч.1ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.2ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області задовольнити частково.

Визнати нечинним рішення Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області №602 від 16.02.2022 про затвердження генерального плану з планом зонування території населеного пункту Зарів`я Сарненського району Рівненської області, яким затверджено містобудівну документацію Генеральний план з планом зонування території населеного пункту Зарів`я Сарненського району Рівненської області, розроблену Приватним підприємством Землебудпроект, в частині віднесення земельної ділянки, що має кадастровий номер 5625488800:03:002:0020, до земель загального користування житлової та громадської забудови.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області №714 від 29.11.2022 про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 , на території Вирівської сільської територіальної громади Сарненського району Рівненської області, у зв`язку з невідповідністю містобудівної документації.

Зобов`язати Вирівську сільську раду Сарненського району Рівненської області прийняти рішення щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 , на території Вирівської сільської територіальної громади Сарненського району Рівненської області, площею 0,2500 га, що має кадастровий номер 5625488800:03:002:0020 та передачі її у власність.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Вирівська сільська рада Сарненського району Рівненської області (вул. Центральна, 2-А,с .Вири,Сарненський район, Рівненська область,34551, ЄДРПОУ/РНОКПП 04387705)

Повний текст рішення складений 03.07.2024.

Суддя Олег ГРЕСЬКО