Ухвала

від 04.07.2024 по справі 160/36/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/36/24

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.

перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі №160/36/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛОС ДНІПРА" до виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання протиправними та нечинними рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та нечинним пункт 1 рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 06.02.2024 року № 10-6/2 «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі».

Визнано протиправним та нечинним пункт 1 рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 06.02.2024 року № 9-6/2 «Про затвердження Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів, вивісок і табличок в місті Дніпрі».

Не погодившись із судовим рішенням, Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради оскаржило його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 293, 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

В свою чергу, статтею 293 КАС України визначено право на апеляційне оскарження.

Зокрема, ч. 1 ст. 293 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, передумовою апеляційного оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі, є встановлення обставин, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. При цьому, на відміну від ч.1 ст.5 КАС України, яка пов`язує право особи на звернення до адміністративного суду у тому числі із суб`єктивним критерієм, положення ч.1 ст.293 КАС України крізь призму юридичної визначеності та сталості судового рішення гарантують особі право на апеляційне оскарження виключно у випадку, якщо така особа була учасником справи або суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

На переконання суду, рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку, рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

При цьому, можливість апеляційного оскарження рішення суду, яким вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі, виникає з моменту, коли така особа дізналась про наявність відповідного рішення суду.

В обґрунтування підстав для апеляційного оскарження, скаржник вказує на те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року вирішено питання щодо прав та інтересів Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради, яке відповідно до Положення, є виконавчим органом Дніпровської міської ради та робочим органом із регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами, реклами на транспорті та в ліфтах житлових будинків комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади.

В свою чергу, відповідно до п. 1.1. Положення про управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради, затвердженого рішення Дніпровської міської ради від 31.01.2024 року №74/46 (Далі Положення) Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради (Далі - Управління) є виконавчим органом Дніпровської міської ради та робочим органом із регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами, реклами на транспорті та в ліфтах житлових будинків комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади.

Згідно із п.1.3. Положення Управління підзвітне і підконтрольне Дніпровській міській раді, підпорядковане виконавчому комітету міської ради, міському голові, секретарю Дніпровської міської ради.

При цьому, відповідно до п.3.1.10. Положення основними повноваженнями та функціями Управління є підготовка проектів рішень виконавчого комітету міської ради щодо надання, скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами чи про відмову в його наданні та з інших питань, що стосуються сфери розміщення зовнішньої реклами.

З аналізу викладено вбачається, що Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради, одним із основних завдань якого є підготовка проектів рішень виконавчого комітету міської ради щодо надання, скасування дозволу на розміщення зовнішньої рекли чи про відмову в його наданні та з інших питань, що стосуються сфери розміщення зовнішньої реклами, та яке підпорядковане виконавчому комітету Дніпровської міської ради, було обізнано про судове оскарження рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 06.02.2024 року № 10-6/2 «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі» та від 06.02.2024 року № 9-6/2 «Про затвердження Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів, вивісок і табличок в місті Дніпрі» одночасно із виконавчим комітетом Дніпровської міської ради.

В свою чергу, копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі №160/36/24 виконавчий комітет Дніпровської міської ради отримав 29 березня 2024 року (враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 251 КАС України, оскільки копію рішення доставлено в електронний кабінет виконавчого комітету Дніпровської міської ради 28.03.2024 року після 17:00 год.), що підтверджується довідкою про доставку рішення суду в його електронний кабінет.

Зважаючи на те, що Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради підпорядковане виконавчому комітету Дніпровської міської ради і знаходиться з виконавчим комітетом Дніпровської міської ради за однією адресою, колегія суддів робить висновок про обізнаність скаржника про отримання 29.03.2024 року виконавчим комітетом Дніпровської міської ради копії рішення суду першої інстанції.

Відтак, саме з 29.03.2024 року у скаржника виникла реальна можливість подати апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року.

Однак, апеляційну скаргу Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради подано лише 28.06.2024 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, який визначено ст. 295 КАС України.

При цьому, з викладених вище обставин, твердження скаржника про те, що йому стало відомо про рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року з листа департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради від 13.06.2024 року є безпідставними та такими, що не дають підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Натомість, на переконання суду, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до намагання скаржника, як підпорядкованої установи відповідача домогтися нового слухання справи та нового її вирішення, що може порушити принцип правової визначеності та вплинути на ті відносини, які сформувалися після набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.

В свою чергу, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини Устименко проти України (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, зважаючи на те, скаржник є підпорядкованою установою відповідача, фактичну обізнаність його з 29.03.2024 року про винесене у справі №160/36/24 рішення суду, суд визнає обставини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 року, які наведені Управлінням дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради неповажними.

Окрім того, в порушення вимог п.1 ч.5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору.

В свою чергу, підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на час подачі позовної заяви) визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою судовий збір справляється у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, відповідно до абз. 2 ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характер.

Так, адміністративний позов містить дві вимоги немайнового характеру.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 рік становив 3028,00 грн.

Отже, враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року становив 3028,00 грн., а також те, що судовий збір за подання до адміністративного суду позову з двома вимогами немайнового характеру становив (2 х 3028,00 грн.) 6056,00 грн., то ставка судового збору за подання апеляційної скарги становить 9084,00 грн. (6056,00 х 150%).

Разом з цим, оскільки апеляційна скарга подана в електронній формі, то в силу положень ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" для ставки судового збору застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8, а тому за подачу апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 7267,20 грн.

Однак, на підтвердження сплати судового збору скаржником не надано суду документ, який підтверджує сплату ним судового збору у визначеному законом розмірі 7267,20 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ____ (Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення, а також документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.

Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року, які наведені Управлінням дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради.

Апеляційну скаргу Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі №160/36/24 - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначених недоліків, а саме надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення, а також документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

СуддяД.В. Чепурнов